Приповісті

Chapter 1

¹ Притчі Соломона, сина Давида, царя Ізраїля; ² щоб пізнати мудрість і наставлення, та зрозуміти слова розуму, — ³ щоб отримати наставлення в мудрості, в справедливості, в розсудливості і в правосудді; ⁴ щоб подати розважливість простим; розуміння і обачність юнакам. ⁵ Мудрий послухає і помудріщає; а розумний знайде мудрі поради; ⁶ щоб зрозуміти всяку притчу, і загадкові вислови; слова мудрих і загадки їх. ⁷ Страх Господній — початок мудрості, безумні нехтують мудрістю і навчанням. ⁸ Сину мій, слухай наставлення батька твого, і не відкидай заповіту матері твоєї; ⁹ бо вони — гарний вінок для голови твоєї, і оздоба на шию твою. ¹⁰ Сину мій, коли будуть спокушати грішники, — не згоджуйся. ¹¹ Якщо вони скажуть: «Ходи з нами, засядемо, щоб вбити; притаїмося на невинного без причини; ¹² проковтнемо його живцем, мов безодня; ціком, як того, що йде в могилу; ¹³ і ми знайдемо всякого дорогоцінного майна; та наповнимо доми наші здобиччю; ¹⁴ поклади з нами долю твою; нехай буде в нас спільне багатство», ¹⁵ сину мій, не ходи ти дорогою з ними; зупини ногу твою від стежки їх; ¹⁶ бо їх ноги біжать до злого, і спішать, щоб кров проливати. ¹⁷ Тож даремно розставляють сіть на очах всякої птиці. ¹⁸ І вони роблять засаду для самогубства, і підстерігають душу свою. ¹⁹ Такі дороги всіх лакомих на чуже добро; воно відбирає життя тим, хто володіє ним. ²⁰ Мудрість кличе на вулицях; піднімає голос свій на майданах; ²¹ вона проповідує на головних місцях зборищ; в воротах міських; в містах промовляє слова свої: ²² «Доки ви, неуки, будете любити неуцтво; а зневажники насолоджуватись у вашому зневаженні; і нерозумні зневажати знання? ²³ Наверніться до картання мого: Ось, я виллю на вас духа мого; звіщу вам слова мої. ²⁴ Бо я кликала, а ви не слухали; я простягала руку мою, і ніхто не звертав уваги. ²⁵ Ви знехтували всі поради мої, і не приймали докорів моїх; ²⁶ за те, я посміюся над вашим нещастям; буду потішатися, коли найде страх на вас; ²⁷ коли страх ваш найде, як спустошення; і знищення ваше найде, як вихор; коли лихо та страждання прийдуть на вас. ²⁸ Тоді будуть кликати до мене, та я не відізвуся; будуть в досвітку шукати мене, і не знайдуть мене; ²⁹ за те, що зневажили знання, і не вибрали страху Господнього; ³⁰ не схотіли поради моєї; зневажили всі докори мої. ³¹ За те будуть вони споживати з плодів вчинків доріг своїх, і насичуватися від видумок своїх. ³² Бо відступництво неуків вбƅє їх, а достаток нерозумних, зруйнує їх. ³³ Але хто слухає мене, буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом».

Chapter 2

¹ Сину мій, якщо ти приймеш слова мої, і заховаєш при собі заповіді мої; ² так, що прихилиш вухо твоє до мудрості; звернеш серце твоє до розуміння; ³ коли будеш кликати знання і піднесеш голос твій до розуму; ⁴ коли будеш шукати його, як срібла, і розшукувати його, як скарбу; ⁵ тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш пізнання Бога. ⁶ Бо Бог дає мудрість; бо з вуст Його виходять знання і розум. ⁷ Він зберігає для праведних спасіння; Він — щит для тих, що ходять в невинності. ⁸ Він стереже стежки правди; і береже дорогу святих Своїх. ⁹ Тоді ти зрозумієш справедливість, і присуд, і праведність; всяку добру стежку. ¹⁰ Коли мудрість ввійде в серце твоє, і знання буде приємне душі твоїй; ¹¹ тоді розважність буде берегти тебе, і розум буде охороняти тебе; ¹² щоб рятувати тебе від дороги злого, від чоловіка, котрий говорить зрадливо; ¹³ що залишив дорогу правдиву, і ходить дорогою темряви; ¹⁴ що радіє в ділах злих, і любується примхами нечестивого; ¹⁵ котрих стежки криві, і вони зрадливі в дорогах своїх. ¹⁶ Щоб рятувати тебе від жінки чужої, жінки другого, котра лестить словами своїми; ¹⁷ котра лишила друга молодості своєї, забула закон Божий. ¹⁸ Бо дім її веде до смерті, і стежки її до мерців. ¹⁹ Ніхто, хто заходить до неї, не вертається, і не вступає на дорогу життя. ²⁰ Тож, ходи дорогою добрих, і держись стежок праведних. ²¹ Бо праведні будуть жити на землі; і досконалі залишаться на ній. ²² А нечестиві будуть винищені з землі, і віроломні будуть викорінені з неї.

Chapter 3

¹ Сину мій, не забувай наставлений мого, і зберігай в серці заповіді мої; ² бо довготу днів, і років життя, і спокій вони додадуть тобі. ³ Нехай милість і правда не залишають тебе; навƅяжи їх на шиї твоїй; напиши їх на таблиці серця твого; ⁴ і знайдеш милість і розуміння в очах Бога і людей. ⁵ Надійся на Господа всім серцем твоїм; і не покладайся на власний розум. ⁶ На всіх дорогах твоїх пізнавай Його, і Він вирівняє стежки твої. ⁷ Не будь мудрим в очах твоїх; бійся Господа, та ухиляйся від злого. ⁸ Це буде здоровƅям для тіла твого і мозком для кісток твоїх. ⁹ Шануй Господа від майна твого і первоплодів з усіх прибутків твоїх; ¹⁰ і будуть наповнені комори твої достатком, і чавила твої будуть переливатися вином молодим. ¹¹ Сину мій, не зневажай карання Господнього, і не вважай за тягар картання Його; ¹² бо кого Господь любить, того і картає; і відноситься доброзичливо, як батько до сина свого. ¹³ Блаженний чоловік, котрий знайшов мудрість, і чоловік, котрий придбав розум. ¹⁴ Бо надбання цього є ліпше, як надбання срібла, і користі з того більше, як з золота. ¹⁵ Вона дорогоцінніша від перлів; і ніщо з побажанного тобою не зрівняється з нею. ¹⁶ Довгота днів в неї в правій руці, багатство і слава в лівій. ¹⁷ Дороги її — дороги приємні, і всі стежки її — мирні. ¹⁸ Вона — дерево життя для тих, хто володіє нею; і блаженний, хто зберігає її. ¹⁹ Господь мудрістю заснував землю; і розумом утвердив небеса. ²⁰ Його знанням розкрились безодні, і хмари кроплять росою. ²¹ Сину мій, нехай це не відходить від очей твоїх; зберігай глибину мудрості і розсудливості; ²² і вони будуть життям для душі твоєї, і прикрасою шиї твоєї. ²³ Тоді будеш безпечно ходити дорогою твоєю, і нога твоя не спотикнеться. ²⁴ Коли лягатимеш, не будеш боятися; ти ляжеш і заснеш, і сон твій буде солодкий. ²⁵ Не злякаєшся раптового страху, ні спустошення нечестивого, коли воно прийде. ²⁶ Бо Господь буде опора твоя, і збереже ногу твою від зловлення. ²⁷ Не відмовляй добра нужденному, коли рука твоя в силі вчинити це. ²⁸ Не скажи ближньому твоєму: «Йди, і прийди знов, і завтра я дам тобі», коли маєш при собі. ²⁹ Не замишляй злого на ближнього твого, коли він безпечно живе при тобі. ³⁰ Не сварися з чоловіком без причини, якщо він не заподіяв зла тобі. ³¹ Не заздри гнобителеві, і не вибирай ні однієї з доріг його. ³² Бо розбещений є огидою для Господа, а з праведними Він в спільності. ³³ Прокляття Господнє на домі нечестивого; але благословляє Він оселю праведного. ³⁴ Справді, Він зневажає насмішників, але дає благодать смиренним. ³⁵ Мудрі успадкують славу; а безумних покриє ганьба.

Chapter 4

¹ Слухайте, діти, наставлення батька; і дбайте, щоб навчитися розуму. ² Бо я даю вам добре навчання; не залишайте закону мого. ³ Бо я був сином батька мого і милим в очах матері моєї. ⁴ Він навчав мене також і говорив мені: «Нехай серце твоє тримає слова мої; бережи заповіді і живи. ⁵ Набувай мудрості, набувай розуму; не забувай, і не відхиляйся від слів уст моїх. ⁶ Не залишай її, і вона буде берегти тебе; люби її, і вона буде охороняти тебе. ⁷ Головне — мудрість; набувай мудрості; всім набутком твоїм набувай розум. ⁸ Високо ціни її, і вона підвищить тебе; вона пошанує тебе, якщо ти пригорнешся до неї. ⁹ Вона увінчає голову твою прекрасним вінцем; і корону слави придбає тобі». ¹⁰ Слухай, сину мій, і прийми сказане мною; і примножаться тобі літа життя твого. ¹¹ Я навчаю тебе дороги мудрості; я веду тебе стежками правими. ¹² Коли ти підеш, не буде тісно нозі твоїй; і коли побіжиш, — не спотикнешся. ¹³ Міцно тримайся наставлення, - не залишай; бережи його, бо воно - життя твоє. ¹⁴ Не вступай на стежку нечестивого, і не ходи дорогою злого. ¹⁵ Залиши її, не ходи нею, уникай її, і минай її. ¹⁶ Бо вони не заснуть, якщо не вчинять зла; пропаде сон їх, якщо вони не доведуть кого до упадку. ¹⁷ Бо вони їдять хліб беззаконня, і пƅють вино насилля. ¹⁸ Але стежка праведного, як ясне світло, яке все більше і більше ясніє аж до повного дня. ¹⁹ Дорога ж нечестивого, як темрява; вони не знають об що спіткнуться. ²⁰ Сину мій, зважай на слова мої, і прихили вухо твоє до того, що я говорю. ²¹ Нехай не зникнуть з очей твоїх; заховай їх в середині серця твого, ²² бо вони — життя для тих, хто знайшов їх, і здоровƅя для всього тіла їх. ²³ Більше всього того, що бережеш,бережи серце твоє, бо з нього джерела життя. ²⁴ Відкидай від себе фальшивість уст; і зрадливість язика відкидай від себе. ²⁵ Нехай очі твої дивляться просто; і нехай повіки твої дивляться просто перед тобою. ²⁶ Обдумуй стежку ногам твоїм; і нехай всі дороги твої будуть певні. ²⁷ Не звертай ні праворуч, ні ліворуч; віддаляй ногу твою від зла.

Chapter 5

¹ Сину мій, вважай на мудрість мою, і нахили ухо твоє до розуму мого; ² щоб ти мав розсудливість і уста твої берегли знання. ³ Бо з вуст чужої жінки витікають солодощі; і масніші від оливи слова її. ⁴ Але наслідки її гіркі, як полин; гострі, як меч двосічний. ⁵ Ноги її простують до смерті; кроки її скеровані до пекла. ⁶ Якби ти захотів простежити стежку життя її, — дороги її непевні; не можна пізнати їх. ⁷ Тому, слухайте мене, діти, і не відхиляйтеся від слів уст моїх. ⁸ Віддали дорогу твою далеко від неї; і не ходи близько дверей дому її; ⁹ щоб не віддав ти честі своєї іншому і літ твоїх жорстокому. ¹⁰ Щоб чужі не насичувалися здоровƅям твоїм; і трудами твоїми в домі чужому. ¹¹ І ти будеш стогнати наприкінці, як тіло твоє і сили твої змарніють. ¹² І скажеш: «Чому я ненавидів напучування, і серце моє зневажало докором? ¹³ І не слухав голосу вчителів; не нахиляв вуха мого до того, хто наставляв мене? ¹⁴ Я був в усякому злі серед народного збору і громади!» ¹⁵ Пий воду з твого власного водозбору, і текучу з твого власного джерела. ¹⁶ Нехай джерела твої не розливаються навкруги, і потоки вод твоїх по вулицях. ¹⁷ Нехай вони належать тобі одному, а не чужим з тобою. ¹⁸ Нехай твоє джерело буде благословенне, і радій дружиною молодості твоєї. ¹⁹ Мов ланею любою, і сарною милою; лоно нехай задовольняє тебе повсякчас, насолоджуйся завжди любовƅю її. ²⁰ Навіщо тобі, сину мій, захоплюватися чужою жінкою, і пригортатися до грудей чужої? ²¹ Бо дороги чоловіка перед очима Господа; Він обдумує всі стежки його. ²² Власні беззаконня нечестивого зловлять його; і в путах гріха свого він увƅязнений буде. ²³ Він вмре без наставлення; і в великім безумстві своїм буде блукати.

Chapter 6

¹ Сину мій, коли ти поручився за ближнього твого, і дав руку твою за другого, ² ти попався в сітку словами уст твоїх; ти спіймався словами уст твоїх. ³ Вчини так, сину мій, і рятуй себе, бо ти попався в руки ближнього твого; йди і поспішай, і домагайся в ближнього твого. ⁴ Не давай сну очам твоїм, ні задрімати повікам твоїм. ⁵ Рятуйся, як сарна з руки; як пташка з руки птахолова. ⁶ Піди до мурашки, лінивий, розглянь дороги її, і будь мудрим. ⁷ Вона не має керівника, ні наглядача, ні зверхника; ⁸ вона заготовляє влітку хліб свій; збирає в жнива харч свій. ⁹ Доки будеш ти спати, лінивий? Коли встанеш від сну твого? ¹⁰ Недовго поспиш, недовго подрімаєш, недовго полежиш, склавши руки; ¹¹ і бідність твоя прийде, як мандрівник; і нужда, як озброєний чоловік. ¹² Людина нікчемна, людина брехлива, ходить з лукавими устами. ¹³ Він моргає очима своїми, говорить ногами своїми, показує пальцями своїми; ¹⁴ підступність в серці його; він вигадує зло постійно, розсіває розбрат. ¹⁵ Тому, раптово прийде нещастя його; зненацька буде розбитий, і не буде зцілення. ¹⁶ Цих шість ненавидить Господь; навіть сім — є мерзота перед Ним: ¹⁷ очі горді, язик брехливий і руки, що проливають кров невинну; ¹⁸ серце, що кує лихі задуми; ноги, що біжать до зла швидко; ¹⁹ фальшивий свідок, що роздмухує брехню; і той, що розсіває розбрат між братами. ²⁰ Сину мій, зберігай заповіді батька твого, і не забувай повчання матері твоєї. ²¹ Навƅяжи їх назавжди на серці твоїм, і завƅяжи їх навколо шиї твоєї. ²² Коли ти підеш, вони будуть вказувати дорогу тобі; коли будеш спати, — будуть берегти тебе; коли ти пробудишся, — будуть розмовляти з тобою. ²³ Бо заповідь є світильник, а закон — світло; повчальні докори — дорога життя. ²⁴ Щоб берегти тебе від злої жінки, від облесливого язика чужої. ²⁵ Не пожадай вроди її в серці твоїм; нехай не зваблює тебе повіками своїми. ²⁶ Бо через розпусну жінку убожіють до кусня хліба; а перелюбниця вловлює багатоцінну душу. ²⁷ Чи ж може чоловік набрати вогню в пазуху свою, щоб не згоріла одежа його? ²⁸ Чи може хто ходити по розпаленому вугіллі, щоб не попекти ніг своїх? ²⁹ Так буває з тим, хто ходить до жінки ближнього свого; хто тільки доторкнеться до неї, не залишиться без покарання. ³⁰ Не зневажають злодія, якщо він вкраде щось, щоб наситити себе, коли він голодний. ³¹ Але якщо він спіймається, то мусить повернути всемеро; мусить віддати все, що має в домі своєму. ³² Хто ж чинить перелюб з жінкою, тому бракує розуму; він губить душу свою. ³³ Побоїв та сорому набереться він; і докір його не зітреться. ³⁴ Бо ревність — лютість чоловіка; і не милує він в день помсти. ³⁵ Він ніякого викупу не прийме; не задовольниться, скільки б ти не збільшував дарів.

Chapter 7

¹ Сину мій, зберігай слова мої, і заховай у собі заповіді мої. ² Зберігай заповіді мої і живи; і закон мій, як зіницю ока твого. ³ Навƅязуй їх на пальцях твоїх, і напиши на таблицях серця твого. ⁴ Скажи мудрості: «Ти сестра моя», а розум назви братом; ⁵ щоб вони остерігали тебе від чужої жінки; від сторонньої, котра лестить словами своїми. ⁶ Бо біля вікна дому мого я виглядав через грати, ⁷ і приглядався до безумних; і зауважив між молодими юнака нерозумного. ⁸ Як переходив вулицю на розі, і простував дорогою до дому її; ⁹ смерком, ввечері, в темряві ночі; ¹⁰ і ось, там зустріла його жінка в одежі блудниці, з хитрим серцем. ¹¹ Щебетлива і невгамовна; ноги її не бувають в домі її. ¹² То надворі, то на вулицях; чатує на кожному розі. ¹³ Вона схопила його, поцілувала, і з безсоромним лицем каже йому: ¹⁴ «В мене мирна жертва; сьогодні я сповнила обітниці мої. ¹⁵ Тому я вийшла зустріти тебе; пильно пошукати лиця твого, і я знайшла тебе. ¹⁶ Я прикрасила постіль мою накриттям з тканин вишиваних, з кращого полотна єгипетського. ¹⁷ Я запашила постіль мою миррою, алоєм і цинамоном. ¹⁸ Ходи, будемо впиватися любощами аж до ранку; будемо втішатися любовƅю! ¹⁹ Бо чоловіка нема вдома; він поїхав у подорож. ²⁰ Він узяв сакву срібла з собою; вернеться додому призначеного дня». ²¹ Своїми ласкавими словами звабила його; облесливістю уст своїх заволоділа ним. ²² Він відразу пішов за нею, як віл іде на забиття; або як нерозумний олень в западню. ²³ Поки стріла не пробƅє легенів його; як птах поспішає в сіті, і не знає, що це на погибель життя його. ²⁴ Слухайте ж мене, діти мої, і зважайте на слова уст моїх. ²⁵ Нехай серце твоє не відхиляється на шляхи її; не блукай стежками її. ²⁶ Бо вона багатьох покинула зраненими; і багатьох сильних убила вона. ²⁷ Дім її — дорога до пекла; яка сходить в палати смерті.

Chapter 8

¹ Чи мудрість не кличе? Чи розум не подає голосу свого? ² Вона стає на підвищених місцях, при дорогах, та на роздоріжжях. ³ Вона кричить в воротах, при вході в місто; при вході в двері: ⁴ «До вас, люди, кличу я; і голос мій до синів людських! ⁵ О, ви, нерозумні, зрозумійте розсудливість; а ви, безглузді, будьте мудрі серцями! ⁶ Слухайте, бо я буду говорити важливе; а відкривання уст моїх — правда. ⁷ Бо уста мої будуть говорити істину; а нечесність — мерзота устам моїм. ⁸ Всі слова уст моїх справедливі; нема в них ні підступності, ні лукавства. ⁹ Вони ясні для тих, хто розуміє; і вірні для тих, хто набув знання. ¹⁰ Прийміть наставлення моє, а не срібло; і знання радісніше, аніж добірне золото. ¹¹ Бо мудрість ліпша за перли; і все, що гідне бажання, не зрівняється з нею. ¹² Я, мудрість, живу разом з розумом, і шукаю розважливого знання. ¹³ Страх Господній — ненавидіти зло; гордість, і зарозумілість, і зла шлях, і лукаві уста ненависні для мене. ¹⁴ В мене порада і здорова мудрість; я — розум; в мені сила. ¹⁵ Мною царі царюють, і князі встановляють правосуддя. ¹⁶ Мною правителі управляють, і вельможі, та всі судді землі. ¹⁷ Я люблю тих, хто мене любить; і хто шукає мене, той знайде мене. ¹⁸ Багатство і слава в мене; тривале багатство і справедливість. ¹⁹ Плоди мої ліпші від золота, від добірного золота; і прибуток від мене більше, ніж від добірного срібла. ²⁰ Я іду дорогою праведності, стежками розсудливості; ²¹ щоб дати багатство в спадщину для тих, що люблять мене, і я наповнюю скарбниці їх. ²² Господь мав мене напочатку дороги Своєї; перед ділами Своїми здавна. ²³ Я була встановлена від вічності, від початку, раніше заснування землі. ²⁴ Я народилась, коли ще не було безодень; коли ще джерела не дзюрчали водою. ²⁵ Перше, як гори постали; перше, ніж пагірки виникли, я народилась; ²⁶ коли Він ще не створив ні землі, ні рівнин, ні початкових пилинок всесвіту; ²⁷ коли Він готував небеса, я була там; коли Він окреслював межі на поверхні безодні; ²⁸ коли встановлював хмари вгорі; коли зміцнював джерела безодні; ²⁹ коли Він поклав морю Свій закон, щоб води не переступали повеління Його; коли Він закладав підвалини землі; — ³⁰ тоді я була при Нім будівничою; я була щодня радістю, звеселяючись завжди перед Ним; ³¹ звеселяючись на земному крузі Його, радість моя була з синами людськими. ³² Тому-то, слухайте мене, діти, бо блаженні ті, хто зберігає шляхи мої. ³³ Слухайте наставлення, і будьте мудрі, і не відступайте. ³⁴ Благословенний чоловік, котрий слухає мене; пильнує щодня в воротах моїх; стоїть на сторожі при дверях моїх. ³⁵ Бо хто знаходить мене, знаходить життя; і одержить благословіння від Господа. ³⁶ Але хто грішить проти мене, грабує душу свою; всі, хто ненавидить мене, — полюбили смерть».

Chapter 9

¹ Премудрість збудувала собі дім; витесала сім стовпів його; ² заколола воли свої; змішала вино своє; приготувала столи свої; ³ вона послала служниць своїх; вона кличе з висот міських: ⁴ «Хто простодушний — завертай сюди»; а вбогому на розум, говорить: ⁵ «Приходьте, їжте хліб мій, і пийте вино, яке я змішала! ⁶ Залишіть безумство і живіть; і ходіть дорогою розуміння! ⁷ Хто повчає насмішника, той набирається сорому; а хто докоряє нечестивого, себе безчестить. ⁸ Не докоряй насмішника, щоб він не зненавидів тебе; докоряй мудрого, і він полюбить тебе. ⁹ Дай наставлення мудрому, і він стане ще мудрішим; навчай праведного, і він буде зростати в навчанні. ¹⁰ Початок премудрості — страх Господній; а пізнання Святого — розум. ¹¹ Бо мною дні твої примножаться; і літа життя твого прибавляться. ¹² Коли ти будеш мудрий, то будеш мудрий для себе; коли ж ти насмішник, то ти один постраждаєш». ¹³ Жінка безглузда — галаслива; нерозумна, і нічого не знає. ¹⁴ Бо вона сідає при дверях дому свого, на підвищеннях в місті, ¹⁵ щоб кликати тих, хто йде просто дорогою своєю: ¹⁶ «Хто бідний на розум, нехай завертає сюди», а кому недостає розуму, вона каже йому: ¹⁷ «Вкрадена вода солодша, і хліб утаєний смачніший». ¹⁸ І він не знає, що там мерці; а запрошені нею — в пекельній глибині.

Chapter 10

¹ Мудрий син радує батька; але нерозумний син — смуток для неньки його. ² Скарби, неправдою набуті, не дають користі; але справедливість — визволяє від смерті. ³ Господь не дасть душі праведного терпіти голод; але зажерливість нечестивого відкине. ⁴ Рука ледача робить тебе бідним; але рука старанна збагачує. ⁵ Хто збирає влітку — мудрий син; але хто спить в жнива, той син безпутний. ⁶ Благословення над головою праведника; але уста нечестивого наповнені насильством. ⁷ Памƅять праведного благословенна; але імƅя нечестивого — зникне. ⁸ Мудрий серцем приймає заповіді; але хто нерозумне базікає — впаде. ⁹ Хто ходить в непорочності, той ходить в безпечності; а хто викривлює шляхи свої, той упіймається. ¹⁰ Хто моргає очима — спричиняє смуток; але хто нерозумне базікає — впаде. ¹¹ Уста праведного — джерело життя; але уста нечестивого закриє насильство. ¹² Ненависть розбуджує сварки; але любов покриває всі гріхи. ¹³ На вустах розумного мудрість знаходиться, а різка — на спину безтямного. ¹⁴ Мудрий зберігає знання; уста ж нерозумного — близька погибель. ¹⁵ Достаток багатого — його укріплене місто; загибель бідного — злидні його. ¹⁶ Праця праведного на життя; прибуток нечестивого — на гріх. ¹⁷ Хто зберігає наставлення, той на дорозі життя; хто нехтує покаранням — блудить. ¹⁸ Хто таїть ненависть, в того уста брехливі; хто поширює наклепи — безумний. ¹⁹ В багатословності не бракує гріха; а хто стримує язик свій — мудрий. ²⁰ Язик праведника, як добірне срібло; серце нечестивого мізерне. ²¹ Уста праведного пасуть багатьох; але безглузді вмирають від недостатку розуму. ²² Благословення Господнє, воно збагачує, і не приносить смутку з собою. ²³ Чинити зло для безумного, як забава; а розумному властива мудрість. ²⁴ Чого боїться нечестивий, те прийде на нього; але бажання праведного сповняться. ²⁵ Як буря проноситься, так і нечестивий; але праведний — на вічній основі. ²⁶ Як оцет для зубів і дим для очей, так лінивий для того, хто посилає його. ²⁷ Страх Господній днів додає; але літа нечестивих скоротяться. ²⁸ Надія праведного — радість; але чекання нечестивих зникне. ²⁹ Дорога Господня — твердиня для непорочного; але загибель для тих, що чинять беззаконня. ³⁰ Праведник ніколи не похитнеться; нечестивий не залишиться на землі. ³¹ Уста праведника породжують мудрість; а язик лукавий буде відтятий. ³² Уста праведного знають бажане; але уста нечестивого лукавство.

Chapter 11

¹ Невірна вага — гидота перед Господом; правильна вага — до вподоби Йому. ² Прийде гордість, прийде і сором; а з смиренними — мудрість. ³ Чесність чесного буде проводити його; але лукавство грішників погубить їх. ⁴ Багатство не допоможе в день гніву; але праведність рятує від смерті. ⁵ Праведність досконалого буде чинити простою дорогу його; але нечестивий впаде від нечестивості своєї. ⁶ Праведність чесного рятує його; але грішники будуть схоплені в своїй зіпсованості. ⁷ Коли вмирає нечестивий, сподівання його гине; і надія неправедного зникає. ⁸ Праведник з біди спасеться; а нечестивий попаде замість нього. ⁹ Лицемір устами своїми губить ближнього свого; але праведник знанням визволяється. ¹⁰ Коли праведним щастить, місто радіє, а коли нечестивий гине — веселиться. ¹¹ Благословенням чесного місто підноситься, але устами нечестивого — руйнується. ¹² Недоумкуватий зневажає ближнього свого, але чоловік розумний мовчить. ¹³ Наклепник виявляє таємниці, але хто вірного духа, таїть справу. ¹⁴ При відсутності мудрих порадників, народ занепадає; але де досить дорадників, там добробут. ¹⁵ Хто поручається за чужого — поплатиться; а хто ж ненавидить поруку — безпечний. ¹⁶ Чеснотна жінка здобуває славу, а трудолюбні набувають багатство. ¹⁷ Чоловік милосердний чинить добро душі своїй; але жорстокий — непокоїть тіло своє. ¹⁸ Нечестивий набуває облудну користь; але хто сіє праведність — нагороду правдиву. ¹⁹ Як праведність — на життя, так хто женеться за злом, женеться за власною смертю. ²⁰ Лукаві серцем — гидота для Господа; але невинні в дорозі своїй, подобаються Йому. ²¹ Можна ручитися, що нечестивий не буде непокараним; але насіння праведного визволене буде. ²² Як золоте кільце в рилі свині, так гарна жінка без розсудливості. ²³ Бажання праведного — тільки добро; але сподівання нечестивого — гнів. ²⁴ Інший розсіває щедро, і прибуває в нього, а інший надміру зберігає, і бідніє. ²⁵ Добродійна душа буде насичена; і хто напуває, напоєний буде. ²⁶ Хто приховує збіжжя, того проклинають люди, але благословення на голову того, хто продає. ²⁷ Хто пильно шукає добра, здобуває пошану; але хто шукає зла, до того воно і приходить. ²⁸ Хто надіється на багатство своє — впаде; але праведний зазеленіє, як галузка. ²⁹ Хто руйнує свій власний дім — успадкує вітер, а нерозумний буде рабом мудрому. ³⁰ Плід праведності — дерево життя; і хто здобуває душі — мудрий. ³¹ І праведному буде нагорода на землі, тим більше нечестивому і грішникові.

Chapter 12

¹ Хто любить наставлення, — любить знання; але хто ненавидить повчання — тупоголовий. ² Добрий знаходить ласкву в Господа, але винахідника нечестивості Він осудить. ³ Людина не утвердиться нечестивістю; але корінь праведника не порушиться. ⁴ Дружина чеснотлива — вінець для її чоловіка, а та, що чинить сором, — як гниль в кістках його. ⁵ Думка праведного — справедливість; рада нечестивого — обман. ⁶ Слова нечестивого — чатування на кров; але уста праведника рятують від того. ⁷ Повалено нечестивих і нема їх, але дім праведника буде стояти. ⁸ Чоловіка хвалять згідно розуму його; але вередливий серцем буде зневажений. ⁹ Людина незнатна, але ж працює на себе, — краща від того, хто себе видає поважним, а хліба не має. ¹⁰ Праведний зважає і на скотину свою; але серце нечестивого жорстоке. ¹¹ Хто обробляє землю свою, насичується хлібом; хто ж слідує за марнотою — позбавлений розуму. ¹² Нечестивий бажає ловити в сіті зла, але корінь праведника родить. ¹³ Нечестивий заплутується в гріхи уст своїх, але праведний виходить з біди. ¹⁴ Людина насичується добром з плоду уст своїх; і по ділах рук його буде віддано йому. ¹⁵ Дорога нерозумного проста в очах його; але хто слухає ради є мудрий. ¹⁶ Безглуздого гнів пізнається відразу; але розсудливий приховує сором. ¹⁷ Хто говорить правду, виказує праведність; але облудний свідок — обман. ¹⁸ Інший говорить, як мечем січе; язик же мудрого — уздоровляє. ¹⁹ Уста праведні будуть утверджені навіки, але облудний язик лише на мить. ²⁰ Обман в серці зловмисників; але хто радить мир — радість. ²¹ Ніщо неправедне не приключиться праведному; але нечестивому буде повно лиха. ²² Брехливі уста — мерзота для Господа, але хто говорить правдиво, до того Він благоволить. ²³ Чоловік розсудливий приховує знання; але серце безумного виказує глупоту. ²⁴ Рука старанного буде панувати, але лінива буде під даниною. ²⁵ Тягар на серці чоловіка пригнічує його, але добре слово — розвеселяє його. ²⁶ Праведник провадить ближнього свого; але дорога нечестивого заводить їх самих у оману. ²⁷ Лінивому не пекти влову свого; але майно старанного чоловіка має вартість. ²⁸ На дорозі праведності — життя, і на стежці її нема смерті.

Chapter 13

¹ Мудрий син слухає наставлення батька свого, а зневажник не слухає наставлення. ² Людина насичується добром з плодів уст своїх, а душа переступника — з насильства. ³ Хто стереже уста свої, той життя зберігає, а хто широко відкриває уста свої, буде знищений. ⁴ Душа лінивого бажає, але даремно, а душа старанного — насититься. ⁵ Праведник ненавидить брехню; а нечестивий огидний і осоромлює сам себе. ⁶ Правда зберігає непорочного в дорозі його; а нечестивість губить грішника. ⁷ Інший за багатого себе вважає, хоч нічого не має; а інший бідного вдає, хоч багатство в нього є. ⁸ Викуп життя людини — багатство його, а бідний і погрози не чує. ⁹ Світло праведника весело горить; але світильник нечестивого погасне. ¹⁰ Тільки при гордості приходить суперечка; але мудрість з тими, хто радиться. ¹¹ Пуста трата багатство зменшує його; хто ж збирає поволі — примножує його. ¹² Надія, яка довго не збувається, ослаблює серце; бажання сповнене — дерево життя. ¹³ Хто зневажає слово, той руйнує себе; хто ж боїться заповіді, буде нагороджений. ¹⁴ Повчання мудрого — джерело життя; воно віддаляє від сітей смерті. ¹⁵ Добрий розум надає красоту душі; дорога ж грішника нерівна. ¹⁶ Кожний розсудливий чинить зі знанням; а нерозумний відкриває глупоту свою. ¹⁷ Нечестивий посол упадає в біду; але вірний посол, як здоровƅя. ¹⁸ Злидні і сором тому, хто відмовляється від наставлення, а хто вважає на докори, буде пошанований. ¹⁹ Бажання сповнене — солодке для душі; але відвернутися від зла, то для нерозумного огида. ²⁰ Хто ходить з мудрим, буде сам мудрим; а хто дружить з безумними — буде зруйнований. ²¹ Зло переслідує грішників; але праведним відплачується добром. ²² Добрий залишає спадщину і внукам; а достаток грішника зберігається для чесного. ²³ Багато хліба і на ниві бідного, та багато гине через брак розсудливості. ²⁴ Хто жаліє лозини своєї — ненавидить сина свого; хто ж любить його — карає його своєчасно. ²⁵ Праведний їсть собі досхочу, а черево нечестивого терпить недостаток.

Chapter 14

¹ Жінка мудра будує дім свій, а безглузда руйнує його своїми руками. ² Хто ходить прямою дорогою, той боїться Господа, а в кого дороги криві, той зневажає Його. ³ В устах безумного — бич гордощів; але уста мудрого, охороняють його. ⁴ Де нема волів, там ясла порожні; а хороший врожай — від сили волів. ⁵ Вірний свідок правдивий; але облудний свідок буде поширювати неправду. ⁶ Чванько шукає мудрості, і не знаходить; але знання для розумного легке. ⁷ Відійди від людини нерозумної, коли не помітиш уст розумних. ⁸ Мудрість обережного — розуміння дороги своєї; але нерозумний безумством обманутий. ⁹ Безглуздий насміхається з гріха, а між праведними — добра воля. ¹⁰ Серце знає гіркоту свою, і сторонній не може втручатися в радість його. ¹¹ Дім нечестивого розпадеться; але домівка чесного буде процвітати. ¹² Є дорога, яка здається чоловікові простою, але кінець її — дорога смерті. ¹³ Навіть в сміху серця буває смуток, а кінцем радості — пригнічення. ¹⁴ Відступник в серці насититься дорогами своїми, а добра людина — зі своїх. ¹⁵ Безглуздий вірить всякому слову; але розумний добре обдумує дороги свої. ¹⁶ Мудрий побоюється і віддаляється від зла; але нерозумний зухвалий і впевнений. ¹⁷ Гнівливий чинить безумство; а злонавмисник — ненависний. ¹⁸ Безглуздий наслідує глупоту; але обережний увінчається знанням. ¹⁹ Злий поклониться доброму, а нечестивий — при воротах праведного. ²⁰ Бідного ненавидить навіть ближній його; але багатий має багато приятелів. ²¹ Хто гордує ближнім своїм, той грішить; але хто має милосердя до бідного, — той щасливий. ²² Чи ж не помиляється той, хто вигадує зло? Але милість і правда для тих, хто знаходить добро. ²³ В усякій праці є користь; але з пустих уст лише втрата. ²⁴ Вінцем мудрого — багатство його; але глупота нерозумних — безглуздя. ²⁵ Правдивий свідок визволяє душу, а облудний говорить неправду. ²⁶ В страху Господньому міцне довірƅя, і синам Своїм — Він сховище. ²⁷ Страх Господній — джерело життя, щоб віддалитися від сітей смерті. ²⁸ В численності народу — честь царя; коли ж народу мало, тоді загибель володареві. ²⁹ Повільний до гніву — великого розуму, а запальний до гніву — підносить безглуздя. ³⁰ Здорове серце — життя для тіла, але заздрість — гниття кісток. ³¹ Хто тіснить вбогого — дорікає Творця його; хто ж поважає його, має милосердя до вбогого. ³² Нечестивий буде відкинутий в нечестивості своїй; але праведний і при смерті має надію. ³³ Мудрість спочиває в серці розумного; і те, що всередині безумних, дає знати про себе. ³⁴ Праведність підносить народ; але гріх — докір для людей. ³⁵ Прихильність царська до мудрого слуги, а гнів його проти того, що соромить його.

Chapter 15

¹ Лагідна відповідь — гнів відвертає; а вразливе слово — лютість викликає. ² Язик мудрих добрі знання сповіщає; уста нерозумних — глупоту виливають. ³ Очі Господні на всякому місці бачать і злих, і добрих. ⁴ Язик здоровий — дерево життя, а зухвалий — пригнічує дух. ⁵ Безглуздий зневажає батьківським наставленням; хто ж зважає на напучення — розсудливий. ⁶ Дім праведника — скарб великий; але в прибутку нечестивого — причина смутку. ⁷ Уста мудрих розсівають знання, а серце нерозумних не таке. ⁸ Жертва нечестивого — гидота перед Богом; але молитва праведника — насолода Його. ⁹ Дорога нечестивого — мерзота для Господа; але того, хто ходить по справедливості, Він любить. ¹⁰ Тяжка кара тим, хто правдивий шлях залишає, а хто наставлення зневажає, той гине. ¹¹ Шеол і Аваддон перед Господом; тим більше серця синів людських. ¹² Зарозумілий не любить того, хто докоряє його, та до мудрих він також не приходить. ¹³ Веселе серце лице веселить; а коли смуток на серці, то і дух приголомшений. ¹⁴ Серце розумного шукає знання; але уста нерозумного годуються глупотами. ¹⁵ Всі дні засмученого погані; а в кого серце веселе, в того завжди бенкет. ¹⁶ Ліпше мале в страху Господньому, ніж великий скарб та тривога при тому. ¹⁷ Ліпша страва з ярини, та при тому любов, ніж годований віл і ненависть з ним. ¹⁸ Гнівлива людина викликає суперечку, а повільний до гніву вгамовує сварку. ¹⁹ Дорога лінивого, як колючки тернини; а дорога праведного гладенька. ²⁰ Мудрий син втішає батька; а безглузда людина зневажає матір свою. ²¹ Безглуздя — радість для позбавленого мудрості; але людина розумна ходить правдивою дорогою. ²² Без поради розладнуються наміри, але коли багато порадників — збуваються. ²³ Радість людині в відповіді уст його, а слово вчасно сказане — яке добре! ²⁴ Дорога життя розсудливого — вгору, щоб відхилитися від пекла внизу. ²⁵ Господь зруйнує дім гордого, але утвердить межу вдови. ²⁶ Думки нечестивого — мерзота перед Господом, але слова чистих — любі Йому. ²⁷ Пожадливий на користь — непокоїть дім свій; хто ж ненавидить подарунки, — буде жити. ²⁸ Серце праведного обдумує відповідь; а уста нечестивого виливають зло. ²⁹ Господь далекий від нечестивого; але він вислуховує молитву праведного. ³⁰ Світло очей веселить серце; а добра новина зміцнює кістки. ³¹ Вухо, уважне до наставлення життя, перебуває між мудрими. ³² Хто ж відмовляється від наставлення, зневажає душу свою; хто ж слухає повчання, набуває розуму. ³³ Страх Господній наставляє на мудрість, а перед пошаною — покора.

Chapter 16

¹ Заміри серця — людині, але відповідь язика — від Господа. ² Всі шляхи чоловіка чисті в очах його, але Господь зважує душі. ³ Доручи справи твої Господеві, і задуми твої будуть здійснені. ⁴ Господь вчинив все для Себе; і навіть нечестивого на день лиха. ⁵ Всякий гордий серцем — мерзота перед Господом; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. ⁶ Милосердям і правдою очищається гріх; а страх Господній відхиляє від злого. ⁷ Коли шляхи людини приємні Господеві, то Він мирить з ним і ворогів його. ⁸ Ліпше мале зі справедливістю, ніж великі прибутки з кривдою. ⁹ Серце людини обдумує дорогу свою, але Господь скеровує кроки його. ¹⁰ В устах царя слово рішуче; і уста його хай не погрішають в суді. ¹¹ Правильна вага і шальки — від Господа; і тягарці вагові в торбинці — його діло. ¹² Мерзота для царя чинити нечестивість, бо престол установлений справедливістю. ¹³ Справедливі уста радують царів; і вони люблять того, хто говорить правильно. ¹⁴ Царський гнів — вісник смерті, але мудрий чоловік втихомирить його. ¹⁵ В світлі лиця царського — життя, а прихильність його, як хмара з пізнім дощем. ¹⁶ Набагато краще придбати мудрість, ніж золото; а придбати розуміння, ліпше за добірне срібло. ¹⁷ Шлях праведного — віддалятися від зла; хто зберігає шлях свій — зберігає душу свою. ¹⁸ Гордість йде перед загибеллю, а зарозумілий дух — перед падінням. ¹⁹ Ліпше бути смиренного духа зі скромним, ніж ділити здобич з гордим. ²⁰ Хто керує справами мудро, знайде добро; а хто надіється на Господа, той щасливий. ²¹ Хто мудрий серцем, буде названий розсудливим; а ласкавості уст, додає навчання. ²² Розум — джерело життя для того, хто має його, а глупота — безумним покарання. ²³ Серце мудрого навчає уста і на устах його помножується вчення. ²⁴ Приємне слово — медовий щільник, солодкий для душі і здоровƅя для кісток. ²⁵ Є шляхи, які здаються простими для людини, але кінець їх — дороги до смерті. ²⁶ Працюючий працює для себе, бо рот його жадає того. ²⁷ Людина нікчемна викопує зло, а уста її, як палючий вогонь. ²⁸ Лукава людина розсіває суперечки, а обмовник розƅєднує друзів. ²⁹ Насильник спокушує ближнього свого, і веде його дорогою недоброю. ³⁰ Він прижмурює очі свої, щоб придумати лукавство; закушує губи свої, і чинить зло. ³¹ Сива голова — вінець слави; знаходять її на дорозі праведності. ³² Довготерпеливий ліпший від сильного; і хто собою володіє, — від того, хто місто здобуває. ³³ Жереб кидається в полу, та все вирішення його від Господа.

Chapter 17

¹ Ліпший кусень хліба черствого зі спокоєм, ніж повний дім заколеного скота та незгода. ² Мудрий раб панує над безпутним сином, який змушує соромитися, і буде мати участь в спадщині між братами. ³ Плавильня для срібла, а полумƅя для золота, але серця випробовує Господь. ⁴ Злочинець зважає на уста облудні; а брехун слухає язика зіпсованого. ⁵ Хто глузує з бідного — ображає Творця його; хто радіє з нещастя — не залишиться непокараним. ⁶ Внуки — вінець старих людей; а слава дітей — батьки їхні. ⁷ Поважна мова не личить нерозумному, а тим більше князеві — уста брехливі. ⁸ Хабар в очах його власника — самоцвіт, до всього, до чого повернеться, буде щастити йому. ⁹ Той, хто приховує провину, шукає любові, а хто часто пригадує її — розлучує приятелів. ¹⁰ Докір більше проймає мудрого чоловіка, ніж сто ударів нерозумного. ¹¹ Підбурювач шукає тільки бунту; тому жорстокий посланець буде посланий на нього. ¹² Ліпше зустріти ведмедицю, в котрої забрано дітей, ніж нерозумного з його глупотою. ¹³ Хто віддає злом за добро, зло не відступить від дому його. ¹⁴ Початок сварки, як прорив води; тому залиши суперечку ще перед початком її. ¹⁵ Хто виправдує нечестивого, і хто осуджує праведного, обидва мерзота перед Господом. ¹⁶ До чого скарб в руках нерозумного, щоб набути мудрість, коли в нього нема розуму? ¹⁷ Друг любить усякого часу, і як брат, зƅявиться кожного разу в нещасті. ¹⁸ Чоловік позбавлений розуму дає руку і ручиться за ближнього свого. ¹⁹ Хто любить сварку — любить гріх; а хто високо піднімає уста свої — шукає загибелі. ²⁰ Хто має лукаве серце — не знайде добра; а хто має лукавий язик — впаде в біду. ²¹ Хто родить нерозумного, — то на свій смуток; батько нерозумного не зазнає радості. ²² Милосердне серце, як добрий лік; а дух пригнічений — висушує кістки. ²³ Нечестивий бере подарунки з пазухи, щоб викривити дороги правосуддя. ²⁴ Мудрість перед лицем розумного, а очі нерозумного — на кінці землі. ²⁵ Нерозумний син — досада батькові своєму, і гіркота для тої, що породила його. ²⁶ Карати справедливого — не добре; тим більше бити шляхетного за справедливість. ²⁷ Хто стримує свої слова, той володіє знаннями; а людина розумна має спокійного духа. ²⁸ Навіть нерозумний, коли мовчить, здається мудрим; а хто закриває уста свої — розумним.

Chapter 18

¹ Хто шукає своїх бажань, відокремлює себе, і лютує проти всього мудрого. ² Нерозумний не хоче навчатися, а тільки щоб свій ум показати. ³ Як приходить нечестивий — приходить і ганьба, а з легковажним — сором. ⁴ Слова уст людських — глибокі води, джерело мудрості — текучий потік. ⁵ Не добре зважати на особу нечестивого, щоб повалити праведного на суді. ⁶ Уста нерозумного вступають в суперечку, а слова його викликають бійку. ⁷ Язик безумного — його загибель; і уста його — сіть на душу його. ⁸ Слова наклепника, як рани, і вони входять аж в найглибшу частину утроби. ⁹ Лінивий в роботі своїй — брат марнотратника. ¹⁰ Імƅя Господнє — міцна твердиня; праведник втікає в неї, і безпечний. ¹¹ Багатому багатство його — укріплене місто, і як високий мур в уяві його. ¹² Перед загибеллю серце чоловіка зарозуміле, а перед почестю — покірність. ¹³ Хто відповідає не вислухавши, той нерозумний, і сором йому. ¹⁴ Дух чоловіка підкріпляє немочі його; але зраненого духа — хто може підтримати? ¹⁵ Серце розсудливого набуває знання; і очі мудрого шукають знання. ¹⁶ Дарунок людини виводить із утиску, і проводить її до вельмож. ¹⁷ Хто перший в справі своїй — здається правим, але приходить слідуючий і досліджує його. ¹⁸ Жереб припиняє сварку, і вирішує між сильними. ¹⁹ Ображений брат трудніший (до здобуття), як місто — твердиня; а опір його, як засуви в замку. ²⁰ Утроба чоловіка насичується з плоду уст його; що зростять уста його, тим він наповниться. ²¹ Смерть і життя у владі язика; і хто любить це, — буде їсти плід з того. ²² Хто знайшов добру дружину — знайшов добро, і отримав милість від Господа. ²³ Убогий говорить з покорою, а багатий відповідає суворо. ²⁴ Бувають приятелі на погибель, але є друг більш привƅязанний, ніж брат.

Chapter 19

¹ Краще убогий, котрий ходить в чесності своїй, ніж (багатий) з коварними устами і до того нерозумний. ² Також душі без знання не добре; а хто поспішає ногами — спотикнеться. ³ Глупота чоловіка перекручує дорогу його, і серце його роздратовується на Господа. ⁴ Багатство чинить багато друзів, а бідний залишається ближнім його. ⁵ Облудний свідок не залишиться непокараним; а хто говорить неправду — не втече. ⁶ Багато хто шукають ласки в князів; і кожен друг тому, хто дає дарунки. ⁷ Всі брати бідного ненавидять його; тим більше друзі його відходять від нього; він ганяється за несповненими бажаннями. ⁸ Хто набуває мудрість — любить душу свою; хто зберігає розуміння — знайде добро. ⁹ Облудний свідок не залишиться непокараним; а хто говорить неправду — буде знищений. ¹⁰ Розкіш не личить безглуздому; а ще більше рабові панувати над князями. ¹¹ Розсудливість чоловіка відкладає гнів його, і слава його — обминати гріх. ¹² Царський гнів, як рик лева, а ласка його, як роса на траву. ¹³ Нерозумний син — нещастя для батька його, а сварлива дружина — як постійне капання. ¹⁴ Дім і багатство — спадщина від батьків, а розсудлива дружина — від Господа. ¹⁵ Лінивість вводить в сонливість; а бездіяльна душа буде терпіти голод. ¹⁶ Хто зберігає заповіді — зберігає душу свою; хто ж зневажає дороги свої — загине. ¹⁷ Хто має жалість до бідного, — той позичає Богові; і тому, хто дає, Він відплачує йому знов. ¹⁸ Картай сина твого, поки є надія, і не тривож душі твоєї криком його. ¹⁹ Чоловік гнівливий буде терпіти кару; бо як пощадиш його, то прийдеться тобі чинити це знов. ²⁰ Слухай ради і приймай наставлення, щоб ти був мудрим наостанку. ²¹ Багато задумів в серці чоловіка, та станеться те, що призначив Господь. ²² Бажання чоловіка — добрість його; а бідний чоловік ліпший від неправдомовця. ²³ Страх Господній веде до життя; хто має його — буде задоволений, і зло не навідає його. ²⁴ Лінивий опускає руку свою в миску і не хоче піднести її знов до рота свого. ²⁵ Покарай зневажника, і простодушний буде остерігатися; а докори розумного, він стане ще розумнішим. ²⁶ Хто батька поневіряє і матір виганяє, такий син спричиняє сором і приносить нарікання. ²⁷ Перестань, сину мій, слухатися злої намови відхилятися від слів знання. ²⁸ Нікчемний свідок зневажає суд; а уста нечестивого поглинають беззаконня. ²⁹ Суди є приготовлені для зневажників, а удари — на спину нерозумних.

Chapter 20

¹ Вино — насмішки, міцний напій — галасун; хто обманюється ними — немудрий. ² Страх царя, як рик лева; хто приводить його до гніву — грішить проти душі своєї. ³ Честь для чоловіка — сварку припинити; але кожний глупак розпочинає сварку. ⁴ Лінивий не оре з осени, а буде жебрати в жнива, та надаремно. ⁵ Міркування в серці людини, як вода глибока, але чоловік розумний вичерпає її. ⁶ Багато людей хочуть проголосити свою добрість, але правдивого чоловіка хто знаходить? ⁷ Праведний ходить в своїй чесності; блаженні і діти його після нього. ⁸ Цар, котрий на престолі суду засідає, всяке зло очима своїми розганяє. ⁹ Хто може сказати: «Я очистив серце моє; я чистий від гріха мого?» ¹⁰ Неоднакова вага, неоднакова міра, — одне і друге — огида перед Господом. ¹¹ Навіть дитя можна пізнати по вчинках його, котрий вчинок чистий і котрий правий. ¹² Вухо слухаюче і око позираюче, кожне з них сотворив Господь. ¹³ Не люби спати, щоб ти не дійшов до злиднів; відкрий очі твої, і наситишся хлібом. ¹⁴ «Недобре! Недобре!» — говорить той, що купує; а як відійде, то хвалиться. ¹⁵ Є багато золота і перлів, але уста знаючого найдорожча оздоба. ¹⁶ Візьми одежу його, бо він ручався за чужого; і візьми заставу з нього за чужинку. ¹⁷ Хліб від обману є солодкий для чоловіка, але після рот його наповниться піском. ¹⁸ Наміри встановлюються радою, і з доброю порадою веди війну. ¹⁹ Хто ходить навколо наклепником — виявляє тайну; а хто розкриває широко рота, з тим не водися. ²⁰ Хто кляне батька свого чи матір свою, того світильник погасне серед глибокої темряви. ²¹ Спадок поспішно набутий спочатку, не буде і після благословенний. ²² Не говори: «Я відплачу за зло»; чекай на Господа, і Він спасе тебе. ²³ Вага неоднакова — мерзота для Господа; і шальки фальшиві — недобрі. ²⁴ Ходіння чоловіка у владі Господа; як же чоловікові розпізнати дороги свої? ²⁵ Сіть для чоловіка давати обітницю, а після обітниці — роздумувати. ²⁶ Мудрий цар розвіє нечестивих, і поверне на них колесо. ²⁷ Дух чоловіка — світильник Господній, вивідуючий всю внутрішність його. ²⁸ Милосердя і правда бережуть царя, і престол його підтримує милість. ²⁹ Слава молодих людей — сила їх; а краса старших — сива голова. ³⁰ Синяки від побоїв — лік проти зла; так само й удари, які доходять аж до нутра.

Chapter 21

¹ Серце царя в руках Господа — потоки водні; Він скеровує його куди хоче. ² Всяка дорога чоловіка здається прямою в очах його, але Господь важить серця. ³ Чинити справедливість і суд більше приємне Господеві, ніж жертва. ⁴ Гордий погляд і гордовите серце — світильник нечестивих, — гріх. ⁵ Думки старанного ведуть до достатків, а всякий поспішний — тільки до нужди. ⁶ Надбання скарбів язиком неправим — марнота, яка штовхає сюди і туди того, хто шукає смерті. ⁷ Насилля нечестивих пронесеться над ними, бо вони відмовляються виконувати постанови. ⁸ Дорога злого чоловіка мінлива і далека, а в чистого вчинки правильні. ⁹ Ліпше жити в кутку на піддашку, аніж зі сварливою дружиною в великому домі. ¹⁰ Душа нечестивого бажає зла; ближній його не знайде милості в очах його. ¹¹ Як карають зневажника, то і простодушний стає мудрішим; а коли мудрого наставляють — він приймає знання. ¹² Праведний мудро вважає на дім нечестивого, як нечестивий провалюється в нечесті своїй. ¹³ Хто затуляє вухо своє від крику убогого, той сам буде кричати, але не буде почутий. ¹⁴ Дарунок потайний пригашує гнів, а невинний гостинець — сильну лють. ¹⁵ Радість для справедливого чинити розсудливо; але загибель для того, хто чинить беззаконня. ¹⁶ Чоловік, котрий зійшов з дороги розуміння, залишиться в зібранні мерців. ¹⁷ Хто любить веселощі, той збідніє; хто любить вино і оливу — ніколи не розбагатіє. ¹⁸ Нечестивий буде викупом для праведного, а грішник для чесного. ¹⁹ Ліпше жити в пустині, ніж зі сварливою і сердитою дружиною. ²⁰ Скарб і олива досхочу в домівці мудрого, а безумний чоловік змарнує те все. ²¹ Хто йде за праведністю і милосердям — знайде життя, справедливість і пошану. ²² Мудрий входить в місто сильних і валить силу, на яку вони покладали надію. ²³ Хто стримує уста свої і язика свого — зберігає душу свою від лиха. ²⁴ Гордовитий, зарозумілий зневажник, імƅя тому, хто поступає в лютій гордості. ²⁵ Бажання лінивого вбƅє його, бо руки його відмовляються працювати. ²⁶ Він кожного дня заздрісно жадає, а праведний дає і не жаліє. ²⁷ Жертва нечестивого — мерзота; тим більше, коли вона приноситься з нечестивою думкою. ²⁸ Облудні свідки згинуть; але чоловік, котрий слухає, буде говорити завжди. ²⁹ Чоловік нечестивий затверджує лице своє, а чесний чинить простою дорогу свою. ³⁰ Нема ні мудрості, ні розуму, ні ради супроти Господа. ³¹ Коня приготовляють на день битви, але перемога від Господа.

Chapter 22

¹ Ліпше добре імƅя, ніж великі багатства; і ніжна ласка над срібло і золото. ² Багатий і бідний зустрічаються разом; того і другого створив Господь. ³ Обережний передбачає лихо, і ховається; а безумні потрапляють і караються. ⁴ В покорі і страху Господньому — багатство, і пошана, і життя. ⁵ Тернини і сіті на дорозі лукавого, а хто береже душу свою — буде далеко від того. ⁶ Навчай малого на добру путь, якою він має йти, і коли він постаріє — не зверне з неї. ⁷ Багатий панує над бідним; і боржник є рабом позичальника. ⁸ Хто сіє беззаконня — пожне марноту, а жезло гніву його — зникне. ⁹ Хто має добре око — буде благословенний, бо він дає хліба свого бідним. ¹⁰ Прожени лукавого, і суперечка піде геть, а сварка і дорікання скінчаться. ¹¹ Хто любить чистоту серця, і милосердя уст своїх, — тому другом буде цар. ¹² Очі Господні охороняють знання; і Він відкидає слова грішника. ¹³ Лінивий каже: «Лев на дорозі! На майдані вбƅють мене!» ¹⁴ Уста чужої жінки — глибока яма; на кого Господь має гнів, — той упаде туди. ¹⁵ Глупота впилася в серце дитини, але лозина виправна прожене її геть від нього. ¹⁶ Хто гнобить бідного, щоб примножити багатство своє, і той, що дає багатому, — напевно збідніє. ¹⁷ Прихили вухо твоє і слухай слова мудрих; і зверни серце твоє до знання мого. ¹⁸ І приємно тобі буде, коли будеш зберігати їх в серці твоїм; до того ж, вони будуть у устах твоїх. ¹⁹ Щоб надія твоя була в Господі, я навчаю тебе сьогодні. ²⁰ Не писав я тобі хіба про чудові речі в порадах і знанні; ²¹ щоб навчити тебе певності слів правди, щоб ти міг відповісти слова правди тим, хто посилає до тебе? ²² Не грабуй бідного тому, що він бідний; і не пригнічуй бідного у воротах; ²³ бо Господь заступиться за справу їх, і пограбує душу тих, хто їх грабує. ²⁴ Не дружи з гнівливим чоловіком; і не водися з чоловіком несамовитим. ²⁵ Щоб ти не навчився доріг їхніх, і не розставляв сітки на душу твою. ²⁶ Не будь з тих, що поруку дають, з тих, що є поручителями за борги. ²⁷ Якщо тобі нема чим платити, навіщо вони мають забрати ліжко твоє з-під тебе? ²⁸ Не пересувай старої межі, яку встановили батьки твої. ²⁹ Бачив ти людину старанну в зайнятті своїм? Вона буде стояти перед царями, вона не буде стояти перед низькими.

Chapter 23

¹ Коли сядеш до їди з володарем, дивись пильно, що перед тобою; ² і поклади собі ножа на горло, коли ти занадто ласий. ³ Не будь забагливий ласощів його, бо це обманлива їда. ⁴ Не трудися, щоб бути багатим, перестань так мудрувати. ⁵ Ти звернеш очі твої на нього, і нема його; воно неначе зробить собі крила, і полетить, як орел до неба. ⁶ Не їж хліба в заздрісного; і не побажай смачної їжі його. ⁷ Бо як він думає в серці своїм, такий і він; «їж і пий», — каже він тобі, але серце його не з тобою. ⁸ Кусник, якого ти зƅїв, ти звернеш; і ти втратиш даремно свої гарні слова. ⁹ Не говори у вуха нерозумного, бо він зневажить мудрість слів твоїх. ¹⁰ Не пересувай старої межі; і не ступай на поле сиріт, ¹¹ бо їхній Визволитель могутній; Він заступиться за справу їх з тобою. ¹² Прихили серце твоє до наставлення, і вуха твої до слів знання. ¹³ Не відмовляйся направляти юнака; якщо покараєш його лозиною, — він від того не вмре. ¹⁴ Ти набƅєш його лозиною, і врятуєш душу його від пекла. ¹⁵ Сину мій, коли серце твоє буде мудре, — моє серце буде радіти. ¹⁶ І нутро моє буде веселитись, коли будеш говорити справедливо. ¹⁷ Нехай серце твоє не заздрить грішникам; пробувай в страху Господнім всі дні. ¹⁸ Бо існує майбуття, і надія твоя не буде відтята. ¹⁹ Слухай, сину мій, і будь мудрим, і направляй серце твоє в дорозі. ²⁰ Не будь між пƅяницями; між тими, що переїдаються мƅясом; ²¹ бо пƅяниця і ненажери дійдуть до злиднів; а сонливість — вдягне їх в лахміття. ²² Слухай батька твого, котрий родив тебе; і не зневажай матері твоєї в старості її. ²³ Купи правду, і не продавай; так само і мудрість, і наставлення, і розуміння. ²⁴ Батько праведного буде дуже радіти, а той, хто родив мудрого — тішитися ним. ²⁵ Батько твій і матір твоя будуть задоволені; хай потішиться та, що породила тебе. ²⁶ Сину мій, дай мені серце твоє, і нехай очі твої кохають дороги мої. ²⁷ Бо блудниця — глибоке провалля; а чужа жінка — тісний колодязь. ²⁸ Вона залягає в очікуванні здобичі, і розмножує грішників між людьми. ²⁹ В кого горе? В кого смуток? В кого сварки? В кого гамір? В кого рани без причин? В кого очі червоні? ³⁰ В тих, хто сидить довго при вині, в тих, що шукають приправи у вині. ³¹ Не приглядайся до вика, як воно червоніє, як воно видає свій колір в кубку, і як правильно осідає. ³² Після воно вкусить, як гадюка, і вжалить, як аспид. ³³ Очі твої будуть поглядати на чужих жінок, і серце твоє буде говорити розпусне. ³⁴ І ти будеш, як той, що спить серед моря, як той, що лежить на щоглі. ³⁵ «Били мене», скажеш, «та не боліло мені; товкли мене, а я і не відчував, а коли пробуджуся, то буду знов того шукати».

Chapter 24

¹ Не будь заздрісним злим людям, і не бажай бути з ними. ² Бо серце їх обдумує про насильство, а уста їхні говорять зле. ³ Мудрістю дім будується, а розумом зміцнюється. ⁴ Мудрістю кімнати його наповнюються всякими дорогими і приємними речами. ⁵ Мудрий чоловік — сильний; а чоловік знання зростає в силі. ⁶ Тому-то тільки з мудрою радою проводь війну твою; і допомога — в силі дорадника. ⁷ Мудрість для безумного — зависока, уст своїх він не відкриє у воротах. ⁸ Хто вигадує чинити зло, того називають злочинцем. ⁹ Задум глупоти — гріх; а насмішник — огида людині. ¹⁰ Якщо ти знемігся в день недолі, то мала сила твоя. ¹¹ Рятуй тих, кого взяли на смерть, і тих, кого на забиття. ¹² Коли ж скажеш: «Ми не знали про це», то чи Той, Хто вивідує серця, — не довідається? І чи не відплатить чоловікові згідно справ його? ¹³ Сину мій, їж мед, бо він добрий; і щільник медовий, солодкий для смаку твого. ¹⁴ Таке і пізнання мудрості для душі твоєї, якщо ти знайшов її, це буде тобі нагородою, і надія твоя не буде даремною. ¹⁵ Не задумуй, нечестивий, зла на домівку праведника, і не грабуй місця спочинку його. ¹⁶ Бо праведник сім разів упаде і встане, а нечестивий впаде в погибель. ¹⁷ Не радій, коли ворог твій упаде; і нехай не радіє серце твоє, коли він спотикнеться; ¹⁸ щоб Господь не побачив, і це не було не до вподоби Йому, і щоб Він не відвернув гніву Свого від нього на тебе. ¹⁹ Не роздратовуйся через злих людей; і не заздри нечестивому. ²⁰ Бо злий не має нагороди; світильник нечестивого згасне. ²¹ Сину мій, бійся Господа і царя; не водися з бунтівниками. ²² Бо раптом найде нещастя на них, і хто знає руїну їх обох? ²³ І це також для мудрих: Не добре є зважати на особу в суді. ²⁴ Хто скаже нечестивому: «Ти справедливий», того люди будуть проклинати, і народ зненавидить його. ²⁵ А тим, хто викриває, — будуть радіти, і благословення добра зійде на нього. ²⁶ Наче в уста цілує той, хто правильно відповідає. ²⁷ Приготуй працю твою надворі, оброби собі поле твоє, а потім збудовуй дім твій. ²⁸ Не свідчи на ближнього безпідставно і не обманюй своїми устами. ²⁹ Не кажи: «Я вчинив йому, як він вчинив мені; я хочу відплатити йому по ділах його». ³⁰ Я проходив мимо поля лінивого, і мимо виноградинка нерозсудливого. ³¹ І, ось, все воно позаростало терням, кропива покрила поверхню їх, і мур його розвалився. ³² Я обдивився і розважив це добре; я поглянув на це, і одержав науку. ³³ «Трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи полежиш, склавши руки; ³⁴ і прийде убогість твоя, як мандрівник, і нужда твоя, як людина озброєна».

Chapter 25

¹ І це також притчі Соломона, які зібрали мужі Єзекії, царя Юдейського. ² Слава Божа — одягати тайною справи, а справа царів — вияснювати Справу. ³ Як неба висота, і землі глибина, і серце царя — недослідиме. ⁴ Відокрем жужель від срібла, і вийде посудина коштовна. ⁵ Віддали нечестивого з-перед царя, і престол його утвердиться правдою. ⁶ Не величай себе перед лицем царя, і не ставай на місці визначних. ⁷ Бо ліпше, коли скажуть тобі: «Ходи сюди, вище», ніж щоб понизили тебе перед лицем князів, котрих бачили очі твої. ⁸ Не спіши до тяжби, бо що ти зробиш вкінці, коли сусід твій засоромить тебе? ⁹ Залагодь твою справу з ближнім, але не виявляй таємниці його. ¹⁰ Щоб той, хто почує, не засоромив тебе, і ганьба твоя не відвернеться від тебе. ¹¹ Слово сказане до ладу, — як золоті яблука на срібній тарелі. ¹² Як золота сережка і прикраса з добірного золота, — так мудрий докірник для уважного вуха. ¹³ Немов прохолода снігова в часі жнив, так вірний посланець тому, хто посилає його, бо він приносить відраду для пана свого. ¹⁴ Хмари та вітер, а дощу немає, — це людина, що чваниться фальшивими дарами. ¹⁵ Терпеливістю князь змƅякшується; а лагідний язик ломить кістку. ¹⁶ Знайшов ти мед — їж, скільки потрібно тобі, щоб не переситився і не виблював його. ¹⁷ Стримуй ногу твою від дому сусіда твого, щоб не надокучив йому, і він не зненавидів тебе. ¹⁸ Молот, і меч, і гостра стріла — людина, що говорить на ближнього свого, як свідок неправдивий. ¹⁹ Довірƅя на невірного чоловіка в часі нужди — це як зуб зламаний, або нога вивихнена. ²⁰ Як той, що знімає одежу в холодну пору, або оцет ллє на рану, так той, хто співає пісні засмученому серцю. ²¹ Коли твій ворог голодний — нагодуй його хлібом; коли він прагне — напій його водою. ²² Бо ти збираєш розжарене вугілля на голову його, а Господь винагородить тебе. ²³ Як північний вітер нагонить дощ, так наклепницький язик — гнівливе обличчя. ²⁴ Ліпше жити в кутку на піддашку, ніж зі сварливою дружиною в просторому домі. ²⁵ Як холодна вода для спрагненої душі, — так добра звістка з далекого Краю. ²⁶ Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте, так праведник, що падає перед нечестивим. ²⁷ Як не добре їсти багато меду, — так і шукати своєї слави не є славою. ²⁸ Чоловік, котрий не володіє духом своїм, як місто зруйноване і без муру.

Chapter 26

¹ Як сніг літом і дощ в жнива, так і честь не личить нерозумному. ² Як птах перелітний, як ластівки політ, так і прокляття не заслужене не збудеться. ³ Бич на коня, вуздечка на осла, а палиця на спину нерозумного. ⁴ Не відповідай нерозумному по глупоті його, щоб і ти не стався подібним до нього. ⁵ А відповідай нерозумному по безумству його, щоб він не став мудрим в очах своїх. ⁶ Хто посилає доручення через руки нерозумного, — той обтинає ноги собі і завдає собі шкоду. ⁷ Як ноги в кульгавого волочаться, так і притча в устах нерозумних. ⁸ Як вкладати дорогоцінний камінь в пращу, так і віддавати честь нерозумному. ⁹ Як тернина в руку пƅяного, — так і притча в устах нерозумних. ¹⁰ Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця і наймає прохожих. ¹¹ Як пес вертається до своєї блювотини, так безтямний вертається до своєї глупоти. ¹² Чи бачив ти людину, що мудра в очах своїх? Більше надії на безглуздого, ніж на такого. ¹³ Лінивий говорить: «Лев на дорозі! Лев на майдані!» ¹⁴ Як двері обертаються на завісах своїх, так лінивий на постелі своїй. ¹⁵ Лінивий опускає руку свою в миску, та тяжко йому піднести її до рота. ¹⁶ Ледар мудріший в очах своїх від сімох, котрі відповідають розумно. ¹⁷ Хто, проходячи мимо, в чужу сварку вступає, той наче пса за вуха хапає. ¹⁸ Як шалений, котрий кидає головешки, стріли і смерть, — ¹⁹ так і чоловік, котрий підступно шкодить ближньому своєму, а потім каже: «Я тільки пожартував». ²⁰ Де нема дров, там вогонь гасне, так і де не буде наклепника, сварка припиниться. ²¹ Як вугілля для жару, а дрова для вогню, так сварливий чоловік для розпалювання сварки. ²² Слова наклепника, як поранення, і входять аж в внутрішні частини утроби. ²³ Запальні уста і нечестиве серце, як черепок покритий окалиною срібла. ²⁴ Устами своїми маскується ворог, але ховає обман в нутрі своїм. ²⁵ Коли він говорить ласкаво, не вір йому, бо сім мерзот в серці його. ²⁶ Як ненависть прикрита обманом, злоба його відкриється перед зібранням. ²⁷ Хто копає яму — впаде в неї; і хто котить вгору камінь, на того він вернеться. ²⁸ Брехливий язик ненавидить тих, кому спричиняє прикрість; а лестиві уста приводять до руїни.

Chapter 27

¹ Не хвались завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день породить. ² Нехай інший хто хвалить тебе, а не твої уста, чужий, а не твій язик. ³ Камінь тяжкий і пісок важкий; але гнів безглуздого переважує обох. ⁴ Лютість жорстока, і гнів шалений, але хто здатний встояти перед заздрістю? ⁵ Явний докір ліпший, ніж прихована любов. ⁶ Рани від люблячого щирі, але поцілунки неприятеля зрадливі. ⁷ Насичена душа топче і щільник медовий, а голодній душі і все гірке — то солодке. ⁸ Як птах, що гніздо своє кинув, так і чоловік, що покидає місце своє. ⁹ Масті і пахощі радують серце, — так і потіха приятеля сердечною порадою. ¹⁰ Друга твого і друга батька твого не забувай; і не ходи в дім брата твого в день нещастя твого; ліпший сусід близько, ніж брат далеко. ¹¹ Сину мій, будь мудрим і потішай серце моє, щоб я знав, що відповідати тому, хто докоряє мені. ¹² Мудрий бачить лихо і ховається, а безумний проходить мимо і карається. ¹³ Візьми з нього одежу, бо він поручався за чужого; і візьми заставу з нього за чужинку. ¹⁴ Хто благословляє приятеля свого з самого ранку, тому зараховано буде це за проклинання його. ¹⁵ Як безперервне капання в дощовий день, так і сварлива жінка — однакові: ¹⁶ Хто хоче сховати її, — той вітра ховає, або оливу у своїй правій руці, що дає знати про себе. ¹⁷ Залізо гострить залізо; так людина гострить лице свого друга. ¹⁸ Хто береже смоковницю свою, той буде їсти плоди з неї; і хто береже пана свого — буде пошанований. ¹⁹ Як в воді — лице до лиця, так і серце чоловіка до чоловіка. ²⁰ Пекло і знищення ніколи не наповнені; так очі людські ніколи не задоволені. ²¹ Як плавильна посудина для срібла, і горно для золота; так для чоловіка уста, які хвалять його. ²² Хоч будеш товкти нерозумного в ступі з зерном, — не витовчеш з нього глупоти його. ²³ Добре знай вигляд своєї отари, і поглядай на череду твою. ²⁴ Бо багатство не вічне, і хіба корона із роду в рід? ²⁵ Появилася зелень, і трава показалась, а на горах збирають сіно. ²⁶ Вівці — тобі на одежу, а козли — на купівлю поля. ²⁷ І буде тобі досить козячого молока на їду для тебе і домашніх твоїх, і на прожиття служницям твоїм.

Chapter 28

¹ Нечестивий втікає, коли за ним ніхто не женеться; а праведник сміливий, як лев. ² Коли край відступив від Закону, тоді в ньому багато начальників, але при однім розумнім і мудрім мужеві — він довговічний. ³ Коли бідний бідного пригнічує — це злива рвучка, що хліб змиває. ⁴ Відступники від Закону — нечестивих вихваляють; хто ж Закон зберігає — боротьбу з ними має. ⁵ Лихі люди не розуміють справедливості, а ті, що шукають Господа, розуміють все. ⁶ Ліпший убогий, що ходить у своїй невинності, аніж той, хто викривлює дороги свої, хоч і багатий він. ⁷ Хто зберігає Закон, — той син розумний; а хто дружить з гультяями, той соромить батька свого. ⁸ Хто здирством і несправедливими прибутками збагачує майно своє, той збирає це для того, хто помагає убогим. ⁹ Хто відвертає вухо своє, щоб не слухати Закону, того і молитва є мерзотою. ¹⁰ Хто примушує праведних зійти на злу дорогу, — той сам впаде в свою яму, а праведні вспадкують добро. ¹¹ Багатий є мудрим в очах своїх, але мудрий бідняк докорить його. ¹² Велика слава, коли праведники торжествують; коли ж підносяться нечестиві, — то ховаються люди. ¹³ Хто приховує гріхи свої, той успіху не має, а хто визнає їх і залишає, той буде помилуваний. ¹⁴ Блаженна людина, що завжди обачна; а хто робить запеклим серце своє, потрапить в біду. ¹⁵ Як рикаючий лев і голодний ведмідь, так нечестивий управитель над бідним народом. ¹⁶ Володар, позбавлений розуму, сильно пригнічує, а котрий ненавидить користь — продовжить дні. ¹⁷ Чоловік, котрий вчинив криваве насилля над кимсь, — буде втікати аж до гробу, щоб ніхто не спинив його. ¹⁸ Хто ходить справедливо — буде спасений; хто ж викривлює дороги свої — впаде на одній з них. ¹⁹ Хто обробляє землю свою, буде мати достаток хліба; а хто ходить в марноті — буде мати досить злиднів. ²⁰ Вірний чоловік багатий на благословення; але хто спішить розбагатіти — не залишиться невинним. ²¹ Звертати увагу на особу — не добре, бо і ради кусня хліба чоловік може згрішити. ²² Хто спішить бути багатим, має заздрісне око, і не гадає, що злидні насунуться на нього. ²³ Хто напоумляє людину, той знайде вкінці більше прихильності, ніж той, що лестить язиком. ²⁴ Хто обкрадає батька свого або матір свою, і скаже: «Це не гріх», той розбійнику друг. ²⁵ Той, хто гордий серцем, розпалює сварку; але хто покладає надію свою на Господа — буде насичений. ²⁶ Хто покладає надію на свій розум, той немудрий; але хто ходить в мудрості — буде врятований. ²⁷ Хто дає убогому, не буде в недостатку, але хто відвертає очі свої, буде мати багато прокльонів. ²⁸ Коли піднімаються нечестиві — ховаються люди, а коли вони зникають, то множаться праведні.

Chapter 29

¹ Людина, що заслуговує покарання, залишається твердошиєю, — буде раптом скрушена, і не буде їй ліку. ² Коли праведники при владі, то радіють люди, а коли запанують нечестиві, то народ стогне. ³ Хто любить мудрість, — той потішає батька; хто ж дружить з блудницями, — той марнує майно своє. ⁴ Цар правосуддям зміцнює край свій; хто ж приймає подарунки — руйнує його. ⁵ Хто лестить ближньому своєму — стелить сіть під ноги йому. ⁶ В гріху лихого чоловіка — сильце йому, а праведник веселиться і радіє. ⁷ Праведник зважає на справи бідних; нечестивий не розбирає справи. ⁸ Зневажники втягають місто в безладдя, а мудрі відвертають гнів. ⁹ Коли мудрий сперечається з безглуздим, то чи гнівається, чи сміється, — спокою не має. ¹⁰ Кровожерний ненавидить чесного; але праведний шукає душі його. ¹¹ Безтямний висловлює весь свій глузд, а мудрий зберігає його на потім. ¹² Як правитель слухає брехні, то всі слуги його нечестиві. ¹³ І убогий і обманник зустрічаються разом, а Господь просвітлює обом їхні очі. ¹⁴ Коли цар судить бідних по правді — престол його утвердиться назавжди. ¹⁵ Різка і догана дають мудрість; але дитина залишена сама собі — соромить матір свою. ¹⁶ Коли множаться нечестиві — зростає і гріховність, але праведні побачать падіння їх. ¹⁷ Карай сина твого, і він дасть тобі спокій, і дасть радість душі твоїй. ¹⁸ Без одкровення згори люд розбещений; але хто тримається Закону — щасливий буває. ¹⁹ Раба не навчиш словами, бо хоч він і розуміє, та не послухає. ²⁰ Чи бачив ти людину поспішливу в словах своїх? Більше надії на нерозумного, ніж на неї. ²¹ Хто з дитинства виховує раба свого в пестощах, то після він захоче сином бути. ²² Гнівлива людина заводить сварку, а несамовитий багатий гріхами. ²³ Гординя людини принижує її, а покірний духом — підноситься в честі. ²⁴ Хто спільник зі злодієм — ненавидить душу свою; він чує прокляття, та не виявляє того. ²⁵ Страх перед людьми — стане пасткою; хто ж покладає надію на Господа — буде спасенний. ²⁶ Багато хто шукає прихильності правителів, та доля людей від Господа. ²⁷ Несправедливий чоловік — мерзота для праведного; а хто ходить правими дорогами — огидний для нечестивого.

Chapter 30

¹ Слова Агура, сина Якея; слова пророчі, які говорив муж цей до Ітіїла, навіть до Ітіїла і Укала: ² Справді, я більший неук, як хто інший, і не маю розуміння людського. ³ Я також не вчився мудрості, і не маю пізнання святих. ⁴ Хто вознісся на небо, або зійшов? Хто зібрав вітер у жменях своїх? Хто завƅязав воду в одежу свою? Хто утвердив всі кінці землі? Яке імƅя йому? Яке імƅя синові його? Чи можеш ти сказати? ⁵ Всяке слово Боже — чисте; Він — щит для тих, хто шукає захисту в Нього. ⁶ Не додавай до слів Його, щоб Він не докорив тобі, і щоб ти не стався неправдомовцем. ⁷ Двох речей я прошу в Тебе, не відмов мені, аж поки умру: ⁸ Віддали від мене марноту і неправду; не давай мені ні убозства, ні багатства; годуй мене хлібом насущним. ⁹ Щоб я не переситився і не відрікся від Тебе, кажучи: «Хто Господь?», а в біді, щоб не став красти; і не зневажав імƅя Бога мого. ¹⁰ Не оскаржуй раба перед паном його, щоб не проклинав тебе, і ти не був винним. ¹¹ Є рід, який проклинає батька свого, і не благословляє матері своєї. ¹² Є рід, який є чистий в очах своїх, але не обмитий від нечистоти своєї. ¹³ Є рід, якого очі гордовиті, і повіки його підняті. ¹⁴ Є рід, якого зуби, як мечі, а щелепи — як ножі, щоб пожирати убогих на землі і нужденних між людьми. ¹⁵ В ненажери є дві доньки: «Давай! Давай!» Ось, три ненажерні, і четверта не скаже: «Годі!» ¹⁶ Гріб і утроба неплідна, земля, яка не насититься водою, і вогонь, — не скажуть: «Досить!» ¹⁷ Око, яке насміхається з батька, і зневажає покору матері своїй, ворони виклюють у долині, і молоді орли поїдять їх. ¹⁸ А це три речі, як дивні для мене, навіть чотири, яких я не розумію: ¹⁹ Дороги орла в повітрі, дороги гадюки на скелі, дороги корабля серед моря і дороги чоловіка до дівчини. ²⁰ Така дорога жінки блудниці; вона наїлась, обтерла рот собі і каже: «Я не вчинила злого!» ²¹ Від трьох тремтить земля, і від чотирьох, яких не може знести: ²² Раба, коли він робиться царем; негідника, коли він наїдається доситу; ²³ огидну жінку, коли вона вийде заміж; і служницю, коли займе місце господині своєї. ²⁴ А ці чотири — малі на землі, але вони надзвичайно мудрі: ²⁵ Мурашки — народ слабенький, але заготовляють поживу свою літом. ²⁶ Гірські миші — народ кволий, але будують доми собі на скелях. ²⁷ Сарана не має царя, але виступає вся злагоджено. ²⁸ Павук — лапками спинається, і в царських палатах буває. ²⁹ Ці троє, котрі ходять злагоджено, навіть четверо виступають: ³⁰ Лев — сильніший між звірами, не поступиться ні перед ким. ³¹ Кінь, козел також і цар, коли з ним військо. ³² Коли ти вчинив глупоту в зарозумілості своїй, і подумав зле, то затули уста рукою. ³³ Бо як при збиванні молока твориться масло, і як удар в ніс спричиняє кровотечу, так і придушений гнів приносить сварку.

Chapter 31

¹ Слова царя Лемуїла; повчання, яке давала йому мати його. ² Що ж, сину мій? Що, сину утроби моєї? Що, сину обітниць моїх? ³ Не віддавай сили твоєї жінкам, ні доріг твоїх губителькам царів. ⁴ Не царям, Лемуїл, не царям вино пити, і не князям — сікер. ⁵ Щоб він не впився і не забув про Закон, і не викривив суду для пригноблених. ⁶ Дайте сікеру тому, хто гине; і вина тому, що має тягар на серці. ⁷ Нехай напƅється і забуде про своє горе, і не згадає більше про терпіння свої. ⁸ Відкривай уста твої за того, хто не має голосу, і для захисту тих, що приречені на зруйнування. ⁹ Відкривай уста твої, судячи справедливо, і на захист справи бідного і нужденного. ¹⁰ Хто знайде жінку чеснотну? Ціна її понад перли. ¹¹ Серце чоловіка її впевнене в ній, і він не залишається без прибутку. ¹² Вона чинить йому добро, а не зло всі дні життя свого. ¹³ Вона здобуває вовну і льон, і охоче працює руками своїми. ¹⁴ Вона, ніби, купецький корабель, здалека здобуває хліб свій. ¹⁵ Вона встає ще досвіта і роздає їжу та належне служницям своїм. ¹⁶ Подумає про поле, і купує його; з плодів рук своїх насаджує виноградник. ¹⁷ Підперізує силою стегна свої і зміцнює рамена свої. ¹⁸ Вона відчуває, що заняття її добре; світильник її не гасне і вночі. ¹⁹ Вона простягає руки свої до прядки, а пальці її тримають веретено. ²⁰ Вона простягає руку свою для убогого, і руку подає злиденному. ²¹ Не боїться холоду для домашніх, бо вся сімƅя її одягнена в подвійну одежу. ²² Вона робить собі килими; шовк і кармазин — одежа її. ²³ Чоловік її знаний у воротах, коли сидить зі старшими краю. ²⁴ Вона робить покривала і продає; і доставляє пояси купцям. ²⁵ Сила і порядність — одежа її; вона весело дивиться в майбутнє. ²⁶ Вона відкриває уста свої з мудрістю, і на язиці її закон доброти. ²⁷ Добре доглядає за ходом господарства свого, і не їсть хліба в марноті. ²⁸ Діти її встають і благословляють її; і чоловік її також хвалить її: ²⁹ «Багато було чеснотливих, а ти перевищила всіх їх!» ³⁰ Миловидність зрадлива, врода — марнотна, а жінка, котра боїться Господа — достойна хвали. ³¹ Віддайте їй по плодам рук її, і нехай її вчинки вихваляють її при брамах!