1 коринтян

Chapter 1

¹ Павло, покликаний на апостола Ісуса Христа волею Божою, і брат Состен, ² віруючим в Корінфі, освяченим в Ісусі Христі, покликаним святим, зі всіма тими, що всюди прикликають імƅя Ісуса Христа, їхнього і нашого Господа: ³ благодать вам і мир від Бога, Отця нашого і Господа Ісуса Христа! ⁴ Я дякую завжди моєму Богові за вас, ради благодаті Божої, даної вам в Ісусі Христі, ⁵ бо ви збагатились в Ньому всім, усяким словом і всяким знанням, ⁶ тому, що свідчення про Христа утвердилось між вами; ⁷ і тому ви не маєте недостатку в жоднім даруванні, очікуючи зƅявлення Господа нашого Ісуса Христа, ⁸ Який зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день приходу Господа нашого Ісуса Христа. ⁹ Вірний Бог, Який покликав вас до товариства з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим. ¹⁰ Благаю вас, брати, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви не сперечалися, і щоб не було розділення між вами, але щоб ви були обƅєднані в однім розумінні і в однаковім думанні. ¹¹ Від Хлоїних мені стало відомо про вас, брати, що між вами є суперечки. ¹² Мені відомо, що кожний у вас говорить: «Я послідовник Павла»; «Я послідовник Аполлоса»; «Я послідовник Кифи»; «Я послідовник Христа». ¹³ Хіба ж Христос поділився? Хіба Павло був розпƅятий за вас? Чи ж ви хрестились в імƅя Павлове? ¹⁴ Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Кріспа і Гая, ¹⁵ щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє імƅя. ¹⁶ Охрестив я також дім Степанів, а більше не знаю, чи я ще кого хрестив. ¹⁷ Тому що Христос не послав мене хрестити, а проповідувати Євангеліє, не словами людської мудрості, щоб хрест Христа не втратив своєї сили. ¹⁸ Для невіруючих новина про те, що Христос умер на хресті для того, щоб спасти їх, є просто вигадкою, а для нас, віруючих, це є вияв сили Божої. ¹⁹ Написано: «Я знищу мудрість мудрих і відкину розум розумних». ²⁰ Де мудрий? Де книжник? Де дослідник віку цього? Чи Бог не обернув мудрість світу цього в глупоту? ²¹ Через те, що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в мудрості Божій, то Богові до вподоби було спасти віруючих через мудрість проповіді. ²² Іудеї вимагають ознак, а греки шукають мудрості; ²³ а ми проповідуємо Христа розпƅятого; для іудеїв камінь спотикання, а для язичників — безумство; ²⁴ для самих же покликаних, іудеїв і греків, Христос є Спасителем, основою Божого плану їхнього спасіння. ²⁵ Тому що немудре Боже — розумніше від людської мудрості, а немічне Боже — сильніше від людської сили. ²⁶ Подивіться на покликаних ваших, брати, що небагато серед вас мудрих, небагато сильних, небагато благородних; ²⁷ але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу вибрав Бог, щоб засоромити сильне; ²⁸ і простих світу і зневажених вибрав Бог і те, що є нічим, щоб обернути в ніщо те, що є чимсь, ²⁹ щоб жодна людина не хвалилася перед Богом. ³⁰ Але ви маєте життя в Христі Ісусі, Який став нам мудрістю від Бога, і праведністю, І освяченням, і відкупленням, ³¹ щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом».

Chapter 2

¹ А. я, брати, як прийшов до вас, то прийшов не з пишномовними словами чи пишними ідеями звіщати вам свідчення Боже; ² я вирішив не знати нічого між вами, крім Ісуса Христа і то розпƅятого. ³ І я прибув до вас в немочі: заляканий і несміливий. ⁴ І слово моє і проповідь моя були не в переконливих словах людської мудрості, а в доказі Духа і сили, ⁵ щоб віра ваша базувалася не на мудрості людській, а на силі Божій. ⁶ Мудрість ми проповідуємо між дозрілими віруючими; і мудрість не світу цього, ані володарів світу цього, які проминають, ⁷ але ми проповідуємо мудрість Божу таємну, заховану, яку Бог призначив перед віками на славу нашу; ⁸ якої ніхто з володарів світу цього не пізнав, бо коли б пізнали, то не розпƅяли б Господа слави. ⁹ Але, як написано: «Чого око не бачило і вухо не чуло, і що на серце чоловікові не прийшло, те Бог приготував тим, які люблять Його». ¹⁰ А Бог відкрив це нам Духом Своїм, бо Дух досліджує все, навіть тайни Божі. ¹¹ Хто ж з людей знає думки людини, як не дух людський, який є в ній? Так само і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого. ¹² А ми прийняли не духа світу цього, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам Богом, ¹³ що ми і говоримо не словами людської мудрості, а словами мудрості Духа Святого, висловлюючи духовну правду духовними словами. ¹⁴ Тілесний чоловік не сприймає того, що від Духа Божого, так як це для нього глупота, і він не може того розуміти, тому що про це треба розрізняти духовно. ¹⁵ А духовний судить про все, але він сам не підлягає людському осудові. ¹⁶ «Хто пізнав розум Господній, щоб міг навчати його?» А ми знаємо задуми Христа.

Chapter 3

¹ І я, брати, не міг говорити з вами, як з духовними, але як з тілесними, як з немовлятами в Христі. ² Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її споживати та й тепер ще не можете, ³ тому що ви ще тілесні. Якщо між вами є заздрість і сварки, то хіба ви не тілесні? І чи не по-людському звичаю ви поводитесь? ⁴ Коли хто каже: «Я послідовник Павла», а інший: «Я послідовник Аполлоса», то хіба ви не світські? ⁵ Хто ж Алоллос? Хто ж Павло? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, і то наскільки кому дав Господь. ⁶ Я посадив, Аполлос поливав, а Бог зростив. ⁷ Тому ніщо є той, хто садить, і той, хто поливає, бо лише Бог вирощує все. ⁸ І хто садить, і хто поливає, має одну ціль; і кожний одержить свою нагороду згідно своєї праці. ⁹ Ми співробітники Божі; ви — Божа нива, Божа будівля. ¹⁰ По даній мені благодаті Божій, я, як мудрий будівничий, положив основу, а інший будує на ній. Але нехай кожен пильнує, як він будує на ній. ¹¹ Іншої основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос. ¹² Коли хто будує на цій основі із золота, срібла, дорогоцінного каміння, з дерева, сіна, соломи, — ¹³ діло кожного буде виявлене у світлі дня, буде виявлене вогнем; і вогонь випробує діло кожного, яке воно є. ¹⁴ Якщо чиєсь діло, яке він творив, устоїть, той отримає нагороду; ¹⁵ коли ж чиєсь діло згорить, той буде мати втрату, але він спасеться, тільки так, ніби вискочив з вогню. ¹⁶ Чи ви не знаєте, що ви є храм Божий, і Дух Божий живе у вас? ¹⁷ Якщо хто зруйнує храм Божий, того зруйнує Бог, тому що храм Божий святий, а цей храм — ви. ¹⁸ Нехай ніхто не обманює себе. Коли хто з вас думає, що він мудрий в світі цьому, нехай зробиться немудрим, щоб стати мудрим. ¹⁹ Мудрість світу цього є глупота в очах Божих. Адже написано: «Він ловить мудрих в лукавстві їхньому». ²⁰ І знов: «Господь знає думки мудрих, що вони марні». ²¹ Отож, нехай ніхто не шукає мудрості людської, бо Бог дав вам все, що вам потрібно. ²² Він дав вам Павла, Аполлоса і Петра, щоб допомагали вам. Бог дав вам, увесь світ для вашого користування. Життя і навіть смерть підкоряються вам. Бог дав вам усе в теперішньому і в майбутньому світі. Все належить вам, ²³ ви ж належите Христові, а Христос є Бог,

Chapter 4

¹ Нехай кожен вважає нас, як служителів Христових і як управителів тайн Божих. ² А від управителів вимагається, щоб кожен виявився вірним. ³ Але для мене, то це мала справа чи ви будете судити мене, чи будь-який суд людський, бо я і сам не суджу себе. ⁴ Моє сумління чисте, але це не робить мене невинним; Суддя ж мій — Господь. ⁵ Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який і висвітлить заховане в темряві і виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога. ⁶ Це ж, брати, я застосував до себе і до Аполлоса ради вас, щоб ви навчилися від нас не думати більше того, що написано, щоб ніхто з вас не гордився один перед другим. ⁷ Чому ви так вихваляєтеся? Все, що ви маєте, ви одержали від Бога. А якщо ви одержали від Бога, то чому поводитеся так, наче ви такі мудрі, що здобули все це власними силами? ⁸ Ви думаєте, що вже духовно наситились, ви вже збагатились, ви почали царювати без нас. Коли б то ви уже зацарювали, щоб і ми царювали з вами! ⁹ Я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми в процесії, мов на арені призначених на смерть; ми стали видовищем світові, і ангелам, і людям. ¹⁰ Ми нерозумні ради Христа, але ви мудрі в Христі; ми немічні, ви ж міцні; ви славні, а ми в зневазі. ¹¹ До цього часу ми голодуємо і відчуваємо спрагу, і ми нагі, і биті, і безпритульні. ¹² І трудимось, працюючи своїми руками. Нас обмовляють, — ми ж благословляємо; нас переслідують, — ми терпимо; ¹³ нас ганьблять, а ми відповідаємо ласкаво; ми стали, як сміття для світу, як порох під ногами людей. ¹⁴ Пишу я це не для того, щоб засоромити вас, але як любих дітей моїх я застерігаю вас. ¹⁵ Хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, ви не маєте багато батьків, бо я вас породив в Ісусі Христі через Євангеліє. ¹⁶ Тому благаю вас: будьте моїми послідовниками! ¹⁷ Для цього послав я до вас Тимофія, мого улюбленого сина і вірного в Господі, який пригадає вам про вчення Христа, яке я навчаю всюди, в кожній церкві. ¹⁸ Тепер дехто з вас загордився, немов би я не мав прийти до вас. ¹⁹ Та я прийду до вас скоро, як Господь захоче; і пізнаю чи ці горді люди лише базікають, чи справді мають Божу силу. ²⁰ Бо Царство Боже не в слові, а в силі. ²¹ Чого ви хочете? Чи прийти до вас з батогом, чи з любовƅю та з духом лагідності?

Chapter 5

¹ Справді, ходять чутки, що у вас перелюб, і такий перелюб, якого не чути навіть між язичниками, — що хтось має за жінку батькову жінку. ² І ви загордились, замість того, щоб засмутитись і вигнати того, хто вчинив таке з-поміж вас. ³ Отже, я, хоч відсутній тілом, але присутній духом, вже розсудив, як присутній: того, хто таке вчинив, ⁴ в імƅя Господа нашого Ісуса Христа, як зберетеся ви, а я духом буду з вами, силою Господа нашого Ісуса Христа, ⁵ віддати такого сатані на виснаження плоті, щоб дух спасся в день приходу Господа Ісуса. ⁶ Не добра ваша хвальба. Хіба ви не знаєте, що трохи закваски заквашує все тісто? ⁷ Отож, очистіть стару закваску, щоб вам стати новим тістом, бо ви безквасні. Пасха наша — Христос, принесений у жертву за нас. ⁸ Тому святкуймо не в старій заквасці, не в заквасці злоби і лукавства, а з опрісноками чистоти й істини. Залучіть лукавого з-поміж себе ⁹ Я писав в листі не мати нічого спільного з перелюбниками; ¹⁰ але не взагалі а перелюбниками світу цього чи з зажерливими, чи грабіжниками, чи ідолослужителями, бо тоді ми мусили б вийти із світу. ¹¹ А тепер я писав вам не мати спілкування з тим, хто, називаючись братом, є перелюбник чи зажерливий, чи ідолослужитель, чи наклепник, чи пƅяниця, чи грабіжник, — з такими навіть разом не їсти! ¹² Чого мені судити тих, що не належать до церкви? Чи ж ви не судите тих, що з вами? ¹³ Тих же, що осторонь, судить Бог. Тому вилучіть з-поміж себе розпусного.

Chapter 6

¹ Чи посміє хто а вас, маючи справу проти другого, судитися в неправедних, а не в святих? ² Хіба ви не знаєте, що святі будуть судити світ? Якщо ж світ буде судимий вами, то чи ж ви не спроможні судити справи маловажні серед своїх? ³ Хіба ви не знаєте, що ми будемо судити ангелів? То ж тим більше справи життєві! ⁴ А ви, якщо маєте суд про життєві справи, то призначаєте суддями тих, які навіть не є віруючими. ⁵ Кажу це вам на сором. Чи ж немає між вами ні одного мудрого, який міг би розсудити між братами своїми? ⁶ Але брат судиться з братом, і то перед невірними. ⁷ Це вже є великий сором для вас, що ви маєте суди між собою. Чому вам краще не потерпіти кривди? Чому краще не терпіти шкоди? ⁸ Але ви самі кривдите та обдираєте, та ще й братів ваших. ⁹ Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Царства Божого? Знайте, що ніхто: ні розпусники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні розбещені, ні мужоложники, ¹⁰ ні злодії, ні зажерливі, ні пƅяниці, ні наклепники, ні грабіжники — не успадкують Царства Божого! ¹¹ А такими були декотрі з вас, але ви обмились, але ви освятились, але ви оправдались іменем Господа Ісуса Христа і Духом Бога нашого. ¹² Все мені можна, та не все корисне. Все мені можна, та ніщо не повинно володіти мною. ¹³ їжа для шлунка, а шлунок для їжі. Бог же знищить і те і друге. А тіло не для розпусти, а для Господа, і Господь для тіла. ¹⁴ Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю. ¹⁵ Хіба ви не знаєте, що тіла ваші — члени тіла Христового? То чи ж візьму я члени Христові і зƅєднаю їх з членами розпусниці? Зовсім ні! ¹⁶ Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом, бо сказано: «Обоє будуть тілом одним». ¹⁷ А хто поєднується з Господом, стає одним духом з Ним. ¹⁸ Втікайте від розпусти! Всякий гріх, який чоловік робить, є поза тілом. А хто займається розпустою — грішить проти власного тіла. ¹⁹ Хіба ви не знаєте, що тіло ваше є храм Духа Святого, Який живе у вас, Якого ви маєте від Бога, і ви належите не собі? ²⁰ Адже ви куплені дорогою ціною. Отже, славте Бога в тілі вашому і в дусі вашому, бо вони Божі.

Chapter 7

¹ А про те, що ви питали мене, то добре було б чоловікові не женитися. ² Але, щоб уникнути розпусти, нехай кожний має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка. ³ Нехай чоловік віддає належне своїй жінці, а жінка своєму чоловікові. ⁴ Тіло жінки не належить лише їй, воно належить також її чоловікові. Так само і тіло чоловіка не належить лише йому, воно належить також його жінці. ⁵ Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою на деякий час, щоб бути в пості і молитві, а потім сходьтеся знову разом, щоб сатана не спокутував вас нестриманістю вашою. ⁶ Це ж даю вам, як пораду, а не як наказ. ⁷ А я хочу, щоб всі люди були, як і я, але кожен має свій дар від Бога: один такий, другий інакший. ⁸ Говорю нежонатим і вдовам: добре їм, якщо вони залишаться такими як я. ⁹ Але якщо не можуть стримуватися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися. ¹⁰ А одруженим же наказую не я, а Господь: нехай не розлучається жінка з чоловіком своїм! ¹¹ А коли розлучиться, нехай залишається незаміжньою або нехай помириться з чоловіком своїм; і чоловік нехай не відпускає жінки своєї. ¹² А іншим я говорю, не Господь: якщо якийсь брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, то нехай не відпускає її. ¹³ І жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, нехай не залишає його. ¹⁴ Бо невіруючий чоловік освячується в жінці, а невіруюча жінка освячується в чоловікові; інакше діти ваші були б нечисті, а тепер вони святі. ¹⁵ Якщо невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається. Невіруючий чоловік чи жінка не звƅязані в таких випадках: Бог покликав нас жити в мирі. ¹⁶ Звідки знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінку? ¹⁷ Тільки кожний поводься так, як Бог призначив, як Господь покликав тебе. Так я наказую усім церквам. ¹⁸ Чи хто покликаний обрізаним, — не крийся з тим, чи хто покликаний необрізаним, — не обрізуйся. ¹⁹ Обрізання ніщо, і не обрізання ніщо, а головне дотримування заповідей Божих. ²⁰ Нехай кожен залишається в такому стані, в якому покликаний. ²¹ Чи ти покликаний був рабом? Не турбуйся про те, але коли ти можеш стати вільним, то використай це. ²² Покликаний в Господі раб, в Господі є вільний; так само покликаний вільний, є раб Христа. ²³ Ви куплені дорогою ціною, тож не робіться невільниками людей. ²⁴ Брати, нехай кожен, в якому стані був покликаний, в такому кожен нехай залишається перед Богом. ²⁵ Відносно дівоцтва не маю повеління від Господа, але я даю пораду як той, що одержав від Господа мудрість, якій можна довіряти. ²⁶ Я вважаю, що ліпше, задля теперішніх утисків, людині залишитися в такому стані, в якому вона є. ²⁷ Ти звƅязаний з жінкою? Не шукай розлучення. Розвƅязався з жінкою? Не шукай жінки. ²⁸ А коли й оженишся, то ти не згрішиш; і коли дівчина вийде заміж, то не згрішить. Але замужні будуть мати тепер багато біди в цьому житті, а мені вас жаль. ²⁹ Я хочу цим сказати вам, брати, що час короткий, тож нехай ті, що мають жінок, будуть як ті, що не мають, ³⁰ а ті, що плачуть, як ті, що не плачуть, а хто радіє, як ті, що не радіють, а хто купує, якби ті, що нічого не придбали, ³¹ а ті, що користуються цим світом, немов би не користуються, бо стан світу цього минає. ³² А я хочу, щоб ви були вільні від клопотів. Нежонатий клопочеться про речі Господні, як догодити Господеві, ³³ а жонатий турбується про речі життєві, як догодити жінці. ³⁴ Є різниця між жінкою і дівчиною. Незаміжня жінка клопочеться про справи Господні, щоб бути святою тілом і духом. А заміжня — про справи життєві, як має догодити чоловікові. ³⁵ А я кажу це на вашу користь, а не щоб накинути на вас пута, та щоб ви пристойно і ревно служили Господеві. ³⁶ Коли хтось думає про свою дочку, що недобре буде, коли вона в зрілих літах і так мала б залишатись, то нехай робить, що хоче, — не згрішить, нехай вона одружується. ³⁷ Але якщо хтось непохитно твердий у своєму серці і не стиснутий нуждою і, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своєму серці берегти свою дочку, той робить добре. ³⁸ Тому той чоловік, який видає свою дочку заміж, робить добре, а хто не видає, — робить краще. ³⁹ Жінка звƅязана законом, доки живе чоловік її, а якщо чоловік її помре, то вона вільна вийти заміж за кого хоче, аби тільки в Господі. ⁴⁰ Але вона блаженніша, коли такою залишиться, за моєю порадою, бо думаю, що і я маю Дух Божий.

Chapter 8

¹ Щодо вашого питання про споживання їжі, яка приносилась ідолам, то в цій справі кожний має свою думку і вірить, що його розуміння цього питання є вірне. Проте часом таке непохитне переконання приводить до зарозумілості, а головне, що нам потрібно для зміцнення і процвітання церкви, це любов. Знання ж чваниться, а любов будує. ² Якщо хтось думає, що вій щось знає, той нічого ще не знає так, як треба знати. ³ Коли ж хтось любить Бога, тому дано знання від Бога. ⁴ Отже, відносно споживання ідольських жертв ми знаємо, що ідоли є ніщо в світі, і що нема іншого Бога, крім одного. ⁵ Хоч і є так звані боги чи то на небі, чи на землі, ⁶ та ми знаємо, що є лише один Бог Отець, з Якого все постало і ми живемо для Нього; і один Господь Ісус Христос, через Якого все постало, і Він дає нам життя. ⁷ Тане всі знають про це, бо деякі люди так привикли до ідолів, що вони ще й досі мають, докори совісті, коли їдять їжу, яка приносилась ідолам, вважаючи її оскверненою. ⁸ Але їжа не наближає нас до Бога; коли ми їмо, ми не кращі, і коли не їмо, ми не гірші. ⁹ Але стережіться, щоб ця свобода ваша не послужила на спотикання для немічних. ¹⁰ Коли хтось бачить тебе, що, знаючи про це, ти споживаєш їжу в ідольському храмі, то чи ж сумління його, будучи немічним, не спонукає і його їсти те, що було принесено в жертву ідолам. ¹¹ І через те, що ти, знаючи це, поступаєш так, загине немічний брат, за котрого помер Христос. ¹² Отже, коли ви грішите проти братів, вражаючи їхнє немічне сумління, ви грішите проти Христа. ¹³ А тому, коли споживання мƅяса, яке приносилось ідолам, спокушає брата мого, ніколи не буду їсти мƅяса, щоб брата мого не спокутувати.

Chapter 9

¹ Чи ж я не апостол? Чи ж я не вільний? Чи я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Чи ж ви не моя праця в Господі? ² Якщо я не апостол для інших, то для вас я є апостол; і доказом мого апостольства є ви в Господі. ³ Ось моя оборона перед тими, хто осуджує мене. ⁴ Хіба ми не маємо права їсти та пити? ⁵ Хіба ми не маємо права водити з собою сестру, жінку, як і інші апостоли, і як брати Господні, і Кифа? ⁶ Чи тільки я і Варнава не маємо права не працювати? ⁷ Хто служить у війську своїм коштом? Хто садить виноградник і не їсть плоду з нього? Або хто пасе отару і не пƅє молока від отари? ⁸ Чи я говорю це по-людському? Чи не говорить і Закон про це також? ⁹ Бо написано в Законі Мойсеєвім: «Не завƅязуй рота волові, коли він зерно молотить». Чи Бог піклується тільки про волів? ¹⁰ Чи говорить Він це для нас? Так, для нас це написано, бо той, хто оре, і той, хто молотить, робить це, сподіваючись одержати частку врожаю. ¹¹ Якщо ми сіяли серед вас духовне, чи ж буде велика річ, коли пожнемо від вас матеріальне? ¹² Якщо інші мають право бути на вашому утриманні, то чи ж не тим більше ми? Але ми не користувались тим правом, та все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди для Євангелія Христового. ¹³ Хіба ви не знаєте, що ті, що працюють в храмі, живуть з храму? І ті, що прислуговують при жертовнику, мають частку від жертовника? ¹⁴ Так і Господь повелів, щоб ті, хто проповідує Євангеліє, — жили з Євангелія. ¹⁵ Але я не користався цими правами. І не написав я для того, щоб так було зроблено і для мене, бо мені краще померти, ніж щоб хтось мав би славу мою знівечити. ¹⁶ Коли я проповідую Євангеліє, то нема мені чим хвалитись — це моя повинність, і горе мені, коли я не проповідую Євангелія. ¹⁷ Та коли я роблю це добровільно, я маю нагороду, але коли недобровільно, то виконую доручене мені служіння. ¹⁸ Яка ж тоді моя нагорода? Лише та, що, проповідуючи Євангеліє, я звіщаю Євангеліє Христове даром, не використовуючи особистих прав щодо благовісти. ¹⁹ Та, будучи вільним від усіх, я став слугою для всіх, щоб придбати найбільше для Христа. ²⁰ Для іудеїв, я був як іудей, щоб придбати іудеїв; для підзаконних був як підзаконний, сам не бувши підзаконним, щоб придбати підзаконних. ²¹ Для тих, що не мають Закону, я став як той, що без Закону, не будучи без Закону перед Богом, а підзаконний Христові, щоб придбати тих, що не мають Закону. ²² Для немічних я був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став всім, щоб спасти хоча б декотрих. ²³ І все це я роблю заради Євангелія, щоб бути учасником в його благословенні. ²⁴ Хіба ви не знаєте, що ті, що біжать на змаганнях, біжать усі, але лише один одержує нагороду? Біжіть так, щоб і ви одержали нагороду. ²⁵ І кожен, хто змагається, стримується від усього. Вони, щоб одержати тимчасовий вінець, а ми — вічний. ²⁶ І тому я біжу не так, як людина без цілі; і борюсь не так, як би бƅючи повітря, ²⁷ але стримую і приборкую тіло моє, щоб часом, проповідуючи іншим, самому не залишитися недостойним.

Chapter 10

¹ Не хочу ж, брати, щоб ви не знали, що предки наші всі під хмарою були, і всі перейшли через море; ² і всі охрестилися в Мойсея, в храмі і в морі; ³ і всі їли ту саму духовну їжу; ⁴ і пили той самий духовний напій, бо пили від духовної Скелі, яка йшла вслід за ними; Христос був цією скелею. ⁵ Але багатьох з них Бог не вподобав, тому загинули вони в пустині. ⁶ А це були приклади для нас, щоб ми не були такі пожадливі до зла, як вони були. ⁷ І не будьте ви ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти і пити, а потім встали, щоб віддаватися язичницьким втіхам і веселощам». ⁸ Не будемо займатися розпустою, як деякі робили, — і полягло їх в один день двадцять три тисячі. ⁹ Не будем випробовувати Христа, як деякі з них випробовували і загинули від змій. ¹⁰ Не нарікайте, як деякі з них нарікали і загинули від ангела-губителя. ¹¹ Все це трапилося з ними, як приклади для нас, а записано як пересторога нам, яких досяг кінець світу. ¹² Тому, хто думає, що він стоїть, — нехай стережеться, щоб не впасти, ¹³ Вас спіткала спокуса не інша, як тільки людська, проте вірний Бог, Який не допустить, щоб ви були спокушувані понад ваші сили, а при спокутуванні дасть вам і полегшення, щоб ви могли спокусу перенести. ¹⁴ Тому, любі мої, втікайте від служіння ідолам. ¹⁵ Я говорю як мудрим: розсудіть самі те, про що я говорю. ¹⁶ Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є причастям крові Христової? Хліб, який ламаємо, чи не є причастям тіла Христового? ¹⁷ Оскільки є одна хлібина, а ми, яких є багато, становимо одне тіло, ми всі одержуємо частину з цієї хлібини. ¹⁸ Погляньте на людей Ізраіля: чи ті, які їдять жертвоприношення, не є спільниками жертовника? ¹⁹ Що хочу цим сказати? Чи ідол є щось? І чи ідольська жертва є чимсь? ²⁰ Ні. Але те, що язичники приносять в жертву, вони приносять демонам, а не Богові, а я не хочу, щоб ви були спільниками демонів. ²¹ Ви не можете пити з чаші Господньої і з чаші демонської; не можете їсти хліб з Господнього столу і хліб з демонського столу. ²² Чи будемо гнівити Господа? Хіба ми сильніші від Нього? ²³ Все мені можна, та не все на користь. Все мені можна, та не все конструктивне. ²⁴ Нехай ніхто не шукає для себе користі, а кожний для іншого. ²⁵ Усяке мƅясо, що продається на ринку, — їжте, не питаючи про те, чи воно приносилось ідолам. ²⁶ Бо земля є Господня і все, що заселяє її. ²⁷ Коли хтось з невіруючих покличе вас, і ви схочете піти, то що поставлять перед вами, — їжте з чистим сумлінням. ²⁸ Коли ж хтось скаже вам: «Це мƅясо приносилось в жертву ідолам», — не їжте ради того, хто сказав, і ради сумління. Бо земля є Господня і все, що є на землі. ²⁹ Сумління, говорю, не твоє, а другого. Бо навіщо моя свобода мала б обмежуватись сумлінням іншого? ³⁰ Коли ж я з подякою щось споживаю, то навіщо обмовляти мене за те, за що я дякую? ³¹ Отже, чи ви їсте, чи пƅєте, чи що інше робите, робіть все на славу Божу. ³² Не будьте причиною спокуси ні іудеям, ні еллінам, ні віруючим; ³³ отак як і я догод жую всім в усьому, не шукаючи для себе користі, а для багатьох, щоб вони спаслися.

Chapter 11

¹ Будьте наслідувачами мене, як і я наслідую Христа! ² Хвалю вас, брати, що все ви памƅятаєте і тримаєтесь вчення, яке я передав вам. ³ Також хочу, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова є Христос, а голова жінки — чоловік, а голова Христові — Бог. ⁴ Кожний чоловік, як молиться чи пророкує з покритою головою, осоромлює свою голову. ⁵ Але кожна жінка, як молиться чи пророкує з головою непокритою, осоромлює свою голову, бо це так, якби вона була підстрижена. ⁶ Коли жінка не покривається, то нехай стрижеться; якщо ж жінці соромно стригтися чи бритися, — нехай покривається. ⁷ Отже, чоловік не потребує покривати голову, так як він образ і слава Божа. А жінка — слава чоловікові. ⁸ Бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка; ⁹ і не чоловік створений для жінки, а жінка для чоловіка. ¹⁰ Тому, з цієї причини і ради ангелів, жінка повинна мати на голові ознаку влади над нею. ¹¹ Проте в Господі жінка не є незалежною від чоловіка, а чоловік не є незалежний від жінки. ¹² Так як жінка від чоловіка, так чоловік народжується від жінки; все ж це від Бога. ¹³ Розсудіть же самі: чи личить жінці молитися Богові з непокритою головою? ¹⁴ Чи ж сама природа не вчить вас, що коли чоловік має довге волосся, то це сором для нього? ¹⁵ Якщо жінка має довге волосся, то це слава для неї; так як волосся дане їй замість покривала. ¹⁶ А коли б хтось схотів заперечити це, то ні ми, ні церкви Божі іншого звичаю не маємо. ¹⁷ Також хочу говорити і про іншу справу, з якою я не погоджуюсь. Бо виглядає так, що більше зла, ніж добра приносять вам ваші зібрання під час Господньої вечері. ¹⁸ По-перше, я чув, що коли ви збираєтеся, як церква, то між вами бувають розділення, цьому я частково вірю. ¹⁹ Безсумнівно, що мусять бути між вами розбіжності думок, щоб виявилось, хто з вас має рацію в очах Божих. ²⁰ Коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню вечерю, ²¹ бо кожен спішить перше зƅїсти свою вечерю, не поділившись з іншими, і тому один буває голодний, а інший впивається. ²² Хіба ви не маєте домів, щоб там їсти і пити? Ви зневажаєте Церкву Божу і осоромлюєте тих, що нічого не мають. Що сказати вам? Чи похвалю вас за це? Не похвалю! ²³ Я ж прийняв від Господа те, що і вам передав, що Господь Ісус в ту ніч, в яку був виданий, взяв хліб, ²⁴ подякував Богові, розламав і сказав; «Візьміть, їжте — це тіло Моє, яке ламається за вас; це робіть на спомин про Мене». ²⁵ Так само і чашу взяв після вечері, і сказав: «Чаша ця — Новий Завіт в Моїй крові; це чиніть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене». ²⁶ Кожний раз, як їсте хліб цей і пƅєте чашу цю, — звіщаєте смерть Господню, аж доки Він прийде. ²⁷ Тому то, хто буде їсти хліб цей і пити чашу цю недостойно, буде винний супроти тіла і крові Господньої. ²⁸ Нехай чоловік перевірить себе і тоді нехай їсть цей хліб і пƅє з цієї чаші. ²⁹ А хто їсть і пƅє недостойно, їсть і пƅє осудження на самого себе, не роздумуючи про тіло Господнє. ³⁰ Через це багато між вами немічних та хворих, і навіть багато з вас померли. ³¹ Коли б ми судили самі себе, то засуджені не були б. ³² А коли Господь нас судить, то Він нас карає тому, щоб ми зі світом не були засуджені. ³³ Отож, брати мої, коли сходитесь разом, щоб їсти, то чекайте один на одного. ³⁴ А коли хто голодний, нехай їсть вдома, щоб ви не сходилися на осудження. А дальші вказівки я дам, коли прийду.

Chapter 12

¹ Відносно духовних дарів, брати, то не хочу залишити вас необізнаними. ² Ви знаєте, що коли ви були язичниками, то ходили до німих ідолів, до них вас нестримно тягнуло. ³ Тому кажу вам, що ніхто, промовляючий Духом Божим, не скаже анафеми на Ісуса; і ніхто не може назвати Ісуса Господом, як тільки через Духа Святого. ⁴ Дари є різні, але Дух той самий; ⁵ і служіння б різні, але Господь той самий; ⁶ і дії є відмінні, але Бог той самий, Який творить все в усьому. ⁷ І кожному дається виявлення духа на користь. ⁸ Одному дається Духом слово мудрості, а другому — слово знання, тим же Духом; ⁹ іншому дається віра, тим же Духом, а іншому дари зцілення даються, тим же Духом; ¹⁰ іншому творення чуд; Іншому пророкування; іншому розпізнавання духів; іншому різні мови; іншому вияснювання мов. ¹¹ Але все те робить один і той же Дух, наділяючи кожного окремо, як Він хоче. ¹² Так як тіло є одне, але має багато членів, а всі члени належать до одного тіла, хоч їх є багато, але вони творять одне тіло, — так і Христос. ¹³ Одним Духом ми всі охрещені в одно тіло чи іудеї, чи елліни, чи невільники, чи вільні; і всі ми напоєні одним Духом. ¹⁴ Тіло не є з одного члена, а складається з багатьох членів. ¹⁵ Якщо нога скаже: «Я не належу до тіла, тому що я не рука», то хіба через те вона не від тіла? ¹⁶ І якщо вухо скаже: «Я не від тіла, тому що я не око», то хіба через те воно не від тіла? ¹⁷ Коли б все тіло було оком, то де слух? Коли б все було слух, то де нюх? ¹⁸ Але Бог розташував всі члени в тілі, як сподобалось Йому. ¹⁹ А коли б всі були одним членом, то де тоді тіло? ²⁰ Але тепер — багато членів, та одне тіло. ²¹ І око не може сказати руці: «Ти мені не потрібна», або голова ногам: «Ви мені не потрібні». ²² Ні, особливо члени тіла, які хоч можуть здаватися слабшими, є дуже потрібні, ²³ а члени тіла, які нам здаються зовсім непошанованими, ми трактуємо з великою пошаною, а наші непристойні члени трактуються з особливою скромністю. ²⁴ Тоді як наші пристойні члени того не потребують, але Бог так склав тіло, що дав більшу честь менш досконалому, для того, ²⁵ щоб не було поділення в тілі, а щоб члени однаково дбали один про одного. ²⁶ І коли один член терпить, всі члени терплять з ним; якщо один пошанований, то всі члени радіють з ним. ²⁷ Тепер ви — тіло Христове, а окремо — члени тіла. ²⁸ І Бог призначив у Церкві, яка є тілом Його, деяких членів: по-перше, апостолами, по-друге, пророками, по-третє, вчителями, потім дав дари творення чуд, також дари зцілення, допомоги, управління, дари говорення різними мовами, ²⁹ Чи всі апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі? Чи всі творять чуда? ³⁰ Чи всі мають дари зцілення? Чи всі говорять мовами? Чи всі вияснюють? ³¹ Ні, але старайтесь одержати кращі з цих дарів, а я покажу вам дорогу ще кращу від цих дарів.

Chapter 13

¹ Якщо я говорю мовами людськими і ангельськими, та не маю любові, то я став, як та мідь брязкаюча або бубон гудячий. ² І якщо я маю дар пророцтва і знаю всі тайни і все знаю, і якщо маю таку віру, що можу переставляти гори, а не маю любові, то я ніщо. ³ І якщо я роздам убогим все своє майно, і якщо я віддам тіло своє на спалення, а не маю любові, то нема мені з того ніякої користі. ⁴ Любов довготерпелива, любов лагідна, любов не заздрить, любов не чваниться, не є горда, ⁵ любов не образлива, не своєкорислива, не роздратовується, не гнівлива, ⁶ не радіє з несправедливості, а тішиться правдою, ⁷ завжди захищає, завжди довіряє, завжди надіється, завжди стійка. ⁸ Усі особливі дари і сила, одержані від Бога, колись перестануть проявлятися, а любов є вічною. Колись дари пророцтва, говорення незнаними мовами й особливе знання зникнуть. ⁹ То ж ми знаєм частково і пророкуєм частково; ¹⁰ коли ж настане досконале, тоді часткове зникне. ¹¹ Коли я був дитиною, то я говорив, як дитина, розумів, як дитина, думав, як дитина; коли ж я став мужем, то залишив все дитяче. ¹² А тепер ми бачимо наче через затемнене скло, а потім побачимо лицем до лиця; тепер я розумію частково, а потій я пізнаю повністю, як і я є пізнаний повністю. ¹³ А тепер залишаються віра, надія і любов, а найбільша з них — любов.

Chapter 14

¹ Дбайте про любов і прагніть дарів духовних, а особливо бажайте одержати дар пророкування. ² А хто говорить іншою мовою — говорить не людям, а Богові, бо ніхто його не розуміє, тому що він духом говорить таємне. ³ А хто пророкує, той говорить людям на повчання, підбадьорення і на утіху. ⁴ Хто говорить іншою мовою, той повчає себе, а хто пророкує, той повчає церкву. ⁵ Я хотів би, щоб ви всі говорили іншими мовами, але краще, щоб ви пророкували, бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він і вияснює, так щоб церква могла повчатись. ⁶ А тепер, брати, коли я прийду до вас і буду говорити мовами, то яка вам користь з того, коли я не виясню вам чи обƅявленням, чи знанням, чи пророцтвом, чи повчальним словом? ⁷ Бо навіть неживі речі, які видають звук, як сопілка чи арфа, коли вони не дають виразні звуки, то як пізнати, що грається на сопілці чи на арфі? ⁸ Коли сурма дає невиразний звук, то хто буде готуватись до бою? ⁹ Так і ви коли ви не висловите мовою зрозумілого слова, то як зрозуміти, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер. ¹⁰ Як багато, наприклад, різних мов на світі, і всі вони чудові для тих, що розуміють їх. ¹¹ І коли я не розумію значення сказаного, я буду для того, хто говорить, чужинцем, а він — чужинцем мені. ¹² Так і ви, коли прагнете дарів духовних, то старайтеся одержати від Духа Святого найкращі, які будуть корисні для всієї церкви. ¹³ Тому, хто говорить мовою, молись, щоб умів вияснити сказане. ¹⁴ Отже, коли я молюсь мовою, то дух мій молиться, але мій розум залишається без плоду. ¹⁵ Що ж тоді? Буду молитися духом, і буду також молитися розумом; буду співати духом, і буду також співати розумом. ¹⁶ Коли ти будеш прославляти Бога духом, то як же той, хто не розуміє сказаного, скаже «Амінь», після твоєї подяки? ¹⁷ Навіть, якщо ти добре дякуєш, то інший чоловік тим не повчається. ¹⁸ Я дякую Богові моєму за те, що я говорю мовами більше від вас усіх, ¹⁹ але в церкві я волію сказати пƅять слів зрозумілих, щоб і інших навчати, ніж тисячу слів незрозумілою мовою. ²⁰ Брати, перестаньте думати як діти; краще в злому будьте дітьми, а у вашому думанню будьте повнолітніми. ²¹ В Законі написано: «Іншими мовами і іншими устами буду говорити цим людям, та й тоді вони не послухають Мене», — говорить Господь. ²² Отже, мови існують на ознаку не для віруючих, але для невіруючих; проте пророцтво не для невіруючих, а для віруючих. ²³ І коли вся церква зійдеться разом, і всі почнуть говорити різними мовами, а ввійдуть нерозуміючі цих мов або невіруючі, то чи не скажуть вони, що ви божевільні? ²⁴ Коли ж усі пророкують, і ввійде якийсь невіруючий чи необізнаний, то всі ваші проповіді переконують його в тому, що він грішний, і його сумління буде пробуджене всім тим, що він почує. ²⁵ І, таким чином, таємниці серця його виявляються; і він впаде ниць, поклониться Богові і скаже: «Поправді з вами Бог!» ²⁶ Що ж тоді, браття? Коли ви сходитесь, то кожен з вас має псалом, має повчання, має іншу мову, має обƅявлення, має вияснення. Нехай все це буде корисне для церкви. ²⁷ Коли хтось говорить іншою мовою, то нехай говорять двоє або троє, і то по черзі, а один нехай вияснює. ²⁸ Як нема кому вияснювати, то нехай він мовчить в церкві, а нехай говорить собі і Богові. ²⁹ І пророки нехай говорять по двоє чи по троє, а інші нехай уважно обдумують сказане. ³⁰ Коли прийде обƅявлення комусь з присутніх, то нехай перший промовець замовкне. ³¹ Всі ви можете пророкувати один за одним, щоб усі навчалися і підбадьорювалися. ³² І духи пророчі коряться пророкам, ³³ тому що Бог не є Богом безладу, а порядку. А по всіх церквах такий порядок є. ³⁴ Нехай ваші жінки мовчать у церквах, бо їм не дозволено говорити, але бути в покорі, як каже Закон. ³⁵ А коли вони хочуть навчатись, то нехай питають своїх чоловіків вдома, бо непристойно жінкам говорити в церкві. ³⁶ Чи ви вважаєте, корінфяни, що тільки ви збагнули волю Божу? Якщо так, то ви помиляєтесь. ³⁷ Коли хтось вважає себе за пророка чи за обдарованого, нехай він визнає, що те, що я пишу вам, є заповідь Господня. ³⁸ Коли ж хтось не розуміє, — нехай не розуміє. ³⁹ Отож, брати, старайтесь одержати дар вміння пророкування, але і не забороняйте говорити іншими мовами. ⁴⁰ Тільки все нехай робиться пристойно й акуратно.

Chapter 15

¹ До того ж, браття, звіщаю вам Євангеліє, яке я проповідував вам, і яке ви прийняли, і в якому ви зміцнились; ² яким і спасаєтесь, якщо тримаєтесь міцно того вчення, яке я вам проповідував, хіба ви взагалі ніколи не вірили в це вчення. ³ Я передав вам найголовніше, що і сам прийняв: що Христос помер за гріхи наші, згідно Писання; ⁴ і що Він був похований, і що воскрес третього дня, згідно Писання; ⁵ і що Він явився Кифі і дванадцятьом; ⁶ а потім явився більш, ніж пƅятистам браттям одночасно, з яких більшість живе і досі, а інші померли. ⁷ Після цього Він явився Якову, а потім усім апостолам. ⁸ А наостанку явився і мені, як якомусь недоноску. ⁹ Я найменший з апостолів, і недостойний називатися апостолом, бо я переслідував Церкву Божу. ¹⁰ Та благодаттю Божою я є тим, яким є; і благодать Його в мені не була даремна, бо я працював більше, від них усіх; проте не я, а благодать Божа, яка була зі мною. ¹¹ Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуєм, і ви так увірували. ¹² І коли про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же говорять деякі з вас, що нема воскресіння мертвих? ¹³ Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. ¹⁴ І коли Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, і віра ваша даремна також. ¹⁵ І ми тоді являємось фальшивими свідками Божими, бо те, що ми свідчили про Бога, що Він воскресив Христа, тоді виглядатиме, що Він не воскресив Його, якщо мертві не воскресають. ¹⁶ Якщо ж мертві не воскресають, то і Христос не воскрес. ¹⁷ І якщо, Христос не воскрес, то віра ваша даремна, і тоді ви ще в гріхах ваших. ¹⁸ Тоді і ті, що померли в Христі, — загинули. ¹⁹ І якщо тільки в цьому житті ми надіємось на Христа, то ми найнещасніші від усіх людей. ²⁰ Але ж Христос воскрес з мертвих, — первісток з мертвих. ²¹ Так як через людину прийшла смерть, — через Людину прийшло і воскресіння з мертвих. ²² Так як в Адамі всі вмирають, так само в Христі всі оживуть. ²³ І кожен в свою чергу: спочатку первісток Христос, а потім послідовники Христові в час Його приходу. ²⁴ А потім прийде кінець, як Христос передасть Царство Богові Отцеві, коли Він скасує всяку владу, правління і силу. ²⁵ Так як Він мусить царювати, аж доки не переможе всіх ворогів своїх, ²⁶ І останній ворог — смерть, буде знищена. ²⁷ Він все покорив під ноги Свої. Коли ж Він каже, що все покорив, то ясно, що це не включає Бога, Який дав владу Христові. ²⁸ І коли все буде покорене Богові, тоді і Син покориться Тому, Хто покорив Йому все, щоб Бог був все в усьому. ²⁹ Інакше, що зроблять ті, що хрестилися ради мертвих? Якщо мертві не воскресають, то навіщо й хреститися ради мертвих? ³⁰ Для чого і ми повсякчасно наражаємося на небезпеку? ³¹ Я щодня вмираю. Так, це є така правда, як те, що я горджусь вашим успіхом в Христовій науці, ³² Якщо я боровся зі звірами — злими людьми — в Ефесі, лише з людських міркувань, то яка мені користь, якщо мертві не воскресають? «Будем їсти та пити, бо завтра помремо!» ³³ Не дайте себе звести: лихе товариство псує добрий характер. ³⁴ Протверезіться правдиво та й не грішіть; деякі з вас не знають Бога, говорю це вам на сором. ³⁵ Але дехто скаже: «Як мертві воскреснуть? І в якому тілі вони прийдуть?» ³⁶ Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре. ³⁷ І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, — пшеничне чи якесь інше. ³⁸ А Бог дає йому тіло, яке Він призначив; і кожному насінню дає його тіло. ³⁹ Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей та інше тіло в тварин, інше в риб, інше у птахів. ⁴⁰ Є тіла небесні, є й тіла земні, але інша краса небесних, і інша краса земних. ⁴¹ Інша краса сонця, інша краса місяця, і інша краса зір, бо зоря від зорі різниться яскравістю. ⁴² Так само буде з воскресінням з мертвих: сіється тлінне, а встає нетлінне; ⁴³ сіється в безчесті, встає в славі; сіється немічне, встає в силі; ⁴⁴ сіється природне тіло, встає духовне тіло. Якщо є природне тіло, є і духовне тіло. ⁴⁵ Так і написало: «Перший чоловік, Адам, став душею живою, а Христос — духом життєдайним». ⁴⁶ Але не духовне перше, а природне, а потім духовне. ⁴⁷ Перша людина з землі — земна; друга Людина із неба — Господь. ⁴⁸ Який земний, такі й земні; і Який небесний, такі й небесні, ⁴⁹ І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного. ⁵⁰ Тепер я скажу, брати, що плоть і кров не можуть вспадкувати Царство Небесне; і тління не вспадкує нетління. ⁵¹ Ось кажу вам таємницю: не всі ми помремо, та всі перемінимось, — ⁵² раптом, в одну мить, при останній трубі, бо труба затрубить і мертві воскреснуть нетлінними, і ми перемінимось. ⁵³ Тому що це тлінне мусить зодягнутися в нетлінне, і це смертне — зодягнутися в безсмертя. ⁵⁴ І коли це тлінне зодягнеться в нетлінне, і це смертне зодягнеться в безсмертя, тоді здійсниться слово написане: «Смерть поглинута перемогою!» ⁵⁵ «Смерте, де твоє жало? Смерте, де твоя перемога?» ⁵⁶ Жало смерті — гріх, а сила гріха — Закон. ⁵⁷ Але ми вдячні Богові, Який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. ⁵⁸ Отож, браття мої любі, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в ділі Господньому, знаючи, що праця ваша не марна перед Господом!

Chapter 16

¹ А відносно збирання для віруючих, поступайте так, як я постановив у Церквах у Галаті. ² Першого дня в тижні нехай кожен з вас відкладає в себе та збирає, як дозволяє йому достаток, щоб не збирати тоді, коли я прийду. ³ Коли ж прийду, то тих, кого ви виберете, пошлю з листами, щоб віднесли ваш дар в Єрусалим. ⁴ Якщо випаде і мені піти, то вони підуть зі мною. ⁵ Я прийду до вас, як перейду Македонію, бо я йду через Македонію. ⁶ У вас же може затримаюсь або й перезимую, щоб ви провели мене, куди я піду, ⁷ Я ж не хочу бачитись з вами мимохідь, але надіюся побути з вами деякий час, як Господь дозволить. ⁸ В Ефесі ж пробуду до Пƅятидесятниці, ⁹ бо великі і широкі двері для проповідування відчинились мені, але є багато противників. ¹⁰ Коли ж прийде Тимофій, то глядіть, щоб він у вас почувався безпечно, бо він, як і я, робить діло Господнє. ¹¹ Тому нехай ніхто не зневажає його, але проведіть його з миром, щоб він прийшов до мене; я очікую його з братами. ¹² Відносно ж брата Аполлоса, то я дуже благав його, щоб прийшов до вас з братами, але він тепер не хотів іти, а прийде, як буде мати відповідний час. ¹³ Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте сильні; ¹⁴ нехай все у вас робиться з любовƅю! ¹⁵ Благаю вас, браття: ви знаєте дім Стефанів, що він — первісток з християн в Ахаї, і що вони посвятили себе на служіння віруючим, — ¹⁶ благаю, щоб і ви корились таким, і кожному, хто допомагає і співпрацює. ¹⁷ Я радію приходом Стефана і Фортуната та Ахаїка, — вони заповнили відсутність вашу. ¹⁸ Бо вони оживили мій дух і ваш також. Тож шануйте таких! ¹⁹ Вітають вас церкви в Асії. Акіла і Пріскілла вітають вас ревно в Господі з домашньою церквою їхньою. ²⁰ Вітають вас усі браття. Вітайте один одного святим поцілунком. ²¹ Останні слова цього листа написані моєю рукою. ²² Коли хтось не любить Господа Ісуса Христа, — нехай буде проклятий. Господь прийде! ²³ Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами! ²⁴ Любов моя з вами всіма в Ісусі Христі! Амінь.