Филипƅян

Chapter 1

¹ Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, до всіх святих в Ісусі Христі, що знаходяться у Филипах, з єпископами і дияконами: ² благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! ³ Дякую Богові моєму при кожній згадці про вас, ⁴ я завжди в усякій молитві моїй про вас усіх приношу прохання з радістю, ⁵ за вашу участь в Євангелії від першого дня аж дотепер, ⁶ будучи певний в тому, що Бог, Який розпочав у вас добре діло, виконає його до дня другого приходу Ісуса Христа. ⁷ Як і належить мені так думати про вас усіх, бо я маю вас в серці моїм, як спільників моїх в благодаті чи то в кайданах моїх, чи то в обороні, чи в утвердженні Євангелія. ⁸ Бог є свідок мені, як я тужу за вами любовƅю Ісуса Христа. ⁹ І про це я молюся, щоб любов ваша зростала все більше і більше в пізнанні й у всякому дослідженні духовного життя, ¹⁰ щоб ви розпізнавали, що є краще, і щоб були чисті і бездоганні аж до дня приходу Христового, ¹¹ творячи добрі діла, які є доказом того, що ви є дитям Божим, бо Ним ви прославите Господа. ¹² Бажаю я, щоб ви знали, брати, що те, що сталося зі мною, вийшло більше на успіх Євангелія. ¹³ Так що кайдани мої за Христа стали відомими по всій преторії і всім іншим; ¹⁴ і багато братів у Господі посміливішали через кайдани мої, і вони більш відважно проповідували Слово Боже. ¹⁵ Декотрі, правда, через заздрість і наперекір проповідують Христа, а інші з доброї волі; ¹⁶ інші проповідують Христа з-за суперництва і не щиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх; ¹⁷ але інші з любові, знаючи, що я поставлений на захист Євангелія. ¹⁸ Я не знаю їхнього мотивування, але Христос проповідується, тому я радію і буду радіти. ¹⁹ Бо знаю, що це вийде на моє спасіння, завдяки вашим молитвам і допомозі Духа Ісуса Христа, ²⁰ згідно з моїм ревним очікуванням і надією, що я не буду ні в чому осоромлений, але з усією сміливістю як завжди, так і тепер, Христос буде звеличений в тілі моїм чи то життям, чи то смертю. ²¹ Бо для мене життя — Христос, а смерть — надбання. ²² Якщо продовження життя дасть мені можливість навернути більше людей до Христа, то я не знаю, що краще для мене: жити чи померти? ²³ Вабить мене одне і друге, але часто маю бажання відійти і бути з Христом, бо це значно краще; ²⁴ а залишитися мені в тілі, — буде краще для вас. ²⁵ Я певно знаю, що залишуся і буду з вами всіма для успіху вашого й радості у вірі, ²⁶ щоб хвала ваша збільшувалась в Ісусі Христі, коли я знову прийду до вас. ²⁷ Тільки живіть достойно Євангелія Христового, щоб, чи прийду і побачу, чи не прийду, а тільки почую про вас, знатиму, що ви стоїте в одному дусі і однодушне змагаєтесь за віру євангельську. ²⁸ І ні в чому не бійтеся противників ваших; це буде їхнім знаком загибелі, а вам — спасіння. І це від Бога. ²⁹ Бо вам дано привілей не тільки вірувати в Христа, але також і страждати за Нього. ³⁰ Ви разом зі мною приймаєте участь в цій боротьбі. Ви бачили мене в минулому, страждаючого за Христа, і мої страждання ще досі не скінчилися, про це ви добре самі знаєте.

Chapter 2

¹ Отже, коли є яка втіха в Христі, коли є яка відрада в любові, коли є яка спільність духа, коли є яке милосердя і співчуття, ² доповніть ви радість мою: будьте одної думки, майте однакову любов, однодушність і одне розуміння. ³ Не робіть нічого через суперечки або ради марної слави, але в покорі шануйте один одного вище себе. ⁴ Дбайте кожен не тільки про себе, а також і про іншого. ⁵ Нехай ті самі думки будуть у вас, як і в Ісусі Христі. ⁶ Він по Своїй природі був Богом, рівним з Богом-Отцем, ⁷ але Христос умалив Себе, став слугою, прийняв людський вигляд, ставши Чоловіком. ⁸ Він понизив Себе, бувши слухняним аж до смерті, смерті на хресті. ⁹ Тому і Бог звеличив Його і дав Йому імƅя вище всякого імені, ¹⁰ щоб перед іменем Ісуса схилилося кожне коліно на небі, на землі і під землею, ¹¹ і щоб кожен язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога-Отця. ¹² Отож, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, а тепер значно більше під час відсутності моєї, звершуйте ваше спасіння зі страхом і тремтінням, ¹³ тому що Бог викликає у вас і бажання і дії за вподобанням. ¹⁴ Робіть усе без нарікання та сумніву, ¹⁵ щоб ви були бездоганними та щирими дітьми Божими, невинними серед лукавого та розпусного світу, серед якого ви сяєте, немов світила в світі, ¹⁶ зберігаючи слово життя, щоб я міг похвалитися в день Христа, що я біг і трудився недаремно. ¹⁷ Та хоч я стаю жертовним ізливанням на жертвоприношення і служіння віри вашої, — я радію і веселюся разом з вами всіма. ¹⁸ Тим самим радійте і ви і тіштеся зі мною разом! ¹⁹ Надіюся в Господі Ісусі незабаром прислати до вас Тимофія, щоб і я зрадів духом, довідавшись про нас. ²⁰ Бо я немаю однодумця подібного до нього, який би так щиро дбав про вас. ²¹ Бо всі шукають свого, а не того, що хоче Ісус Христос. ²² Ви знаєте випробуваний характер Тимофія, що як син батькові, так він служить мені в справі проповідування Євангелія. ²³ Отож, маю надію негайно послати його, як тільки довідаюся, що буде тут з моєю справою. ²⁴ Але маю надію в Господі, що і сам я незабаром прийду до вас. ²⁵ Та я вважав за потрібне послати до вас Епафродита, брата і спільника мого в праці і боротьбі, вашого посланця і служителя в потребі моїй, ²⁶ бо він прагнув бачити вас усіх і сумував тому, що ви почули про те, що він захворів. ²⁷ А він захворів смертельно. Але Бог змилувався над ним, і не тільки над ним, а й наді мною, щоб я не мав смутку за смутком. ²⁸ Тому я і послав його скоріше, щоб ви побачили його знову і раділи, і щоб я менше сумував. ²⁹ Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких в пошані, ³⁰ бо за діло Христове він чуть не помер, наражаючи на небезпеку своє життя, щоб доповнити недостаток служіння вашого для мене.

Chapter 3

¹ Нарешті, брати мої, радійте в Господі! Писати те саме вам не прикро мені, а для вас де повчально. ² Стережіться собак, стережіться лихих працівників, стережіться обрізання. ³ Бо обрізання — це ми, що служимо Богові духом і хвалимось в Ісусі Христі, а не покладаємось на тіло, ⁴ хоч я можу мати надію на тіло. Якщо хтось інший думає, що він може мати надію на тіло, то тим більше я: ⁵ обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніаміна, єврей з євреїв, відносно Закону — фарисей. ⁶ Щодо релігійної завзятості — я переслідував Церкву; щодо праведності по Закону — бездоганний. ⁷ Але те, що було для мене надбанням, то ради Христа я за втрату вважаю. ⁸ То ж усе я вважаю за марність, порівняно до чудової величності того, що я знаю Ісуса Христа Господа мого, для Якого я відрікся всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа; ⁹ і знайтися в Нім, не з своєю праведністю, яка від Закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю від Бога по вірі. ¹⁰ Я хочу пізнати Христа і силу Його воскресіння і брати участь в стражданнях Його, уподібнюючись до Нього в Його смерті, ¹¹ щоб і досягнути воскресіння з мертвих. ¹² Не тому, що я вже досягнув або вже вдосконалився, але тому пориваюсь далі, щоб досягнути того, чим досягнув мене Ісус Христос. ¹³ Браття, я не вважаю, що я вже досягнув мету, та тільки забуваючи те, що позаду, я пориваюсь до того, що попереду. ¹⁴ Я прямую до мети, щоб здобути нагороду високого поклику Божого в Ісусі Христі. ¹⁵ То всі з нас, хто дозрілий, думаймо про це, а коли ви думаєте щось інше, то і це Бог відкриє вам. ¹⁶ Та до чого ми вже досягли, так і живімо, так і думаймо. ¹⁷ Разом з іншими наслідуйте мене, браття, і беріть приклад з тих, що живуть згідно нашого зразку. ¹⁸ Бо багато, про яких я вже говорив вам, і тепер знову говорю, плачучи, живуть, як вороги хреста Христового. ¹⁹ їхній кінець — загибель; їхній бог — черево; а слава їхня в соромі. Вони думають про земне. ²⁰ Наше ж життя на небі, звідки й очікуємо Спасителя, Господа Ісуса Христа, ²¹ Який перемінить принижене тіло наше, щоб стало подібне до Його славного тіла, силою, якою Він може покорити Собі все.

Chapter 4

¹ Отож, брати мої любі та жадані, моя радість і вінець мій, так стійте в Господі, улюблені! ² Благаю Єводію, благаю і Синтихію думати однаково в Господі. ³ Так само й тебе, друже вірний, благаю, допомагай цим жінкам, які боролись зі мною за Євангеліє, з Климентом та іншими моїми співпрацівниками, Імена яких записані в книзі життя. ⁴ Радійте завжди в Господі, і знову кажу: радійте! ⁵ Лагідність ваша нехай буде відома всім людям. Господь близько! ⁶ Ні про що не турбуйтеся, а в усьому молитвою і благанням з подякою відкривайте прохання ваші перед Богом. ⁷ І мир Божий, який понад усяке розуміння, збереже серця ваші і думки в Ісусі Христі. ⁸ Накінець, брати, про все що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне похвали, якщо є щось чудове або похвальне — думайте про це! ⁹ Чого ви навчились, що прийняли, що почули та бачили в мені, — робіть те! І Бог миру буде з вами! ¹⁰ Я дуже зрадів в Господі, ви вже знову почали піклуватись про мене; ви і раніше піклувалися, та не мали сприятливих обставин. ¹¹ Кажу не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що маю. ¹² Я вмію жити і в бідності, вмію жити і в достатку. Я навчився всього і в усіх обставинах насичуватися і терпіти голод; бути в достатку і в недостатку; ¹³ усе можу в Христі, Який зміцнює мене. ¹⁴ Однак ви добре зробили, що взяли участь у моєму горі. ¹⁵ І ви, филипƅяни, знайте, що на початку благовістя, коли я вийшов з Македонії, то ні одна церква не прилучилась до справи давання і приймання, крім вас одних, ¹⁶ бо навіть до Солуня ви знов і знов посилали на мої потреби. ¹⁷ Не тому, що я шукаю дарів, — я шукаю плоду, який примножується на вашу користь. ¹⁸ Я отримав все і маю достаток. Я задоволений, одержавши від Епафродіта те, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові бажану. ¹⁹ А Бог мій нехай задовольнить всяку потребу вашу, згідно Свого чудового багатства в Ісусі Христі. ²⁰ Богові-Отцеві нашому слава на вічні віки! Амінь. ²¹ Вітайте кожного святого в Ісусі Христі. Брати, які зі мною, вітають вас. ²² І всі віруючі вітають вас, особливо ті, що з кесарового дому. ²³ Благодать Господа Ісуса Христа з усіма вами! Амінь.