Книга Псалмів

Chapter 1

Книга 1

Пс. 1–40

Псалом 1

¹ Блаженна та людина, що не ходить на раду нечестивих, не стоїть на дорозі грішників і не сидить на зборищі глумливих ^[1] ! ² Але в Законі Господнім ^[2] її насолода і про Закон Його роздумує вдень та вночі. ³ І буде вона як дерево, посаджене над водними потоками, що плід свій дає вчасно, і листя його не зівʼяне. Що б вона не робила, щаститиме їй. ⁴ Не так нечестиві! Вони – як полова, що вітер розносить усюди . ⁵ Тому не встоять нечестиві на суді ані грішники – на зборах праведних. ⁶ Адже знає Господь життєвий шлях праведних, а шлях нечестивих загине.

Chapter 2

Псалом 2

¹ Чому бентежаться народи і племена задумують марне? ² Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця. ^[1]Лев. 8:1-36; 1 Сам. 9:16; 2 Сам. 12:7; 1 Цар. 19:16Іс. 61:1 ³ «Розірвемо їхні кайдани, – кажуть вони , – скинемо їхні пута!» ⁴ Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар ^[2] глузує з них. ⁵ Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полумʼям люті Своєї настрашить їх: ⁶ «Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою». ⁷ Сповіщу-но я постанову Господню : Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе. ^[3]Див. також. Пс. 109 ⁸ Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі. ⁹ Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, виріб гончаря, розібʼєш їх». ¹⁰ Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі! ¹¹ Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням. ¹² Цілуйте Сина, ^[4] щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!

Chapter 3

Псалом 3

¹ Псалом Давидів, коли він втікав від свого сина Авесалома. ² Господи , як багато супротивників у мене стало! Як багато тих, хто повстає проти мене! ³ Багато хто каже про мене: «Немає йому порятунку від Бога». Села ^{[1] 4} Але Ти, Господи , – щит для мене, слава моя, Ти підносиш мою голову. ⁵ Голосом моїм я кличу до Господа , і Він відповідає мені зі святої гори Своєї. Села ⁶ Я лягаю і сплю, прокидаюся знову, адже Господь мене підтримує. ⁷ Не боятимусь я десятків тисяч людей, що з усіх боків мене обступили. ⁸ Повстань, Господи ! Врятуй мене, Боже мій! Адже Ти вражав усіх ворогів моїх у щелепу, трощив зуби нечестивих. ⁹ Тільки в Господа спасіння! Над народом Твоїм благословення Твоє, Господи . Села

Chapter 4

Псалом 4

¹ Керівнику хору. На струнних інструментах. Псалом Давидів. ² Коли я кличу, дай мені відповідь, Боже моєї правди! Коли мені було тісно, Ти давав мені простір. Змилуйся наді мною і почуй мою молитву. ³ О сини людські, доки ви честь мою безчестити будете? Доки будете любити марне й прагнути неправди? Села ⁴ Знайте ж, що Господь відокремив для Себе вірного слугу , Він чує, коли я кличу до Нього. ⁵ Тремтіть перед Ним ^[1] і не грішіть; поміркуйте в серцях ваших на ложах ваших і заспокойтеся. Села ⁶ Принесіть жертви правди і надію на Господа покладайте. ⁷ Багато хто каже: «Хто нам покаже добро?» Пролий на нас світло Твого обличчя, Господи ! ⁸ Ти дав моєму серцю більшу радість, ніж у них в той час, коли зарясніло їхнє зерно й молоде вино. ⁹ У повному спокої я ляжу й засну, бо тільки Ти, Господи , даєш мені жити в безпеці.

Chapter 5

Псалом 5

¹ Керівнику хору. Для виконання в супроводі сопілок. Псалом Давидів. ² Зваж на слова мої, Господи , зрозумій мій стогін! ³ Прислухайся до звуків мого зойку, Царю мій і Боже мій, бо Тобі я молюся. ⁴ Господи , вранці Ти почуй мій голос, вранці я постану перед Тобою й чекатиму. ⁵ Адже Ти не той Бог, Якому до вподоби беззаконня, зло не мешкатиме поряд із Тобою. ^{[1] 6} Не встоять пихаті перед Твоїми очима, Ти ненавидиш усіх тих, хто поводиться свавільно. ⁷ Ти знищиш тих, що промовляють неправду; людина кровожерна й підступна гидка для Тебе , Господи . ⁸ Але я, завдяки великій Твоїй милості, увійду до дому Твого, поклонюся у бік Храму святині Твоєї, сповнений страхом побожним перед Тобою. ⁹ Господи , веди мене Твоєю правдою заради ворогів моїх; вирівняй шлях Твій переді мною. ¹⁰ Адже немає у вустах їхніх щирості, їхній внутрішній світ – руїна, гортань у них – відкрита могила, ^[2] язики у них слизькі. ^{[3] 11} Оголоси їм вирок, Боже! Нехай впадуть вони через підступні задуми свої, відкинь їх через численні беззаконня їхні, адже вони повстали проти Тебе. ¹² І тоді радітимуть усі, хто на Тебе надію покладає; їхні вигуки щастя лунатимуть вічно. Простягни Свій покров над ними, і звеселяться Тобою ті, що імʼя Твоє люблять. ¹³ Бо Ти благословляєш праведного, Господи , наче великим щитом ^[4] , вкриваєш його Твоєю прихильністю.

Chapter 6

Псалом 6

¹ Керівнику хору. У супроводі струнних інструментів. Псалом Давидів. ² Господи , не докоряй мені у гніві Твоєму, І не карай мене в люті Своїй. ³ Помилуй мене, Господи , бо я знемігся. Зціли мене, Господи , бо кістки мої зомліли. ⁴ Душа моя вкрай збентежена. А Ти, Господи , доки мовчатимеш ? ⁵ Повернися до мене , Господи , визволи мою душу, врятуй мене заради милості Твоєї. ⁶ Адже в смерті немає згадки про Тебе. Хто прославить Тебе в царстві мертвих ^[1]Бут. 37:35; 1 Цар. 2:6; Йов 17:16 ? ⁷ Я виснажився від стогнання мого, щоночі обливаю постіль свою плачем , сльозами ложе своє зволожую. ⁸ Очі мої змарніли від смутку, виснажилися через погрози моїх супротивників. ⁹ Відступіться геть від мене всі ті, хто поводиться свавільно, бо почув Господь голос плачу мого! ¹⁰ Почув Господь благання моє, Господь прийняв молитву мою. ¹¹ Нехай засоромлені будуть і збентежені вкрай усі вороги мої, обернуться назад і вкриються ганьбою зненацька.

Chapter 7

Псалом 7

¹ Жалобна пісня ^[1]Аввакума 3:1|HAB 3:1 Давида, яку він співав Господеві стосовно Куша, із коліна Веніаміна. ² Господи , Боже мій, на Тебе я надію покладаю. Врятуй мене від усіх, хто мене переслідує, визволи мене, ³ щоб душу мою не розтерзав ворог ; як лев; шматуватиме він – і не буде визволителя. ⁴ Господи , Боже мій! Якщо я зробив це, якщо є беззаконня на руках моїх, ⁵ якщо злом я віддячив тому, хто жив у мирі зі мною, і якщо я супротивника мого грабував даремно, ⁶ то нехай ворог переслідує мою душу, наздожене мене , і втопче в землю життя моє, і честь мою в пилюці перебувати змусить. Села ⁷ Устань, Господи , у гніві Твоєму, піднімися проти люті супротивників моїх, повстань за мене на суд справедливий , що Ти заповів. ⁸ Нехай оточить Тебе зібрання племен, а Ти сядеш над ним на висоті. ⁹ Нехай Господь судить народи! Суди мене, Господи , за моєю правдою і за невинністю моєю, о Всевишній! ¹⁰ Нехай же буде покладено край злу нечестивих, а праведного зміцни, Боже праведний, адже Ти випробовуєш серця й нутрощі. ^{[2] 11} Щит мій – Бог Всевишній, що рятує людей із справедливими серцями. ¹² Бог – суддя праведний, це той Бог, Який щодня гнів справедливий виявляє. ¹³ Якщо хтось не навернеться, Він нагострить Свій меч, натягне Свій лук, націлить його ¹⁴ і приготує смертоносну зброю, палючими зробить Свої стріли проти грішника . ¹⁵ Ось той, хто зачинає беззаконня і вагітніє лихом, народить неправду. ¹⁶ Він рив яму, викопав її, але сам упаде в зроблену ним пастку. ¹⁷ Повернеться задумане ним лихо на його ж голову, і на маківку йому впаде власне насильство. ¹⁸ Прославлю Господа за Його правду й заспіваю хвалу імені Господа Всевишнього!

Chapter 8

Псалом 8

¹ Керівнику хору. Виконання в стилі ґіттіт. ^[1]Пс. 81:1; 84:1 Псалом Давидів. ² Господи , Володарю наш, яке величне імʼя Твоє усюди на землі! Ти підніс велич Свою понад небеса.

         ³ Із вуст малих дітей і немовлят Ти влаштував твердиню ^[2]Див. Мт. 21:16 проти супротивників Твоїх, щоб змусити замовкнути ворога й месника.

         ⁴ Коли дивлюсь я на небеса Твої, творіння Твоїх пальців, на місяць і зорі, що Ти встановив їх,

         ⁵ то роздумую: «Хто така людина, що Ти памʼятаєш про неї, і хто син людський, що Ти турбуєшся про нього?» ⁶ Лише трохи применшив Ти його перед Богом ^[3]Євр. 2:7 і славою та величчю коронував його. ⁷ Ти поставив його панувати над творіннями Твоїх рук, усе підкорив йому під ноги: ⁸ усю дрібну худобу й волів, а також польових звірів, ⁹ птахів небесних і риб морських, усе живе , що проходить стежками моря. ¹⁰ Господи , Володарю наш, яке величне імʼя Твоє усюди на землі!

Chapter 9

Псалом 9 (9–10)

^{[1] 1} Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. ² Славитиму Тебе , Господи , від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої. ³ Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній! ⁴ Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм. ⁵ Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму проти них ; Ти сів на престолі, судив по правді. ⁶ Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки із памʼяті . ⁷ Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, Господи , навіть памʼять про них згинула. ⁸ А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для праведного суду престол Свій. ⁹ Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо. ¹⁰ І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи. ¹¹ Надію покладатимуть на Тебе всі , хто знає імʼя Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи . ¹² Співайте Господеві , Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення. ¹³ Бо Він вимагає розплати за кров невинних , памʼятає про них, не забуває волання пригнічених. ¹⁴ Змилуйся наді мною, Господи , поглянь, як гнітять мене мої ненависники, підніми мене, віддали від воріт смерті, ¹⁵ щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, ^[2]Іс. 52:2 радіючи порятунку Твоєму. ¹⁶ Народи попадали в яму, яку самі ж і викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили. ¹⁷ Виявив Себе Господь , вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. ^[3] Села ¹⁸ Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. ¹⁹ Але вбогий не назавжди буде забутий, і надія пригнічених не зникне навіки. ²⁰ Повстань, Господи ! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм! ²¹ Наведи жах на них, Господи , нехай пізнають народи, що вони – лише смертні люди. Села ²² Чому, Господи , Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе від нас у часи скорботні? ²³ Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи! ²⁴ Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає Господа . ²⁵ Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб Господа шукати, немає місця для Бога в жодному його підступному задумі. ²⁶ Його справи йдуть успішно повсякчас, ^[4] занадто високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх. ²⁷ Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!» ²⁸ Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя. ²⁹ Залягає він у засідку біля огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим. ³⁰ Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті. ³¹ Понівечений, він згинається й падає, і могутність нечестивця вражає знедолених і нещасних. ³² Говорить безбожний у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить цього ». ³³ Повстань, Господи ! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених! ³⁴ Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти за зло ? ³⁵ Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати винного . Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті. ³⁶ Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося нічого після нього . ³⁷ Господь – Цар на віки вічні, згинуть народи чужі із землі Його. ³⁸ Бажання бідних Ти чуєш, Господи , підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє до їхнього зойку , ³⁹ щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб смертна людина не наводила більше жаху на землі.

Chapter 10

Псалом 10

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. На Господа я надію покладаю. Як же ви можете казати мені: «Лети-но на гору, мов птах!» ^[1]

         ² Бо ось нечестиві натягують луки, прикладають стріли на тятиву, щоб у темряві стріляти в справедливих серцем. ³ Адже коли руйнуються підвалини, що може зробити праведний? ⁴ Господь у Своєму святому Храмі, Господь на Своєму небесному престолі. Його очі бачать, Його повіки випробовують синів людських. ⁵ Господь випробовує праведного, а нечестивого й того, хто любить насильство, ненавидить Його душа. ⁶ Він проллє дощем на нечестивих нещастя, вогонь, сірку, і вітер палючий – їхня частка з чаші гніву . ⁷ Бо праведний Господь , любить правду; тому тільки справедливі побачать Його обличчя.

Chapter 11

Псалом 11

¹ Керівнику хору. У супроводі восьмиструнного інструмента. Псалом Давидів. ² Врятуй, Господи , бо не стало справедливого, бо зникли вірні з-посеред синів людських! ³ Марне говорять одне одному, вуста слизькі в них , глибоко в серці промовляють інше . ⁴ Нехай розрубає Господь кожні слизькі вуста й зухвалий язик тих, ⁵ що говорять: «Нашим язиком здолаємо кого завгодно ; вуста наші з нами – то хто нам пан?» ⁶ «Через те, що грабують пригноблених, що бідняки стогнуть, нині повстану Я, – говорить Господь , – врятую від тих, хто зводить на них наклеп». ⁷ Слова Господні – слова чисті, немов срібло, що в горнилі земляному очищене, сім разів переплавлене. ⁸ Ти, Господи , берегтимеш нужденних , стерегтимеш нас від роду цього злого повіки, ⁹ поки навколо тиняються нечестиві й людська нікчемність у пошані.

Chapter 12

Псалом 12

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² Доки, Господи ? Невже Ти забув мене навіки? Доки ховатимеш обличчя Своє від мене? ³ Доки тяжкі роздуми носитиму я в душі своїй і муку в серці своєму день у день? Доки величатиметься ворог мій наді мною? ⁴ Зглянься ж, дай мені відповідь, Господи , Боже мій! Очі мої просвіти, щоб сном смертним я не заснув, ⁵ щоб не говорив мій ворог: «Я здолав його!» Щоб не раділи супротивники мої, коли я похитнуся. ⁶ Я ж бо на милість Твою покладаю надію, радітиме серце моє через порятунок, посланий Тобою, співатиму я Господеві , бо Він виявив до мене прихильність.

Chapter 13

Псалом 13

(Пс. 52)

¹ Керівнику хору. Давидів. Промовив безумний ^[1]Див. Повт. 32:6; 2 Сам. 3:33; Єз. 13:3 у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, огидними стали їхні вчинки, немає нікого , хто б чинив добро. ² Господь із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є серед них розумний, що шукає Бога. ³ Усі як один вони збочили з дороги , зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає. ⁴ Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Господа не кличе? ⁵ Там, на шляху їхньому , охопить їх страх, адже Бог серед праведного роду. ⁶ Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого, але Господь – його притулок. ⁷ О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Господь поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!

Chapter 14

Псалом 14

¹ Псалом Давидів. Господи , хто може мешкати у Твоєму наметі? Хто житиме на Твоїй святій горі? ² Той, хто ходить бездоганно життєвим шляхом і хто чинить правду; хто істину говорить у своєму серці ³ і наклепів язиком своїм не зводить; не чинить зла ближньому своєму і нічого ганебного на свого ближнього не намовляє; ^{[1] 4} очима своїми він не гляне на негідника, ^[2] але тих, хто Господа боїться, шанує; навіть коли він склав собі присягу на збиток, то не змінить свого слова . ⁵ Срібла свого він на лихву не позичає і хабара проти невинного на суді не бере. Хто чинить усе це, той повіки не захитається.

Chapter 15

Псалом 15

¹ Міхтам ^[1] Давидів. Бережи мене, Боже, адже на Тебе я надію покладаю! ² Сказав я Господеві : «Ти мій Володар, немає в мене іншого блага, окрім Тебе». ³ Також до святих, що на землі, і до шляхетних – до них моє бажання. ⁴ Нехай же численні скорботи спіткають тих, хто іншим богам прагне служити. ^[2] Я не литиму їм крові жертовних виливань, не згадуватиму імен тих богів моїми вустами. ⁵ Лише Господь – наділений мені спадок і мій келих; ^[3]Див. Пс. 22:5; 74:9; Мт. 26:39 Ти тримаєш мій жереб. ⁶ Межі мого наділу пролягли через приємні місця – так, гарний спадок для мене! ⁷ Благословлю я Господа , Який дає мені поради, навіть уночі моє нутро ^[4] наставляє мене. ⁸ В уяві своїй завжди я бачу перед собою Господа , адже Він по правиці моїй, щоб я не похитнувся. ⁹ Тому радіє серце моє й веселиться слава моя, ^[5] також тіло моє перебуватиме в безпеці, ¹⁰ бо не залишиш Ти душі моєї в царстві мертвих, не дозволиш вірному Твоєму побачити тління. ¹¹ Ти стежку життя мені показуєш; наповнив мене радощами перед обличчям Твоїм, насолодою по правиці Твоїй навіки.

Chapter 16

Псалом 16

¹ Молитва Давидова. Почуй, о Господи , благання про правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих лине .

         ² Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду. ³ Ти випробував моє серце, дослідив мене вночі, переплавив мене, але не знайшов того , щоб слова мої розходилися з думками.

         ⁴ Щодо справ людських, то згідно зі словом, що вийшло з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб стати на шлях гнобителя. ⁵ Стопи мої крокували тільки Твоїми стежками, ноги мої не оступалися. ⁶ Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою. ⁷ Зʼяви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами. ⁸ Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх ^[1]Див. Повт. 32:11-12 сховай мене ⁹ від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили. ¹⁰ Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато. ¹¹ Підкрадалися до мене таємно , а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути мене на землю. ¹² Немов той лев, що прагне терзати здобич , і як лев молодий, що в засідці залягає. ¹³ Піднімися, Господи , стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого, ¹⁴ рукою Твоєю від мужів, Господи , – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм. ¹⁵ А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.

Chapter 17

Псалом 17

(2 Сам. 22:1-51)

¹ Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. ² І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи , сило моя!» ³ Господь – бескид крутий для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, Він – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій. ⁴ До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду. ⁵ Облягли мене пута смерті, потоки зради ^[1] затягнули мене у вир. ⁶ Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. ⁷ У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло. ⁸ Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він. ⁹ Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що все пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля посипалося від Нього. ¹⁰ Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли. ¹¹ Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру. ¹² Морок зробив Він Своїм покровом, немов шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу. ¹³ Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – вони несуть град і спалахи вогню. ¹⁴ Тоді загримів на небесах Господь , Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню. ¹⁵ І пустив Він стріли Свої, і розсіяв ворогів , численними блискавками розгромив їх. ¹⁶ Тоді зʼявилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи , від подиху вітру із ніздрів Твоїх. ¹⁷ Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких. ¹⁸ Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене. ¹⁹ Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою. ²⁰ Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав. ²¹ Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене. ²² Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога. ²³ Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся. ²⁴ Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе. ²⁵ Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима. ²⁶ Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно, ²⁷ із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності. ²⁸ Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш. ²⁹ Ти запалюєш мій світильник; Господь , Бог мій, освітлює мою темряву. ³⁰ Разом із Тобою я змушую вороже військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну. ³¹ Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає. ³² Бо хто ще є Богом, окрім Господа ? І хто є скелею, крім нашого Бога? ³³ Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях. ³⁴ Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях. ³⁵ Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук. ³⁶ Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість ^[2] Твоя звеличує мене. ³⁷ Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні. ³⁸ Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу. ³⁹ Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги. ⁴⁰ Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене. ⁴¹ Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив. ⁴² Вони волали про допомогу , але не було рятівника, до Господа кликали , та Він їм не відповідав. ⁴³ Я стер їх у порох, у пил, що розноситься на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях. ⁴⁴ Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені, ⁴⁵ слухаються мене, лише почувши краєм вуха про мене . Сини чужинців плазують переді мною. ⁴⁶ Понурилися сини чужинців і завмирають від страху , виходячи зі своїх укріплень. ⁴⁷ Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого! ⁴⁸ Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи ⁴⁹ й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої. ⁵⁰ За це я славитиму Тебе серед народів, Господи , та імені Твоєму співатиму хвалу . ⁵¹ Звеличує Він перемогою поставленого Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.

Chapter 18

Псалом 18

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² Небеса проголошують славу Божу, і про діяння рук Його сповіщає небесна твердь. ³ День у день виливають вони мову свою й щоночі відкривають знання. ⁴ Хоча без слів їхня мова і не чути звуків від них, ⁵ по всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова. У небесах поставив Він шатро для сонця, ⁶ і воно виходить із нього , немов наречений із весільної світлиці, і радіє, наче бігун ^[1] , що пробігти має свою стежину. ⁷ З одного краю небес воно виходить, пробігає коло до іншого краю, і ніщо не сховається від його спекоти. ⁸ Закон Господа бездоганний, оновлює душу. Одкровення Господні гідні довіри, мудрими роблять простих. ⁹ Настанови Господні справедливі, радують серце. Заповідь Господа промениста, просвітлює очі. ¹⁰ Страх Господній чистий, перебуває повіки. Закони правосуддя Господа істинні, усі вони праведні. ¹¹ Вони бажаніші від золота, навіть від безлічі золота щирого; і солодші вони від меду, меду стільникового. ¹² Тож Твій слуга бережеться ними; за їх дотримання – велика нагорода. ¹³ А помилки свої – хто їх помітити може? Від неумисних провин очисти мене ¹⁴ і від свідомих гріхів стримай раба Твого – нехай не панують наді мною. Тоді я буду досконалий і чистий від великого беззаконня. ¹⁵ Нехай приємні Тобі будуть слова вуст моїх і роздуми серця мого, Господи , Скеле моя й Відкупителю мій!

Chapter 19

Псалом 19

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² Нехай відповість тобі Господь у день скорботи. Нехай підніме тебе імʼя Бога Якова. ³ Нехай пошле Він тобі допомогу зі Святилища і підтримає тебе із Сіону. ⁴ Нехай Він згадає усі твої жертвоприношення з прихильністю і твоїми цілопаленнями задоволений буде. Села ⁵ Нехай Він дасть тобі те, чого бажає твоє серце, здійснить усі твої наміри. ⁶ Ми радісно гукатимемо про твою перемогу, і в імʼя Бога нашого піднімемо знамена. Нехай виконає Господь усі прохання твої. ⁷ Тепер я знаю, що рятує Господь помазанця Свого, відповідає йому зі святих небес Своїх переможною силою правиці Своєї. ⁸ Дехто хвалиться колісницями, дехто – конями, а ми хвалитися будемо іменем Господа , Бога нашого. ⁹ Вони похилилися й впали, а ми встали й зміцнюємося. ¹⁰ Господи , даруй перемогу! Нехай Цар відповість нам того дня, коли ми кличемо до Нього!

Chapter 20

Псалом 20

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² Господи , цар радіє міці Твоїй і порятунком Твоїм надзвичайно веселиться. ³ Ти дав йому те, чого бажало його серце, і благання вуст його не відхилив. Села ⁴ Але зустрів його рясними благословеннями, поклав йому на голову вінок зі щирого золота. ⁵ Він просив життя у Тебе – Ти дав йому, навіки наділив довголіттям. ⁶ Велика слава в нього через перемоги, даровані Тобою; Ти наділив Його славою й величчю. ⁷ Ти обдарував його благословеннями навіки, звеселив його радістю від присутності Твоєї. ^{[1] 8} Бо на Господа цар покладає надію, і завдяки милості Всевишнього він не похитнеться. ⁹ Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, правиця Твоя досягне Твоїх ненависників. ¹⁰ Ти зробиш їх подібними до вогняної печі у час Твого зʼявлення. У гніві Своєму Господь знищить їх, і вогонь їх спалить. ¹¹ Нащадків їхніх Ти знищиш із землі, і насіння їхнє – з-поміж синів людських. ¹² Бо вони задумують зло проти Тебе, плетуть каверзи, але не досягнуть мети . ¹³ Ти зробиш їх ціллю для лука Свого , проти облич їхніх натягнеш тятиву. ¹⁴ Піднімися, о Господи , у міці Твоїй! Ми співатимемо й хвалитимемо могутність Твою.

Chapter 21

Псалом 21

¹ Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. ² Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? Чому Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок? ³ Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою. ⁴ Але ж Ти – Святий; Ти, оточений хваліннями Ізраїлю, сидиш на престолі . ⁵ На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх. ⁶ До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися. ⁷ Я ж – червʼяк, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу. ⁸ Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою. ⁹ «Він покладався на Господа , тож нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав». ¹⁰ Ти ж, Господи , вивів мене з утроби, навчив мене довіряти Тобі ще біля грудей моєї матері. ¹¹ На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог. ¹² Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає. ¹³ Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене. ¹⁴ Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве. ¹⁵ Я розлився, як вода, і всі кістки мої розʼєдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів. ¹⁶ Моя життєва сила висохла, немов черепʼя, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху. ¹⁷ Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи ^[1] руки мої та ноги мої. ¹⁸ Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене. ¹⁹ Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб. ²⁰ А Ти, Господи , не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу. ²¹ Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів. ²² Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну душу мою. ²³ Я звіщатиму імʼя Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе. ²⁴ Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля! ²⁵ Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього. ²⁶ Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться. ²⁷ Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші! ²⁸ Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сімʼї народів. ²⁹ Бо Господеві належить царство, Він править народами. ³⁰ Усі багатії ^[2] землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до смертного пороху й не можуть душу свою зберегти живою. ³¹ Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря. ³² Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.

Chapter 22

Псалом 22

¹ Псалом Давидів Господь – мій Пастир, я нічого більше не потребую. ² Він дає мені спочинок на травʼянистих пасовищах, водить мене до тихих вод. ³ Він оживляє мою душу, веде мене стежками правди

             заради Свого імені. ⁴ Навіть коли я піду долиною тіней смерті, то не боятимусь зла, адже Ти зі мною; Твій жезл і Твій посох – вони заспокоюють мене. ⁵ Ти готуєш для мене святковий стіл на очах у моїх супротивників, Ти намастив мою голову олією, мій келих наповнений вщерть. ⁶ Тож нехай добро й милість супроводжують мене в усі дні мого життя, а я перебуватиму в домі Господньому повіки. ^[1]Див. Пс. 92:5

Chapter 23

Псалом 23

¹ Псалом Давидів Господеві належить земля і все, що її наповнює, всесвіт і все, що живе в ньому. ² Адже Він заклав її основи в глибинах морів і над ріками встановив її. ³ Хто може зійти на гору Господню ? Хто зможе стати на Його святому місці? ⁴ Той, чиї долоні чисті й серце невинне, хто не надимався марно своєю душею й оманливо не присягався. ⁵ Отримає він благословення від Господа й виправдання від Бога, Спасителя Свого. ⁶ Ось такий рід тих, хто шукає Його, шукає обличчя Твого, Боже ^[1] Якова. Села ⁷ Ворота, підніміть ваші верхи, ^[2] підніміться, о двері вічні, щоб увійшов Цар слави! ⁸ Хто ж Він, цей Цар слави? Господь могутній і сильний, Господь сильний у битві. ⁹ Ворота, підніміть ваші верхи, підніміться, о двері вічні, щоб увійшов Цар слави! ¹⁰ Хто Він, цей Цар слави? Господь Воїнств, Він – Цар слави! Села

Chapter 24

Псалом 24

¹ Псалом Давидів. До Тебе, Господи , я підношу мою душу. ² Боже мій, на Тебе надію покладаю; тож не дай мені вкритися соромом, нехай вороги не радіють перемозі наді мною.

         ³ Не дай жодному з тих, хто на Тебе надію покладає, бути посоромленим, але нехай вкриються ганьбою ті, хто безпідставно чинить віроломство. ⁴ Покажи мені, шляхи Твої, Господи , навчи мене стежок Твоїх. ⁵ Веди мене істиною Твоєю й навчи мене, адже Ти – Бог спасіння мого, на Тебе я надію покладаю щодня. ⁶ Згадай, Господи , любов Твою й Твоє милосердя, адже вони споконвіку. ⁷ Гріхів юності моєї й беззаконь моїх не згадуй, але заради милосердя Твого згадай мене, заради доброти Твоєї, Господи . ⁸ Добрий і справедливий Господь , тому наставляє грішників на істинний шлях. ⁹ Він спрямовує смиренних до справедливості й покірливих навчає дороги Своєї. ¹⁰ Усі стежки Господні – милість та істина для тих, хто дотримується Його Завіту й одкровень. ¹¹ Заради імені Твого, Господи , прости беззаконня моє, бо велике воно. ¹² Хто той муж, що Господа боїться? Вкаже йому Бог дорогу, яку треба обрати. ¹³ Душа його житиме в достатку, і нащадки його успадкують землю. ¹⁴ Таємницю Свою Господь довіряє тим, хто боїться Його, і Завіт Свій відкриває їм. ¹⁵ Очі мої завжди звернені до Господа , бо Він звільняє ноги мої із пастки. ¹⁶ Зглянься на мене й змилуйся наді мною, бо я самотній і пригнічений. ¹⁷ Скорботи мого серця примножилися – виведи мене зі страждань моїх. ¹⁸ Поглянь на приниження моє й муку мою і прости усі гріхи мої. ¹⁹ Подивися на ворогів моїх, які численні вони стали і якою ненавистю лютою ненавидять мене. ²⁰ Збережи мою душу й визволи мене, не дай мені вкритися ганьбою, адже на Тебе надію покладаю. ²¹ Невинність і справедливість нехай стережуть мене, бо на Тебе я покладаю надію. ²² Визволи, Боже, Ізраїля від усіх скорбот його!

Chapter 25

Псалом 25

¹ Псалом Давидів. Суди мене, Господи , адже я ходив бездоганно, і на Господа я покладав надію непохитно. ² Випробуй мене, Господи , оціни мене, досліди серце моє й моє нутро. ^{[1] 3} Бо милість Твоя перед моїми очима, тому я завжди ходжу в істині Твоїй. ⁴ Я не сиджу з нікчемними людьми й не піду з підступними. ⁵ Я ненавиджу зборище злодіїв і не сяду з нечестивими. ⁶ Омиватиму свої руки в невинності й навколо жертовника Твого, Господи , ходитиму, ⁷ голосно звіщаючи подяку й проголошуючи всі чудеса Твої. ⁸ Господи , я полюбив оселю Твого дому, те місце, де мешкає Твоя слава. ⁹ Не дай душі моїй загинути з грішниками й не згуби життя мого з людьми кровожерними, ¹⁰ у чиїх руках злий задум і чиї правиці повні хабарів. ¹¹ А я бездоганно ходжу життєвим шляхом . Визволи мене й помилуй! ¹² Нога моя стоїть на рівній землі ; серед присутніх на великих зборах благословлятиму Господа .

Chapter 26

Псалом 26

¹ Псалом Давидів. Господь – моє світло й моє спасіння: кого мені боятись? Господь – твердиня мого життя: кого мені лякатись? ² Коли наблизяться до мене злодії, щоб пожерти моє тіло, ^[1]Див. Дан. 3:8 коли супротивники й вороги мої повстануть проти мене, вони спіткнуться й впадуть. ³ Якщо військо стане табором проти мене, моє серце страх не охопить; якщо війна спалахне проти мене – і тоді я почуватимусь у безпеці. ⁴ Одного лиш просив я в Господа , тільки того шукаю: щоб мешкати мені в домі Господньому всі дні життя мого, щоб споглядав я спокій ^[2] Господа й поринав у роздуми в Храмі Його. ⁵ Бо Він сховає мене в помешканні Своєму в день лиха, убереже мене під подолом Свого шатра й здійме мене на скелю. ⁶ Тоді піднесеться голова моя над ворогами моїми, що оточують мене, і принесу я біля шатра Його жертви з вигуком радості, співатиму й гратиму для Господа . ⁷ Почуй, Господи , мій голос, адже кличу я, помилуй мене і дай мені відповідь. ⁸ «До Тебе!» – каже серце моє. «Шукайте обличчя Моє!» Обличчя Твоє, Господи , шукатиму я. ⁹ Не відвертай обличчя Твого від мене, не відкинь у гніві раба Твого, адже Ти був допомогою моєю. Не покинь мене, не залиши,

             Боже спасіння мого! ¹⁰ Хоча мої батько й мати полишили мене, але Господь прийме мене. ¹¹ Покажи мені, Господи , дорогу Твою і стежкою справедливості веди мене заради ворогів моїх. ¹² Не віддавай мене на поталу супротивникам моїм, бо свідки неправдиві повстали проти мене й дихають насильством. ¹³ Однак я твердо вірю, що побачу доброту Господню на землі живих. ¹⁴ Надійся на Господа , будь мужнім і серце своє зміцни. Надійся на Господа !

Chapter 27

Псалом 27

¹ Псалом Давидів. До Тебе, Господи , я кличу, Скеле моя, не будь байдужим ^[1] до мене! Якщо Ти мовчатимеш, я стану подібним до тих, що сходять до прірви. ² Почуй голос благань моїх, коли я волаю до Тебе, коли я піднімаю руки свої до Святая Святих ^[2]Див. 1 Цар. 6:16 Храму Твого. ³ Не став мене на один рівень із нечестивими, ^[3] з тими, що роблять беззаконня, що про мир говорять із ближніми своїми, та в серцях у них зло. ⁴ Віддай їм за їхніми вчинками, за мірою зла у їхніх справах. Так, як вчинили руки їхні, віддай їм, поверни їм те, що вони заслужили. ⁵ За те, що не задумуються вони над звершеннями Господа й над діянням рук Його, Він їх зруйнує й не відбудує знов. ⁶ Благословенний Господь , бо почув Він голос моїх благань. ⁷ Господь – твердиня моя й щит мій; на Нього покладалося моє серце. Він допоміг мені, і серце моє зраділо, тож піснею своєю я прославлю Його. ⁸ Господь – сила Свого народу, Він – рятівна твердиня для Свого помазанця. ⁹ Врятуй народ Твій і благослови Свій спадок; Будь їхнім Пастирем і веди їх повік!

Chapter 28

Псалом 28

¹ Псалом Давидів. Віддайте Господеві , о сини Божі, віддайте Господеві славу й могутність! ² Віддайте імені Господа славу, вклоніться Господеві в Його величному святилищі. ³ Голос Господа – над водами; Бог слави гримить, Господь – над водами могутніми. ⁴ Голос Господа сильний; Голос Господа величний. ⁵ Голос Господа ламає кедри, Господь ламає кедри Лівану. ⁶ Він змушує їх танцювати, як телят, а гори Ліван та Сиріон – немов молодого дикого бика. ⁷ Голос Господа викрешує язики полумʼя.

         ⁸ Голос Господа змушує тремтіти пустелю, Господь потрясає пустелю Кадеш.

         ⁹ Голос Господа гне дуби ^[1] й оголює ліси, а в Храмі Його всі вигукують: «Слава!» ¹⁰ Господь сидів над водами потопу; Господь як Цар сидітиме навіки! ¹¹ Господь дає міць Своєму народові; Господь благословляє народ Свій миром.

Chapter 29

Псалом 29

¹ Псалом. Пісня Давидова на посвячення дому. ² Величатиму Тебе, Господи , бо Ти витягнув мене із безодні й не дав ворогам моїм порадіти над моїм падінням . ³ Господи , Боже мій, я волав до Тебе, і Ти зцілив мене. ⁴ Господи , Ти вивів мою душу із царства мертвих, зберіг моє життя, щоб я не зійшов у провалля. ⁵ Співайте Господеві , вірні Йому, славте памʼять Його святині. ^[1]Див. Вих. 3:15Пс. 96:12 ⁶ Адже гнів Його триває лише мить, тоді як прихильність Його – на все життя. Звечора й усю ніч може тривати плач, але на ранок – вигуки радості. ⁷ У добробуті перебуваючи , сказав я: «Не захитаюся повіки». ⁸ Господи , через Твою прихильність до мене Ти зробив гору мою непохитною твердинею. Та як тільки сховав Ти Своє обличчя, я збентежився. ⁹ До Тебе, Господи , я кличу, і Володаря мого благаю. ¹⁰ Яка користь від того, що кров моя проллється , що зійду я до ями погибелі? Хіба славитиме Тебе порох мерця ? Чи звіщатиме він Твою істину? ¹¹ Почуй, Господи , і помилуй мене! Господи , будь мені помічником! ¹² Ти ридання моє перетворив на веселий хоровод, зняв із мене лахміття й підперезав мене радістю, ¹³ щоб слава Тобі звучала й не змовкала. Господи , Боже мій, повіки славитиму Тебе!

Chapter 30

Псалом 30

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² На Тебе, я Господи , покладаю надію, тож нехай не посоромлюся повіки! Врятуй мене у Своїй праведності! ³ Схили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене, будь для мене скелею пристановища, домом твердині, щоб врятувати мене. ⁴ Бо Ти моя скеля й твердиня моя; заради імені Твого веди мене й керуй мною. ⁵ Витягни мене з тенет, які вони для мене таємно розставили, адже ти моє пристановище. ⁶ У руки Твої я ввіряю дух мій; визволи мене, Господи , Боже істини. ⁷ Ненавиджу тих, що шанують марних ідолів; я ж надію покладаю на Господа . ⁸ Веселитимусь і радітиму Твоєму милосердю, бо Ти побачив моє пригнічення, дізнався про скорботи мого серця ⁹ й не віддав мене в руки ворога мого на поталу, але поставив мої ноги на просторому місці. ¹⁰ Помилуй мене, Господи , бо тісно мені, згасли від смутку мої очі, моя душа й нутро моє. ¹¹ Бо життя моє згасає в журбі, і роки мої – у зітханнях. Моя сила спіткнулася через гріхи мої, і кістки мої виснажилися. ¹² Через усіх супротивників моїх став я ганьбою для своїх сусідів і страхом для тих, хто добре знав мене; хто бачить мене на вулиці – тікає від мене. ¹³ Забутий я в серцях їхніх , немов померлий; став я немов розбитий глек. ¹⁴ Бо чую я наклепи від багатьох, жах навколо. Змовляються вони разом проти мене, задумують життя моє забрати. ¹⁵ Але я на Тебе надію покладаю, Господи ! Кажу я: «Ти мій Бог!» ¹⁶ У Твоїй руці час мого життя ; визволи мене від руки ворогів моїх і від тих, хто мене переслідує. ¹⁷ Нехай засяє обличчя Твоє над рабом Твоїм, врятуй мене в милості Твоїй. ¹⁸ Господи , нехай не буде мені соромно, що я до Тебе кличу. Нехай соромно стане нечестивим, нехай замовкнуть вони в царстві смерті. ¹⁹ Нехай оніміють вуста брехливі, що проти праведника говорять зухвало, пихато й з презирством. ²⁰ Які ж великі Твої блага, котрі приховав Ти для тих, хто боїться Тебе, які Ти здійснюєш на очах синів людських ^[1] для тих, хто надію покладає на Тебе! ²¹ Ти вкриваєш їх покровом Свого обличчя ^[2] від підступних змов людських, ховаєш їх у наметі Своєму від лайливих язиків. ²² Благословенний Господь , Що зʼявив мені дивовижну Свою милість, коли я був в оточеному ворогами місті. ²³ Я ж сказав у тривозі моїй: «Я вигнаний геть від очей Твоїх!» Але Ти почув голос благань моїх, коли я волав до Тебе. ²⁴ Любіть Господа , усі вірні Його! Оберігає Господь відданих Йому та відплачує сповна гордим. ²⁵ Будьте мужніми й зміцніться серцем, усі, хто на Господа сподівається.

Chapter 31

Псалом 31

¹ Псалом Давидів. Повчання. Блаженний той, чиї беззаконня прощені, чиї гріхи покриті! ² Блаженна та людина, якій Господь не залічить її гріха, у дусі якої немає підступності! ³ Поки я мовчав, виснажилися мої кості через моє щоденне стогнання. ⁴ Бо вдень і вночі тяжіла наді мною рука Твоя; волога життєдайна в мені перетворилася на літню посуху. Села ⁵ Та визнав я свій гріх перед Тобою й не приховав моєї провини. Я сказав: «Визнаю перед Господом мої беззаконня», і Ти простив провину мого гріха. Села ⁶ Тому помолиться Тобі кожен вірний у той час, коли можна знайти Тебе , і навіть потік могутніх вод до нього не підступить. ⁷ Ти – потаємний притулок для мене; Ти стерегтимеш мене від лиха, оточиш мене вигуками радості визволення. Села ⁸ «Я тебе наставлятиму й спрямовувати тебе буду на шлях, яким належить тобі йти. Я буду давати поради, Моє око наглядає за тобою». ⁹ Тож не будьте як кінь чи мул, що не мають розуміння, чий норов треба стримувати вудилом і вуздечкою, бо інакше не наблизяться вони до тебе. ¹⁰ Багато скорбот у нечестивого, а того, хто надію на Господа покладає, оточує Його милість. ¹¹ Радійте в Господі й веселіться, праведні! Голосно співайте, усі щирі серцем!

Chapter 32

Псалом 32

¹ Веселіться, праведні, у Господі ! Справедливим личить хвалити Його . ² Славте Господа під звуки арфи, співайте для Нього під ліру десятиструнну! ³ Співайте Йому нову пісню, грайте майстерно, зі звуком сурми! ^{[1] 4} Бо Слово Господа справедливе і всі Його дії гідні довіри. ⁵ Він любить праведність і справедливість; земля повна милості Господньої . ⁶ Словом Господа створені небеса, і духом вуст Його – усе воїнство їхнє. ^[2]Див. Бут. 2:1; Неєм. 9:6; Іс. 40:26 ⁷ Він збирає грудами води моря, кладе безодні океану в сховища. ^[3]Див. Бут. 1:2; 7:11; Пс. 135:6 ⁸ Нехай боїться Господа вся земля; нехай тремтять перед Ним усі мешканці всесвіту. ⁹ Бо Він сказав – і стало, Він заповів – і зʼявилося. ¹⁰ Господь руйнує намір народів, знищує задуми племен. ¹¹ А намір Господа стоятиме повіки, задуми Його серця – з роду в рід. ¹² Блаженний народ, чиїм Богом є Господь , народ, який Він обрав Собі у спадок. ¹³ Господь поглядає з небес, бачить усіх синів людських. ¹⁴ Із місця Свого перебування приглядається пильно до всіх, хто живе на землі, – ¹⁵ Творець усіх сердець їхніх із розумінням вникає в усі їхні дії. ¹⁶ Царя не врятує численне військо, воїна не визволить велика сила. ¹⁷ Кінь ненадійний для порятунку: великою силою своєю він не врятує. ¹⁸ Ось очі Господні звернені на тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається, ¹⁹ щоб від смерті врятувати їх і живити під час голоду. ²⁰ Душа наша в надії чекає на Господа , Він – наша допомога і щит. ²¹ Ним радіє наше серце, бо на святе Його імʼя ми покладаємось. ²² Нехай милість Твоя, Господи , буде над нами, як ми на Тебе й сподіваємося.

Chapter 33

Псалом 33

¹ Псалом Давидів, коли він вдавав із себе божевільного перед Авімелехом, був вигнаний від нього й пішов. ^[1]Див. 1 Сам. 21:10–22:1 ² Благословлятиму Господа повсякчасно, хвала Йому завжди в моїх устах. ³ Душа моя хвалитиметься Господом ; нехай почують смиренні й зрадіють. ⁴ Величайте Господа зі мною; звеличуймо разом імʼя Його! ⁵ Я шукав Господа , і Він відповів мені й від усіх жахів моїх визволив мене. ⁶ Хто погляд свій звертав на Нього, ті засяяли від радості , обличчя їхні не вкриються ганьбою. ⁷ Цей пригноблений кликав, і Господь почув і від усіх скорбот врятував його. ⁸ Ангел Господній стає табором довкола тих, хто боїться Його, і визволяє їх. ⁹ Скоштуйте й побачте, що добрий Господь ! Блаженний той, хто надію на Нього покладає! ¹⁰ Бійтеся Господа , святі Його, адже немає нестатку ні в чому у тих, хто боїться Його. ¹¹ Молоді леви терплять нестачу й голодують, а ті, хто Господа шукає, у жодному добрі нестатку не відчувають. ¹² Приходьте, нащадки, ^[2] послухайте мене, я навчу вас боятися Господа . ¹³ Той, хто бажає насолоджуватися життям, хто хотів би бачити добро в усі дні, ¹⁴ стримуй язик свій від зла й вуста свої від того, щоб говорити підступне. ¹⁵ Ухиляйся від зла й чини добро, шукай миру й прагни його. ¹⁶ Очі Господа – на праведних, і вуха Його до зойку їхнього прихилені . ¹⁷ Обличчя Господа – проти тих, хто чинить зло, щоб викорінити з землі памʼять про них. ¹⁸ Кличуть праведні , і Господь чує й від усіх скорбот їх визволяє. ¹⁹ Близький Господь до людей зі зламаним серцем, і тих, у кого дух розбитий, Він рятує. ²⁰ Багато лих у праведного, та від усіх них врятує його Господь . ²¹ Береже Він усі кістки його, жодна з них не буде зламана. ²² Зло приведе до смерті нечестивого, і ті, хто ненавидить праведника, будуть засуджені. ²³ Визволяє Господь душі слуг Своїх, і не буде засуджений жоден із тих,

             хто надію на Нього покладає.

Chapter 34

Псалом 34

¹ Псалом Давидів. Господи , втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене! ² Візьми щит і обладунки ^[1] й повстань мені на допомогу! ³ Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!» ⁴ Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. ^[2] Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує. ⁵ Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх. ⁶ Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх. ⁷ За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї. ⁸ Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель. ⁹ А моя душа веселитись буде в Господі , піднесеться від радості через Твоє спасіння. ¹⁰ Усі кістки мої нехай скажуть: « Господи , хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його». ¹¹ Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю. ¹² Віддячують мені злом за добро, тяжкою втратою моїй душі. ¹³ Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє без відповіді . ¹⁴ Я ходив, наче за другом чи братом моїм сумуючи , наче матір оплакуючи, схилившись понуро. ¹⁵ А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно. ¹⁶ Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами. ¹⁷ Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою! ¹⁸ Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе. ¹⁹ Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима зловтішно ті, хто ненавидить мене даремно. ²⁰ Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне. ²¹ Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю біду наші очі!» ²² Але ж і Ти, Господи , побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене! ²³ Пробудися і встань на мій суд, втруться в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій! ²⁴ Суди мене за правдою Твоєю, Господи , Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною. ²⁵ Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» ^[3] Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!» ²⁶ Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною. ²⁷ Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь , Що бажає миру слузі Своєму!» ²⁸ Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!

Chapter 35

Псалом 35

¹ Керівнику хору. Псалом слуги Господнього , Давида. ² Промовляє беззаконня до нечестивця в глибинах його серця, немає страху Божого перед його очима. ³ Адже він так сам себе улещує в очах своїх, що не може знайти гріха в собі, щоб його зненавидіти. ⁴ Слова вуст його – беззаконня й підступ; він неспроможний мислити розсудливо й робити добро. ⁵ Він задумує беззаконня навіть на своєму ложі, стає на недобрий шлях,

             не цурається зла. ⁶ Господи , Твоя милість сягає небес, Твоя вірність – аж до хмар. ⁷ Праведність Твоя – немов могутні гори, Твій справедливий суд – велика безодня. Людей і тварин Ти бережеш, Господи . ⁸ Яка дорогоцінна милість Твоя, Боже! Тому сини людські в тіні Твоїх крил спочивають безпечно. ⁹ Насичуються вони від достатку благ Твого дому, і потоком насолод Своїх Ти їх напуваєш. ¹⁰ Адже в Тебе джерело життя, у світлі Твоєму ми бачимо світло. ¹¹ Продовж Свою милість для тих, хто Тебе знає, і праведність Свою – для щирих серцем. ¹² Нехай не наступить на мене нога зухвалого, нехай не вижене мене рука нечестивого. ¹³ Поглянь-но: ось там упали ті, що чинять беззаконня, вони повалені й встати не можуть!

Chapter 36

Псалом 36

¹ Псалом Давидів. Не роздратовуйся через злих людей , не заздри тим, хто чинить беззаконно; ² адже вони, немов трава, скоро засохнуть, і, як зелена поросль, зівʼянуть. ³ Покладай надію на Господа й роби добро, мешкай на землі й оберігай вірність. ⁴ Насолоджуйся Господом , і Він дасть тобі те, чого прагне твоє серце. ⁵ Розкрий перед Господом шлях, задуманий тобою, довірся Йому, і Він усе здійснить; ⁶ Він виведе твою правду, як світло дня , і справедливість твою – як сяйво сонця опівдні. ⁷ У безмовній тиші будь перед Господом і на Нього сподівайся. Не роздратовуйся, коли дорога нечестивого успішна, коли він здійснює свої підступні задуми. ⁸ Вгамуй гнів і полиши роздратування, не дратуйся, бо це призводить лише до лиха. ⁹ Адже злодії будуть викорінені, а ті, хто надію покладає на Господа , вспадкують землю. ¹⁰ Ще трохи, і не стане нечестивого, придивишся до місця, де він був, а його там немає. ¹¹ А смиренні вспадкують землю і будуть насолоджуватись величним спокоєм. ¹² Задумує нечестивий лихе на праведного й скрегоче на нього своїми зубами, ¹³ та Володар посміється з нього, адже Він бачить, що наближається день його покарання . ¹⁴ Мечі із піхов дістають нечестиві й натягують свої луки, щоб на землю повалити пригніченого й бідняка, щоб згубити тих, чиї дороги справедливі. ¹⁵ Та мечі їхні у їхні ж серця увійдуть, і луки їхні зламаються. ¹⁶ Невеликий статок праведника кращий, ніж багатство численних нечестивців, ¹⁷ бо рамена нечестивих зламаються, а праведних підтримає Господь . ¹⁸ Знає Господь дні невинних, і спадщина їхня буде повіки. ¹⁹ Не будуть вони вкриті ганьбою в час біди і в дні голоду ситими будуть. ²⁰ Але нечестиві загинуть, і вороги Господа , як краса пасовищ, ^[1] зникнуть, розвіються, мов дим. ²¹ Позичає нечестивий, та не повертає боргу, а праведний милує і дає. ²² Тому благословенні Господом успадкують землю, а прокляті Ним викорінені будуть. ²³ Господь утверджує кроки праведного мужа, і його шлях Йому до вподоби. ²⁴ Якщо той спіткнеться, то не впаде, бо Господь підтримує його за руку. ²⁵ Я був юнаком і вже постарів, та не бачив, щоб праведний був покинутий і щоб нащадки його просили хліба. ²⁶ Щодня він виявляє милосердя й позичає іншим , тому нащадки його будуть благословенні. ²⁷ Ухиляйся від зла й роби добро – і житимеш повік. ²⁸ Бо Господь любить справедливий суд і вірних Йому не покине. Вони будуть збережені навіки, а нащадки нечестивих будуть викорінені. ²⁹ Праведні вспадкують землю й мешкатимуть на ній повіки. ³⁰ Вуста праведного промовляють мудрість, і язик його говорить справедливе. ³¹ Закон його Бога у нього в серці, тому не похитнуться його кроки. ³² Нечестивий підстерігає праведного й шукає можливості його вбити. ³³ Та Господь не залишить його в руках зловмисника й не дасть звинуватити його на суді. ³⁴ Надійся на Господа й тримайся Його дороги, тоді Він звеличить тебе, щоб ти вспадкував землю, і побачиш ти, як будуть викорінені нечестиві. ³⁵ Я бачив жорстокого нечестивця, що буяв, немов міцно укорінене дерево з пишним листям. ³⁶ Та минув він, і ось тепер немає його; шукав я його, та не знайшов. ³⁷ Тримайся того, як поводиться невинний, і дивися на праведного, адже майбуття належить людині мирній. ³⁸ А всі беззаконні будуть знищені, майбуття нечестивих буде викорінене геть. ³⁹ Порятунок праведних – від Господа , Він твердиня їхня в час скорботи. ⁴⁰ Допоможе їм Господь і визволить їх, визволить їх від нечестивих і врятує, бо на Нього вони покладають надію.

Chapter 37

Псалом 37

¹ Псалом Давидів. На спомин. ² Господи , не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй. ³ Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила. ⁴ Немає жодного цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоровʼя в кістках моїх через гріх мій. ⁵ Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною. ⁶ Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє. ⁷ Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро. ⁸ Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене. ⁹ Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця. ¹⁰ Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані. ¹¹ Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало. ¹² Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої,

             і близькі мої стали поодаль. ¹³ Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; ^[1] про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи. ¹⁴ А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст. ¹⁵ Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання. ¹⁶ Та на Тебе, Господи , сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже! ¹⁷ Бо казав я Тобі : «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною». ¹⁸ Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною. ¹⁹ Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх. ²⁰ А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно. ²¹ Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра. ²² Не покинь мене, Господи , Боже мій, не віддаляйся від мене! ²³ Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!

Chapter 38

Псалом 38

¹ Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів. ² Я сказав: «Я стежитиму за своїми життєвими дорогами, від гріха утримуватиму язик свій, вустам моїм поставлю перепону, поки нечестивий переді мною». ³ Я онімів, затих, мовчав навіть про добре, та біль мій внутрішній лише розʼятрився,

         ⁴ серце моє запалало зсередини. Коли я роздумував, загорівся вогонь, тоді я промовив язиком своїм: ⁵ «Дай мені знати, Господи , час мого кінця і яка кількість моїх днів? Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє. ⁶ Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні, і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою. Справді, кожна людина, що існує, – лише пара. Села ⁷ Так, людина снує в сутінках, марно клопочеться, накопичує, та не знає, хто забере все це. ⁸ Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю? Лише на Тебе моє сподівання. ⁹ Визволи мене від усіх беззаконь моїх, не віддавай мене на глузування нерозумним. ¹⁰ Я онімів, не відкриваю вуст моїх, бо Ти зробив так. ¹¹ Відведи від мене удар Твій; від стусанів Твоїх я гину. ¹² Докорами за беззаконня Ти караєш людину й нищиш її красу, як міль. Справді, кожна людина – марнота. Села ¹³ Почуй молитву мою, Господи , і прислухайся до зойку мого; не мовчи щодо сліз моїх, адже я лише приходько в Тебе, тимчасовий поселенець, як і всі прабатьки мої. ¹⁴ Відведи Свій суворий погляд від мене, щоб я трохи порадів, перш ніж я піду й мене не стане».

Chapter 39

Псалом 39

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² Непохитно я надіявся на Господа , і Він прихилився до мене й почув моє волання. ³ Він підняв мене зі згубної ями, із багнистої трясовини. Він поставив мої ноги на скелі, непохитними зробив мої стопи. ⁴ І вклав Він в уста мої нову пісню – хвалу нашому Богові. Багато хто побачить це й наповниться страхом, і на Господа покладатися буде. ⁵ Блаженний той, хто поклав свою надію на Господа й хто не звертається до пихатих і схильних до брехні. ⁶ Численні чудеса, які Ти, Господи , Боже мій, здійснив, і задуми Твої щодо нас! Немає того, хто став би нарівні з Тобою! Я сповіщав би та розповідав про них , та настільки численні вони, що не переповісти. ⁷ Не забажав Ти ані жертви, ані дару, та вуха мої зробив чуйними. ^[1]Див. Вих. 21:5-6Євр. 10:5 Ні цілопалення, ні жертви за гріх Ти не вимагав. ⁸ Тоді сказав я: «Ось я прийшов, у сувої книги написано про мене. ⁹ Я бажаю виконати Твою волю, мій Боже, і Закон Твій у нутрі моєму». ¹⁰ Я звіщав правду у великому зібранні; вуст своїх я не стуляв – Ти, Господи , знаєш. ¹¹ Праведність Твою я не приховував у моєму серці, говорив про вірність Твою й спасіння Твоє. Не затаїв я милості й істини Твоєї перед великим зібранням. ¹² Ти ж, Господи , не стримуй Свого милосердя від мене, Твоя милість та істина нехай завжди мене оберігають. ¹³ Бо оточили мене біди – немає їм ліку! Настигли мене беззаконня мої, так що не можу я бачити. Вони стали численнішими за волосся на моїй голові; серце моє завмерло. ^{[2] 14} Нехай бажанням Твоїм , Господи , буде визволити мене! Господи , поспіши мені на допомогу! ¹⁵ Нехай посоромляться й ганьбою вкриються ті, хто шукає душі моєї, щоб забрати її. Нехай відсахнуться назад і спіткнуться ті, хто бажає мені зла. ¹⁶ Нехай вжахнуться через свій сором ті, що говорять мені: «Ага! Ага!» ¹⁷ Нехай же веселяться й радіють Тобою всі, хто шукає Тебе. Нехай ті, хто любить спасіння Твоє, говорять безупинно: «Звеличився Господь !» ¹⁸ Я ж принижений та бідний, нехай Владика думає про мене. Ти – Допомога моя і Визволитель мій; Боже мій, не зволікай!

Chapter 40

Псалом 40

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² Блаженний той, хто дбає про слабкого: у день лиха Господь його врятує. ³ Господь берегтиме його й додасть йому життєвих сил, нагородить його щастям на землі й не віддасть його на поталу ворогам. ⁴ Господь підтримає його на ложі під час недуги, відновить його повністю після хвороби. ⁵ Я сказав: « Господи , помилуй мене, зціли мою душу, бо я згрішив перед Тобою». ⁶ Вороги мої злісно говорять про мене: «Коли ж він нарешті помре й імʼя його загине?» ⁷ А коли хто приходить побачитись зі мною, то промовляє нікчемні слова , у серці своєму збирає чутки про беззаконня, а потім виходить і поширює скрізь. ⁸ Шепочуться разом проти мене всі, хто ненавидить мене, думають про мене зле: ⁹ «Кара за віроломство спіткала його; він зліг через хворобу й більше не встане». ¹⁰ Навіть близький друг мій, якому я довіряв, той, хто їв мій хліб, підняв на мене свою пʼяту. ¹¹ Ти ж, Господи , помилуй мене; підніми мене, і я віддячу їм! ¹² Через це я дізнаюся, що Ти прихильний до мене, коли не вигукне переможно мій ворог наді мною. ¹³ Адже Ти підтримаєш мене заради невинності моєї й поставиш мене перед обличчям Твоїм навіки. ¹⁴ Благословенний Господь , Бог Ізраїлю, споконвіку й навіки! Амінь і амінь!

Chapter 41

Книга 2

Пс. 41–71

Псалом 41

¹ Керівнику хору. Повчання синів Кореєвих. ² Як олень лине до потоків води, так душа моя лине до Тебе, Боже. ³ Душа моя спрагла Бога, живого Бога. Коли ж прийду я й постану перед Богом? ⁴ Сльози мої були для мене хлібом вдень і вночі, коли говорили мені щодня:

             «Де твій Бог?» ⁵ Ось про що я згадую, і виливається від туги душа моя: коли проходив я у велелюдній ході, підступаючи до дому Божого із вигуками радості й слави серед святкового натовпу. ⁶ Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – мого Спасителя! ⁷ Боже мій, за Тобою сумує душа моя, тому я згадую про Тебе із землі Йордану, із висот Хермону, з гори Міцар. ⁸ Безодня до безодні кличе шумом Твоїх водоспадів; усі Твої буруни та хвилі пройшли наді мною. ⁹ Удень заповість Господь Своїй милості прийти до мене , а вночі у мене лине Йому пісня, молитва Богові мого життя. ¹⁰ Скажу-но я Богові, скелі моїй: «Чому Ти забув мене? Чому я ходжу понуро, пригнічений ворогом?» ¹¹ У кістках моїх – виснаження; глузують з мене мої супротивники, щодня промовляючи до мене: «Де твій Бог?» ¹² Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – Спасителя мого й Бога мого.

Chapter 42

Псалом 42

¹ Суди мене, Боже, і вступися за мене в суперечці моїй із невірним народом, від людини підступної й беззаконної визволи мене. ² Адже Ти – Бог, твердиня моя. Чому Ти відкинув мене? Чому я ходжу понуро, пригнічений ворогом? ³ Пошли Твоє світло й істину – нехай вони керують мною, нехай приведуть мене на гору святині Твоєї, до місця, де Ти мешкаєш. ⁴ Тоді я підійду до жертовника Божого, до Бога, Який дарує мені радість і втіху. І я прославлю Тебе грою на арфі, о Боже, Боже мій! ⁵ Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – Спасителя мого й Бога мого.

Chapter 43

Псалом 43

¹ Керівнику хору. Повчання синів Корея. ² Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні. ³ Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив на цій землі , Ти вразив племена і вислав їх геть. ⁴ Адже не мечем своїм батьки наші взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх. ⁵ Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову! ⁶ З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в імʼя Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас. ⁷ Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу. ⁸ Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою. ⁹ Богом ми хвалимось цілий день і Твоє імʼя прославлятимемо повік. Села ¹⁰ Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими на битву . ¹¹ Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас. ¹² Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів. ¹³ Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску. ¹⁴ Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас. ¹⁵ Приказкою глузливою Ти зробив нас серед народів, племена хитають насмішливо головами в наш бік. ¹⁶ Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя ¹⁷ через те, що голос лихослова й глузія я чую , через ворога й месника. ¹⁸ Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого. ¹⁹ Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки. ²⁰ Але Ти вразив нас у пустельному місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті. ²¹ Якби ми забули імʼя Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога, ²² хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця. ²³ Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення. ²⁴ Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки. ²⁵ Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш? ²⁶ Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше. ²⁷ Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.

Chapter 44

Псалом 44

¹ Керівнику хору. На мотив «Лілея». Повчання синів Корея. Пісня кохання. ^[1]вірші 1-10|PSA 44:1-10вірші 11-18|PSA 44:11-18Євр. 1:8-9 ² Зворушилося моє серце від слова прекрасного, я виконаю свій твір для царя. Язик мій – тростина вправного писця. ³ Ти став найгарнішим серед усіх синів людських, благодать вилилась на вуста твої, тому Бог благословив тебе навіки. ⁴ Підпережи, о могутній, свої стегна мечем, славою твоєю й величчю! ⁵ І в такому величному вбранні своєму переможно мчися верхи заради істини, смирення й правди. Нехай правиця твоя звершить грізні вчинки. ⁶ Твої стріли нагострені – нехай впадуть під твої ноги народи, нехай вразять вони серця ворогів царя. ⁷ Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства. ⁸ Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів. ⁹ Миром, алое й корицею пашіють усі твої шати; із палаців, прикрашених слоновою кісткою, струни арф тебе радують. ¹⁰ Серед придворних шляхетних жінок твоїх – доньки царів. Стоїть цариця по твоїй правиці – уся в щирому золоті з Офіру. ¹¹ Послухай-но, донько, обміркуй і ось до чого прихили твоє вухо: ^[2] забудь народ твій і дім твого батька, ¹² і тоді цар зажадає твоєї краси, адже він – твій володар, тож вклонися йому. ¹³ Тоді донька Тиру ^[3] прийде з дарами й багатії з народу твого шукатимуть прихильності твоєї. ¹⁴ Уся слава доньки царя – усередині покоїв , її одяг гаптований золотом. ¹⁵ У вишиваних шатах ведуть її до царя; весільних подруг підводять до тебе услід за нею, о царю . ¹⁶ Ведуть їх із радістю й веселощами, вони входять до палацу царя. ¹⁷ Замість предків твоїх, о царю , будуть сини твої; Ти поставив їх князями по всій землі. ¹⁸ Я зроблю так, що імʼя твоє памʼятатимуть із роду в рід, тому народи прославлятимуть тебе повік-віків.

Chapter 45

Псалом 45

¹ Керівнику хору. Синів Кореєвих пісня. На мотив аламот. ^{[1] 2} Бог – пристановище наше й міць, допомога в скорботах, що завжди знаходиться поруч . ³ Тому ми не злякаємось, хоч би навіть земля здригнулася й гори ринули в морську безодню ^[2] , ⁴ так що заревли б і запінилися води від їхнього падіння , і скелі б затремтіли від того збурення води. Села ⁵ Річкові потоки радують місто Боже, святилище, де мешкає Всевишній. ⁶ Бог посеред нього – воно не захитається; Бог допоможе йому ще вдосвіта. ⁷ Збентежилися народи, похитнулися царства, подав Він Свій голос – тане земля. ⁸ Господь Воїнств ^[3] із нами; Твердиня наша – Бог Якова. Села ⁹ Підіть-но, погляньте на діяння Господа , які спустошення здійснив Він на землі, ¹⁰ припиняючи війни аж до краю землі. Він ламає лук і розщеплює древко списа, колісниці ^[4] спалює вогнем. ¹¹ «Вгамуйтеся й пізнайте, що Я – Бог; Я буду звеличений серед народів, звеличений на землі». ¹² Господь Воїнств із нами, Твердиня наша – Бог Якова. Села

Chapter 46

Псалом 46

¹ Керівнику хору. Псалом синів Кореєвих. ² Усі народи, плескайте в долоні, вигуки радості нехай лунають на славу Богові. ³ Бо Господь Всевишній грізний, Він Цар великий над усією землею! ⁴ Він підкорив нам народи й племена кинув під наші ноги. ⁵ Він обрав для нас спадок – гордість Якова, якого полюбив. Села ⁶ Бог піднявся під радісні вигуки, Господь піднісся під голос сурми. ^[1]Лев. 25:9; 2 Сам. 6:15 ⁷ Співайте Богові, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте! ⁸ Бо Цар усієї землі – Бог, співайте псалом із розумінням. ⁹ Бог царює над народами, Бог сидить на Своєму святому престолі. ¹⁰ Шляхетні з народів зібралися разом із народом Бога Авраамового, адже Богу належать захисники землі ^[2]Іс. 60:3 – Він високо піднесений над ними .

Chapter 47

Псалом 47

¹ Пісня. Псалом синів Кореєвих. ² Великий Господь і прославлений вельми у місті нашого Бога, на Своїй святій горі. ³ Краса невимовна, радість усієї землі – гора Сіон на північних околицях, ^[1] місто великого Царя. ⁴ Бог перебуває в її палацах, Він знаний як твердиня. ⁵ Ось царі зібралися, пішли разом проти нас ⁶ та, побачивши таку святість , здивувалися, збентежилися, пустилися навтіки. ⁷ Трепет охопив їх там, мука, як у породіллі. ⁸ Східним вітром розбив Ти кораблі Таршишу. ^[2]1 Цар. 10:22; 22:49; 2 Хр. 20:36; Іс. 2:16; 23:1, 10; 60:9; Йона. 1:3 ⁹ Про що ми чули раніше, те й побачили у місті Господа Воїнств, місті Бога нашого: Бог утверджує його навіки. Села ¹⁰ Ми роздумували, Боже, про милість Твою всередині Твого Храму. ¹¹ Як імʼя Твоє, Боже, так і хвала Твоя – до самого краю землі! Твоя правиця сповнена правди. ¹² Радіє гора Сіон, веселяться доньки Юдеї через Твоє правосуддя. ¹³ Обійдіть навколо Сіон, порахуйте його вежі. ¹⁴ уважно розгляньте його укріплення, пройдіть між палацами, щоб потім ви розповіли наступному поколінню. ¹⁵ Адже це – Бог, наш Бог на віки вічні! Він вестиме нас аж до смерті.

Chapter 48

Псалом 48

¹ Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. ² Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу, ³ сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні. ⁴ Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – глибоке розуміння. ⁵ Схилю своє вухо до притчі, відкрию під звуки арфи мою загадку: ⁶ Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене – ⁷ тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється? ⁸ Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові належного викупу ^[1]Вих. 30:12 за нього. ⁹ Бо занадто дорогим був би викуп за його душу, тому повік не досягти того, ¹⁰ щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті ^[2] . ¹¹ Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки. ¹² Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі! ¹³ Але ж людина не завжди перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть. ¹⁴ Так, життєві дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах. ^{[3] 15} Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло ^[4]Див. Ав. 3:11; 1 Цар. 8:13; Іс. 63:15; 2 Хр. 6:2 для них. ¹⁶ Але Бог викупить душу мою з-під влади царства мертвих, коли прийме мене до Себе . Села ¹⁷ Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його. ¹⁸ Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним до царства мертвих . ¹⁹ Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, – ²⁰ однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить. ²¹ Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.

Chapter 49

Псалом 49

¹ Псалом Асафів. Бог богів – Господь ! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу. ² Із Сіону, досконалої краси, Бог зʼявився в сяйві. ³ Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує. ⁴ Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом: ⁵ «Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві». ⁶ І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! Села ⁷ «Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог. ⁸ Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною. ⁹ Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар. ¹⁰ Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів. ¹¹ Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною. ¹² Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює. ¹³ Хіба Я їм мʼясо биків чи пʼю кров козлів? ¹⁴ Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці. ¹⁵ Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш». ¹⁶ Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити? ¹⁷ Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе? ¹⁸ Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку. ¹⁹ Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи. ²⁰ Сидиш на суді , намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне. ²¹ Ти чинив це, а Я мовчав, тому уявив ти собі , що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю звинувачення перед очима твоїми. ²² Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав вас , і не буде кому врятувати. ²³ Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу правди , покажу Я спасіння Боже».

Chapter 50

Псалом 50

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів, ² коли приходив до нього пророк Натан, після того, як Давид учинив перелюб із Вірсавією. ^[1]Див. 2 Сам. 11:1–12:23 ³ Помилуй мене, Боже, заради милості Твоєї, заради великого милосердя Твого загладь мої беззаконня. ⁴ Обмий мене від переступу мого й від гріха мого мене очисти, ⁵ адже я усвідомлюю беззаконня своє, і гріх мій завжди переді мною. ⁶ Проти Тебе Самого згрішив я і зло вчинив у Твоїх очах. Тому Ти справедливо виконуєш Свій вирок, бездоганно здійснюєш Твій суд. ⁷ Ось у беззаконні я народжений, і мати моя зачала мене в гріху. ⁸ Ось істину Ти вподобав у надрах внутрішнього світу ^[2] і мудрість сповіщаєш мені утаємничено. ⁹ Очисти мене гісопом від гріха – і буду чистий; ретельно обмий мене – і буду біліший від снігу. ¹⁰ Дай мені почути звуки веселощів і радості, нехай зрадіють кістки, вражені Тобою. ¹¹ Відверни обличчя Своє від гріхів моїх і загладь усі мої беззаконня. ¹² Створи в мені серце чисте, Боже, і дух непохитний обнови всередині мене. ¹³ Не відштовхни мене від обличчя Свого й не забирай від мене Твого Святого Духа. ¹⁴ Поверни мені радість Твого спасіння і Духом Твоїм турботливим підтримай мене. ¹⁵ Тоді беззаконних я навчатиму шляхів Твоїх і грішники навернуться до Тебе. ¹⁶ Зніми з мене тягар вини кровопролиття, Боже, Боже мого спасіння, тоді язик мій радісно прославлятиме Твою праведність. ¹⁷ Володарю, відкрий вуста мої, і вони сповіщатимуть Тобі хвалу. ¹⁸ Бо жертвоприношення Тобі не до вподоби – я приніс би його, цілопалення Ти не бажаєш. ¹⁹ Жертва Богові – дух зламаний; серцем зламаним і розбитим Ти не знехтуєш, Боже. ²⁰ Ощаслив Сіон прихильністю Твоєю, збудуй стіни Єрусалима. ²¹ Тоді приємними Тобі будуть жертви правди, цілопалення та жертвоприношення, тоді покладуть на жертовник Твій волів.

Chapter 51

Псалом 51

¹ Керівнику хору. Повчання Давидове, ² коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха». ³ Чому ти хизуєшся злодійством, сильний? Милість Божа зі мною цілий день! ⁴ Язик твій задумує загибель, він у тебе – немов нагострене лезо, підступнику! ⁵ Ти полюбив зло більше, ніж добро, брехню – сильніше, ніж правду говорити. Села ⁶ Ти любиш усілякі згубні слова, о, підступний язику! ⁷ Але Бог уразить тебе навіки; вирве тебе й викине із шатра, і коріння твоє – із землі живих. Села ⁸ Тоді побачать це праведні й сповняться страхом, і сміятимуться над ним: ⁹ «Ось муж, що не Бога зробив своєю твердинею, а покладався на безліч свого багатства, зміцнював себе згубною пристрастю своєю!» ^{[1] 10} А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому, на милість Божу сподіватимусь повік-віків. ¹¹ Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те, що Ти зробив, і надію покладатиму на імʼя Твоє, бо воно добре.

Chapter 52

Псалом 52

(Пс. 13)

¹ Керівнику хору. На мотив махалат. ^[1] Повчання Давидове. ² Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, вчинили огидні беззаконня, немає нікого , хто б чинив добро. ³ Бог із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є серед них розумний, що шукає Бога. ⁴ Усі як один збочили з дороги , зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає. ⁵ Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Бога не кличе? ⁶ Там охопить їх страх, де немає чого боятися, Бо розкидає Бог кістки тих, хто оточив тебе; ти вкриєш їх ганьбою, адже Бог відцурався від них. ⁷ О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Бог поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!

Chapter 53

Псалом 53

¹ Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове, ² коли прийшли зіфʼяни й сказали Саулові: «Хіба не у нас ховається Давид?» ^[1]Див. 1 Сам. 23:19-28; 26:1-2 ³ Боже, врятуй мене іменем Твоїм і могутністю Своєю вступися на суді за мене! ⁴ Боже, почуй мою молитву, прислухайся до слів уст моїх. ⁵ Бо чужинці повстали проти мене й жорстокі серцем шукають душі моєї – ті, хто Бога не уявляє перед собою. Села ⁶ Ось Бог мені допомагає; Володар Вишній серед тих, хто підтримує мою душу. ⁷ Він віддячить за зло моїм супротивникам, знищить їх заради вірності Своєї. ⁸ Із доброї волі принесу я Тобі жертву, прославлю імʼя Твоє, Господи ,

             бо добре воно. ⁹ Адже від усіх скорбот Ти врятував мене, і око моє переможно дивилося на моїх ворогів.

Chapter 54

Псалом 54

¹ Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. ² Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання; ³ прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю ⁴ від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною. ⁵ Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене. ⁶ Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене. ⁷ Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій, ⁸ полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. Села ⁹ Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі». ¹⁰ Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті. ¹¹ Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього. ¹² Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць. ¹³ Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього. ¹⁴ Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій, ¹⁵ з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно. ¹⁶ Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. ¹⁷ Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене. ¹⁸ Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос. ¹⁹ Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто повстав на мене. ²⁰ Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить на престолі . Села Бо вони не змінюються й Бога не бояться. ²¹ Підняв товариш мій руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом. ²² Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі. ²³ Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися. ²⁴ Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.

Chapter 55

Псалом 55

¹ Керівнику хору. На мотив «Голубка в далекій діброві». Міхтам ^[1]Див. Пс. 15:1 Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті. ^[2]Див. 1 Сам. 21:10-15; 27:1-4 ² Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене. ³ Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене. ⁴ У день страху я на Тебе покладаю надію. ⁵ Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна істота ? ⁶ Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло. ⁷ Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу. ⁸ Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи. ⁹ О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину, ^[3] – хіба ж вони не у Твоїй книзі? ¹⁰ Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною. ¹¹ На Бога, Чиє слово я прославляю, на Господа , Чиє слово я славлю, ¹² на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина? ¹³ На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю обіцяні Тобі жертви подяки. ¹⁴ Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.

Chapter 56

Псалом 56

¹ Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам ^[1]Див. Пс. 51:1 Давидів, коли він втік від Саула в печеру. ^[2]Див. 1 Сам. 22:1-2; 24 ² Помилуй мене, Боже, помилуй мене! Бо в Тобі лише знаходить притулок душа моя і в тіні Твоїх крил сховається, поки лихо мине. ³ Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, Який віддячує за мене ворогам моїм . ⁴ Він пошле з небес і врятує мене, посоромить того, хто прагне мене схопити; Села пошле Бог милість Свою й істину. ⁵ Душа моя – посеред левів; лежу я серед тих, що дихають полумʼям, серед синів людських, чиї зуби – списи й стріли, а язики їхні – гострий меч. ⁶ Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя. ⁷ Вони розкинули тенета стопам моїм; понурилася душа моя. Викопали переді мною яму – самі упали в неї! Села ⁸ Серце моє непохитне, Боже, непохитне серце моє! Співати буду й грати! ⁹ Прокинься, славо моя! Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню! ¹⁰ Прославлю Тебе серед народів, Владико, співатиму Тобі поміж племенами. ¹¹ Бо велика аж до небес милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя. ¹² Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.

Chapter 57

Псалом 57

¹ Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів. ² Чи справді ви, можновладці, говорите правду? Чи справедливо судите синів людських? ³ Авжеж! У серці чините беззаконня, на землі руки ваші наважуються на насильство. ⁴ Відступники нечестиві вже від утроби матері, блукають ще від лона материнського, брехню промовляючи. ⁵ Їхня отрута подібна до отрути зміїної, до отрути глухої рогатої змії, ^[1] що затуляє свої вуха, ⁶ щоб не чути голосу шептунів, які вміло складають свої заклинання. ⁷ Боже, розтрощи зуби в їхніх устах; вирви ікла у левів молодих, Господи ! ⁸ Нехай зникнуть, як вода, що розтікається. Коли натягуватимуть лука, нехай стріли їхні будуть надломлені. ⁹ Нехай будуть немов слимак, що спливає слизом у спеку ; як викидень у жінки, що сонця не бачив. ¹⁰ Перш ніж казани ваші відчують розпалений хмиз, – чи зелений ще, чи сухий вже, – нехай вихор рознесе його! ¹¹ Радітиме праведник, коли побачить помсту на них, коли обмиє стопи свої у крові нечестивого. ¹² Тоді скаже людина: «Справді, є плід у праведника! ^[2] Справді, є Бог, Що судить на землі!»

Chapter 58

Псалом 58

¹ Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів, коли Саул послав людей стерегти його дім, щоб убити його. ² Визволи мене від ворогів Моїх, Боже мій, захисти мене від тих, хто підноситься проти мене. ³ Від тих, що чинять беззаконня, визволи мене і від людей кровожерних врятуй мене. ⁴ Ось вони чатують на душу мою, сильні змовляються проти мене не за беззаконня моє чи гріх, Господи . ⁵ Немає беззаконня в мене, але збігаються вони й готуються до нападу . Піднімися назустріч мені й поглянь. ⁶ Ти, Господи , Боже Воїнств, Боже Ізраїлю, пробудися, щоб покарати всі народи; не помилуй жодного з нечестивих зрадників! Села ⁷ Вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль. ⁸ Ось вивергають вони ганьбу, в устах у них – мечі! На їхніх язиках приказка : «Хто чує?» ⁹ Але Ти, Господи , посмієшся з них, поглузуєш з усіх народів. ¹⁰ Сило моя, Тебе я пильную очікуючи, адже Ти, Боже, твердиня моя. ¹¹ Бог, Що милує мене, піде поперед мене переможно ; Бог покаже мені падіння супротивників моїх. ¹² Не вбивай їх, щоб не забув мій народ; розкидай їх силою Своєю і кинь їх долілиць, щите наш, Владико! ¹³ Гріх вуст їхніх – це слова, що губи їхні промовили . Нехай впіймані вони будуть гординею своєю за прокляття й кривду, що вони розповсюджують. ¹⁴ Знищ їх у гніві, знищ, щоб не було їх! Тоді відомо стане аж до країв землі, що Бог володарює серед Якова. Села ¹⁵ А вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль. Села ¹⁶ Вони вештаються в пошуках їжі, та, не наситившись, ночують. ¹⁷ А я буду співати про міць Твою і вранці радісно про милість Твою виспівувати. Адже Ти був для мене прихистком, притулком у день моєї скорботи. ¹⁸ Сило моя, Тобі я співатиму, адже Ти, Боже, твердиня моя, Бог, Який милує мене.

Chapter 59

Псалом 59

(Пс. 107:7-14)

¹ Керівнику хору. На мотив «Лілея свідчення». ^[1]Пс. 79:1 Міхтам Давидів. Для повчання. ² Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови ^[2] , і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині. ^[3]Див. 2 Сам. 8–10; 1 Хр. 18–19 ³ Боже, Ти відкинув нас і зламав; Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову! ⁴ Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами; зціли її розломи, бо вона здригається. ⁵ Ти дав народові Своєму зазнати важких часів . Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає. ⁶ Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе, щоб вони, згуртувавшись навколо нього, стали недосяжними для ворожого лука. ^[4] Села ⁷ Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь. ⁸ Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот. ^[5]Бут. 12:6Бут. 33:17; Іс. Нав. 13:27 ⁹ Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець. ^{[6] 10} Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, ^[7] гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!» ¹¹ Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома? ¹² Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими? ¹³ Подай нам допомогу в боротьбі з ворогом, адже марний порятунок людський. ¹⁴ У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.

Chapter 60

Псалом 60

¹ Керівнику хору. На струнних інструментах. Псалом Давидів. ² Почуй, Боже, моє волання, зваж на мою молитву! ³ Від краю землі я кличу до Тебе в немочі мого серця. Підніми мене на скелю, що вища від мене. ⁴ Адже Ти – пристановище для мене, міцна вежа від нападів ворога. ⁵ Нехай би мешкав я в шатрі Твоєму вічно, спочивав би під покровом крил Твоїх безпечно. Села ⁶ Адже Ти, Боже, почув мої обітниці, дав мені спадщину тих, хто боїться Твого імені. ⁷ Додай цареві днів життя, продовж роки його в майбутніх поколіннях. ^{[1] 8} Нехай він перебуває вічно перед Богом, накажи милості й істині оберігати його. ⁹ Тоді я співатиму імені Твоєму повік, виконуючи мої обітниці щодня.

Chapter 61

Псалом 61

¹ Керівнику хору, Єдутуну. ^[1]Див. 1 Хр. 16:41, 42 Псалом Давидів. ² Лише в Бозі спокій моєї душі, від Нього моє спасіння. ³ Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся дуже. ⁴ Доки ви будете нападати на людину, усі разом добивати її, як похилену стіну, немов розхитану огорожу? ⁵ Радяться лише про те, щоб скинути її з високого місця, задоволення знаходять у брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. Села ⁶ Лише в Бозі заспокоюйся, душе моя; бо лише на Нього надія моя. ⁷ Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся. ⁸ У Бозі спасіння моє і слава моя; Він – могутня скеля моя, пристановище моє в Бозі. ⁹ Народе, покладайся на Нього повсякчас, серця ваші виливайте перед Ним; Бог – пристановище наше. Села ¹⁰ Сини людські – лише марнота, сини мужів – омана; якщо покласти їх на ваги, усі разом вони легші від пари. ¹¹ Не покладайтеся на гноблення інших і не хизуйтеся грабунком. Коли сила зростає, не прикладайте до неї серця. ^{[2] 12} Один раз Бог промовив, двічі я почув це: у Бога могутність,

         ¹³ у Тебе, Володарю, милість. Адже Ти віддячуєш кожному за його вчинки.

Chapter 62

Псалом 62

¹ Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. ^[1]Див. 1 Сам. 23–24; 2 Сам. 15:13–17:29 ² Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води. ³ Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу. ⁴ Бо милість Твоя краща від самого життя, тому вуста мої хвалитимуть Тебе. ⁵ Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в імʼя Твоє піднесу мої руки. ⁶ Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе, ⁷ коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе. ⁸ Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму. ⁹ Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене. ¹⁰ А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі. ¹¹ Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць ^[2] . ¹² Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.

Chapter 63

Псалом 63

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² Боже, почуй мій голос, коли я скаржуся; убережи мою душу від погроз ворога. ³ Сховай мене від таємних задумів злочинців, від збурення тих, хто чинить беззаконня. ⁴ Вони нагострили язики свої, немов мечі, націлили свої стріли – гіркі слова, ⁵ щоб стріляти зі своїх засідок у невинного. Вони стріляють зненацька й не бояться. ⁶ Підбадьорюють себе у справі лихій, радяться, як таємно розставити тенета, і кажуть: «Хто їх побачить?» ⁷ Ретельно обдумують свої майбутні беззаконня: «Ми склали змову досконало!» Справді, глибока внутрішність людини та її серце! ⁸ Але Бог випустить у них стрілу зненацька – вони будуть уражені. ⁹ Він зробить так, що вони спіткнуться через язик свій і впадуть ; відсахнуться від них усі, хто їх побачить. ¹⁰ Тоді страх охопить усіх людей, і будуть сповіщати про діяння Бога й про справи Його роздумувати. ¹¹ Нехай праведник радіє в Господі й покладає на Нього надію. Тоді прославлені будуть усі щирі серцем.

Chapter 64

Псалом 64

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. Пісня. ² Тобі, Боже, належить тиха хвала на Сіоні, і перед Тобою будуть виконані обітниці. ³ Ти чуєш молитву; усе живе приходить до Тебе. ⁴ Здолали мене справи беззаконні, але Ти очистиш нас від переступів наших. ⁵ Блаженний той, кого Ти обираєш і наближуєш, щоб він мешкав у Твоїх дворах! Ми наситимося благами Твого дому, святого Твого Храму. ⁶ Ти справедливо відповідаєш нам діяннями , що страх наводять, Боже, Рятівнику наш, надіє всіх країв землі й далеких морів! ⁷ Ти, підперезаний могутністю, утверджуєш гори Своєю силою. ⁸ Ти втихомирюєш шум морів, шум їхніх хвиль і рик племен. ⁹ І злякаються мешканці країв землі через знаменні діяння Твої. Вихід ранку й захід вечора Ти вигуками радості наповнюєш ^[1] . ¹⁰ Ти турбуєшся про землю й напуваєш її, збагачуєш її щедро. Потік Божий повний води – Ти готуєш людям зерно, бо так влаштував Ти землю. ¹¹ Ти зволожуєш її ріллю, рівняєш її борозни, розмʼякшуєш рясними дощами, благословляєш її збіжжя. ¹² Ти увінчуєш рік добротою Своєю, і стежки Твої крапають жиром. ¹³ Крапають вологою пустельні пасовища, і радістю оперізуються пагорби. ¹⁴ Луги вдяглися отарами худоби, і долини вкрилися зерном. Усі радісно вигукують і співають!

Chapter 65

Псалом 65

¹ Керівнику хору. Пісня. Псалом. Радісно вигукни Богові, уся земле! ² Співайте славу імені Його, хвалу Йому гідно віддайте. ³ Скажіть Богові: «Які грізні діяння Твої! Заради великої могутності Твоєї плазують перед Тобою вороги Твої. ⁴ Уся земля вклоняється Тобі й співає Тобі, співає славу імені Твоєму». Села ⁵ Прийдіть, погляньте на звершення Бога – Його справи викликають страх у синів людських. ⁶ Він перетворив море на суходіл, ^[1]Див. Вих. 14 через річку перейшли вони ногами, ^[2]Див. Іс. Нав. 3 там ми раділи в Ньому. ⁷ Він панує в могутності Своїй вічно, Його очі стежать пильно за народами – нехай не підносяться бунтівники! Села ⁸ Благословляйте, народи, Бога нашого й звіщайте голосно хвалу Йому. ⁹ Він зберіг серед живих душу нашу й не дав ногам нашим похитнутися. ¹⁰ Ти випробував нас, Боже, переплавив нас, як переплавляють срібло. ¹¹ Ти завів нас у сіть, поклав тягар на наші стегна. ¹² Дозволив вершникам проїхати по головам нашим. Ми пройшли крізь вогонь і воду,

             але Ти вивів нас на благодатне місце. ¹³ Увійду я до дому Твого із цілопаленнями, виконаю для Тебе всі мої обітниці, ¹⁴ що їх висловили вуста мої і промовив язик мій у скорботі. ¹⁵ Цілопалення жирних овець піднесу Тобі разом із димом від спалення баранів; я принесу Тобі в жертву биків і козлів. Села ¹⁶ Прийдіть, послухайте, усі, хто боїться Бога, і я сповіщу вам, що Він зробив для душі моєї. ¹⁷ До Нього я кликав моїми вустами, і хвала піднесена на язиці у мене. ¹⁸ Якби я бачив беззаконня у своєму серці, то не почув би мене Володар. ¹⁹ Але Бог почув, зважив на голос моєї молитви! ²⁰ Благословенний Бог, Що не відхилив моєї молитви й не забрав від мене милості Своєї!

Chapter 66

Псалом 66

¹ Керівнику хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня. ² Боже, змилуйся над нами й благослови нас; нехай засяє над нами Твоє обличчя, Села ³ щоб на землі пізнали Твої дороги, і в усіх народах – Твоє спасіння. ⁴ Нехай прославлять Тебе народи, Боже, нехай прославлять Тебе усі народи! ⁵ Нехай радіють і радісно вигукують племена, бо Ти судиш народи справедливо й керуєш племенами на землі. Села ⁶ Нехай прославлять Тебе народи, Боже, нехай прославлять Тебе усі народи! ⁷ Земля принесла свій врожай; нехай благословить нас Бог, наш Бог! ⁸ Нехай благословить нас Бог, і боятимуться Його всі краї землі.

Chapter 67

Псалом 67

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. Пісня. ² Нехай устане Бог, нехай розсіються вороги Його; нехай втікають від Його обличчя ненависники Його! ³ Як розвіюється дим, так Ти їх розсій! Як тане віск від вогню, так нехай згинуть нечестивці від обличчя Божого. ⁴ А праведники нехай радіють, нехай веселяться перед Богом і тішаться в радості. ⁵ Співайте Богові, грайте, підносьте імʼя Того, Села Хто на хмарах, як на колісниці, їде, Чиє імʼя – Господь ; радійте перед обличчям Його! ⁶ Батько сиріт і Суддя вдів – Бог у Своїй Святій оселі. ⁷ Бог поселяє самотніх у дім, звільняє вʼязнів на благодатні простори, а непокірні мешкають на виснаженій землі. ⁸ Боже, коли Ти йшов перед народом, коли Ти крокував дикою пустелею, Села ⁹ земля здригалася, навіть небеса розпливалися перед обличчям Бога; перед Тим, Хто на Синаї, перед обличчям Бога Ізраїлю. ¹⁰ Рясним дощем Ти зрошував, Боже, Свій спадок – землю Твою . А коли вона виснажувалася, Ти підтримував її. ¹¹ Твій люд поселився на ній; за добротою Твоєю, Боже, Ти підтримував пригнобленого. ¹² Володар промовив слово – сила-силенна благовісників передають його: ¹³ «Царі з військами зазнають поразки й втікають, а жінка, що мешкає вдома, ділить здобич війни. ¹⁴ Навіть якщо ви затишно спочиваєте вдома, ^[1] ви будете як та голубка, чиї крила вкриті сріблом, а пірʼя її – переливним золотом». ¹⁵ Коли Всемогутній розсіяв царів на обраній Ним землі, це було як сніг, що випадає на гору Цальмон. ^[2]Суд. 9:48 ¹⁶ Гора Божа – гора Башан; гора кількох вершин – гора Башан! ¹⁷ Чому ви заздрісно поглядаєте, гори з кількома вершинами, на гору, яку вподобав Бог, щоб перебувати на ній? Господь буде перебувати там повіки! ¹⁸ Колісниць Божих – десятки тисяч, тисячі тисяч. Володар прийшов від Синаю у Своє святилище. ¹⁹ Ти піднявся на висоту, полонив бранців, прийняв дари від людей, навіть від непокірних, щоб вони могли мешкати там , Господи Боже. ^{[3] 20} Благословенний Володар! Він щоденно носить тягарі наші;

             Він – Бог, Який рятує нас. Села ²¹ Бог для нас – Бог спасіння, і в Господа Володаря – визволення від смерті. ²² Так, Бог вразить голову ворогів Своїх, волохату маківку того, хто вперто ходить у своїх гріхах. ²³ Сказав Володар: «Із Башану поверну тебе, витягну з безодні морської, ²⁴ щоб ти занурив ногу твою у кров ворогів і язики твоїх псів почастувалися нею ». ²⁵ Побачили вони ходу Твою, Боже, – як іде Бог мій, Цар мій у Святилищі. ²⁶ Попереду співаки йдуть, позаду – ті, хто грає на струнах, посередині – дівчата дзвенять на бубнах. ²⁷ Благословіть Бога на зборах, благословіть Господа , нащадки Ізраїля. ^{[4] 28} Там їх веде наймолодший Веніамін, потім князі Юди гуртом великим, а також князі Зевулонові й Нефалимові йдуть . ²⁹ Наказав Бог Твій зміцнити тебе. ^[5] Дай, Боже, сили, як Ти робив це для нас раніше . ³⁰ Заради Храму Твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари. ³¹ Пригрози тому звірові в очереті, ^[6] отому зібранню найсильніших телят народів, які забруднюють себе заради шматків срібла; розсій народи, що бажають війни. ³² Прийдуть вельможні ^[7] з Єгипту, Куш ^[8] простягне свої руки до Бога. ³³ Царства землі, співайте Богові! Грайте на славу Володареві нашому, Села ³⁴ Який їде на колісниці в небесах споконвічних: ось Він подасть Свій могутній голос. ³⁵ Визнайте, що сила у Бога, над Ізраїлем – Його велич, і могутність Його – на хмарах. ³⁶ Страшний Бог у святилищі Своєму, Бог Ізраїлю, Який дає силу й міць народові. Благословенний Бог!

Chapter 68

Псалом 68

¹ Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. ² Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї! ³ Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене. ⁴ Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися від сліз , виглядаючи мого Бога. ⁵ Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути. ⁶ Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе. ⁷ Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля! ⁸ Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя. ⁹ Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері; ¹⁰ бо ревність до Дому Твого зʼїдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене. ¹¹ Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося. ¹² Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою глузливою . ¹³ Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що пʼють міцний напій. ¹⁴ А я молюся до Тебе, Господи , у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності обіцяному Тобою спасінню. ¹⁵ Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин! ¹⁶ Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі. ¹⁷ Дай мені відповідь, Господи , бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого. ¹⁸ Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені! ¹⁹ Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх. ²⁰ Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої. ²¹ Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути гніту , та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її. ²² Але дали мені замість втішної їжі ^[1] жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом. ^[2]Див. Мт. 27:34, 48; Мк. 15:36; Лк. 23:36; Ів. 19:29 ²³ Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами. ²⁴ Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять. ²⁵ Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них. ²⁶ Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця. ²⁷ Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають. ²⁸ Додай же і цей гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї. ²⁹ Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками. ³⁰ Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене! ³¹ Я прославлю імʼя Бога піснею і величатиму Його подякою. ³² Це буде приємніше Господеві , ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами. ^[3]Див. Лев. 11:2, 3 ³³ Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть! ³⁴ Бо прислухається до бідних Господь і вʼязнів Своїх не цурається. ³⁵ Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них, ³⁶ бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,

         ³⁷ нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить імʼя Його, мешкатимуть у них.

Chapter 69

Псалом 69

(Пс. 39:14-18)

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. На спомин. ² Боже, визволи мене! Господи , поспіши мені на допомогу! ³ Нехай посоромляться й ганьбою вкриються ті, хто шукає душі моєї. Нехай відсахнуться назад і спіткнуться ті, хто бажає мені зла. ⁴ Нехай назад обернуться через свій сором ті, що говорять мені: «Ага! Ага!» ⁵ Нехай же веселяться й радіють Тобою всі, хто шукає Тебе. Нехай ті, хто любить спасіння Твоє, говорять безупинно: «Звеличився Бог!» ⁶ Я ж принижений та бідний. Боже, поспіши до мене! Допомога моя і Визволитель мій – Ти; Господи , не зволікай!

Chapter 70

Псалом 70

(Пс. 30:2-4)

¹ У Тебе, Господи , я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки! ² У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене. ³ Будь для мене скелею для оселі моєї , куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя. ⁴ Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника. ⁵ Бо Ти – надія моя, Владико Господи , сподівання моє від часів юності моєї. ⁶ На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно! ⁷ Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє. ⁸ Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день оспівуючи красу Твою величну. ⁹ Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться. ¹⁰ Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою, ¹¹ кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його,

             бо немає в нього рятівника!» ¹² Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу! ¹³ Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло. ¹⁴ А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду. ¹⁵ Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність і спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як їх полічити! ¹⁶ Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа , буду нагадувати всім про праведність Твою,

             що лише Тобі належить! ¹⁷ Боже, Ти вчив мене від часів юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої. ¹⁸ Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою. ¹⁹ А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне!

             Боже, хто подібний до Тебе? ²⁰ Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене. ²¹ Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю. ²² Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під звуки арфи, Святий Ізраїлів! ²³ Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив, ²⁴ також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.

Chapter 71

Псалом 71

¹ Про Соломона. Боже, даруй Твоє правосуддя цареві і праведність Твою – синові царя. ² Нехай судить він народ Твій справедливо й страдників Твоїх – чесно. ³ Нехай гори принесуть народові мир, а пагорби – праведність. ⁴ Нехай судить він пригнічених народу, врятує дітей бідняків і вразить гнобителя. ⁵ Будуть боятися Тебе, аж поки сонце і місяць існують, із роду в рід. ⁶ Нехай зійде він як дощ на покіс, як рясний дощ, що зрошує землю. ⁷ У дні його нехай процвітає праведник і мир великий не припиняється,

             аж поки місяць не згасне. ⁸ Він пануватиме від моря й до моря і від ріки ^[1] аж до країв землі. ⁹ Схилять перед ним коліна мешканці пустель, і вороги його лизатимуть пил. ¹⁰ Царі Таршишу ^[2]Пс. 47:8 й віддалених берегів платитимуть йому данину, царі Шеви і Севи ^[3]Єз. 27:22, 23; 38:131 Цар. 10:1-13 піднесуть дари на знак покори . ¹¹ І вклоняться йому всі царі, усі народи служитимуть йому. ¹² Бо врятує він бідного, коли той волатиме, і пригніченого, у якого немає помічника. ¹³ Він милість виявить убогому й бідняку і врятує душі злидарів. ¹⁴ Викупить душі їхні з-під влади насильства, адже кров їхня буде дорогоцінна в очах його. ¹⁵ Нехай він живе довго , і нехай дано йому буде золото Шеви. Нехай моляться за нього завжди, нехай цілий день благословляють його! ¹⁶ Нехай пшениці буде вдосталь на землі; на вершинах пагорбів нехай коливається колосся, немов на Лівані, і люд рясніє в містах, немов трава на землі. ¹⁷ Нехай імʼя його перебуває вічно, аж поки існує сонце. Через нього благословенними будуть усі народи; вони вважатимуть його тим, що щастя приносить. ¹⁸ Благословенний Господь , Бог Ізраїля, Який один лиш творить чудеса! ¹⁹ Благословенне імʼя слави Його повік, і вся земля наповниться Його славою! Амінь і амінь! ²⁰ Завершилися молитви Давида, сина Єссеєвого.

Chapter 72

Книга 3

Пс. 72–88

Псалом 72

¹ Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем! ² А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи, ³ коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих! ⁴ Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоровʼям. ⁵ Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх. ⁶ Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати. ⁷ Вирячилися від жиру їхні очі – збулися в них розбещені задуми серця. ⁸ Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення. ⁹ На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає. ¹⁰ Тому туди ж народ Його звертається, пʼють собі жадібно воду ^[1] повною мірою. ¹¹ Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього? ¹² Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!» ¹³ Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки? ¹⁴ Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку. ¹⁵ Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх. ¹⁶ І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх. ¹⁷ Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець. ¹⁸ Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і потім штовхаєш їх до загибелі. ^{[2] 19} Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху! ²⁰ Як сновидіння зникає після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором. ^{[3] 21} Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися, ²² тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою. ²³ Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у Своїй руці. ²⁴ Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу. ²⁵ Хто є в мене на небі, крім Тебе ? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу! ²⁶ Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог! ²⁷ Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає вдалині від Тебе. ²⁸ А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.

Chapter 73

Псалом 73

¹ Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув нас навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища? ² Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як племʼя Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився. ³ Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі! ⁴ Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого народу , поставили знамена свої як знаки свого панування . ⁵ Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу. ⁶ Та й тепер стесують разом різьблення Храму сокирами й топірцями. ⁷ Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого. ⁸ Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі. ⁹ Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде. ¹⁰ Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого? ¹¹ Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь їх ! ¹² Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі! ¹³ Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам. ¹⁴ Ти розбив голову Левіятана, віддав його на поживу народові пустелі. ¹⁵ Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні. ^{[1] 16} Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило небесне й сонце; ¹⁷ Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму. ¹⁸ Згадай, як ганьбив ворог Тебе , Господи , і народ безумний зневажав Твоє імʼя. ¹⁹ Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки. ²⁰ Поглянь на Завіт Свій , бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства. ²¹ Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять імʼя Твоє. ²² Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день. ²³ Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.

Chapter 74

Псалом 74

¹ Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Псалом Асафа. Пісня. ² Славимо Тебе, Боже, славимо, бо близьке імʼя Твоє; люди проголошують чудеса Твої. ³ Бо Ти сказав: «Я оберу певний час і справедливо судитиму. ⁴ Тане земля ^[1]Див. Пс. 10:4 й мешканці її – Я утверджу її стовпи». Села ⁵ Сказав Я зухвалим: «Не бундючтеся!» – і нечестивим: «Не підносьте рога!» ^[2]вірші 6 та 11|PSA 74:6-11 ⁶ Не підносьте високо роги ваші, не говоріть зухвало , твердо поставивши шию. ^{[3] 7} Бо не зі сходу, не із заходу й не з пустелі приходить піднесення. ⁸ Адже Бог – Суддя: одного принижує, іншого підносить. ⁹ Бо чаша в руці Господа – пінисте вино, повна суміші вона, і Він виливає з неї; навіть гущу її висмокчуть і випʼють

             усі нечестивці землі. ¹⁰ А я звіщатиму це повіки, співатиму Богові Якова: ¹¹ «Усі роги нечестивих повідрубую, а роги праведних піднесуться».

Chapter 75

Псалом 75

¹ Керівнику хору. На струнних інструментах. Псалом Асафа. Пісня. ² Відомий в Юдеї Бог, в Ізраїлі величне імʼя Його. ³ Був у Салемі ^[1]Бут. 14:18 намет Його, і помешкання Його – на Сіоні. ⁴ Там зламав Він полумʼяні стріли лука, щит і меч, і війну припинив . Села ⁵ Ти осяяний величчю більше, ніж ті гори, що здобичі повні . ⁶ Міцні серцем стали здобиччю, заснули сном своїм останнім ; Сильні мужі не можуть поворухнути своїми руками. ⁷ Від грізних докорів Твоїх, Боже Якова, застигли колісниця і кінь. ⁸ Ти – грізний, хто встоїть перед обличчям Твоїм у час гніву Твого? ⁹ З небес Ти проголосив суд – земля злякалась і затихла, ¹⁰ коли повстав Бог, щоб судити, щоб врятувати всіх пригнічених землі. Села ¹¹ Адже навіть гнів людський обернеться на славу Тобі, а рештою гніву Ти переможно оперезаєш Себе. ¹² Давайте обітниці Господеві , Богові вашому, і виконуйте їх; усі, хто навколо Нього, нехай принесуть дар Грізному. ¹³ Він приборкує дух вождів, страшний Він для царів землі.

Chapter 76

Псалом 76

¹ Керівнику хору, Єдутуну. ^[1]Див. Пс. 61:1; 1 Хр. 16:41, 42 Псалом Асафів. ² Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене. ³ У день скорботи моєї я шукав Володаря; цілу ніч моя рука була простягнута й не затерпла.

             Моя душа відмовлялася від втіхи. ⁴ Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. Села . ⁵ Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити. ⁶ Подумав я про дні давноминулі, про роки давні. ⁷ Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується: ⁸ Невже навіки покинув нас Володар і більше не буде прихильним? ⁹ Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на всі наступні покоління? ¹⁰ Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? Села ¹¹ Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив дію правиці Своєї щодо нас». ^{[2] 12} Згадаю я про діяння Господа ; нагадаю-но собі про чудеса стародавні. ¹³ Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду. ¹⁴ Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як наш Бог? ¹⁵ Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти зʼявив могутність Свою серед народів. ¹⁶ Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. Села ¹⁷ Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні. ¹⁸ Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися. ¹⁹ Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася. ²⁰ Шлях Твій пролягав через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно. ²¹ Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.

Chapter 77

Псалом 77

¹ Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст! ² Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів, ³ які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші. ⁴ Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив. ⁵ Він засвідчив одкровення Своє Якову й встановив в Ізраїлі Закон Свій , який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх, ⁶ щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам. ⁷ Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей. ⁸ Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові. ⁹ Сини Єфремові, хоча й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви. ¹⁰ Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому. ¹¹ Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав. ¹² Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану ^[1]Див. Вих. 1:11; Чис. 13:22 . ¹³ Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами. ^[2]Див. Вих. 14 ¹⁴ Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню. ^[3]Див. Вих. 13:21 ¹⁵ Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні. ^[4]Див. Вих. 17:1-7; Чис. 20:2-13 ¹⁶ Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води. ¹⁷ Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі. ¹⁸ Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами. ^{[5] 19} Вони говорили зухвало проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі? ²⁰ Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати мʼяса народові Своєму?» ^[6]Див. Чис. 11 ²¹ Тому, коли почув це Господь , то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів Його спалахнув на Ізраїля, ²² бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння. ²³ Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес, ²⁴ і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне. ^[7]Див. Вих. 16:4-5 ²⁵ Хліб могутніх ^[8] їла людина, Він послав їм їжі вдосталь. ²⁶ Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний. ²⁷ Дощем пролив Він на них мʼясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих, ²⁸ яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх. ²⁹ Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє. ³⁰ Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах, ³¹ як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них,

             і повалив додолу юнаків Ізраїля. ³² Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його. ³³ Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку. ³⁴ Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога. ³⁵ І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель. ³⁶ Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили; ³⁷ та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові. ³⁸ Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті. ³⁹ Він памʼятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається. ⁴⁰ Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі! ⁴¹ Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого. ⁴² Не памʼятали ні діянь руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога, ⁴³ коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану. ^[9]вірш 12-й|PSA 77:12Вих. 7–11 ⁴⁴ Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли. ⁴⁵ Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх. ⁴⁶ Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані. ⁴⁷ Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою. ⁴⁸ Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам. ⁴⁹ Він послав на них полумʼя Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів. ⁵⁰ Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці. ⁵¹ І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових. ^[10]Див. Бут. 10:6-10 ⁵² Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі. ⁵³ Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море. ⁵⁴ І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця. ⁵⁵ Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві. ⁵⁶ Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень. ⁵⁷ І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як висковзує з рук кривий лук. ⁵⁸ Гнівили Його в капищах на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі. ⁵⁹ Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля. ⁶⁰ Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей. ^[11]Див. Іс. Нав. 18:1 ⁶¹ І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога. ^[12]Див. 1 Сам. 4 ⁶² Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою. ⁶³ Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали. ⁶⁴ Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали. ⁶⁵ Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина. ⁶⁶ І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою. ⁶⁷ Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового. ⁶⁸ Але вибрав Він племʼя Юди, гору Сіон, яку полюбив. ⁶⁹ Він збудував, немов висоти небес , святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки. ⁷⁰ І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих, ^[13]Див. 1 Сам. 16:1-13 ⁷¹ привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій,

             Ізраїля, Свій спадок. ⁷² І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.

Chapter 78

Псалом 78

¹ Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни. ² Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним. ³ Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати їх . ⁴ Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує. ⁵ Доки, Господи , гнів Твій триватиме – вічно? Доки палатиме ревність Твоя, немов вогонь? ⁶ Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть, ⁷ бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя. ⁸ Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені. ⁹ Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого. ¹⁰ Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші побачать це . ¹¹ Нехай стогін вʼязня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи життя приреченим на смерть. ^{[1] 12} Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико. ¹³ А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.

Chapter 79

Псалом 79

¹ Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. ² Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, зʼяви Себе

         ³ перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас! ⁴ Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані! ⁵ Господи , Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого? ⁶ Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна, ⁷ зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші. ⁸ Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані! ⁹ Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив. ¹⁰ Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння

             й наповнила землю. ¹¹ Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками. ¹² Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки Євфрат – своє молоде галуззя. ¹³ Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі? ¹⁴ Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, обʼїдає її. ¹⁵ Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,

         ¹⁶ це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, ^[1] яке Ти зміцнив для Себе. ¹⁷ Вогнем обпалена, обсічена лоза , від докорів Твоїх гине люд Твій . ¹⁸ Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе. ¹⁹ Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати імʼя Твоє. ²⁰ Господи , Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!

Chapter 80

Псалом 80

¹ Керівнику хору. У стилі ґіттіт. ^[1]Див. Пс. 8:1 Псалом Асафів. ² Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова! ³ Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі. ⁴ Сурміть у ріг ^[2]Пс. 46:6 на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого. ^[3]Див. Чис. 28:11-15Див. Лев. 23:6, 34 ⁵ Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова. ⁶ Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав: ⁷ «Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша. ⁸ У скорботі ти покликав Мене , і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. ^[4]Див. Чис. 20:13 Села ⁹ Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене! ¹⁰ Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному. ¹¹ Я – Господь , Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської.

             Розкрий свої вуста, і Я наповню їх. ¹² Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене. ¹³ Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами. ¹⁴ О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами! ¹⁵ Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою. ¹⁶ Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час їхньої кари тривав би вічно. ¹⁷ Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».

Chapter 81

Псалом 81

¹ Псалом Асафів. Бог стоїть у божественному зібранні, судить серед богів: ^[1]Див. Вих. 21:6 ² «Доки ви будете судити беззаконно й догоджати нечестивим? Села ³ Судіть чесно бідняка й сироту, виправдайте приниженого й злидаря. ⁴ Визволяйте вбогого й бідного, рятуйте їх від руки нечестивих. ⁵ Не знають, не розуміють судді , вони ходять у темряві. Здригаються всі основи землі. ^[2]Див. Пс. 10:3 ⁶ Я сказав: „Ви – боги, усі ви – сини Всевишнього“, ⁷ але ви помрете, як люди, попадаєте, як будь-хто інший із князів». ⁸ Повстань, Боже, суди землю, адже Ти приймеш у спадок усі народи!

Chapter 82

Псалом 82

¹ Пісня. Псалом Асафів. ² Боже, не залишайся в тиші, не мовчи й не заспокоюйся, о Боже! ³ Адже вороги Твої гомонять і ненависники Твої підняли голови. ⁴ Складають змову проти Твого народу й радяться проти тих, кого Ти бережеш. ⁵ Сказали вони: «Ходімо, знищимо їх з-поміж народів, і не згадається більше імʼя Ізраїля». ⁶ Змовилися одностайно, уклали проти Тебе угоду – ⁷ шатри Едомові й ізмаїльтяни, Моав і аґаряни, ⁸ Ґевал, Аммон і Амалик, Филистея із жителями Тира. ⁹ Навіть Ассирія приєдналася до них, ставши сильним плечем для синів Лотових. Села ¹⁰ Зроби з ними так, як із Мідіаном, ^[1]Див. Суд. 7:1-25 як із Сісерою й Явіном при потоці Кішон, ^[2]Див. Суд. 4:1-24. ¹¹ що були знищені в Ен-Дорі й стали гноєм землі. ¹² Учини з вельможами їхніми, як з Оревом і Зевом, ^[3]Див. Суд. 7:25 і з князями їхніми, як із Зевахом і Цальманом, ^[4]Див. Суд. 8:4-21 ¹³ що говорили: «Візьмемо собі у спадок угіддя Божі». ¹⁴ Боже мій, нехай будуть вони, як курява, як полова на вітрі. ¹⁵ Як вогонь пожирає ліс і як полумʼя обпікає гори, ¹⁶ так Ти пожени їх Своєю бурею й вихором Своїм збентеж їх. ¹⁷ Вкрий їхні обличчя безчестям, і нехай шукають вони імʼя Твоє, Господи ! ¹⁸ Нехай вони посоромляться й збентежаться навіки, нехай вкриються ганьбою й загинуть. ¹⁹ Нехай пізнають, що Ти, Чиє імʼя – Господь , лише Ти один Всевишній над усією землею.

Chapter 83

Псалом 83

¹ Керівнику хору. На мотив ґіттіт. Псалом синів Кореєвих. ² Які любі оселі Твої, Господи Воїнств! ³ Душа моя охоплена прагненням і тужить за дворам Господа , серце моє і тіло волають до Бога живого. ⁴ Навіть пташка знаходить собі домівку й ластівка – гніздо собі, щоби покласти пташенят своїх біля жертовників Твоїх, Господи Воїнств, Царю мій і Боже мій. ⁵ Блаженні ті, що живуть у домі Твоєму – вони безупинно прославлятимуть Тебе. Села ⁶ Блаженна людина, чия міць у Тобі, у чиєму серці стежки спрямовані до храму . ⁷ Проходячи долиною плачу, вони джерела води в ній відкривають, і ранній дощ ^[1] вкриває її благословеннями. ⁸ Зростають їхні сили, ^[2] зʼявляються вони перед Богом на Сіоні. ⁹ Господи , Боже Воїнств, почуй мою молитву, прислухайся, Боже Яковів! Села ¹⁰ Щите наш, Боже, подивися, поглянь на обличчя Твого помазанця. ¹¹ Адже один день у Твоїх дворах кращий від тисячі днів деінде. Я вибрав би перебувати біля порогу дому Бога мого, аніж мешкати в наметах нечестивців. ¹² Бо сонце і щит – Господь Бог! Він нагороджує милістю й славою Своєю; не позбавить Він добра тих, хто ходить у невинності. ¹³ Господи Воїнств! Блаженна людина, що на Тебе покладає надію!

Chapter 84

Псалом 84

¹ Керівнику хору. Псалом синів Кореєвих. ² Ти вподобав землю Свою, Господи , повернув із полону Якова. ³ Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи його. Села ⁴ Ти забрав від нас увесь Свій гнів, відвернув усю лють обличчя Твого. ⁵ Віднови нас, Боже спасіння нашого, і припини Свій гнів на нас. ⁶ Невже Ти гніватимешся на нас вічно, продовжуватимеш гнів Свій із роду в рід? ⁷ Невже не оживиш нас знову, щоб народ Твій радів Тобою? ⁸ Зʼяви нам, Господи , милість Свою і даруй нам Твоє спасіння. ⁹ Послухаю-но, що скаже Бог, Господь , адже Він скаже: «Мир!» народові Своєму й вірним Своїм. Лише б вони знову не повернулися до безглуздя! ¹⁰ Справді, близьке спасіння Його до тих, хто Його боїться, щоб слава Його замешкала в землі нашій. ¹¹ Милість та істина зустрінуться, правда і мир поцілуються. ¹² Істина проросте із землі, і правда з небес поглядатиме, ¹³ і дасть Господь добро, і земля наша принесе врожай. ¹⁴ Правда піде перед Ним, поставить на дорогу свої кроки.

Chapter 85

Псалом 85

¹ Молитва Давидова. Прихили, Господи , вухо Своє, дай мені відповідь, бо я пригнічений і бідний. ² Збережи душу мою, адже я вірний Тобі. Врятуй раба Твого, який довіряє Тобі,

             Ти – Бог мій; ³ помилуй мене, Владико, бо до Тебе я кличу цілий день. ⁴ Даруй радість душі раба Свого, бо до Тебе, Владико, підношу душу мою. ⁵ Адже Ти, Владико, добрий і прощаєш, щедрий на милість для всіх, хто кличе до Тебе. ⁶ Зваж, Господи , на мою молитву, прислухайся до голосу мого благання. ⁷ У день скорботи своєї я кличу до Тебе, адже Ти мені відповідаєш. ⁸ Немає подібного до Тебе серед богів, Владико, немає діянь таких, як Твої. ⁹ Усі народи, створені Тобою, прийдуть і поклоняться перед Тобою, Володарю, і прославлять імʼя Твоє. ¹⁰ Бо Ти великий і твориш чудеса; Ти – Бог, тільки Ти! ¹¹ Покажи мені, Господи , дорогу Твою, і я ходитиму в істині Твоїй. Зроби моє серце цілісним, ^[1]Див. Як. 1:8 щоб я боявся імені Твого. ¹² Прославлю Тебе, Владико, Боже мій, усім своїм серцем; прославлятиму імʼя Твоє вічно. ¹³ Бо велика милість Твоя до мене; Ти визволив душу мою від глибин царства смерті. ¹⁴ Боже, зухвальці повстали на мене, зборище гнобителів шукає душі моєї,

             не уявляють вони Тебе перед собою. ¹⁵ Але Ти, Володарю, Бог милостивий і милосердний, довготерпеливий і багатий на милість та істину. ¹⁶ Обернися до мене й помилуй мене; дай Свою міць рабу Твоєму й врятуй сина раби Твоєї. ¹⁷ Дай мені знак, що Ти добрий до мене; тоді побачать це ті, хто ненавидить мене, і посоромляться, бо Ти, Господи , допоміг мені й втішив мене.

Chapter 86

Псалом 86

¹ Псалом синів Кореєвих. Пісня. ² Основи його – на горах святих. Господь любить ворота Сіону більше від усіх осель Якова. ³ Славне говорять про тебе, місто Боже! Села ⁴ Я нагадаю тим, хто знає мене, про Раав ^[1]Див. Пс. 88:11; Іс. 30:7 і Вавилон, ось Филистея і Тир із Кушем казатимуть : «Цей народився там». ^{[2] 5} І про Сіон скажуть: «Такий-то й такий-то народився в ньому, і Сам Всевишній утвердить це місто ». ⁶ Господь запише при переписі народів: «Цей народився там». Села ⁷ Співаючи й пританцьовуючи, скажуть: «Усі мої джерела в тобі, Сіоне !»

Chapter 87

Псалом 87

¹ Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. ^[1]Пс. 52:1. Повчання Гемана-езрахітянина. ² Господи , Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою. ³ Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого. ⁴ Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. ⁵ Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили. ⁶ Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї. ⁷ Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні. ⁸ Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. Села ⁹ Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;

         ¹⁰ очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи , щодня, простягав до Тебе свої долоні. ¹¹ Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих ^[2]Див. Пр. 2:18; 9:18; Іс. 14:9; 26:14 встануть, щоб славити Тебе? ¹² Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі? ^{[3] 13} Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття? ¹⁴ Я ж, Господи , волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч. ¹⁵ Чому, Господи , Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене? ¹⁶ Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх. ¹⁷ Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене. ¹⁸ Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене. ¹⁹ Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки стали моїми знайомими.

Chapter 88

Псалом 88

¹ Роздуми Етана-езрахітянина. ² Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність. ³ Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність. ⁴ «Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму: ⁵ навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід непохитно поставлю престол твій». Села ⁶ І небеса прославлять чудеса Твої, Господи , Твою вірність – на зібранні святих. ⁷ Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом ? Хто серед синів Божих ^[1] міг би бути подібним до Господа ? ⁸ Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує. ⁹ Господи , Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе. ¹⁰ Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх. ¹¹ Ти вразив Раава ^[2]Див. Пс. 86:4 , немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх. ¹² Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його. ¹³ Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм. ¹⁴ Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя. ¹⁵ Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям. ¹⁶ Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи , вони ходять. ¹⁷ Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться. ¹⁸ Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться. ¹⁹ Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш. ²⁰ Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу. ²¹ Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його. ²² Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його. ²³ Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити. ²⁴ Пошматую перед ним усіх ворогів його й розібʼю ненависників його. ²⁵ Вірність і милість Моя з ним, і в імʼя Моє піднесеться ріг його. ²⁶ Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки. ²⁷ Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“ ²⁸ Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі. ²⁹ Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним. ³⁰ Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба. ³¹ Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя, ³² якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть, ³³ то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи. ³⁴ Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї. ³⁵ Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню. ³⁶ Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же тепер скажу Я неправду Давидові? ³⁷ Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною, ³⁸ як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». Села ³⁹ Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця. ⁴⁰ Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його. ⁴¹ Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну. ⁴² Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх. ⁴³ Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів. ⁴⁴ Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні. ⁴⁵ Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю. ⁴⁶ Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. Села ⁴⁷ Доки, Господи , ховатися будеш? Чи назавжди? Доки палатиме, як вогонь, гнів Твій? ⁴⁸ Згадай, яке швидкоплинне життя моє! ^[3] Для якого марного життя Ти створив усіх синів людських! ⁴⁹ Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? Села ⁵⁰ Де ж милість Твоя, яку раніше Ти зʼявляв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю? ⁵¹ Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів, ⁵² як безчестять вороги Твої, Господи , як неславлять сліди помазанця Твого. ⁵³ Благословенний Господь повіки! Амінь і амінь!

Chapter 89

Книга 4

Пс. 89–105

Псалом 89

¹ Молитва Мойсея, чоловіка Божого. ² Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід. ³ Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог. ⁴ Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!» ⁵ Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі. ⁶ Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить, вранці цвіте й рясніє, а ввечері вʼяне й засихає. ⁷ Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені. ⁸ Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані гріхи вивів на світло Твого обличчя. ⁹ Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін. ¹⁰ Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них забирає праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо. ¹¹ Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, настільки великий , як і лють Твоя. ¹² Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце. ¹³ Повернися ж, Господи , доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми! ¹⁴ Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші. ¹⁵ Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо. ¹⁶ Нехай зʼявиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім. ¹⁷ І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас,

             справу рук наших зміцни нам.

Chapter 90

Псалом 90

¹ Той, хто живе під покровом Всевишнього, у тіні Всемогутнього спочиватиме. ² Скажу Господеві : «Пристановище моє й твердиня моя – Бог мій, на Нього я надію покладаю». ³ Адже Він визволить тебе від тенет людолова й від згубної моровиці. ⁴ Мов птах , вкриє тебе Своїм пірʼям, і під крилами Його спочиватимеш безпечно. Щит великий і обладунок – істина Його. ⁵ Не будеш боятися жаху нічного, ані стріли, що вдень летить, ⁶ ані моровиці, що в пітьмі ходить, ані пошесті, що спустошує опівдні. ⁷ Впаде поруч із тобою тисяча ворогів , і десять тисяч – праворуч від тебе,

             але до тебе вони не наблизяться. ⁸ Тільки очима своїми будеш дивитися й побачиш покарання нечестивих. ⁹ Оскільки ти Господа – притулок мій, Всевишнього – зробив пристановищем своїм, ¹⁰ не спіткає тебе лихо й хвороба не наблизиться до твого шатра. ¹¹ Бо Він ангелам Своїм про тебе накаже, щоб оберігали тебе на всіх твоїх дорогах. ¹² Вони понесуть тебе на своїх долонях, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь. ¹³ На лева й на кобру наступиш, розтопчеш молодого лева й змію. ^{[1] 14} «За те, що він полюбив Мене, врятую його, піднесу його, бо він пізнав імʼя Моє. ¹⁵ Коли він покличе Мене, Я відповім йому, у біді з ним буду, визволю його й прославлю. ¹⁶ Довголіттям насичу його й зʼявлю йому Моє спасіння».

Chapter 91

Псалом 91

¹ Псалом. Пісня на день суботній. ² Як добре славити Господа й співати імені Твоєму, Всевишній, ³ звіщати вранці милість Твою і вірність Твою вночі ⁴ на лірі десятиструнній і на арфі мелодійній! ⁵ Бо Ти порадував мене, Господи , діянням Своїм, я веселюся справами рук Твоїх. ⁶ Які величні діяння Твої, Господи , і які глибокі задуми Твої! ⁷ Невіглас не знає, і нерозумний не збагне цього. ⁸ Хоча нечестиві розростаються, як трава, і розквітають усі, хто чинить беззаконня, це лише, щоб зникнути навіки. ⁹ Ти ж, Господи , навіки піднесений. ¹⁰ Бо справді, вороги Твої, Господи , справді, вороги Твої загинуть, розсіються усі, хто чинить беззаконня. ¹¹ А Ти підніс мій ріг, як ріг тура, ^[1] – я намащений свіжою олією. ¹² Око моє бачить падіння ворогів моїх, про злочинців, що проти мене повстали, чують мої вуха. ¹³ Праведник цвіте, мов пальма, височить неначе кедр на Лівані. ^{[2] 14} Посаджені в домі Господньому , вони цвістимуть у дворах Бога нашого. ¹⁵ Навіть у старості принесуть плоди, будуть соковитими та свіжими, ¹⁶ щоб звіщати, що справедливий Господь , скеля моя, і немає у Ньому кривди.

Chapter 92

Псалом 92

¹ Господь царює. Зодягнений Він у велич, Господь зодягнений і підперезаний силою. Тому твердо стоїть всесвіт, не захитається. ² Престол Твій утверджений спрадавна, Ти – споконвіку. ³ Піднесли ріки, Господи , піднесли ріки Свій голос, підносять ріки хвилі свої. ⁴ Та могутніший, ніж шум вод великих, ніж могутні хвилі морські, – Господь могутній на висотах небес . ⁵ Одкровення Твої, безсумнівно, надійні; дому Твоєму, Господи , личить святість на довгії дні.

Chapter 93

Псалом 93

¹ О Боже помсти, Господи , Боже помсти, зʼяви Себе! ² Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам! ³ Аж доки нечестиві, Господи , доки нечестиві торжествувати будуть? ⁴ Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх. ⁵ Народ Твій, Господи , вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок. ⁶ Вдову й приходька вбивають, сироту гублять ⁷ кажучи: «Не бачить Господь , і не вникає в це Бог Якова». ⁸ Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці? ⁹ Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить? ¹⁰ Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання? ¹¹ Господь знає думки людини, що вони – марнота. ¹² Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи , і Законом Твоїм навчаєш його, ¹³ щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому! ¹⁴ Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить. ¹⁵ Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем. ¹⁶ Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх? ¹⁷ Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в країні мовчання. ^{[1] 18} Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи , підтримала мене. ¹⁹ Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу. ²⁰ Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові Закону ? ²¹ Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують на страту . ²² Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку. ²³ Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь , Бог наш.

Chapter 94

Псалом 94

¹ Прийдіть, заспіваємо радісно Господу , вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого. ² Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його. ³ Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів. ⁴ У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому; ⁵ море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили. ⁶ Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом , Творцем нашим, ⁷ бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. ^[1] Сьогодні, коли ви почуєте Його голос, ⁸ не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі, ^[2]Див. Вих. 17:1-7; Чис. 20:1-13 ⁹ де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння. ¹⁰ Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх. ¹¹ Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»

Chapter 95

Псалом 95

(1 Хр. 16:23-33)

¹ Співайте Господеві нову пісню; співай Господеві , уся земле! ² Співайте Господеві , благословляйте імʼя Його, звіщайте день у день Його спасіння! ³ Розповідайте серед народів про славу Його, серед усіх племен – про чудеса Його. ⁴ Господь великий і вельми прославлений; Він грізніший за усіх богів. ⁵ Адже всі боги народів – лише ідоли, а Господь створив небеса. ⁶ Слава й велич перед обличчям Його, сила й краса у Його святилищі. ⁷ Віддайте Господеві , сімʼї народів, віддайте Господеві славу й силу. ⁸ Віддайте Господеві славу, належну Його імені. Несіть дар і йдіть у двори Його. ⁹ Вклоніться Господеві у величі святині. Тремти перед обличчям Його, уся земле! ¹⁰ Скажіть серед народів: « Господь царює!» Тому всесвіт утверджений непохитно; Він судитиме народи справедливо. ¹¹ Нехай радіють небеса й веселиться земля; нехай гуркотить море і все , що наповнює його. ¹² Нехай радіє поле і все, що в ньому; нехай вигукують піднесено усі дерева лісові ¹³ перед обличчям Господа , бо Він іде, іде судити землю. Він судитиме всесвіт справедливо і народи – за Своєю істиною.

Chapter 96

Псалом 96

¹ Господь царює! Нехай веселиться земля, радіють численні острови! ² Хмара й імла навколо Нього; справедливість і правосуддя – основа Його престолу. ³ Вогонь іде перед Ним і спалює навкруги ворогів Його. ⁴ Блискавки Його освітлюють всесвіт, земля бачить і тремтить. ⁵ Гори тануть, немов віск, перед обличчям Господа , перед обличчям Володаря всієї землі. ⁶ Небеса сповіщають Його правду, усі народи бачать Його славу. ⁷ Нехай соромом вкриються всі, хто служить ідолам, хто хвалиться нікчемними божками. Вклоніться Йому, усі боги! ⁸ Почув це Сіон і зрадів, звеселилися доньки Юди через суди Твої, Господи . ⁹ Адже Ти, Господи , Всевишній над усією землею, піднесений високо над усіма богами. ¹⁰ Ті, хто Господа любить, ненавидьте зло! Він береже душі Своїх вірних, визволяє їх від руки нечестивих. ¹¹ Світло посіяне у праведника, ^[1] і радість – у щирих серцем. ¹² Радійте, праведні, у Господі , і славте памʼять Його святині! ^[2]Див. Вих. 3:15; Пс. 29:5

Chapter 97

Псалом 97

¹ Псалом. Співайте Господеві нову пісню, бо Він здійснив чудеса; перемогу принесла Йому правиця Його і рамено Його святе. ² Звістив Господь спасіння Своє, відкрив перед очима народів праведність Свою. ³ Згадав Він милість Свою й вірність Свою дому Ізраїля. Усі краї землі побачили спасіння Бога нашого. ⁴ Вигукни радісно Господеві , уся земле! Кричи від радості, веселися й співай! ⁵ Грайте Господеві на арфі, на арфі зі звуками співу! ⁶ Під звуки труб і сурми ^[1]Див. Пс. 46:6 вигукуйте радісно перед Царем, Господом ! ⁷ Нехай гуркотить море і все, що його наповнює, всесвіт і все, що мешкає в ньому. ⁸ Нехай ріки плещуть у долоні, нехай гори веселяться разом ⁹ перед обличчям Господа , бо Він іде судити землю. Він судитиме всесвіт праведно й народи – справедливо.

Chapter 98

Псалом 98

¹ Господь царює – нехай тремтять народи! Він сидить на херувимах – нехай здригнеться земля! ² Господь великий на Сіоні, Він піднесений над усіма народами. ³ Нехай прославлять вони імʼя Твоє велике й грізне: воно святе! ⁴ Могутнє правління Царя любить правосуддя. Ти утвердив справедливість, здійснив суд і правду у Якова. ⁵ Піднесено славте Господа , Бога нашого, і вклоняйтеся біля підніжжя Його: Він святий! ⁶ Мойсей і Аарон серед священників Його, і Самуїл серед тих, хто кличе Його імʼя; кликали вони до Господа , і Він відповідав їм. ⁷ У хмарному стовпі говорив до них; вони ж дотримувалися Його одкровень і постанов, які Він дав їм. ⁸ Господи , Боже наш, Ти відповідав їм! Ти був для них Богом, Який прощає, але й карав їх за провини їхні. ⁹ Піднесено славте Господа , Бога нашого, і вклоняйтеся на горі Його святій,

             бо святий Господь , Бог наш.

Chapter 99

Псалом 99

¹ Псалом хвали. Вигукни радісно Господеві , уся земле! ² Служіть Господеві з радістю, прийдіть перед обличчя Його зі співом піднесеним. ³ Пізнайте, що Господь є Бог, Він створив нас, і ми Йому належимо; ми – Його народ і вівці Його пасовища. ⁴ Увійдіть у ворота Його з подякою, у двори Його – із хвалою; славте Його й благословляйте імʼя Його. ⁵ Адже добрий Господь , милість Його навіки, із роду в рід вірність Його.

Chapter 100

Псалом 100

¹ Псалом Давидів. Про милість і справедливість заспіваю; Тобі, Господи , я співатиму. ² Я уважно стежитиму за дорогою невинною. Коли Ти прийдеш до мене? Ходитиму в невинності мого серця серед дому свого. ³ Не покладу перед очима своїми нічого підступного. Я ненавиджу вчинки невірних, вони не пристануть до мене. ⁴ Зіпсоване серце віддалене буде від мене; я не знатиму зла. ⁵ Того, хто таємно зводить наклепи на ближнього свого, я знищу; зарозуміло піднятих очей і гордого серця не терпітиму. ⁶ Очі мої – на вірних землі, щоб мешкали вони зі мною; Той, хто ходить невинним шляхом, мені служитиме. ⁷ Віроломний не житиме в домі моєму, і той, хто говорить неправду, не встоїть перед моїми очима. ⁸ Щоранку знищуватиму всіх нечестивців землі, щоб викорінити із міста Господнього всіх, хто чинить гріх.

Chapter 101

Псалом 101

¹ Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. ² Господи , почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк. ³ Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно. ⁴ Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи. ⁵ Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб. ⁶ Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла. ⁷ Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах. ⁸ Не сплю, став наче птах, що самотньо сидить на даху. ⁹ Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють імʼя моє, як прокляття. ¹⁰ Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую ¹¹ через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу. ¹² Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава. ¹³ А Ти, Господи , житимеш повіки, і памʼять про Тебе – із роду в рід. ¹⁴ Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора. ¹⁵ Адже слуги Твої уподобали навіть каміння його, і милим став для них його пил. ¹⁶ Тоді будуть боятися народи імені Господа , і всі царі землі – слави Твоєї. ¹⁷ Бо відбудує Господь Сіон, зʼявиться Він у славі Своїй. ¹⁸ Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми. ¹⁹ Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього ^[1] прославлятиме Господа . ²⁰ Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю, ²¹ щоб почути стогони вʼязня й звільнити приречених на смерть, ^{[2] 22} щоб сповістити на Сіоні імʼя Господа й хвалу Його – в Єрусалимі, ²³ коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві . ²⁴ Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні. ²⁵ Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід. ²⁶ На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх. ²⁷ Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться. ²⁸ Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні. ²⁹ Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».

Chapter 102

Псалом 102

¹ Псалом Давида. Благослови, душе моя, Господа , і все нутро моє прослав святе імʼя Його! ² Благослови, душе моя, Господа , і не забувай усіх добрих діянь Його! ³ Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби, ⁴ визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами, ⁵ задовольняє бажання твої добром – тоді оновлюється, немов орел, юність твоя. ⁶ Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим. ⁷ Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим. ⁸ Милостивий і милосердний Господь , довготерпеливий і щедрий на доброту. ⁹ Він не буде постійно вести судову суперечку й гнів триматиме не вічно. ¹⁰ Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами. ¹¹ Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться. ¹² Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня. ¹³ Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його. ¹⁴ Бо Він знає нашу сутність, памʼятає, що ми – порох. ¹⁵ Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона. ¹⁶ Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, де він ріс . ^{[1] 17} А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів, ¹⁸ що бережуть Його Завіт і памʼятають настанови Його, щоб їх виконувати. ¹⁹ Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім. ²⁰ Благословіть Господа , ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова! ²¹ Благословіть Господа , усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю! ²² Прославте Господа , усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа !

Chapter 103

Псалом 103

¹ Благослови, душе моя, Господа ! Господи , Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич. ² Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало; ³ закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею,

             крокує на крилах вітру. ⁴ Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полумʼя вогню. ⁵ Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків! ⁶ Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води, ⁷ та від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки. ⁸ Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них. ⁹ Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі. ¹⁰ Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони, ¹¹ напувають усіх звірів польових; там втамовують свою спрагу дикі віслюки. ¹² При водах тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос. ¹³ Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля. ¹⁴ Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини,

             щоб вивести їжу із землі, ¹⁵ і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини. ¹⁶ Насичуються дерева Господні , кедри ліванські, які Він насадив. ¹⁷ Там птахи вʼють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах. ¹⁸ Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів. ^[1]Лев. 11:5; Повт. 14:7; Пр. 30:26 ¹⁹ Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити. ²⁰ Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові. ²¹ Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу. ²² Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво. ²³ Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора. ²⁴ Які численні діяння Твої, Господи ! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми. ²⁵ Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі. ²⁶ Там ходять кораблі, там цей Левіятан, ^[2]Див. Йов 3:8; 40:20–41:26; Пс. 73:14; Іс. 27:1-2 якого Ти створив, щоб бавився він у морі. ²⁷ Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно. ²⁸ Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом. ²⁹ Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох земний . ³⁰ Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі. ³¹ Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм! ³² Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять. ³³ Я співатиму Господеві усе життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую. ³⁴ Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі . ³⁵ Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа ! Алілуя!

Chapter 104

Псалом 104

(1 Хр. 16:8-22)

¹ Славте Господа , кличте імʼя Його; серед народів звіщайте діяння Його! ² Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його, ³ хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа ! ⁴ Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди. ⁵ Памʼятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його. ⁶ О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці! ⁷ Він – Господь , Бог наш; суди Його справедливі по всій землі. ⁸ Він вічно памʼятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, – ⁹ Завіт , який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку. ¹⁰ Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля, ¹¹ кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку». ^[1]Див. Бут. 15:18-21; 26:3-4; 28:13-14 ¹² Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній, ¹³ то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені. ¹⁴ Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям: ¹⁵ «Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла». ^[2]Див. Бут. 12:10-20; 20:1-18 ¹⁶ Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне. ¹⁷ Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф. ¹⁸ Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо, ¹⁹ до того часу, поки не здійснилося сказане Господом , поки слово Господа не очистило його. ²⁰ Послав цар слуг своїх і розвʼязав його; правитель народів звільнив його. ²¹ Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном, ²² щоб він князів його міг стримувати ^[3] на свій розсуд і старійшин його повчав. ²³ Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій. ²⁴ І дуже розмножив Бог народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його, ²⁵ чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами. ^[4]Див. Вих. 1:1-14 ²⁶ Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі. ²⁷ Вони зʼявили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій. ²⁸ Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову. ²⁹ Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них. ³⁰ Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх були вони . ³¹ Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх. ³² Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню; ³³ він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї. ³⁴ Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку! ³⁵ І зʼїли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів. ³⁶ Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої. ³⁷ І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався. ³⁸ Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них. ^[5]Див. Вих. 1–14 ³⁹ Розгорнув Бог хмару, як покривало, вдень , і вогонь, щоб світити вночі. ⁴⁰ Просив народ , і послав їм Господь перепілок і хлібом небесним наситив їх. ^[6]Див. Вих. 16 ⁴¹ Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі. ^[7]Див. Вих. 17:1-7 ⁴² Бо згадав Він слово Своє святе, що дав Авраамові, слузі Своєму. ^[8]Див. Бут. 12:1-3 ⁴³ І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним. ⁴⁴ Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої, ⁴⁵ щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!

Chapter 105

Псалом 105

¹ Алілуя! Славте Господа , бо Він добрий, бо навіки Його милосердя! ² Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його? ³ Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно! ⁴ Згадай мене, Господи , заради прихильності до Свого народу, зʼяви Себе мені в порятунку Твоєму, ⁵ щоб міг я побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм. ⁶ Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво. ⁷ Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не памʼятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного. ⁸ Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність. ⁹ Пригрозив Він морю Червоному, ^[1]1 Цар. 9:6 і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі. ¹⁰ І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога. ^[2]Див. Вих. 14:30 ¹¹ Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився живим . ¹² Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу. ¹³ Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього. ¹⁴ Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі. ¹⁵ Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам. ¹⁶ Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа . ¹⁷ Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама. ^[3]Див. Чис. 16 ¹⁸ Запалав вогонь серед їхнього зборища, полумʼя пожерло нечестивих. ¹⁹ Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу, ^[4]Див. Вих. 32 ²⁰ проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву. ²¹ Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті, ²² чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному. ²³ Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив їх . ²⁴ І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову, ²⁵ і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа . ²⁶ Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі, ²⁷ і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по чужих землях. ²⁸ Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим богам . ^[5]Див. Чис. 13; 14 ²⁹ І гнівили Бога вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця. ³⁰ Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася. ³¹ Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки. ³² І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха, ^[6]Див. Вих. 17:1-7; Чис. 20:2-13 ³³ бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами. ³⁴ Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь , ³⁵ але змішалися з народами й навчилися діяти за їхніми вчинками; ³⁶ служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою. ³⁷ Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам ³⁸ і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кровʼю. ³⁹ Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках. ^[7]Див. Повт. 7:1-6; 18:9-13; Суд. 1:19–2:5 ⁴⁰ Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його. ⁴¹ І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними. ⁴² Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку. ⁴³ Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої. ⁴⁴ Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання, ⁴⁵ і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя. ⁴⁶ І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні. ⁴⁷ Врятуй нас, Господи , Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе імʼя, піднесено співати Тобі хвалу. ⁴⁸ Благословенний Господь , Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!

Chapter 106

Книга 5

Пс. 106–150

Псалом 106

¹ Славте Господа , бо Він добрий, бо милість Його навіки! ² Нехай скажуть це викуплені Господом , ті, кого Він визволив від руки ворога ³ й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря. ⁴ Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили там ні міста, ні поселення. ⁵ Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні. ⁶ Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. ⁷ І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати. ⁸ Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських, ⁹ бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром. ¹⁰ Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом, ¹¹ за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього. ¹² Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав. ¹³ Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. ¹⁴ І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани. ¹⁵ Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських, ¹⁶ бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні. ¹⁷ Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені. ¹⁸ Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті. ¹⁹ Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. ²⁰ Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі. ²¹ Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських, ²² і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості. ²³ Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах, ²⁴ бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині. ²⁵ Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі. ²⁶ Вони підняли кораблі до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо. ²⁷ Кружляють, хитаються вони, немов пʼяні, і вся мудрість їхня щезла. ²⁸ Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань. ²⁹ Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі. ^{[1] 30} Тоді моряки зраділи, що стихли хвилі , і Він привів їх до бажаної пристані. ³¹ Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських. ³² Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його. ³³ Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю, ³⁴ землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній. ³⁵ Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води. ³⁶ І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання, ³⁷ засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай. ³⁸ Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває. ³⁹ Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу, ⁴⁰ Він виливає презирство на шляхетних мужів , і блукають вони в пустелі, де немає дороги. ⁴¹ А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець. ⁴² Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста. ⁴³ Хто мудрий, нехай збереже ці слова й зрозуміє милість Господа .

Chapter 107

Псалом 107

(Пс. 56:8-12; 59:7-14)

¹ Пісня. Псалом Давидів. ² Серце моє непохитне, Боже; я співатиму й гратиму Тобі мою славу. ³ Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню! ⁴ Я прославлю Тебе серед народів, Господи , співатиму Тобі поміж племенами. ⁵ Бо велика понад небеса милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя. ⁶ Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя. ⁷ Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь. ⁸ Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот. ^[1]Бут. 12:6Бут. 33:17; Іс. Нав. 13:27 ⁹ Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець. ^{[2] 10} Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, ^[3] гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!» ¹¹ Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома? ¹² Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими? ¹³ Подай нам допомогу в боротьбі з ворогом, адже марний порятунок людський. ¹⁴ У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.

Chapter 108

Псалом 108

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи, ² адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком. ³ Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною. ⁴ За любов мою ворогують зі мною, а я заглиблюся в молитву. ⁵ Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов. ⁶ Постав над ним нечестивця, і обвинувач ^[1]Див. Зах. 3:1 нехай стане по його правиці. ⁷ Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом. ⁸ Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище. ^[2]Див. Повт. 28:30-45; 1 Цар. 22; Дії 1:20 ⁹ Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою. ¹⁰ Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх домівок . ¹¹ Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці. ¹² Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується. ¹³ Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться імʼя його в наступному поколінні. ¹⁴ Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий. ¹⁵ Нехай гріхи його будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі памʼять його ¹⁶ за те, що він не памʼятав виявляти іншим милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його. ¹⁷ Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться. ¹⁸ Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки. ¹⁹ Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується. ²⁰ Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою. ²¹ Ти ж, Господи , Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене. ²² Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму. ²³ Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене. ²⁴ Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії. ^{[3] 25} Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують глузливо головами своїми. ²⁶ Допоможи мені, Господи , Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю. ²⁷ Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи . ²⁸ Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме. ²⁹ Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами. ³⁰ Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його. ³¹ Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.

Chapter 109

Псалом 109

¹ Псалом Давидів. ^[1]Пс. 2Мт. 22:41-46; Дії 2:34-36; Євр. 5:5-10 Промовив Господь Володареві моєму: «Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг». ² Жезл сили Твоєї простягне Господь із Сіону – пануй серед ворогів Твоїх! ³ Народ Твій готовий у день зʼявлення сили Твоєї, він вишикувався у величний святий стрій. Із надр досвітньої зорі,

             немов вранішня роса, народження Твоє. ^[2]Див. Пс. 2:7 ⁴ Поклявся Господь і не відмовиться: «Ти – священник навіки за чином Мельхіседека». ^[3]Бут. 14:17-20; Євр. 5:4-10; 7:1-28 ⁵ Володар по правиці від Тебе, Він вразить царів у день гніву Свого. ⁶ Судитиме Він народи, вкриє землю трупами, вразить голову ворога на широкому полі. ⁷ Питиме із потоку при дорозі, тому підніме голову.

Chapter 110

Псалом 110

¹ Алілуя! Я Господа славити буду всім серцем на раді справедливих і в зібранні. ² Діяння Господа величні, бажані для всіх, хто вподобав їх. ³ Слава й велич – діяння Його, і правда Його перебуватиме повіки. ⁴ Памʼятними зробив Він чудеса Свої; милостивий і милосердний Господь . ⁵ Їжу дає Він тим, хто боїться Його, памʼятає вічно Завіт Свій. ⁶ Силу діянь Своїх зʼявив Він народові Своєму, віддавши їм спадщину народів. ⁷ Діяння рук Його – істина й справедливість, усі настанови Його варті довіри. ⁸ Вони утверджені на віки вічні, засновані на істині й справедливості. ⁹ Він послав визволення Своєму народові, уклав навіки Свій Завіт. Святе й грізне імʼя Його. ¹⁰ Початок мудрості – страх Господній . Добре розуміння мають усі, хто виконує Його настанови. Хвала Йому перебуватиме повіки!

Chapter 111

Псалом 111

^{[1] 1} Алілуя! Блаженний той, хто Господа боїться і в заповідях Його має велике задоволення! ² Будуть сильними на землі нащадки його; покоління справедливих благословиться. ³ Достаток і багатство в домі його, і праведність його повік перебуватиме. ⁴ Сяє в темряві світло для справедливих: милостиве, милосердне й праведне воно. ^{[2] 5} Добре тому, хто милує й позичає, хто справи свої веде правосудно! ⁶ Бо він не похитнеться повіки; праведник буде у вічній памʼяті. ⁷ Не злякається лихої чутки, серце його непохитне, упевнене в Господі . ⁸ Утверджене його серце, не злякається, аж поки не побачить падіння ворогів своїх. ⁹ Він щедро роздав бідним, його праведність стоятиме повіки, ріг його піднесеться у славі. ¹⁰ Нечестивий побачить це й розгнівається, заскрегоче зубами своїми й розтане. Бажання нечестивців загине.

Chapter 112

Псалом 112

¹ Алілуя! Хваліть, раби Господні , хваліть імʼя Господа ! ² Нехай буде імʼя Господнє благословенне віднині й повіки! ³ Від сходу сонця й до його заходу прославлене імʼя Господа ! ⁴ Господь піднісся високо над усіма народами, вище небес Його слава. ⁵ Хто подібний до Господа , Бога нашого, Який, мешкаючи на висотах, ⁶ схиляється подивитися на небеса і землю? ⁷ Він піднімає із пилу вбогого, із купи сміття підносить бідняка, ⁸ щоб посадити його зі шляхетними, зі шляхетними його народу. ⁹ Він неплідну жінку вселяє в дім радісною матірʼю дітей. Алілуя!

Chapter 113

Псалом 113

^{[1] 1} Коли Ізраїль виходив з Єгипту, Яків від народу чужоземного, ^[2]Див. Вих. 13:3 ² тоді Юда став Його святинею, Ізраїль – Його володінням. ³ Море побачило це й кинулося навтіки, Йордан повернувся назад. ^[3]Див. Вих. 14; 15; Іс. Нав. 3 ⁴ Гори скакали, немов барани, пагорби – наче ягнята. ⁵ Що з тобою, море, що ти втікаєш, і з тобою, Йордане, що ти назад повертаєшся? ⁶ Що це ви, гори, скакаєте, як барани, і ви, пагорби, – немов ягнята? ⁷ Тремти, земле, перед Володарем, перед Богом Якова, ⁸ Який перетворює скелю на водойму, кремінь – на джерело води. ⁹ Не нам, Господи , не нам, але імені Твоєму дай славу за милість і вірність Твою. ¹⁰ Чому б народи говорили: «Де ж це Бог їхній?» ¹¹ А Бог наш на небесах, Він чинить усе, що Йому до вподоби. ¹² Ідоли їхні – срібло й золото, витвір рук людських. ¹³ У них є вуста, але вони не говорять; у них є очі, але вони не бачать; ¹⁴ у них є вуха, але не чують; вони мають ніздрі, але не відчувають запаху; ¹⁵ у них є руки, але не відчувають дотику; вони мають ноги, але не ходять; не видають звуків своєю гортанню. ¹⁶ Подібними до них нехай стануть ті, хто їх робить, усі, хто на них надію покладає! ¹⁷ Ізраїлю, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит! ¹⁸ Доме Ааронів, покладай надію на Господа – Він для них допомога й щит! ¹⁹ Ті, хто Господа боїться, покладайте надію на Господа – Він для них допомога й щит! ²⁰ Господь памʼятає нас і благословить: благословить дім Ізраїлів, благословить дім Ааронів, ²¹ благословить тих, хто боїться Господа , малих і великих. ²² Нехай Господь примножить вам добро , вам і нащадкам вашим! ²³ Благословенні ви у Господа , Творця неба і землі. ²⁴ Небеса – Господеві належить небо, а землю Він дав синам людським. ²⁵ Не мертві хвалитимуть Господа і не всі, хто сходить у країну мовчання, ²⁶ але ми благословлятимемо Господа віднині й повіки. Алілуя!

Chapter 114

Псалом 114

^{[1] 1} Люблю я Господа , бо Він чує мій голос, мої благання. ² Через те, що прихилив Він вухо Своє до мене, я буду кликати до Нього всі дні мої. ³ Облягли мене кайдани смерті, муки царства мертвих спіткали мене, знайшов я скорботу й страждання. ⁴ Тоді я кликав імʼя Господа : « Господи , благаю, врятуй мою душу!» ⁵ Милостивий Господь і праведний, милосердний Бог наш. ⁶ Господь береже недосвідчених: я знемігся, та Він врятує мене. ⁷ Повернися, душе моя, до свого спокою, адже Господь віддячив тобі добром. ⁸ Бо Ти визволив душу мою від смерті, очі мої – від сліз, ногу мою – від спотикання. ⁹ Я буду ходити перед обличчям Господа на землі живих.

Chapter 115

Псалом 115

¹ Я вірив Богові , коли говорив: «Я дуже пригнічений». ² Сказав я у розпачі: «Кожна людина говорить неправду!» ³ Чим я віддячу Господеві за всі Його добродійства для мене? ⁴ Піднесу келих спасіння й покличу імʼя Господнє . ⁵ Виконаю усі свої обітниці Господеві перед усім народом Його. ⁶ Цінна в очах Господніх смерть Його вірних. ⁷ Благаю, Господи , я ж раб Твій, я раб Твій і син служниці Твоєї; Ти розвʼязав мої пута! ⁸ Тобі принесу я жертву подяки й покличу імʼя Господа . ⁹ Виконаю усі свої обітниці Господеві перед усім народом Його, ¹⁰ у дворах дому Господнього , посеред тебе, Єрусалиме! Алілуя!

Chapter 116

Псалом 116

¹ Славте Господа , усі народи! Хваліть Його, усі племена! ² Бо велика милість Його над нами й істина Господня – навіки. Алілуя!

Chapter 117

Псалом 117

¹ Славте Господа , бо Він добрий, бо навіки Його милосердя. ² Нехай скаже Ізраїль: «Бо навіки Його милосердя!» ³ Нехай скаже дім Ааронів: «Бо навіки Його милосердя!» ⁴ Нехай скажуть ті, що бояться Господа : «Бо навіки Його милосердя!» ⁵ Із тісноти покликав я Господа – Господь відповів мені, вивів мене на просторе місце. ⁶ Господь зі мною – не боятимуся! Що зробить мені людина? ⁷ Господь зі мною, щоб допомагати мені – буду дивитися переможно на моїх ненависників. ⁸ Краще захисту шукати в Господа , ніж надіятися на людину. ⁹ Краще захисту шукати в Господа , ніж надіятися на шляхетних мужів . ¹⁰ Усі народи оточили мене, та іменем Господнім я знищив їх. ¹¹ Оточили мене, обступили з усіх боків, та іменем Господнім я знищив їх. ¹² Оточили мене, як бджоли, та згасли, немов вогонь у терені: іменем Господнім я знищив їх. ¹³ Ти штовхнув мене, вороже , так сильно, щоб я впав, та Господь допоміг мені. ¹⁴ Сила моя і пісня моя – Господь ; Він став моїм спасінням. ¹⁵ Голос радості й перемоги в наметах праведників: правиця Господня діє могутньо! ¹⁶ Правиця Господня піднята вгору, правиця Господня діє могутньо! ¹⁷ Не помру, але буду жити й розповідати про діяння Господа . ¹⁸ Господь покарав мене тяжко, та не віддав мене на смерть. ¹⁹ Відчиніть мені брами правди, я увійду до них, прославлю Господа . ²⁰ Це брама Господня , у яку входять праведні. ²¹ Прославлю Тебе, бо Ти відповів мені й став моїм спасінням. ²² Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем! ²³ Від Господа це було, як дивно це в очах наших! ^[1]Див. Мк. 12:10-11; Дії 4:11; 1 Пет. 2:7 ²⁴ Цей день створив Господь : веселімося й радіймо сьогодні! ²⁵ О Господи , врятуй же, о Господи , даруй нам успіх! ²⁶ Благословенний Той, Хто йде в імʼя Господа ! Благословляємо вас із дому Господнього ! ²⁷ Бог – це Господь , і Він осяяв нас. Вʼяжіть мотузками жертву святкову, ведіть до рогів жертовника. ²⁸ Ти – мій Бог, і я прославлю Тебе. Боже мій, я величатиму Тебе. ²⁹ Славте Господа , бо Він добрий, бо навіки Його милосердя.

Chapter 118

Псалом 118

א Алеф ^{[1] 1} Блаженні ті, чия дорога невинна, хто ходить по ній за Законом Господнім . ² Блаженні ті, що дотримуються одкровень Його, усім серцем шукають Його. ³ Вони не чинять беззаконня, ходять Його шляхами. ⁴ Ти заповів настанов Твоїх триматися твердо. ⁵ О, якби утверджувалися дороги мої в дотриманні постанов Твоїх! ⁶ Тоді не посоромився б я, дивлячись на всі Твої заповіді. ⁷ Буду славити Тебе в щирості серця, навчаючись законів правосуддя Твого. ⁸ Постанов Твоїх я дотримуватися буду, не покидай же мене назавжди.

ב Бейт ⁹ Як зможе юнак тримати стежку свою в чистоті? Дотримуючись Твого слова. ¹⁰ Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені ухилитися від заповідей Твоїх. ¹¹ У серці моєму сховав я сказане Тобою, щоб не згрішив я проти Тебе. ¹² Благословенний Ти, Господи ! Навчи мене постанов Твоїх. ¹³ Вустами моїми я звіщаю усі закони правосуддя із уст Твоїх. ¹⁴ На шляху одкровень Твоїх радію я, ніби великими статками. ¹⁵ Про настанови Твої я роздумую й стежки Твої споглядаю. ¹⁶ Я підбадьорююся постановами Твоїми, не забуваю Твого слова.

ג Ґімель ¹⁷ Віддяч добром слузі Своєму, я житиму й буду дотримуватися слова Твого. ¹⁸ Відкрий мої очі, і я побачу чудеса Закону Твого. ¹⁹ Приходьком живу я на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх. ²⁰ Зомліла душа моя, прагнучи повсякчасно Твоїх законів правосуддя. ²¹ Ти звинуватив проклятих зухвальців, що від заповідей Твоїх ухиляються. ²² Зніми з мене ганьбу й сором, адже одкровень Твоїх я дотримуюся. ²³ Хоча князі сидять і змовляються проти мене, та слуга Твій роздумує над постановами Твоїми. ²⁴ Одкровення ж Твої – мої радощі, порадники мої.

ד Далет ²⁵ Прилинула до пороху душа моя, оживи мене згідно зі словом Твоїм. ²⁶ Я розповів Тобі про дороги свої, і Ти відповів мені; навчи мене постанов Своїх. ²⁷ Дай мені зрозуміти шлях настанов Твоїх, і я роздумувати буду над чудесами Твоїми. ²⁸ Розпливлася від смутку душа моя, зміцни мене згідно зі словом Твоїм. ²⁹ Дорогу неправди віддали від мене і Законом Твоїм як милістю мене обдаруй. ³⁰ Я обрав дорогу істини, закони правосуддя поставив перед собою . ³¹ Я прилинув до одкровень Твоїх, Господи , не дай мені осоромитися. ³² Побіжу я дорогою заповідей Твоїх, коли ти розуміння моє ^[2] розшириш.

ה Ге ³³ Навчи мене, Господи , шляху постанов Твоїх, і я буду дотримуватися його до кінця. ³⁴ Дай мені розуміння, і я дотримуватися Закону Твого буду й виконуватиму його всім серцем. ³⁵ Поведи мене стежкою заповідей Твоїх, адже на ній я знаходжу задоволення. ³⁶ Прихили серце моє до Твоїх одкровень, а не до корисливості. ³⁷ Відведи очі мої, щоб не бачили марноти; оживляй мене на шляху Твоєму. ³⁸ Виконай усе сказане Тобою рабові Своєму, який боїться Тебе. ³⁹ Відверни від мене ганьбу, якої я жахаюся, адже закони правосуддя Твого добрі. ⁴⁰ О, як я прагну настанов Твоїх! Оживляй мене праведністю Своєю.

ו Вав ⁴¹ Нехай прийде до мене, Господи , милість Твоя, спасіння Твоє згідно зі словом Твоїм. ⁴² Тоді відповім я тому, хто словом ганьбить мене, адже я слову Твоєму довіряю. ⁴³ Ніколи не забирай слова істини від моїх вуст, бо на суди Твої справедливі я сподіваюся. ⁴⁴ Я буду дотримуватися Закону Твого завжди, повік-віків, ⁴⁵ і ходитиму вільно, бо настанов Твоїх я шукаю. ⁴⁶ І говоритиму я про одкровення Твої перед царями, і не буду осоромлений; ⁴⁷ і радітиму Твоїм заповідям, які я полюбив. ⁴⁸ Тоді простягну долоні свої до заповідей Твоїх, які я полюбив, і роздумувати буду про постанови Твої.

ז Заїн ⁴⁹ Згадай слово Своє до слуги Твого, на яке Ти заповів мені сподіватися. ⁵⁰ Це – втіха у скорботі моїй, що слово Твоє оживляє мене. ⁵¹ Зухвальці надмірно насміхаються з мене, та від Закону Твого я не ухиляюся. ⁵² Згадую Твої одвічні закони правосуддя, Господи , і втішаюся я. ⁵³ Жах охоплює мене через нечестивців, що Закон Твій полишають. ⁵⁴ Співом стали для мене постанови Твої в домі, де я мешкаю. ⁵⁵ Я згадую вночі імʼя Твоє, Господи , і дотримуюся Закону Твого. ⁵⁶ Моїм він став, бо настанов Твоїх я дотримуюся.

ח Хет ⁵⁷ Господи , – сказав я, – доля моя – дотримуватися Твоїх слів. ⁵⁸ Шукав я прихильності обличчя Твого усім серцем: помилуй мене згідно зі словом Твоїм. ⁵⁹ Я обдумував дороги свої й повертав ноги мої до одкровень Твоїх, ⁶⁰ поспішав і не зволікав виконувати заповіді Твої. ⁶¹ Кайдани нечестивців облягли мене, та не забув я Закону Твого. ⁶² Опівночі вставав я славити Тебе за справедливі суди Твої. ⁶³ Я спільник усім, хто боїться Тебе й хто дотримується настанов Твоїх. ⁶⁴ Милістю Твоєю, Господи , наповнена земля; навчи мене постанов Твоїх.

ט Тет ⁶⁵ Добре вчинив Ти зі слугою Своїм згідно зі словом Твоїм, Господи . ⁶⁶ Доброго розуміння й пізнання навчи мене, адже я повірив заповідям Твоїм. ⁶⁷ Перш ніж я зазнав страждання мого, я блукав, але тепер слова Твого дотримуюся. ⁶⁸ Добрий Ти і чиниш добро, тож навчи мене постанов Своїх. ⁶⁹ Плетуть зухвальці на мене неправду, я ж усім серцем триматимусь настанов Твоїх. ⁷⁰ Нечулим, немов лій, стало їхнє серце, я ж Законом Твоїм себе підбадьорюю. ⁷¹ Добре мені, що постраждав я, щоб навчитися постанов Твоїх. ⁷² Ліпший для мене Закон Твій, аніж тисячі зливків золота й срібла.

י Йод ⁷³ Руки Твої створили й утвердили мене; дай мені розуміння, і я навчуся заповідей Твоїх. ⁷⁴ Побачать мене ті, хто боїться Тебе, і зрадіють, бо на слово Твоє я сподіваюся. ⁷⁵ Я знаю, Господи , що справедливі суди Твої, і через вірність Свою Ти дав мені зазнати страждання. ⁷⁶ Нехай милість Твоя стане втіхою моєю, згідно зі словом Твоїм, даним слузі Твоєму. ⁷⁷ Нехай прийде до мене милосердя Твоє, і я оживу, адже Закон Твій – втіха моя. ⁷⁸ Нехай же посоромляться зухвальці за те, що безвинно пригнічують мене; а я роздумувати буду над настановами Твоїми. ⁷⁹ Нехай навернуться до мене ті, хто боїться Тебе й знає одкровення Твої. ⁸⁰ Нехай серце моє буде невинним щодо постанов Твоїх, щоб я не осоромився.

כ Каф ⁸¹ Знемагає душа моя від туги за спасінням Твоїм, але я на слово Твоє сподіваюся. ⁸² Тануть очі мої, на слово Твоє чекаючи й кажучи: «Коли Ти втішиш мене?» ⁸³ Бо я став, немов міх у диму, та постанов Твоїх я не забуваю. ⁸⁴ Скільки днів відведено слузі Твоєму? Коли ж Ти вчиниш суд над переслідувачами моїми? ⁸⁵ Зухвальці викопали мені ями всупереч Закону Твоєму. ⁸⁶ Усі заповіді Твої – істина. Мене неправедно переслідують, допоможи мені. ⁸⁷ Мало не згубили мене на землі, та настанов Твоїх я не залишив. ⁸⁸ За милістю Своєю оживи мене, і я буду дотримуватися одкровення вуст Твоїх.

ל Ламед ⁸⁹ Навіки, Господи , слово Твоє утверджене на небесах; ⁹⁰ з роду в рід – вірність Твоя. Ти утвердив землю, і вона стоїть; ⁹¹ за Твоїми законами правосуддя все стоїть донині, бо все Тобі служить. ⁹² Якби Закон Твій не був моєю втіхою, то я загинув би в скорботі своїй. ⁹³ Я повіки не забуду настанов Твоїх, адже ними Ти оживляєш мене. ⁹⁴ Я – Твій, врятуй же мене, адже прагну я настанов Твоїх. ⁹⁵ Нечестиві очікують, щоб погубити мене, та я роздумую над одкровеннями Твоїми. ⁹⁶ Я бачив межу всілякої досконалості, та заповідь Твоя безмежно широка!

מ Мем ⁹⁷ Як люблю я Закон Твій! Роздумую над ним цілий день. ⁹⁸ Заповіддю Своєю Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх, бо вона навіки зі мною. ⁹⁹ Я став розумнішим від усіх вчителів моїх, бо одкровення Твої – мої роздуми. ¹⁰⁰ Я розумію більше, ніж старці, бо настанови Твої дотримую. ¹⁰¹ Від усілякої лихої стежки утримую ноги мої, щоб виконувати Твоє слово. ¹⁰² Від Твоїх законів правосуддя не відступаю, адже Ти навчаєш мене. ¹⁰³ Які солодкі для мого піднебіння слова Твої! Вони солодші, ніж мед, для вуст моїх. ¹⁰⁴ Від настанов Твоїх я набираюсь розуміння, тому ненавиджу всяку стежку неправди.

נ Нун ¹⁰⁵ Слово Твоє – світильник для ноги моєї і світло для стежки моєї. ¹⁰⁶ Присягнув я виконувати справедливі закони правосуддя Твого і виконаю це. ¹⁰⁷ Постраждав я занадто, Господи , оживи мене згідно зі словом Твоїм. ¹⁰⁸ Добровільні жертви вуст моїх нехай приємними будуть Тобі, Господи , і навчи мене Твоїх законів правосуддя. ¹⁰⁹ Душа моя завжди в моїй руці, ^[3] та Закону Твого я не забуваю. ¹¹⁰ Нечестиві розставили тенета для мене, але від настанов Твоїх я не ухиляюся. ¹¹¹ Я прийняв, як вічний спадок, одкровення Твої, адже вони – радість мого серця. ¹¹² Нахилив я серце своє до того, щоб дотримувати постанови Твої повіки, до кінця.

ס Самех ¹¹³ Ненавиджу двоєдушних людей, ^[4] а Закон Твій люблю. ¹¹⁴ Ти – сховище моє й щит; на слово Твоє сподіваюся. ¹¹⁵ Відступіться від мене, злодії, і я буду дотримуватися заповідей Бога мого. ¹¹⁶ Підтримай мене згідно зі словом Твоїм, і я житиму; і не дай мені осоромитися в надії моїй. ¹¹⁷ Підтримай мене, і я буду врятований, і постанови Твої завжди споглядатиму. ¹¹⁸ Ти відкидаєш усіх, хто ухиляється від постанов Твоїх, бо хитрощі їхні – неправда. ¹¹⁹ Немов золу, відкинеш Ти усіх нечестивців землі; тому я полюбив одкровення Твої. ¹²⁰ Тремтить від страху перед Тобою тіло моє, і судів Твоїх я боюся.

ע Аїн ¹²¹ Я чинив правосудно й справедливо, – не залишай же мене на поталу моїм гнобителям. ¹²² Заступися за слугу Свого на добро, не дай зухвалим пригнічувати мене. ¹²³ Очі мої тануть, чекаючи на Твій порятунок і на слова Твоєї правди. ¹²⁴ Вчини з рабом Своїм за милістю Твоєю й навчи мене постанов Своїх. ¹²⁵ Я – слуга Твій, настав мене, і я пізнаю одкровення Твої. ¹²⁶ Час діяти, Господи : Законом Твоїм знехтували. ¹²⁷ Тому полюбив я заповіді Твої більше від золота, щирого золота; ¹²⁸ тому всі настанови Твої визнаю справедливими, а всіляку стежку неправди ненавиджу.

פ Пе ¹²⁹ Дивовижні одкровення Твої, тому душа моя береже їх. ¹³⁰ Розкриття Твоїх слів просвітлює, напоумлює простих. ¹³¹ Уста свої розкриваю й прагну, бо жадаю заповідей Твоїх. ¹³² Обернися до мене й змилуйся, як зазвичай поводишся Ти справедливо з тими, хто любить імʼя Твоє. ¹³³ Зміцни мої стопи словом Твоїм і не дай жодному беззаконню оволодіти мною. ¹³⁴ Визволи мене від гноблення людського, і я дотримуватися буду настанов Твоїх. ¹³⁵ Обличчям Своїм осяй слугу Твого й навчи мене постанов Твоїх. ¹³⁶ Потоками водними течуть мої очі, бо не дотримуються Закону Твого.

צ Цаде ¹³⁷ Праведний Ти, Господи , і справедливі суди Твої. ¹³⁸ Одкровення, заповідані Тобою, досконало справедливі й істинні. ¹³⁹ Знесилився я через ревність мою, бо забули мої супротивники слова Твої. ¹⁴⁰ Слово Твоє випробуване досконало, і слуга Твій любить його. ¹⁴¹ Я нікчемний і зганьблений, але настанов Твоїх не забуваю. ¹⁴² Правда Твоя – правда вічна, і Закон Твій – істина. ¹⁴³ Тіснота й скорбота спіткали мене, але заповіді Твої – втіха моя. ¹⁴⁴ Правда одкровень Твоїх вічна, напоум мене, і я житиму.

ק Коф ¹⁴⁵ Я кличу всім серцем – дай мені відповідь, Господи , і я буду дотримуватися постанов Твоїх. ¹⁴⁶ Я кличу Тебе, врятуй мене, і я буду дотримуватись одкровень Твоїх. ¹⁴⁷ Перед ранковими сутінками волаю я, на слово Твоє сподіваюся. ¹⁴⁸ Випереджають очі мої ранкову сторожу, ^[5] щоб роздумувати над словом Твоїм. ¹⁴⁹ Почуй мій голос заради милості Твоєї, Господи , відповідно до справедливого суду Твого оживи мене. ¹⁵⁰ Наблизилися до мене зловмисники, та від Закону Твого віддалилися. ¹⁵¹ Ти ж близько, Господи , і всі заповіді Твої – істина. ¹⁵² Здавна знаю я про одкровення Твої, що Ти їх встановив навіки.

ר Реш ¹⁵³ Поглянь на приниження моє й визволи мене, адже Закону Твого не забуваю я. ¹⁵⁴ Вступися в судову тяганину мою й визволи мене, оживи мене згідно зі словом Твоїм. ¹⁵⁵ Далеке від нечестивців спасіння, бо не шукають постанов Твоїх. ¹⁵⁶ Щедроти Твої численні, Господи , оживи мене відповідно до справедливого суду Твого. ¹⁵⁷ Численні переслідувачі й супротивники мої, але від одкровень Твоїх я не ухиляюся. ¹⁵⁸ Дивлюся на відступників з огидою, бо слова Твого вони не дотримують. ¹⁵⁹ Подивися, як люблю я Твої настанови, Господи , заради милості Твоєї оживи мене. ¹⁶⁰ Сутність слів Твоїх – істина, вічні справедливі закони правосуддя Твого.

ש Шин ¹⁶¹ Князі переслідують мене безвинно, але серце моє боїться Твого слова. ¹⁶² Радію я слову Твоєму, наче спіткав здобич велику. ¹⁶³ Я ненавиджу неправду, бриджуся нею, Закон же Твій люблю. ¹⁶⁴ Сім разів на день прославляю Тебе за справедливі суди Твої. ¹⁶⁵ Великий мир у тих, хто любить Закон Твій, немає в них спотикання. ¹⁶⁶ Очікую спасіння Твого, Господи , і виконую заповіді Твої. ¹⁶⁷ Душа моя береже одкровення Твої і любить їх дуже. ¹⁶⁸ Я дотримуюсь настанов і одкровень Твоїх, бо всі дороги мої перед Тобою.

ת Тав ¹⁶⁹ Нехай наблизиться волання моє до обличчя Твого, Господи , дай мені розуміння, що відповідає слову Твоєму. ¹⁷⁰ Нехай прийде благання моє перед обличчя Твоє, визволи мене за словом Твоїм. ¹⁷¹ Переливатимуться вуста мої хвалою, коли Ти навчиш мене постанов Своїх. ¹⁷² Проголошуватиме язик мій слово Твоє, бо всі заповіді Твої – справедливі. ¹⁷³ Нехай рука Твоя буде мені допомогою, адже я обрав Твої настанови. ¹⁷⁴ Я прагну спасіння Твого, Господи , і Закон Твій – втіха моя. ¹⁷⁵ Нехай живе душа моя й прославляє Тебе і нехай допоможуть мені Твої закони правосуддя. ¹⁷⁶ Заблукав я, немов вівця загублена. Шукай слугу Свого, адже заповідей Твоїх я не забув.

Chapter 119

Псалом 119

¹ Пісня сходження. ^[1]Див. Вих. 23:14-17 У скорботі своїй я кликав до Господа , і Він відповів мені. ² Господи , визволи душу мою від уст неправдивих і язика віроломного. ³ Що тобі може дати і що ще додати віроломний язик? ^{[2] 4} Лише гострі стріли воїна з розжареним вугіллям дроку! ⁵ Горе мені, бо живу в Мешеху й мешкаю серед шатрів Кедару! ^[3]Див. Іс. 21:13-17; Єз. 27:21 ⁶ Достатньо вже мешкала душа моя з тими, хто ненавидить мир. ⁷ Я – за мир, але тільки заговорю – вони стають на війну.

Chapter 120

Псалом 120

¹ Пісня сходження. Зводжу очі свої на гори – звідки ж прийде мені допомога? ² Допомога моя від Господа , Творця небес і землі. ³ Він не дасть захитатися нозі твоїй, не задрімає Той, Хто береже тебе. ⁴ Так, не задрімає й не засне Той, Хто стереже Ізраїля. ⁵ Господь – сторож твій; Господь – тінь твоя по правиці твоїй. ⁶ Сонце не вразить тебе вдень, ані місяць – вночі. ⁷ Господь оберігатиме тебе від усякого зла; Господь стерегтиме душу твою. ⁸ Господь оберігатиме тебе, коли ти будеш виходити й входити,

             віднині й навіки.

Chapter 121

Псалом 121

¹ Пісня сходження Давидова. Зрадів я, коли мені сказали: «Ходімо до дому Господнього !» ² Наші ноги стоять у воротах твоїх, Єрусалиме. ³ Єрусалиме, що збудований щільно як місто, зʼєднане в одне ціле, ⁴ куди піднімаються племена, Господні племена, згідно з одкровенням, даним Ізраїлю, щоб прославляти там імʼя Господа . ⁵ Бо там стоять престоли судні, престоли дому Давидового. ⁶ Просіть миру для Єрусалима: «Нехай у добробуті живуть ті, хто любить тебе! ⁷ Нехай мир буде в укріпленнях твоїх і добробут – у палацах твоїх!» ⁸ Заради братів моїх і друзів скажу я: «Мир тобі!» ⁹ Заради дому Господа , Бога нашого, я щиро бажатиму тобі добра, Єрусалиме !

Chapter 122

Псалом 122

¹ Пісня сходження. До Тебе підношу я очі свої, о, Той, Хто мешкає на небесах! ² Ось, як очі рабів – на руку їхніх володарів, як очі служниці – на руку її пані, так очі наші звернені до Господа , Бога нашого, доки Він не помилує нас. ³ Помилуй нас, Господи , бо досить наситилися ми безчестям, ⁴ досить наситилася душа наша глузуванням пихатих, презирством від гордих.

Chapter 123

Псалом 123

¹ Пісня сходження Давидова. Якби не був із нами Господь , – нехай скаже Ізраїль, – ² якби не був із нами Господь , коли повстали проти нас люди, ³ то вони живцем поглинули б нас, коли на нас спалахнув їхній гнів. ⁴ Тоді води потопили б нас, потік пройшов би над нашою душею; ⁵ тоді пронеслися б над нашою душею води бурхливі. ⁶ Благословенний Господь , Який не дав нас на здобич ненависникам нашим! ⁷ Душа наша, мов птах, що звільнився з сильця ловців: тенета розірвалися, а ми визволені! ⁸ Допомога наша – в імені Господа , Творця небес і землі.

Chapter 124

Псалом 124

¹ Пісня сходження. Ті, хто надію покладає на Господа , – немов гора Сіон, яка не захитається, але повік перебуває. ² Як гори навколо Єрусалима, так Господь навколо Свого народу

             віднині й повіки. ³ Не спочине жезл нечестивих над долею праведних, щоб не простягнули праведні руки свої до беззаконня. ⁴ Господи , будь добрим до добрих і справедливих у серцях своїх! ⁵ А тих, хто блукає манівцями своїми, нехай полишить Господь ходити разом із тим, хто чинить беззаконня. Мир над Ізраїлем!

Chapter 125

Псалом 125

¹ Пісня сходження. Коли повертав Господь полон Сіону, ми були ніби уві сні. ² Тоді наповнилися вуста наші сміхом і язик наш – вигуками радості. Тоді говорили серед народів: «Великі діяння звершив Господь для них!» ³ «Великі діяння звершив Господь для нас!» – раділи ми. ⁴ Поверни ж, Господи , наших бранців, як потоки в Неґеві. ^{[1] 5} Ті, що зі сльозами сіють, з радісними піснями будуть жати. ⁶ Хто ходить і плачучи несе торбину з насінням, неодмінно повернеться з радісним співом, несучи свої снопи.

Chapter 126

Псалом 126

¹ Пісня сходження Соломонова. Якщо Господь не будує дому, марно працюють над ним будівничі. Якщо Господь не стереже міста, марно пильнує охорона. ² Марно ви вдосвіта встаєте, допізна сидите і їсте хліб скорботний, тоді як Він дає сон Своєму улюбленцеві. ³ Ось спадщина Господня – діти, нагорода від Нього – плід утроби. ⁴ Як стріли в руці воїна, так сини юності. ⁵ Блаженний той, хто наповнив ними свій сагайдак. Не осоромляться вони, коли говоритимуть із ворогами біля воріт міста . ^[1]Див. Повт. 17:8; Рут. 4:11; Пр. 31:23

Chapter 127

Псалом 127

¹ Пісня сходження. Блаженний той, хто боїться Господа , хто ходить Його шляхами. ² Ти їстимеш плоди праці рук своїх; блаженний ти і добре тобі! ³ Дружина твоя – немов плодовита лоза в покоях твого дому, діти твої – як віття олив навколо твого столу. ⁴ Ось так благословенний буде муж, що боїться Господа . ⁵ Нехай благословить тебе Господь із Сіону, щоб ти міг бачити процвітання ^[1] Єрусалима в усі дні життя свого ⁶ і щоб побачив ти синів своїх синів. Мир над Ізраїлем!

Chapter 128

Псалом 128

¹ Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, – ² досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене! ³ На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни. ⁴ Господь праведний: Він розсік пута нечестивців. ⁵ Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон. ⁶ Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте, ⁷ якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи вʼяже, не візьме її оберемком. ⁸ І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа !»

Chapter 129

Псалом 129

¹ Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, Господи .

         ² Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого! ³ Якщо беззаконня Ти, Господи , пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико? ⁴ Але в Тебе прощення, щоб мали страх перед Тобою . ⁵ Я покладаю надію на Господа , надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся. ⁶ Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку! ⁷ Нехай Ізраїль сподівається на Господа , адже в Господа милість і велике визволення – у Нього. ⁸ І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь. ^[1]Див. Мт. 1:21

Chapter 130

Псалом 130

¹ Пісня сходження Давидова. Господи , не гордилося серце моє, і не підносилися очі мої, не втручався я у великі й недосяжні для мене дива. ² Хіба не втихомирював і не заспокоював я душі своєї, немов немовля, від грудей матері відлучене? Як відлучене від грудей немовля – душа моя в мені. ³ Нехай Ізраїль сподівається на Господа віднині й повіки!

Chapter 131

Псалом 131

¹ Пісня сходження. Згадай, Господи , Давида й усі смирення його, ² коли він присягнув Господеві , дав обітницю Могутньому Богові Якова: ³ «Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа, ⁴ не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання, ⁵ аж поки не знайду місця для Господа , помешкання для Могутнього Якового Бога ». ⁶ Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара. ^[1]Див. Бут. 35:16; 48:7; Рут. 4:11Див. 1 Сам. 7:2 ⁷ Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя. ⁸ Повстань, Господи , прийди до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї. ⁹ Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають. ¹⁰ Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця. ¹¹ Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: « Нащадка від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол. ¹² Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть». ^[2]Див. 2 Сам. 7:11-16 ¹³ Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому: ¹⁴ «Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його. ¹⁵ Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом. ¹⁶ Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати. ¹⁷ Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві. ¹⁸ Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».

Chapter 132

Псалом 132

¹ Пісня сходження Давидова. Як же добре і як приємно жити братам разом! ² Це як олія дорогоцінна на голові, що стікає на бороду, бороду Ааронову, на краї шат його стікає. ³ Це як роса на Хермоні, ^[1] що сходить на гори Сіонські,

             бо там заповів Господь благословення –

             життя навіки!

Chapter 133

Псалом 133

¹ Пісня сходження. Благословіть Господа , усі слуги Господні , що стоять вночі у домі Господньому . ² Здійміть руки ваші до святилища й благословіть Господа . ³ Нехай благословить тебе Господь із Сіону, Творець небес і землі.

Chapter 134

Псалом 134

¹ Алілуя! Хваліть імʼя Господа ! Хваліть, слуги Господні , ² що стоять у домі Господньому , у дворах дому Бога нашого! ³ Хваліть Господа , бо добрий Господь ; співайте імені Його, бо це приємно, ⁴ адже Господь вибрав Собі Якова, Ізраїля – як власність для Себе. ⁵ Бо пізнав я, що великий Господь і Володар наш вищий від усіх богів. ⁶ Усе, що бажає Господь , Він робить на небесах і на землі, у морях і в усіх безоднях океану. ⁷ Піднімає хмари від краю землі, творить блискавки з дощем, виводить вітер зі Своїх сховищ. ⁸ Він вразив первістків Єгипту, від людини до худоби. ^[1]Див. Вих. 11 ⁹ Послав знамення й чудеса посеред тебе, о Єгипте, на фараона й на всіх його слуг. ¹⁰ Він вразив численні народи й убив могутніх царів: ¹¹ Сіхона, царя аморейського, Оґа, царя Башану, і всі царства Ханаану, ^[2]Див. Чис. 21:21-35 ¹² і віддав землі їхні у спадок, у спадок народові Своєму, Ізраїлеві. ^[3]Див. Чис. 21:21-35; Іс. Нав. 12 ¹³ Господи , імʼя Твоє – навіки; Господи , памʼять про Тебе – з роду в рід. ¹⁴ Адже судитиме Господь народ Свій і змилується над рабами Своїми. ¹⁵ Ідоли народів – лише срібло й золото, витвір рук людських. ¹⁶ Є в них вуста, але вони не говорять; у них є очі, але вони не бачать; ¹⁷ у них є вуха, але вони не чують, і немає дихання в устах їхніх. ¹⁸ Подібними до них нехай стануть ті, хто їх робить, усі, хто на них надію покладає. ¹⁹ Доме Ізраїлів, благослови Господа ! Доме Ааронів, благослови Господа ! ²⁰ Доме Левіїв, благослови Господа ! Ті, хто Господа боїться, благословіть Господа ! ²¹ Благословенний із Сіону Господь , Який мешкає в Єрусалимі! Алілуя!

Chapter 135

Псалом 135

¹ Славте Господа , бо Він добрий, бо навіки Його милість. ² Славте Бога над богами, бо навіки Його милість. ³ Славте Владику над владиками, бо навіки Його милість. ⁴ Того, Хто лише один здійснює чудеса великі, бо навіки Його милість; ⁵ Того, Хто створив небеса розумно, бо навіки Його милість; ⁶ Того, Хто розкинув землю над водами, бо навіки Його милість; ⁷ Того, Хто створив світила великі, бо навіки Його милість; ⁸ сонце, щоб панувати над днем, бо навіки Його милість; ⁹ місяць і зорі, щоб керувати ніччю, бо навіки Його милість. ¹⁰ Він вразив Єгипет через його первістків, бо навіки Його милість; ^[1]Вих. 11 ¹¹ і вивів Ізраїля з-поміж них, бо навіки Його милість; ¹² рукою сильною й плечем простягнутим, бо навіки Його милість. ¹³ Того, Хто Море Червоне розділив навпіл, бо навіки Його милість; ¹⁴ і провів Ізраїля посеред нього, бо навіки Його милість; ¹⁵ але жбурнув фараона й військо його в Море Червоне, бо навіки Його милість. ¹⁶ Він провів народ Свій через пустелю, бо навіки Його милість. ¹⁷ Він вразив великих царів, бо навіки Його милість; ¹⁸ убив могутніх царів, бо навіки Його милість; ¹⁹ Сіхона, царя аморейського, бо навіки Його милість; ²⁰ й Оґа, царя Башану, бо навіки Його милість; ^[2]Див. Чис. 21:21-35 ²¹ і віддав їхню землю у спадок, бо навіки Його милість; ²² у спадок Ізраїлеві, слузі Своєму, бо навіки Його милість. ²³ Того, Хто згадав нас у приниженні нашому, бо навіки Його милість; ²⁴ і визволив нас від супротивників наших, бо навіки Його милість; ²⁵ Того, Хто дає їжу всьому живому, ^[3] бо навіки Його милість. ²⁶ Славте Бога небес, бо навіки Його милість.

Chapter 136

Псалом 136

¹ Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон. ² На вербах посеред міста ми повісили наші арфи, ³ бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші вимагали від нас радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!» ⁴ Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати? ⁵ Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя рухи свої . ⁶ Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не памʼятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою. ⁷ Нагадай, Господи , синам Едомовим день захоплення Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!» ^{[1] 8} Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам! ⁹ Блаженний той, хто схопить і розібʼє об скелю твоїх немовлят!

Chapter 137

Псалом 137

¹ Псалом Давидів. Буду славити Тебе всім серцем своїм, співатиму Тобі перед богами ^[1]Див. Вих. 21:6; Пс. 81:1 . ² Поклонюся перед Храмом святині Твоєї і прославлю імʼя Твоє за милість Твою й істину, бо звеличив Ти понад усе

             імʼя Твоє й Слово Твоє. ^{[2] 3} Того дня, коли я кликав Тебе, Ти відповів мені, розбудив у душі моїй силу. ⁴ Прославлять Тебе, Господи , усі царі земні, коли почують слова вуст Твоїх, ⁵ і будуть оспівувати дороги Господні , бо велика слава Господа . ⁶ Хоч високо Господь , але бачить смиренного й гордого впізнає здалека. ⁷ Навіть якщо я йтиму серед скорботи, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою проти гніву ворогів моїх, і врятує мене правиця Твоя. ⁸ Господь здійснить правосуддя для мене. Милість Твоя, Господи , повіки: не полишай того, що зробили руки Твої.

Chapter 138

Псалом 138

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи , Ти дослідив мене й знаєш. ² Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека. ³ Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі. ⁴ Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи , уже знаєш його досконало. ⁵ Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене. ⁶ Дивне для мене знання Твоє , піднесене, не можу його осягнути. ⁷ Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого? ⁸ Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! ⁹ Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря ^[1] – ¹⁰ навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя. ¹¹ А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене», ¹² то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло для Тебе . ¹³ Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері. ¹⁴ Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає! ¹⁵ Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці,

             витканий у глибинах землі. ^{[2] 16} Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене,

             коли жодного з них ще не було. ¹⁷ Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх! ¹⁸ Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою. ¹⁹ О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні! ²⁰ Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно. ²¹ Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи ? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе? ²² Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами. ²³ Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої. ²⁴ І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.

Chapter 139

Псалом 139

¹ Керівнику хору. Псалом Давидів. ² Врятуй мене, Господи , від людини злої, оберігай мене від насильників, ³ які зло задумують у серці, щодня збурюють війни. ⁴ Гострять язики свої, наче змії; отрута аспидова на губах у них. Села ⁵ Оберігай мене, Господи , від рук нечестивця, врятуй мене від насильників, що задумали похитнути мої стопи. ⁶ Горді приховали пастку й мотузки для мене, розтягнули сіті вздовж стежки, розставили мені тенета. ⁷ Я сказав Господеві : «Ти – мій Бог! Почуй, Господи , голос мого благання! ⁸ Господи , Владико, сило спасіння мого, Ти прикрив голову мою в день битви. ⁹ Не дай, Господи , нечестивому того, що він бажає, не дай здійснитися його задуму,

             бо він загордиться». Села ¹⁰ Голови тих, хто оточив мене, нехай накриє лихо їхніх вуст. ¹¹ Нехай впаде на них розжарене вугілля, нехай будуть вкинуті у вогонь, у провалля бездонне, щоб не встали більше. ¹² Людина зі злим язиком не утвердиться на землі; насильника нехай вполює зло йому на погибель. ¹³ Я знаю, що Господь здійснить суд бідному, вчинить правосуддя пригнобленому. ¹⁴ Так, прославлятимуть праведні імʼя Твоє, житимуть справедливі перед обличчям Твоїм!

Chapter 140

Псалом 140

¹ Псалом Давидів. Господи , до Тебе кличу, поспіши до мене! Прислухайся до голосу мого, коли я кличу до Тебе. ² Нехай молитва моя постане як кадіння приємне перед обличчям Твоїм і піднесені долоні мої – як жертвоприношення вечірнє. ³ Господи , постав варту біля моїх вуст, стережи двері моїх губ. ⁴ Не дай серцю моєму ухилитися в бік зла, щоб чинити нечестиво разом із беззаконними людьми, що коять гріх; і нехай не скуштую я їхніх насолод. ⁵ Нехай картає мене праведник – це милість; нехай докоряє мені – це приємно , як олія на голову: не відмовиться голова моя від неї. Та все ще молюся я проти злодійства нечестивих: ⁶ Нехай би скинуті були судді їхні з країв скелі, і, може, тоді почули б слова мої, що вони лагідні. ⁷ Як орють землю й розбивають грудки на ній, так розкидані кості наші біля пащі царства смерті. ⁸ Але до Тебе, Господи , Владико, звернені мої очі; у Тобі я притулок знайшов, не покинь напризволяще душі моєї. ⁹ Убережи мене від тенет, що розкинуті для мене, і від сітей беззаконників. ¹⁰ Нехай впадуть нечестиві у свої ж пастки, поки я мину їх безпечно .

Chapter 141

Псалом 141

¹ Роздуми Давидові, коли він був у печері. ^[1]Див. 1 Цар. 22:1-2 Молитва. Голосно до Господа волаю, голосно Господа благаю. ² Виливаю перед Ним скаргу мою, розповів Йому про скорботу свою. ³ Коли знемагав у мені дух, Ти знав стежину мою. На дорозі, якою я йшов, вони сховали для мене пастку. ⁴ Поглянь, Господи , праворуч і побач: ніхто не впізнає мене, загинув притулок мій, нікому немає діла до душі моєї. ⁵ До Тебе волаю я, Господи , кажучи: «Ти – пристановище моє, доля моя на землі живих». ⁶ Прислухайся до волання мого, бо знемігся я дуже; визволи мене від моїх переслідувачів, адже вони сильніші за мене. ⁷ Виведи з вʼязниці душу мою, щоб прославити мені імʼя Твоє. Зберуться праведні довкола мене, коли Ти мені віддячиш.

Chapter 142

Псалом 142

¹ Псалом Давидів. Господи , почуй мою молитву, прислухайся до благань моїх. Заради вірності й праведності Своєї дай мені відповідь. ² Не судися з рабом Своїм, бо ніхто із живих не виправдається перед Тобою. ³ Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю моє життя, змусив мене мешкати в темних закутках, подібно до померлих навіки. ⁴ Знемігся в мені дух мій, скамʼяніло в мені серце моє. ⁵ Я згадую дні прадавні, роздумую про всі діяння Твої, споглядаю те, що зробили руки Твої. ⁶ Простягаю руки свої до Тебе; душа моя, як виснажена земля, Тебе прагне. Села ⁷ Поспіши відповісти мені, Господи , бо знемагає мій дух. Не ховай обличчя Твого від мене, бо стану я подібним до тих, хто сходить до прірви. ⁸ Дай мені почути вранці про милість Твою, адже на Тебе я надію покладаю. Покажи мені дорогу, якою мені йти, адже до Тебе я підношу душу мою. ⁹ Визволи мене від ворогів моїх, Господи , бо біля Тебе я шукаю притулок. ¹⁰ Навчи мене виконувати волю Твою, адже Ти – Бог мій. Дух Твій добрий нехай веде мене по рівній землі. ¹¹ Заради імені Твого, Господи , оживи мене; заради праведності Твоєї виведи душу мою зі скорботи. ¹² За милістю Своєю знищ ворогів моїх і вигуби всіх, хто пригнічує мою душу,

             адже я слуга Твій.

Chapter 143

Псалом 143

¹ Псалом Давидів. Благословенний Господь , скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни. ² Він – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій. ³ Господи , хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього? ⁴ Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає. ⁵ Господи , нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться. ⁶ Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх. ⁷ Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців, ⁸ що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно. ^{[1] 9} Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю – ¹⁰ Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча. ¹¹ Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно. ¹² Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу; ¹³ комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої будуть тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших; ¹⁴ бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому в стіні , ні виходу в полон , ані зойку на вулицях наших. ^{[2] 15} Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь !

Chapter 144

Псалом 144

^[1]13-й вірш|PSA 144:13Пс. 118 ¹ Хвала Давидова. Величатиму Тебе, Боже мій, Царю, і благословлятиму імʼя Твоє повік-віків ² Щодня благословлятиму Тебе й хвалитиму імʼя Твоє повік-віків. ³ Великий Господь і вельми прославлений, і велич Його – неосяжна. ⁴ Покоління поколінню хвалитиме діяння Твої і про могутність Твою звіщатиме. ⁵ Про дивну славу величі Твоєї й про чудові діяння Твої я роздумувати буду. ⁶ Коли говоритимуть про силу грізних діянь Твоїх, і я звіщатиму про велич Твою. ⁷ На згадку про велику доброту Твою будуть промовляти й про праведність Твою радісно співатимуть. ⁸ Милостивий і милосердний Господь , довготерпеливий і багатий милістю. ⁹ Добрий Господь до всіх, і милосердя Його над усіма Його творіннями. ¹⁰ Прославлять Тебе, Господи , усі творіння Твої, і вірні Твої благословлятимуть Тебе. ¹¹ Про славу Царства Твого розповідатимуть і про могутність Твою промовлятимуть, ¹² щоб звістити синам людським про могутність Твою і про славу величі Царства Твого. ¹³ Царство Твоє – царство на всі віки, і панування Твоє – на всі покоління. Вірний Господь словам Своїм і праведний в усіх Своїх діяннях. ^{[2] 14} Господь підтримує усіх, хто падає, і випростовує всіх зігнутих. ¹⁵ Очі всіх на Тебе звернені з надією, і Ти даєш їм їжу своєчасно. ¹⁶ Відкриваєш руку Свою й зичливо насичуєш усе живе. ¹⁷ Праведний Господь в усіх Своїх дорогах і милостивий в усіх Своїх діяннях. ¹⁸ Близький Господь до всіх, хто кличе Його, до всіх, хто кличе Його істинно. ¹⁹ Бажання тих, хто боїться Його, Він здійснює, благання їхні чує і дає їм порятунок. ²⁰ Оберігає Господь усіх, хто любить Його, а всіх нечестивих знищить. ²¹ Хвалу Господеві проголосять уста мої, і благословлятиме усе живе ^[3] Його святе імʼя повік-віків!

Chapter 145

Псалом 145

¹ Алілуя! Хвали, душе моя, Господа ! ² Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. ³ Не покладайте надії на мужів шляхетних, на людину, у якій немає порятунку. ⁴ Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми. ⁵ Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа , Бога свого, ⁶ Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою; ⁷ Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє вʼязнів, ⁸ Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних. ⁹ Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює. ¹⁰ Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!

Chapter 146

Псалом 146

^{[1] 1} Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала! ² Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля; ³ зцілює розбитих серцем і перевʼязує їхні рани; ⁴ обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно. ⁵ Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний. ⁶ Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі. ⁷ Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі. ⁸ Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву, ⁹ дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать. ¹⁰ Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав; ¹¹ Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.

Chapter 147

Псалом 147

¹ Хвали, Єрусалиме, Господа ; прославляй Бога твого, Сіоне! ² Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе. ³ Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею. ⁴ Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово. ⁵ Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл, ⁶ кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом? ⁷ Він пошле слово Своє, і все розтане, подує вітром Своїм – потечуть води. ⁸ Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві. ⁹ Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів ^[1] вони не знають. Алілуя!

Chapter 148

Псалом 148

¹ Алілуя! Хваліть Господа з небес, прославляйте Його на висотах. ² Хваліть Його, усі ангели Його, прославляйте Його, усі воїнства Його. ³ Хваліть Його, сонце і місяць, прославляйте Його, усі ясні зорі. ⁴ Хваліть Його, небеса небес, і води, що над небесами. ⁵ Хваліть імʼя Господа , бо Він наказав – і вони були створені. ⁶ Він утвердив їх на віки вічні – дав постанову, що не буде скасована. ⁷ Хваліть Господа з землі, морські чудовиська й усі безодні океану , ⁸ вогонь і град, сніг і туман, вітер бурхливий, що виконує Його слово, ⁹ гори й усі пагорби, дерева плодоносні й усі кедри, ¹⁰ звірі й уся худоба, живина плазуюча й птахи крилаті, ¹¹ царі земні й усі племена, князі й усі судді землі, ¹² юнаки й дівчата, старі з юними – ¹³ хваліть імʼя Господа , бо лише Його імʼя піднесене й велич Його – над землею й небесами! ¹⁴ Він підняв ріг народу Свого, прославив вірних Своїх – синів Ізраїлевих, народу, що близький Йому. Алілуя!

Chapter 149

Псалом 149

¹ Алілуя! Співайте Господеві нову пісню, хвалу Йому віддайте у зібранні вірних. ² Нехай радіє Ізраїль своїм Творцем, сини Сіона нехай веселяться Царем своїм. ³ Хваліть імʼя Його в хороводі, співайте Йому з арфою й бубном, ⁴ бо вподобав Господь народ Свій, прикрашає смиренних спасінням. ⁵ Нехай вірні веселяться у славі, радіють на своїх ложах. ⁶ Богові хвала піднесена на вустах у них і меч обосічний у їхній руці, ⁷ щоб вчинити помсту народам, здійснити покарання над племенами, ⁸ щоб звʼязати царів їхніх кайданами й вельмож їхніх – залізними ланцюгами, ⁹ щоб звершити над ними записаний вирок. Така честь належить усім вірним Йому. Алілуя!

Chapter 150

Псалом 150

¹ Алілуя! Хваліть Бога у святині Його, хваліть Його на Його могутній тверді небес. ² Хваліть Його за могутні діяння Його, хваліть Його за безмірну велич Його. ³ Хваліть Його зі звуком сурми, ^[1]Пс. 46:6 хваліть Його на лірі й арфі. ⁴ Хваліть Його з бубном і хороводом, хваліть Його струнами й сопілкою. ⁵ Хваліть Його на звучних цимбалах, хваліть Його на дзвінких цимбалах. ⁶ Усе, що дихає, нехай хвалить Господа ! Алілуя!