Филипƅян

Chapter 1

¹ Павло й Тимофій, раби Ісуса Христа, - усім святим в Ісусі Христі, що є в Филипах, з єпископами і дияконами: ² ласка вам і мир від Бога, нашого Батька й Господа Ісуса Христа. ³ Дякую моєму Богові при кожній згадці про вас; ⁴ завжди, в кожній моїй молитві за всіх вас з радістю молюся ⁵ за вашу участь у поширенні благої вістки від першого дня аж дотепер. ⁶ Я певен, що хто розпочав у вас добре діло, - довершить його аж до дня Ісуса Христа. ⁷ Справедливо мені думати так про всіх вас, бо маю вас у серці; всі ви є в моїх кайданах, і в обороні, і в утвердженні благої вістки - мої спільники у благодаті. ⁸ Бог мені свідок: тужу за всіма вами в сердечній любові Ісуса Христа. ⁹ Молюся про те, щоб ваша любов більше й більше зростала в пізнанні й усякому досвіді, ¹⁰ щоб ви досліджували все краще, щоб ви були чисті й бездоганні Христового дня, ¹¹ сповнені плодами праведности через Ісуса Христа - на славу й похвалу Божу. ¹² Хочу, брати, щоб ви знали, що те, що зі мною сталося, вийшло краще на користь благої вістки. ¹³ Бо мої кайдани за Христа стали відомі усім іншим та в усій преторії. ¹⁴ Багатьом братам у Господі мої кайдани додали сміливости і вони набралися відваги без страху звіщати слово. ¹⁵ Втім, деякі проповідують Христа із заздрости і суперечки; інші ж - з доброї волі. ¹⁶ Одні - з любови, знаючи, що я поставлений для оборони благої вістки. ¹⁷ Інші ж - підступно й нещиро звіщають Христа, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів. ¹⁸ Ну й що ж? Однак, але як би не проповідувався Христос, - облудно чи правдиво, - я і цьому радію. ¹⁹ І далі радітиму, бо знаю, що це мені буде на спасіння через вашу молитву і допомогу Духа Ісуса Христа, - ²⁰ згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду посоромлений, - але з усією сміливістю як завжди, так і нині звеличиться Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю. ²¹ Бо для мене життя - це Христос, а смерть - це здобуток. ²² Якщо ж тілесне життя є плодом моїх діл, тоді я не знаю, що вибрати. ²³ Те й друге вабить мене: маю бажання розвƅязатися з тілом і бути з Христом, бо це набагато краще; ²⁴ а залишатися в тілі - потрібніше для вас. ²⁵ І вже з певністю знаю, що залишуся і буду з усіма вами - для вашого поступу й радости у вірі, ²⁶ щоб через мене, коли знову прийду до вас, ваша хвала збільшувалася в Ісусі Христі. ²⁷ Тільки живіть згідно з Христовою благою вісткою, щоб коли прийду й побачу вас, або й коли буду відсутній та почую про вас, - що стоїте однодушно, разом відстоюючи віру євангельську, ²⁸ і зовсім не боїтеся ваших супротивників, - бо для них це доказ загибелі, а для вас - спасіння. І це від Бога, ²⁹ бо вам даровано через Христа не тільки вірити в нього, але й за нього терпіти, ³⁰ здійснювати той подвиг, який ви побачили в мені, а тепер - чуєте про мене.

Chapter 2

¹ Отож, коли є яка втіха в Христі, коли є яка відрада в любові, коли є яка спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, - ² доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однієї душі й однієї думки. ³ Нічого не робіть для суперечок або для марнословства, але в покорі майте один одного більшим за себе. ⁴ Хай кожний дбає не про себе, але і про ближнього. ⁵ Плекайте в собі ті самі думки, що були і в Христа Ісуса. ⁶ Він, маючи Божу природу, не вважав за здобич бути рівним Богові, ⁷ але принизив самого себе, прийняв вигляд раба, став подібним до людини, і в подобі зƅявився як людина; ⁸ упокорив себе, став слухняним аж до смерти, - і то до смерти хресної. ⁹ Тому Бог підніс його, дав йому імƅя понад усяке інше імƅя, ¹⁰ щоб перед імƅям Ісуса вклонилося кожне коліно - і небесних, і земних, і підземних; ¹¹ і щоб кожною мовою визналося, що Ісус Христос - це Господь на славу Бога Батька! ¹² Тому, мої улюблені, як ото ви завжди слухали, - не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, - зі страхом і тремтінням працюйте для свого спасіння! ¹³ Бо то Бог викликає у вас і бажання і дію - доброю волею. ¹⁴ Все чиніть без нарікання і вагання, ¹⁵ щоб ви були непорочними і простими, невинними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила в світі, ¹⁶ держачи слово життя мені на похвалу в Христовий день, що недаремне я біг, недаремне трудився. ¹⁷ Але коли й стаю жертвою при жертві й службі вашої віри, то радію і співрадію з усіма вами. ¹⁸ Так само й ви радійте та співрадійте зі мною. ¹⁹ Надіюся в Господі Ісусі послати незабаром до вас Тимофія, щоб і я звеселився духом, впевнившись про вас. ²⁰ Бо не маю нікого іншого щирішого, хто б ревніше клопотався про вас; ²¹ адже всі шукають свого, а не того, що Ісуса Христа. ²² Досвідченість же його знаєте, бо наче син батькові послужив зі мною для благої вістки. ²³ Надіюся послати його, щойно довідаюся, що він зі мною. ²⁴ Але сподіваюся в Господі, що й сам незабаром прийду. ²⁵ Вважав за потрібне послати до вас Епафродита - мого брата, помічника і співвояка, та вашого посланця і служителя в моїй потребі. ²⁶ Адже він побивався за всіма вами й тужив, бо ви почули, що він хворів. ²⁷ Бо таки хворів смертельно, але Бог помилував його, - і не тільки його, а й мене, щоб я не переживав смуток за смутком. ²⁸ Отже, швидко послав я його, щоб, побачивши його, ви знову зраділи, та і я був без смутку. ²⁹ Прийміть же його в Господі з повною радістю - і шануйте таких, ³⁰ бо він наблизився був до смерти за справу Христа, наражаючи своє життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг для мене.

Chapter 3

¹ Тим часом, брати мої, радійте в Господі. Писати мені вам про це не важко, а для вас потрібно. ² Стережіться псів, стережіться поганих працівників, стережіться обрізання. ³ Бо обрізання - це ми, які Богові служимо духом, і хвалимося в Христі Ісусі, і не надіємося на тіло, ⁴ хоч і я й міг би надіятися на тіло. Коли хто й думає надіятися на тіло, то я тим більше: ⁵ адже обрізаний я восьмого дня, є з роду Ізраїлевого, з племени Веніяминового, єврей з євреїв, за законом - фарисей, ⁶ за ревністю - переслідувач Церкви, за справедливістю закону - бездоганний. ⁷ Але що було для мене надбанням, те я вважав за втрату задля Христа. ⁸ І взагалі, все вважаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Христа Ісуса, заради якого я все втратив і вважаю сміттям, щоб здобути Христа, ⁹ перебувати в ньому не зі своєю праведністю, яка від закону, але через віру в Христа, - з тією праведністю, яка від Бога, від віри; ¹⁰ щоб пізнати його, і силу його воскресіння, і спільність його терпінь, уподібнюючись його смерті, - ¹¹ аби якось досягти воскресіння мертвих. ¹² Не тому, що я вже досягнув або вже вдосконалився; я борюся, щоб досягти те, для чого здобув мене Ісус Христос. ¹³ Брати, я себе не вважаю тим, що досягнув. Забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду, ¹⁴ з ревністю женуся до мети - за нагородою високого Божого покликання в Ісусі Христі. ¹⁵ Отож, хто досконалий, хай так і думає. Коли ж щось інше думаєте, то й це Бог вам відкриє. ¹⁶ Втім, чого досягти, в тому треба й жити. ¹⁷ Рівняйтеся на мене, брати, і приглядайтеся до тих, хто поводиться, як ті, що мають нас за взірець. ¹⁸ Бо багато хто, про яких я часто говорив вам, нині ж і з плачем кажу, поводяться, як вороги хреста Христового. ¹⁹ Їх кінець погибель, їх бог черево, і слава їм на сором, вони про земне думають. ²⁰ Бо наше життя на небі, звідки й очікуємо Спасителя Господа Ісуса Христа, ²¹ який перетворить тіло нашого пониження, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він може все підкорити собі.

Chapter 4

¹ Тому, мої улюблені й милі брати, радість і вінець мій, - стійте так у Господі, улюблені! ² Благаю Еводію, благаю також і Синтихію - думайте однаково в Господі. ³ Так само благаю і тебе, вірний приятелю, допомагай їм, що співпрацювали зі мною в поширенні благої вістки, і з Климентом, і з іншими моїми помічниками, імена яких - у книзі життя. ⁴ Радійте завжди в Господі; і ще раз кажу: радійте. ⁵ Хай ваша лагідність стане відомою всім людям. Господь близько! ⁶ Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові. ⁷ І Божий мир, що перевищує всякий розум, хай береже ваші серця і ваші думки в Ісусі Христі. ⁸ І - далі, братове: те, що правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що хвали гідне; коли яка чеснота або коли яка похвала, - про це роздумуйте. ⁹ Що навчилися і одержали, що почули й побачили в мені, - оце й чиніть. І Бог миру буде з вами. ¹⁰ Зрадів я дуже в Господі, що ви вже знову мали можливість піклуватися про мене. Ви й раніше піклувалися, але не мали відповідної нагоди. ¹¹ Кажу це не наче тому, що чогось потребую, - адже я навчився бути задоволеним тим, що є. ¹² Умію жити в покорі, умію бути і в достатку. Звик до всього і в усьому: і насичуватися, і голодувати; мати достаток і нестаток. ¹³ Усе можу в тому, хто мене зміцнює, - в [Христі]. ¹⁴ Втім, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботі. ¹⁵ Знайте ж ви, филипƅяни, що на початку поширення благої вістки, коли я вийшов з Македонії, жодна церква не взяла участи у праві давання і приймання, - тільки ви одні; ¹⁶ так що аж двічі посилали ви до Солуня на мої потреби. ¹⁷ Не тому, що я шукаю дарів; ні, я шукаю плоду, який примножує вашу славу. ¹⁸ Я одержав усе і є забезпечений. Мені вистачає всього, відколи я одержав від Епафродита те, що ви послали, - ніжний запах, мила жертва, приємна Богові. ¹⁹ А мій Бог хай задовольнить усяку вашу потребу, - за своїм багатством, у славі, в Ісусі Христі. ²⁰ А Богові, нашому Батькові, - слава на віки віків! Амінь. ²¹ Вітайте кожного святого в Ісусі Христі. Вітають вас ті брати, що є зі мною. ²² Вітають вас усі святі, особливо ті, що з кесаревого дому. ²³ Ласка Господа Ісуса Христа з духом вашим! [Амінь].