1 солунян

Chapter 1

¹ Павло, Силуан і Тимофій до церкви Солунської, в Бозі-Отці і Господі нашім Ісусі Христі: благодать вам і мир! ² Ми дякуємо Богові завжди за вас усіх, згадуючи про вас в молитвах наших; ³ безперестанно пригадуємо Богові-Отцеві вашу, вірою натхнену, працю і любовƅю спонукані діла та неухильне очікування другого приходу Господа нашого Ісуса Христа, ⁴ знаючи, улюблені брати, про те, що Бог вибрав вас. ⁵ Бо наше Євангеліє прийшло до вас не тільки в слові, але і в силі, і в Дусі Святім, і з великою певністю, як ви знаєте, які ми були між вами для вас. ⁶ І ви стали наслідувати нас і Господа, прийнявши слово в великих стражданнях, з радістю Духа Святого; ⁷ так що ви стали взірцем для всіх віруючих в Македонії і Ахаії. ⁸ Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаії, але і всюди ваша віра в Бога розійшлася так, що нам непотрібно щось говорити. ⁹ Бо вони самі звіщають про нас, яким був наш прихід до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому і правдивому Богові; ¹⁰ і очікувати з неба Сина Його, Якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, Який визволяє нас від майбутнього гніву.

Chapter 2

¹ Ви самі, брати, знаєте, що наш прихід до вас не був даремним. ² Ми постраждали перед тим і зазнали зневаги, як ви знаєте, в Филипах, але з Божою поміччю відважились звіщати вам Євангеліє Боже, незважаючи на сильний опір. ³ Бо наш заклик не є від омани, не від нечистих мотивів, ані від лукавства; ⁴ але як Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам Євангеліє, так ми і говоримо, не догоджаючи людям, а Богові, Який випробовує серця наші. ⁵ Ми ніколи не вживали підлесливого слова, як ви знаєте, також не були ми потайно пожадливі. Бог є свідок тому! ⁶ Ми не шукаємо слави ні від людей, ні від вас, ні від інших, хоч і могли б, як апостоли Христові, бути тягарем вам. ⁷ Але ми були тихі серед вас, як годувальниця, яка доглядає дітей своїх. ⁸ Так і ми, з палкого до вас почуття, раді передати вам не тільки Євангеліє Боже, але і душі наші, — такими дорогими ви нам стали. ⁹ Бо ж ви памƅятаєте, брати, нашу працю і труднощі: ми працювали день і ніч, щоб нікого з вас не обтяжувати, тоді як проповідували вам Євангеліє Боже. ¹⁰ Ви є свідки та Бог, як свято, праведно і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими. ¹¹ Бо ви ж знаєте, як ми вмовляли, потішали та свідчили кожному з вас, як батько дітям своїм, ¹² щоб ви жили достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу. ¹³ Тому ми і дякуємо Богові безперестанно, що ви, прийнявши Слово Боже, почуте від нас, прийняли його не як слово людське, а як дійсне Слово Боже, що й діє у вас, віруючих. ¹⁴ Бо ви, брати, стали наслідувати церкви Божі, які знаходяться в Іудеї, бо і ви перетерпіли так само від своїх земляків, як і ті християнські церкви від іудеїв, ¹⁵ які вбили Господа Ісуса і пророків Його, і нас вигнали. Вони не догоджають Богові і ставляться ворожо до всіх людей, ¹⁶ забороняючи нам проповідувати язичникам, щоб вони спаслися, і тим доповнюють гріхи свої. Нарешті гнів Божий спіткав їх. ¹⁷ А ми, брати, розлучившись з вами на короткий час особисто, а не серцем, ще з більшим прагненням старалися побачити вас. ¹⁸ Тому-то ми хотіли прийти до вас, особливо я, Павло, знов і знов, але сатана перешкодив нам. ¹⁹ Хто ж наша надія і радість, чи вінець слави? Чи ж не ви перед Господом нашим Ісусом Христом, в день Його приходу? ²⁰ Справді, ви — слава наша і радість!

Chapter 3

¹ Тому, не стерпівши більше, ми думали краще залишитися в Афінах самі, ² і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та нашого співробітника в Євангелії Христовім, щоб зміцнити та потішити вас у вірі вашій, ³ щоб ніхто не хитався в цих стражданнях, бо ви самі знаєте, на це ми призначені. ⁴ І ви знаєте, коли ми були з вами, то наперед казали вам, що маємо страждати. Так воно і сталося. ⁵ Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатись про віру вашу, щоб часом спокусник не спокусив вас, і наш труд не був даремним. ⁶ А тепер, як Тимофій повернувся від вас і приніс нам добру звістку про вашу віру та любов, і що ви зажди гарно нас згадуєте і бажаєте побачити нас, як і ми бажаємо побачити вас, ⁷ то й ми, брати, потішились за вас в усякому нашому стражданні і нужді нашій, знаючи, що ви вірні Господеві. ⁸ Тепер ми ожили, знаючи, що ви стоїте в Господі. ⁹ Яку подяку ми можемо віддати Богові за вас, за всю радість, котрою радіємо ради вас перед Богом нашим? ¹⁰ Ми вдень і вночі молимося, ревно, щоб побачити вас знову та доповнити те, чого бракує вірі вашій? ¹¹ Сам же наш Бог-Отець та Господь наш Ісус Христос нехай усуне перешкоди з дороги, щоб ми змогли прийти до вас. ¹² І Господь нехай примножить і збагатить вас любовƅю один до одного і до всіх, такою самою, яку ми маємо до вас. ¹³ І щоб зміцнив серця ваші, щоб ви були бездоганні і святі перед Богом-Отцем нашим, в день приходу Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його!

Chapter 4

¹ На закінчення скажу вам, брати, що ми повчали вас як жити, щоб догодити Богові, що ви й робите. А тепер ми просимо вас і наполягаємо в Господі Ісусі, щоб ви далі старались жити життям гідним християнина. ² Бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса, ³ Бо це воля Божа, освячення ваше, щоб ви береглись від статевої розпусти, ⁴ щоб кожен з вас знав, як утримувати тіло своє в святості і честі, ⁵ а не в пристрасній похоті, як ті язичники, що не знають Бога. ⁶ І в цій справі ніхто не повинен кривдити ні в чому брата свого, бо Господь покарає за все це, як ми і раніше попереджували вас і свідчили вам. ⁷ Тому що Бог не покликав нас до нечистоти, а до святості. ⁸ Отож, хто зневажає, зневажає не чоловіка, а Бога, Який дав нам Свого Духа Святого. ⁹ А про братолюбство, то не має потреби писати до вас, бо ви самі навчені Богом любити один одного. ¹⁰ І ви дійсно так поводитесь зі всіма братами в Македонії, але ми благаємо вас, брати, все більше і більше зростати в цьому. ¹¹ І старайтеся бути тихими, виконуйте свої обовƅязки, працюючи своїми руками, як ми заповідали вам, ¹² щоб ви поводились пристойно перед сторонніми, і щоб ви ні від кого не залежали. ¹³ Не хочу ж залишити вас, брати, в незнанні щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. ¹⁴ Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, так і тих, що спочили в Ісусі, Бог приведе з Ним у день другого приходу. ¹⁵ Це ми говоримо вам сказане Господом: що ми, які живемо і залишились до приходу Господа, не випередимо померлих. ¹⁶ Бо Сам Господь із голосною командою, з голосом архангела та з сурмою Божою, зійде з неба і померлі в Христі воскреснуть першими; ¹⁷ потім ми, що живемо і зостались, будемо підхоплені разом з ними на хмари, на зустріч Господеві в повітрі, і так ми будемо завжди з Господом. ¹⁸ Отже, потішайте один одного цими словами.

Chapter 5

¹ А. про часи і пори, брати, нема потреби писати вам, ² бо ви самі знаєте докладно, що день Господній прийде, як злодій вночі. ³ Саме тоді, коли будуть говорити: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибель на них, як муки на породіллю, і цього вони не уникнуть, ⁴ А ви, брати, не належите до тих, які не знають про це, щоб день той захопив вас, як злодій. ⁵ Ви — діти світла і сини дня: ми не належимо ні до ночі, ні до темряви. ⁶ Тому не спімо, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі! ⁷ Бо ті, що сплять — сплять уночі; і ті, що впиваються — впиваються вночі, ⁸ А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшись в броню віри та любові і в шолом надії спасіння, ⁹ бо Бог не призначив нас на гнів, а щоб ми одержали спасіння через нашого Господа Ісуса Христа, ¹⁰ Який умер за нас, щоб ми жили разом з Ним віковічно, незважаючи на те чи ми будемо мертві, чи живі в день Його другого приходу. ¹¹ Тому потішайте один одного і зміцнюйте один одного, як ви і робите. ¹² І ми благаємо вас, брати: шануйте тих, що працюють між вами, і старійшин ваших в Господі, які навчають вас; ¹³ поважайте їх з великою любовƅю за їхню працю. Будьте в мирі між собою. ¹⁴ Благаємо вас, брати: напоумляйте лінивих, потішайте малодушних, підтримуйте слабких, будьте терпеливі до всіх. ¹⁵ Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, а завжди старайтеся робити добро один для одного і для всіх. ¹⁶ Завжди радійте! ¹⁷ Безперестанно моліться! Еф. 6:18. ¹⁸ За все дякуйте, бо така воля Божа щодо вас в Ісусі Христі. ¹⁹ Не вгашайте Духа! ²⁰ Не зневажайте пророцтвами! ²¹ Досліджуйте все; держіться доброго! ²² Стережіться злого в усякому вигляді! ²³ І Сам Бог миру нехай освятить вас у всій повноті; нехай ваші дух, душа і тіло будуть у всій цілості і збережені без плями до приходу Господа нашого Ісуса Христа! ²⁴ Вірний Той, Хто покликав вас, — Він і здійснить це! ²⁵ Брати, моліться за нас! ²⁶ Вітайте всіх братів святим поцілунком. ²⁷ Я наказую вам від імені Господа прочитати цього листа перед усіма братами. ²⁸ Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами! Амінь.