Галатів

Chapter 1

¹ Павло, апостол, посланий не від людей, і не через людину, а покликаний Ісусом Христом і Богом-Отцем, Який воскресив Ісуса з мертвих, ² і всі брати, які зі мною, — до церков в Галатії; ³ благодать вам і мир від Бога-Отця і від Господа нашого Ісуса Христа, ⁴ Який віддав Себе за гріхи наші, щоб визволити нас від цього теперішнього злого світу, по волі Бога-Отця нашого, ⁵ Якому слава на віки вічні. Амінь. ⁶ Я дивуюся, що ви так скоро відвернулись від того, хто покликав вас Благодаттю Христовою і перейшли на інше євангеліє, яке не є справжнім євангелієм. ⁷ Очевидно, що деякі люди баламутять вас, намагаючись перекрутити Євангеліє Христове. ⁸ Але коли б навіть ми або ангел з неба почав проповідувати вам не те, що ми проповідували вам, — нехай буде навіки проклятий! ⁹ Як ми казали раніше, так і тепер знову кажу вам: якщо хтось не те проповідує Євангеліє, яке ви прийняли, — нехай буде навіки проклятий! ¹⁰ Чи шукаю я похвали в людей, чи в Бога? Чи людям я догоджаю? Бо коли б догоджав я людям, то не був би слугою Христовим. ¹¹ Я хочу, щоб ви знали, брати, що Євангеліє, яке я проповідував вам, — не є від людей. ¹² Бо я не прийняв Його, ані не навчився від людини, а одержав його через обƅявлення Ісуса Христа, ¹³ Ви чули про мій спосіб життя колись в іудаїзмі, що я понад міру переслідував Церкву Божу і хотів зруйнувати її; ¹⁴ і я перевищував в іудаїзмі багатьох моїх ровесників, бувши завзятим ревнителем традиції батьків моїх. ¹⁵ Але коли Бог, Який вибрав мене від утроби матері моєї і покликав з ласки Своєї, та волів ¹⁶ обƅявити Сина Свого в мені, щоб я проповідував Його між язичниками, — я тоді не радився ні з ким ¹⁷ і не пішов в Єрусалим до тих, що стали апостолами раніш мене, а пішов в Аравію, а потім повернувся в Дамаск. ¹⁸ Потім, через три роки, я пішов в Єрусалим, побачитися з Петром, І пробув з ним пƅятнадцять днів. ¹⁹ А інших апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. ²⁰ А що пишу вам, то кажу перед Богом, що вас не обманюю. ²¹ Після цього я пішов до Сірії і Кілікії. ²² Особисто я не був відомий церквам Христовим в Іудеї, ²³ але вони тільки чули, що той, хто колись переслідував їх, тепер проповідує віру, яку колись руйнував. ²⁴ І вони прославляли Бога через мене.

Chapter 2

¹ Потім, через чотирнадцять років, я пішов знову до Єрусалиму з Варнавою, взявши з собою і Тита. ² А пішов я за обƅявленням і виклав перед ними Євангеліє, яке я проповідував язичникам. Я виклав на самоті знатнішим з них, щоб взнати чи не даремно я змагаюся, чи змагався. ³ Але навіть і Тит, який був зі мною, бувши греком, не був змушений обрізуватись. ⁴ А щодо фальшивих братів в Христі, які до нас прийшли, щоб підглядати незалежність нашу від Закону, яку ми маємо в Христі Ісусі, то вони хотіли звƅязати нас своїми правилами, наче рабів ланцюгами. ⁵ Але ми не піддалися їм і не послухали ні на мить, щоб правда Євангелії збереглася у вас. ⁶ Щодо тих, які вважали себе в церкві знатними, якими вони тоді були, мені байдуже, бо Бог є безсторонній. Мені ті знатні нічого не додали до мого проповідування, ⁷ але, навпаки: вони побачили, що Євангеліє серед необрізаних поручено мені, як для обрізаних — Петрові, ⁸ бо Бог допомагав Петрові в апостольстві між іудеями, і мені сприяв між язичниками. ⁹ Яків, Кифа та Іоанн, які вважаються стовпами Церкви, пізнавши благодать, дану мені, подали мені і Варнаві руку дружби, щоб ми йшли до язичників, а вони — до обрізаних. ¹⁰ Все, що вони нам сказали, це те, щоб ми памƅятали про бідних, що я, власне, і намагався робити. ¹¹ Коли ж Петро прийшов в Антіохію, то я відкрито виступив проти нього, бо він заслуговував на це. ¹² Бо перед тим, як прийшли деякі люди від Якова, він їв з язичниками. А коли вони прийшли, то почав таїтися і відокремлюватися, боячись обрізаних. ¹³ Також і інші іудеї лицемірили з ним; навіть і Варнава пристав був до їхнього лицемірства, ¹⁴ І коли я побачив, що вони не поводяться просто, згідно з правдою Євангелія, то я сказав Петрові при всіх: коли ти, будучи іудеєм, живеш як язичник,, а не по-іудейськи, то навіщо ти змушуєш язичників жити по-іудейськи? ¹⁵ Ми ж іудеї з народження, а не грішники з язичників.Жодна людина ділами Закону не буде виправдана ¹⁶ Та знаючи, що людина оправдується не ділами Закону, а вірою в Ісуса Христа, то ми увірували в Ісуса Христа, щоб оправдатися вірою в Христа, а не додержуванням Закону, бо ділами Закону не оправдується жодна людина. ¹⁷ Якщо ж ми, шукаючи виправдання в Христі, самі виявилися грішниками, то хіба Христос сприяє гріху? Зовсім ні! ¹⁸ Бо коли ж я знову відбудовую те, що зруйнував, то це є доказом того, що я є злочинцем. ¹⁹ Через Закон я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розпƅятий з Христом. ²⁰ І вже не я живу, а Христос живе в мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене. ²¹ Я не відкидаю благодаті Божої, бо якщо спасіння досягається дотримуванням Закону, то Христос умер даремно.

Chapter 3

¹ Нерозумні галати! Хто зачарував вас? Перед очима вашими Ісус Христос був зображений, начебто розпƅятий між вами? ² Лише одне хочу дізнатися від вас: чи ви прийняли Духа додержуванням Закону, чи тому, що ви повірили в Ісуса Христа, як вашого Спасителя? ³ Чи ви такі нерозумні? Почавши Духом, тепер намагаєтесь досягнути своєї цілі людськими зусиллями. ⁴ Невже так багато ви терпіли даремно? Коли б тільки даремно? ⁵ Чи Бог дає вам Свій Дух і творить чуда серед вас, тому що ви додержуєтесь Закону, чи тому, що ви повірили в те, що почули? ⁶ Так Авраам повірив Богові, і це зараховано йому як праведність. ⁷ Отже, знайте, що віруючі — сини Авраама. ⁸ І Писання, передбачивши, що Бог оправдує язичників через віру, наперед благовістило Авраамові: «В тобі благословляться всі народи». ⁹ Отже, віруючі благословляються з віруючим Авраамом. ¹⁰ А всі, що покладаються на додержування Закону — знаходяться під прокляттям, бо написано: «Проклятий усякий, хто не виконує постійно те, що написано в книзі Закону». ¹¹ А що Законом ніхто не оправдується перед Богом, то це ясно, бо «праведний буде жити вірою», ¹² А Закон же не від віри, але «хто виконує його, той жити буде ним». ¹³ Христос викупив нас від прокляття Закону, взявши прокляття наші на Себе, бо написано: «Проклятий всякий, кого повісили на дереві». ¹⁴ Він викупив нас для того, щоб благословення Авраамове дістали язичники через Ісуса Христа, щоб ми отримали обітницю Духа вірою. ¹⁵ Брати! Я говорю по-людському: навіть заповіту, встановленого людиною, ніхто не скасовує і не додає до нього. ¹⁶ Авраамові ж і нащадкові його були дані обітниці. Писання не каже: «і нащадкам», ніби про багатьох, але як про одного: «і нащадкові твоєму», яким є Христос. ¹⁷ Я хочу цим сказати, що: Закон, впроваджений 430 років пізніше, не скасовує завіт, попередньо встановлений Богом, і не усуває обіцянки. ¹⁸ Бо якщо спадщина згідно Закону, то вже не згідно обітниці. Бог дарував Свою ласку Авраамові через обітницю. ¹⁹ Для чого ж тоді Закон? Його додано з причини гріха, до часу приходу нащадка, якому дана була обітниця. Закон був здійснений через ангелів, рукою посередника. ²⁰ Але посередник не репрезентує одну особу, а Бог є один. ²¹ Так що ж, хіба Закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Бо коли б був даний Закон, який міг би оживляти, то по правді праведність була б від Закону. ²² А Писання твердить, що цілий світ є рабом гріха, щоб те, що було обіцяне через віру в Ісуса Христа, було дане всім віруючим. ²³ А до приходу віри, ми були зачинені під сторожею Закону до того часу, поки мала обƅявитися віра. ²⁴ Тому то Закон був вихователем, який вів нас до Христа, щоб ми виправдалися вірою. ²⁵ Коли ж прийшла віра, то ми вже не під наглядом Закону. ²⁶ Ви всі сини Божі через віру в Ісуса Христа. ²⁷ Бо всі ви, що в Христа охрестилися, обгорнені вченням Христа. ²⁸ Тепер нема ні іудея, ні грека, ні раба, ні вільного, нема ні чоловіка, ні жінки, але всі ви одно в Христі Ісусі. ²⁹ А коли ви Христові, то ви — нащадки Авраама і спадкоємці згідно обітниці.

Chapter 4

¹ Цим я хочу сказати, що спадкоємець, доки він є дитиною, нічим не відрізняється від слуги, хоч він є володарем усього маєтку. ² Він є підлеглий опікунам і домоуправителям аж до часу, назначеного батьком. ³ Так і ми, доки були дітьми, ми були підневолені стихіям світу. ⁴ Коли ж сповнився час, Бог послав Сина Свого, Який народився від жінки і підкорився Законові, ⁵ щоб викупити тих, що під Законом, щоб нам прийняти всиновлення. ⁶ А як ви є сини, то Бог послав Духа Сина Свого в серця ваші, який кличе: «Авва, Отче!» ⁷ Тому ти вже не раб, а син, а коли син, то і спадкоємець Божий. ⁸ Та тоді, не знаючи Бога, ви служили тим, що справді не були богами. ⁹ А тепер, коли ви пізнали Бога, чи вірніше, як Бог вас пізнав, для чого ви вертаєтесь знову до тих немічних та вбогих принципів і хочете знову підневолити себе їм? ¹⁰ Ви дотримуєтесь спеціальних днів І місяців, сезонів та років. ¹¹ Я боюсь за вас, чи не даремно я працював у вас! ¹² Брати! Прошу вас, будьте такими як я, бо я став таким як ви. Ви не образили мене нічим. ¹³ Ви ж знаєте, що хоч я був хворий, я проповідував спершу вам Євангеліє. ¹⁴ Хоч моя хвороба була випробовуванням для вас, ви не погордували мною і не відкинули мене, але прийняли наче ангела Божого, наче Ісуса Христа. ¹⁵ То ж, де поділася ваша радість? Я можу засвідчити, що коли б можливо було, то ви вибрали б очі свої і дали б мені їх. ¹⁶ Невже тепер я став вашим ворогом, говорячи вам правду? ¹⁷ Ті люди, що стараються перетягнути вас на свою сторону, вони роблять це не для вашого добра. Вони хочуть відчужити вас від нас для того, щоб ви служили їм, ¹⁸ Добре є служити постійно добрій справі, а не лише тоді, коли я знаходжусь серед вас. ¹⁹ Діти мої, заради вас я знову терплю муки породільні, аж доки Христос не відобразиться у вас! ²⁰ Як би я бажав тепер бути з вами, та змінити тон мій, бо я розгублений щодо вас. ²¹ Скажіть мені, ви, що хочете бути під Законом, хіба ви не обізнані із Законом? ²² Бо написано, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної. ²³ Його син від рабині народився звичайним шляхом, а син від вільної жінки — згідно обітниці. ²⁴ Це можна розуміти фігурально так: жінки репрезентують два завіти. Один завіт походить з гори Сінаю, і діти, згідно цього завіту, народжуються рабами — це жінка Агар. ²⁵ Бо Агар символізує гору Сінай в Аравії і відповідає сьогоднішньому Єрусалиму, який є у рабстві зі своїми дітьми. ²⁶ А Єрусалим небесний — вільний; він — мати всім нам. ²⁷ Бо написано: «Звеселись, неплідна, та, що не родиш; вигукуй і виголошуй, ти, що не мучилась від родів, бо в залишеної більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка!» ²⁸ А ви, брати, так само як Ісаак, діти обітниці. ²⁹ Та як і тоді, той, хто родився від тіла, переслідував того, хто родився від Духа, так і тепер. ³⁰ Та що каже Писання? «Прожени рабиню і сина її, бо син рабині не буде спадкоємцем разом з сином вільної жінки». ³¹ Отже, брати, ми не сини рабині, а вільної жінки.

Chapter 5

¹ Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож пильнуйте, щоб не влізти знову в ярмо рабства. ² Ось я, Павло, кажу вам, якщо ви обрізуєтесь, то не буде вам ніякої користі від Христа. ³ Також свідчу знову кожній людині, яка обрізується, що вона повинна виконати весь Закон. ⁴ Ви, що виправдовуєтесь Законом, залишились без Христа, та відпали від благодаті. ⁵ А ми, з поміччю Духа Святого, покладаємося на Христа, Який смертю Своєю спокутував наші гріхи і зробив нас праведними в очах Бога. ⁶ Бо в Ісусі Христі немає вартості ні обрізання, ні необрізання, але лише віра, виявлена любовƅю. ⁷ Ви бігли добре в змаганні. Хто перешкодив вам коритися правді? ⁸ Таке переконання не від Того, Хто покликав вас. ⁹ Невелика закваска заквашує все тісто. ¹⁰ Я певний за вас у Господі, що ви не будете мати іншого погляду. А хто бентежить вас, той буде покараний, хто б він не був. ¹¹ Брати, коли я ще проповідую обрізання, як деякі кажуть, то чого мене переслідують? А переслідують тому, що я далі проповідую спасіння лише через Христа, розпƅятого на хресті. ¹² Я хотів би, щоб ті, що агітують вас, навіть кастрували себе. ¹³ Ви ж, брати, покликані для свободи, аби тільки свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті, але любовƅю служіть один одному. ¹⁴ Бо вся повнота Закону в одній заповіді; «Люби ближнього твого, як себе самого!» ¹⁵ Коли ж ви гризете та пожираєте один одного, то глядіть, щоб ви не знищили один одного! ¹⁶ Тож кажу: живіть духовним життям, і ви не будете задовольняти бажань вашої гріховної натури, ¹⁷ бо тіло бажає протилежного духу, а дух — протилежного тілу; і вони боряться між собою, щоб ви чинили не те, що хочете. ¹⁸ І коли Дух руководить вами, то ви не під Законом. ¹⁹ Діла гріховної природи явні: це статева розпуста, нечистота, розбещеність, ²⁰ ідолослужіння, чаклунство, ворожнеча, сварка, егоїзм, гнів, суперечки, незгода, єресі, ²¹ ревнощі, пƅянство, оргії, гульня і подібне до цього. Про що я попереджую, як і раніше попереджував, що ті, які чинять таке, не вспадкують Царства Божого! ²² А плід Духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, ²³ лагідність, стриманість. І в цьому нема конфлікту із законом. ²⁴ А ті, що є Христові, розпƅяли свою гріховну природу з її пожадливостями та пристрастями. ²⁵ Якщо ми живемо духовним життям, то повинні поводитись духовно. ²⁶ Не будемо зарозумілими, не роздражнюймо один одного і не заздрім один одному.

Chapter 6

¹ Брати, якщо людина і впаде в якийсь гріх, то ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідності, пильнуючи себе самих, щоб і собі не впасти в спокусу. ² Носіть тягарі один одного і таким чином виконаєте Закон Христа. ³ Бо хто вважає себе важною персоною, будучи ніким, той сам себе обманює. ⁴ Кожен нехай виконує найкраще своє діло, і він тоді буде мати почуття власної гідності, без порівняння себе з іншими. ⁵ Бо кожний нехай несе свій тягар. ⁶ А хто навчається слова Божого, нехай ділиться всяким добром з наставником своїм. ⁷ Не обманюйтеся, — Бог не може бути посміховищем, бо що тільки людина посіє, те й пожне! ⁸ Бо хто сіє для задоволення плоті, той від плоті пожне тління. А хто сіє для задоволення духа, той від духа пожне життя вічне. ⁹ І не зневіряймось, роблячи добро, бо свого часу пожнемо врожай, якщо не ослабнемо. ¹⁰ Отже, поки маємо нагоду, робімо добро всім, а найбільше ж своїм по вірі. ¹¹ Гляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою! ¹² Ті, що бажають поверхово зробити на вас добре враження, примушують вас обрізуватися. Вони роблять це тільки для того, щоб уникнути переслідування за хрест Христа. ¹³ А самі ті вчителі, що обрізуються, не додержуються Закону, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашою плоттю. ¹⁴ Але я не бажаю хвалитися, хіба що тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, на якому світ розпƅятий для мене, а я — для світу. ¹⁵ Бо ні обрізання, ні необрізання не має значення, а лише нове створіння. ¹⁶ Нехай Божа милість і мир будуть з усіма вами, які живете згідно цього правила, також і з усіма Божими дітьми, де б вони не знаходилися. ¹⁷ Відтепер, нехай ніхто не турбує мене, бо я ношу на тілі моїм рани Господа Ісуса. ¹⁸ Благодать нашого Господа Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, брати! Амінь.