1 солунян
Chapter 1
1 Павло, Силуан і Тимофій до церкви Солунської, в Бозі Отці і Господі нашім Ісусі Христі: благодать вам і мир! 2 Ми дякуємо Богові завжди за вас усіх, згадуючи про вас в молитвах наших, 3 безперестанку пригадуючи ваше діло віри і труд любові та терпеливість надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим, 4 знаючи, улюблені брати, про те, що Бог вибрав вас. 5 Бо наше благовіствування було у вас не тільки в слові, але і в силі, і в Дусі Святім, і з великою певністю, як ви знаєте, які ми були між вами для вас. 6 І ви стали наслідувати нас і Господа, прийнявши слово в великих стражданнях, з радістю Духа Святого; 7 так що ви стали взірцем для всіх віруючих в Македонії і Ахаії. 8 Бо від вас пронеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаії, але і всюди пройшла слава про віру вашу в Бога так, що нам непотрібно щось говорити. 9 Бо вони самі звіщають про нас, яким був наш прихід до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому і правдивому Богові; 10 і очікувати з неба Сина Його, Якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, Який визволяє нас від майбутнього гніву.
Chapter 2
1 Ви самі, брати, знаєте, що наш прихід до вас не був даремним. 2 Але, постраждавши перед тим і зазнавши зневаги, як ви знаєте, в Филипах, ми з Божою поміччю відважились звіщати вам Євангеліє Боже, незважаючи на сильний опір. 3 Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства; 4 але як Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам Євангеліє, так ми і говоримо, не догоджаючи людям, а Богові, Який випробовує серця наші. 5 Ми ніколи не вживали підлесливого слова, як ви знаєте, ні наміру користолюбства. Бог свідок! 6 Ми не шукаємо слави від людей, ні від вас, ні від інших. 7 Ми могли б прийти з поважністю, як апостоли Христові, але були тихі серед вас, як годувальниця, яка доглядає дітей своїх. 8 Так і ми, з прихильності до вас, раді передати вам не тільки Євангеліє Боже, але і душі наші, — такими дорогими ви нам стали. 9 Бо ж ви памƅятаєте, брати, нашу працю і виснаження: ми працювали день і ніч, щоб нікого з вас не обтяжувати, і проповідували вам Євангеліє Боже. 10 Ви свідки та Бог, як свято, праведно і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими. 11 Бо ви ж знаєте, як кожного з вас, як батько дітей своїх, 12 ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу. 13 Тому ми і дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши Слово Боже, від нас почуте, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є, що й діє у вас, віруючих. 14 Бо ви, брати, стали наслідувати церкви Божі, що в Іудеї в Христі Ісусі, бо і ви перетерпіли так само від своїх земляків, як і ті від іудеїв, 15 які вбили Господа Ісуса і пророків Його, і нас переслідують. Вони не догоджають Богові і ставляться ворожо до всіх людей, 16 забороняючи нам проповідувати язичникам, щоб вони спаслися, і тим доповнюють гріхи свої. Нарешті гнів Божий спіткає їх. 17 А ми, брати, розлучившись з вами на короткий час особисто, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше. 18 Тому-то ми хотіли прийти до вас, особливо я, Павло, раз і вдруге, але сатана перешкодив нам. 19 Хто ж наша надія і радість, чи вінець слави? Чи ж не ви перед Господом нашим Ісусом Христом, в день Його приходу? 20 Бо ви слава наша і радість!
Chapter 3
1 Тому, не стерпівши більше, ми думали краще залишатися в Афінах самі, 2 і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та нашого співробітника в Євангелії Христовім, щоб зміцнити та потішити вас у вірі вашій, 3 щоб ніхто не хитався в цих стражданнях, бо ви самі знаєте, що на це ми призначені. 4 І ви знаєте, коли ми були з вами, то наперед казали вам, що маємо страждати. Так воно і сталося, як ви і знаєте. 5 Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатись про віру вашу, щоб часом спокусник не спокусив вас, і наш труд не був даремним. 6 А тепер, як Тимофій повернувся від вас і приніс нам добру звістку про вашу віру та любов, і що ви завжди маєте добру памƅять про нас, бажаючи бачити нас, як і ми вас, 7 то й ми, брати, в усякому нашому стражданні і нужді нашій, втішились вірою вашою. 8 Тепер ми ожили, знаючи, що ви стоїте в Господі. 9 Яку подяку ми можемо віддати Богові за вас, за всю радість, котрою радіємо за вас перед Богом нашим. 10 Ми вдень і вночі молимося ревно, щоб побачити лице ваше та доповнити те, чого бракує вірі вашій. 11 Сам же Бог і Отець наш та Господь наш Ісус Христос нехай спрямовує дорогу нашу до вас. 12 І Господь нехай примножить і збагатить вас любовƅю один до одного і до всіх, такою самою, яку ми маємо до вас. 13 І щоб зміцнив серця ваші невинними в святості перед Богом і Отцем нашим, у день приходу Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його!
Chapter 4
1 А далі, брати, просимо та благаємо вас у Господі Ісусі, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитися і догоджати Богові, у тому ще більше зростали. 2 Бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса. 3 Бо воля Божа, освячення ваше, щоб ви береглись від розпусти, 4 щоб кожен з вас знав, як утримувати тіло своє в святості і честі, 5 а не в пристрасній похоті, як ті язичники, що не знають Бога. 6 Щоб ви ні в чому не поводилися з братом своїм протизаконно й користолюбно, бо Господь — Месник за все це, як ми і раніше попереджували вас і свідчили вам. 7 Тому що Бог не покликав нас до нечистоти, а до святості. 8 Отож, хто зневажає, зневажає не чоловіка, а Бога. Який дав нам Свого Духа Святого. 9 А про братолюбство, то не має потреби писати до вас, бо ви самі навчені Богом любити один одного. 10 І ви дійсно так поводитесь зі всіма братами в Македонії. Але ми благаємо вас, брати, все більше і більше зростати 11 і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло та працювати своїми руками, як ми заповідали вам, 12 щоб ви поводились пристойно перед сторонніми, і щоб ви ні від кого не залежали. 13 Не хочу ж залишити вас, брати, в незнанні щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14 Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, так і тих, що спочили в Ісусі, Бог приведе з Ним. 15 Це ми говоримо вам словом Господнім, що ми, що живемо і залишимось до приходу Господа, не випередимо померлих. 16 Бо Сам Господь із наказом при голосі архангела та з сурмою Божою, зійде з неба і померлі в Христі воскреснуть першими; 17 потім ми, що лишились живими, будемо підхоплені разом з ними на хмарах, на зустріч Господеві в повітрі, і так ми будемо завжди з Господом. 18 Отже, потішайте один одного цими словами.
Chapter 5
1 А про часи і строки, брати, нема потреби писати вам, 2 бо ви самі знаєте докладно, що день Господній прийде, як злодій уночі. 3 Саме, коли будуть говорити: «Мир і безпечність», несподівано прийде загибель на них, як муки при породіллі, і вони не уникнуть. 4 А ви, брати, не в темряві, щоб день той захопив вас, як злодій. 5 Ви — діти світла і сини дня: ми не належимо ні ночі, ні темряві. 6 Тому не спімо, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі! 7 Бо ті, що сплять — сплять уночі; і ті, що впиваються — впиваються вночі. 8 А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшись в броню віри та любові і в шолом надії спасіння, 9 бо Бог не призначив нас на гнів, а щоб ми одержали спасіння через нашого Господа Ісуса Христа, 10 Який умер за нас, щоб, чи ми пильнуємо, чи спимо, жили разом з Ним. 11 Тому потішайте один одного і збудовуйте один одного, як ви і робите. 12 І ми благаємо вас, брати: шануйте тих, що працюють між вами, і старійшин ваших у Господі, які навчають вас; 13 поважайте їх з великою любовƅю за їхню працю. Будьте в мирі між собою. 14 Благаємо вас, брати: напоумляйте лінивих, потішайте малодушних, підтримуйте слабких, будьте довготерпеливі до всіх. 15 Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, а завжди старайтеся робити добро один для одного і для всіх. 16 Завжди радійте! 17 Безперестанку моліться! 18 За все дякуйте, бо така воля Божа щодо вас в Ісусі Христі. 19 Не вгашайте Духа! 20 Не зневажайте пророцтвами! 21 Досліджуйте все; держіться доброго! 22 Стережіться злого в усякому вигляді! 23 І Сам Бог миру нехай освятить вас у всій повноті; нехай ваш дух, душа і тіло будуть у всій цілості збережені непорочно до приходу Господа нашого Ісуса Христа! 24 Вірний Той, Хто покликав вас, — Він і здійснить це! 25 Брати, моліться за нас! 26 Вітайте всіх братів святим поцілунком. 27 Заклинаю вас Господом, прочитати цього листа перед усіма братами. 28 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами! Амінь.