1 Петра

Chapter 1

¹ Петро, апостол Ісуса Христа, вигнанцям в світі, розсіяним у Понті, Галатії, Кападокії, Асії і Віфінії, вибраним згідно з ² передбаченням Бога-Отця, освяченням Духа, на послух і окроплення Кровƅю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться! ³ Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Котрий з великої Своєї милості відродив нас знову до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, ⁴ для спадщини нетлінної, чистої та невƅянучої, захованої на небесах для Вас, ⁵ яких оберігає сила Божа через віру на спасіння, що готове зƅявитися в останній час. ⁶ Цьому радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати від різних випробовувань, ⁷ щоб випробувана віра ваша виявилась дорогоціннішою за золото, яке пропадає, хоч і вогнем випробуване, була на похвалу і честь і славу при зƅявленні Ісуса Христа, ⁸ Котрого, не бачивши, ви любите, і Котрого тепер ви не бачите, а, віруючи, радієте радістю невимовною І преславною, ⁹ досягаючи вірою вашою спасіння ваших душ. ¹⁰ Про це спасіння розвідували і допитувались пророки, котрі провіщали про благодать для вас, яка мала прийти. ¹¹ Вони намагалися взнати час і обставини, на які вказував їм Дух Христа в них, коли Він передбачив страждання Христа і славу, яка мала по них настати. ¹² їм було відкрито, що не для себе самих, а для вас вони служили, коли вони говорили про речі, які звіщено нам тепер через благовісників Духом Святим, посланим з неба. Навіть ангели прагнуть знати про ці речі. ¹³ Тому розумово приготуйтеся до дії, будьте тверезі і майте повну надію на благодать, що буде дана вам, коли Ісус Христос буде обƅявлений. ¹⁴ Як слухняні діти, не пристосовуйтесь до лихих пожадливостей, що були у вас, коли ви жили неуками. ¹⁵ А так як Той, Хто покликав вас, є Святий, так і ви будьте святі в усяких ваших вчинках, ¹⁶ бо написано: «Будьте святі, бо Я Святий!» ¹⁷ І якщо ви називаєте Отцем Того, Який безсторонньо судить кожного по ділах його, то зі страхом проводьте час вашого земного мандрування, ¹⁸ знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викуплені ви від марного життя вашого, переданого вам від батьків ваших, ¹⁹ а дорогоцінною кровƅю Христа, як непорочного і чистого Агнця, ²⁰ призначеного ще перед заснуванням світу, але обƅявленого лише в ці останні дні заради вас. ²¹ Ви увірували через Нього в Бога, Котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ви мали віру і надіялися на Бога. ²² Очистивши душі ваші послухом істині через Духа, для нелицемірної братньої любові, любіть один одного щиро, чистим серцем. ²³ Бо народжені ви знову не з тлінного сімƅя, а з нетлінного, Словом Божим, живим і вічним. ²⁴ Всяка плоть, як трава, і всяка слава людська, як цвіт на траві: трава вƅяне, і цвіт її опадає; ²⁵ але Слово Господнє є віковічне. А це те Слово, яке через Євангеліє було проповідуване вам.

Chapter 2

¹ Отож, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови, ² як новонароджені немовлята прагніть щирого словесного молока, щоб ви зростали від нього на спасіння; ³ якщо ви справді переконались, що Господь є добрий. ⁴ Приступаючи до Нього, до каменя живого, людьми відкиненого, але вибраного Богом і дорогоцінного для Нього. ⁵ І ви також, як живе каміння, будуйте з себе дім духовний, священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні Богові через Ісуса Христа. ⁶ Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу на Сіоні камінь вибраний, наріжний, дорогоцінний; і хто вірує в Нього, не посоромиться». ⁷ Отож, для вас, віруючих, дорогоцінний, а для невіруючих — камінь, якого відкинули будівничі, але який став каменем наріжним; ⁸ і каменем спотикання та скелею спокуси, і об нього вони спотикаються, невірячи Слову, на що вони й були призначені. ⁹ Але ви — вибраний рід, царське священство, святий народ, люд придбаний, щоб звіщати чесноти Того, Хто покликав нас з темряви в дивне Своє світло. ¹⁰ Колись ви були не народ, а тепер народ Божий; колись непомилувані, а тепер помилувані. ¹¹ Улюблені, благаю вас, як пришельців і мандрівників у світі, стримуватися від гріховних пожадливостей, які воюють проти душі. ¹² Живіть добрим життям між язичниками, щоб за те, за що вони обмовляють вас, як злочинців, бачивши ваші добрі діла, славили Бога в день Його приходу. ¹³ Отже, будьте покірні всякій людській владі ради Господа: чи то цареві, як найвищому володареві, ¹⁴ чи правителям, як посланим від нього для карання злочинців та на похвалу доброчинцям. ¹⁵ Бо така воля Божа, щоб ви, роблячи добро, примушували мовчати неуцтво безумних людей. ¹⁶ Живіть як вільні люди, не вживаючи свободу для прикриття зла; живіть як слуги Божі. ¹⁷ Шануйте всіх, любіть братство, бійтеся Бога, шануйте царя. ¹⁸ Слуги, коріться панам вашим з повною пошаною, і то не тільки добрим та лагідним, але і суворим. ¹⁹ Бо це варто похвали, коли хтось, через сумління перед Богом, переносить скорботи, страждаючи несправедливо. ²⁰ Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас бƅють за провини? Але коли ви робите добро і страждаєте в терпеливості, то це угодне Богові. ²¹ Бо ви на це і покликані, тому і Христос страждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його; ²² Він не вчинив гріха і не було лукавства в устах Його. ²³ Коли Його злословили, Він же їх не злословив, страждаючи, не погрожував, а доручив суд Тому, Хто судить справедливо. ²⁴ Він Сам возніс гріхи наші в тілі Своїм на хрест, щоб ми, вмерши для гріха, жили для праведності; ранами Його ви зцілилися. ²⁵ Бо ви були, як вівці блукаючі, а тепер ви повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших.

Chapter 3

¹ Також ви, жінки, будьте покірні чоловікам своїм, щоб ті, котрі не коряться Божому Слову, були переконані без говорення, поведінкою дружин, ² коли побачать ваше чисте, богобоязливе життя. ³ Нехай буде окрасою вашою не зовнішнє заплітання волосся та прикрашання себе золотом чи гарною одежею. ⁴ Натомість нехай вашою прикрасою буде те, що є найкраще в людині — невƅянуча красота лагідного і спокійного духа, що і є дорогоцінне в очах Божих. ⁵ Так колись святі жінки, покладаючи свою надію на Господа, прикрашали себе, підкоряючись чоловікам своїм. ⁶ Так і Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його паном. Ви ж тепер її дочки, якщо ви робите добро та не маєте жодного страху. ⁷ Так само і ви, чоловіки, поводьтеся з дружинами, як з слабшою компаньйонкою, віддаючи честь їм, як співспадкоємцям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах. ⁸ Нарешті, живіть в згоді між собою; будьте співчутливі, братолюбні, милосердні, скромні; ⁹ не віддавайте злом за зло, образу за образу, а, навпаки, відплачуйте благословенням, знаючи, що ви на це і покликані, щоб успадкувати благословення. ¹⁰ «Бо хто хоче мати щасливе життя і бачити добрі дні, нехай стримує язика свого від лихого і вуста свої від лукавих слів». ¹¹ Ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни до нього, ¹² бо очі Господні дивляться на праведних, і вуха Його чують молитви їхні, а тих, що чинять зло, Господь карає. ¹³ І хто заподіє вам зло, якщо ви будете творити добро? ¹⁴ Але, навіть коли ви і страждаєте ради праведності, то ви блаженні! «Не бійтеся того, чого вони бояться, не лякайтеся». ¹⁵ Господа Бога шануйте в серцях ваших; завжди будьте готові дати відповідь кожному, хто запитає у вас про підставу надії вашої, з лагідністю і повагою. ¹⁶ Майте чисте сумління, щоб тим самим, за що злословлять вас, як лиходіїв, були посоромлені ті, що ганьблять ваше добре життя у Христі. ¹⁷ Отже, якщо на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злі; ¹⁸ тому що і Христос також раз назавжди постраждав за наші гріхи, праведник за неправедних, щоб привести нас до Бога, умертвлений в тілі, а оживлений Духом, ¹⁹ і через Духа Він зійшов і проповідував духам у вƅязниці, які були ²⁰ колись непокірними довготерпінню Божому за днів Ноя, коли будувався ковчег, в якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води. ²¹ Ця вода є символом хрещення, який вас також спасає, але не обмиванням тілесної нечистоти, а обіцянкою чистого сумління перед Богом. Ви спасаєтесь воскресінням Ісуса Христа, ²² Котрий зійшов на небо і сидить праворуч Бога, і Йому підкорені Ангели, власті і сили.

Chapter 4

¹ Отже, коли Христос постраждав за нас тілесно, то і ви озбройтеся тією самою думкою, бо хто страждає тілесно, перестає грішити, ² щоб жити решту життя в тілі вже не в похотях людських, а по волі Божій. ³ Бо в минулому ви досить довго робили те, що язичники: жили в розбещеності, похотях, пияцтві, оргіях, бенкетуванні і огидних ідолослужіннях. ⁴ Тому вони і дивуються, що ви не берете участі з ними в цій розпусті, і лихословлять вас. ⁵ Вони дадуть відповідь Хто судитиме живих і мертвих. ⁶ Для цього Євангеліє навіть було проповідуване і тим, що тепер померли, щоб вони, бувши осуджені по-людському в тілі, жили по-божому духом. ⁷ Але кінець всьому наблизився; тому будьте розсудливі і пильні в молитвах. ⁸ Передусім майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів. ⁹ Будьте гостинні один до одного без нарікань. ¹⁰ Служіть один одному, кожен тим даром, який отримав, віддано подавати допомогу різноманітної благодаті Божої. ¹¹ Коли хто говорить, хай говорить точно так, як слова Божі; коли хто служить, хай служить цією здібністю, яку дає Бог, щоб в усьому прославився Бог через Ісуса Христа, Йому ж слава і влада на віки вічні. Амінь. ¹² Улюблені, тяжких переживань, що посилаються вам для випробовування, не лякайтесь, ніби пригоди для вас чужої, ¹³ а радійте, оскільки ви берете участь в стражданнях Христових, щоб в час обƅявлення слави Його, ви раділи радістю надзвичайною. ¹⁴ Якщо злословлять вас за імƅя Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас; ними Він зневажається, а вами прославляється. ¹⁵ Нехай ніхто з вас не постраждає, як убивця чи злодій, чи злочинець, або як той, що втручається в чужі справи. ¹⁶ А коли хтось страждає як християнин, то нехай не соромиться, а нехай прославляє Бога за те. ¹⁷ Бо вже пора суд розпочати з дому Божого; коли ж перше починається від нас, то який кінець тих, хто не покоряється Євангелію Божому. ¹⁸ І якщо праведний ледве спасеться, то що станеться з безбожником і грішником? ¹⁹ Отже, ті, що страждають з волі Божої, нехай довірять душі свої Йому, як вірному Творцеві, продовжуючи творити добро.

Chapter 5

¹ Пастирів ваших благаю я, співпастир і свідок страждань Христових і співучасник слави, яка має зƅявитися: ² Пасіть отару Божу, яка є під вашою опікою, доглядаючи непримусово, а добровільно, так як Богу угодно, не для ганебної користі, а щиро, ³ і не пануйте над дорученими вам, а подавайте приклад стадові. ⁴ А коли зƅявиться Архипастир, то ви одержите невƅянучий вінець слави. ⁵ Також і молоді, будьте покірні старшим. А ви всі, зодягнувшись у скромність, будьте покірні один перед одним, бо Бог противиться гордим, а покірним дає благодать. ⁶ Тож покоріться міцній руці Божій, щоб Він підвищив вас у свій час. ⁷ Покладіть усі турботи ваші на Нього, бо Він опікується вами. ⁸ Будьте тверезі, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, ходить, як ричучий лев, шукаючи кого б пожерти. ⁹ Станьте проти нього з міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з братами вашими у світі. ¹⁰ Бог же всієї благодаті, Котрий покликав нас у вічну славу Свою в Ісусі Христі, Сам, після короткочасного страждання вашого, нехай удосконалить вас, утвердить, зміцнить і зробить непохитними. ¹¹ Йому слава та влада на віки вічні! Амінь. ¹² Це коротко написав я вам через Силуана, вірного, як гадаю, вашого брата, щоб упевнити вас, утішаючи і засвідчуючи, що це є істинна благодать Божа, в якій ви перебуваєте. ¹³ Вітає вас церква у Вавілоні, вибрана разом з вами, і Марко, син мій. ¹⁴ Вітайте один одного поцілунком любові. Мир вам усім в Ісусі Христі. Амінь.