Якова

Chapter 1

¹ Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, - дванадцятьом поколінням, які є в розсіянні: вітаю! ² Брати мої, майте повну радість, коли впадаєте в різні спокуси, ³ знаючи, що випробування вашої віри виробляє витривалість. ⁴ А витривалість хай має досконале діло, щоб ви були досконалі та бездоганні і щоб нічого вам не бракувало. ⁵ Коли ж кому з вас бракує премудрости, хай просить у Бога, який дає всім щедро і не докоряє, - і йому буде дано. ⁶ Хай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, колиханої і розвіюваної вітрами. ⁷ Хай та людина не думає, що одержить щось від Господа, ⁸ бо муж двоєдушний - непостійний на всіх своїх дорогах. ⁹ Хай же хвалиться упокорений брат своїм вивищенням, ¹⁰ а багатий - своїм приниженням, бо він мине, як цвіт трави. ¹¹ Засяяло сонце зі спекою і висушило траву - і цвіт її відпав, і зникла краса її виду. Так само й багатий у дорогах своїх зівƅяне. ¹² Блаженний муж, що подолає спокусу, тому що, бувши випробуваним, дістане вінець життя, якого [Господь] обіцяв тим, хто його любить. ¹³ Ніхто із випробовуваних хай не каже, що він Богом випробуваний, бо не випробовувається Бог злом, і не випробовує нікого. ¹⁴ Кожен випробовувається власною пожадливістю, що зводить і ошукує. ¹⁵ Тоді пожадливість, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть. ¹⁶ Не піддавайтесь омані, улюблені брати мої. ¹⁷ Кожне добре дання і кожний досконалий дар є згори, бо сходить від Батька світла, у якого нема зміни чи тіні переміни. ¹⁸ Забажавши, він породив нас словом правди, щоб ми стали наче початком його творінь. ¹⁹ Знайте, улюблені брати мої: хай же буде всяка людина швидка до слухання, забарна до говоріння, повільна до гніву. ²⁰ Бо гнів людський не чинить Божої справедливости. ²¹ Тому, відклавши всяку нечисть і надмір злоби, лагідно прийміть посіяне слово, що може спасти ваші душі. ²² Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, що ошукують самі себе. ²³ Бо коли хто є слухачем слова, а не виконавцем, той уподібнився до людини, що розглядає риси свого обличчя в дзеркалі. ²⁴ Бо побачив себе й відійшов і одразу забув, яким був. ²⁵ А хто дивиться на досконалий закон свободи і пробуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; цей буде блаженний у своїх ділах. ²⁶ Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лиш зводить своє серце; його чеснотливість - марна. ²⁷ Чиста й непорочна чеснотливість перед Богом і Батьком - це відвідувати сиріт і вдів у їхнім горі, і зберегти себе чистим від світу.

Chapter 2

¹ Брати мої, незважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави - Ісуса Христа. ² Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у блискучих шатах і ввійде бідар у вбогому одязі, ³ і ви поглянете на того, хто в шатах блискучих, і скажете: Ти сядь отут зручно; а бідному скажете: Ти стань отам або сядь тут на моєму підніжку- ⁴ то чи не вчинили ви поділ між собою, чи не стали злодумними суддями? ⁵ Слухайте, улюблені брати мої: чи не Бог вибрав бідних світу як багатих вірою і спадкоємців Царства, яке обіцяв тим, хто його любить? ⁶ А ви зневажили бідаря. Хіба не багаті гнітять вас, і хіба не вони тягнуть вас на суди? ⁷ Хіба не вони ганьблять добре імƅя, яким вас названо? ⁸ Отже, коли ви виконуєте царський закон згідно з написаним: Люби свого ближнього, як самого себе, - добре робите. ⁹ Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх; закон засуджує вас як винуватців. ¹⁰ Бо хто ввесь закон збереже, а згрішить в одному, той став винним у всьому; ¹¹ бо хто сказав: Не чини перелюбу, той сказав і: Не вбивай. Коли ж не робиш перелюбу, а вбиваєш, ти став порушником закону. ¹² Так говоріть і так робіть, бо будете суджені законом волі. ¹³ Бо суд без милосердя на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя - понад суд. ¹⁴ Яка користь, брати мої, коли хтось каже, що віру має, а діл не має? Чи віра може його спасти? ¹⁵ Коли [ж] брат або сестра будуть голі й позбавлені щоденної їжі, ¹⁶ а їм хтось із вас скаже: Ідіть з миром, грійтеся та їжте, але не дасть їм потрібного для тіла, - яка з цього користь? ¹⁷ Так і віра, коли нема діл, є мертвою в собі. ¹⁸ Але хтось скаже: Маєш віру, а я маю діла, покажи мені твою віру без діл, а я покажу тобі [мою] віру з моїх діл. ¹⁹ Чи віруєш ти, що один Бог? Добре робиш. Але й біси вірять і тремтять. ²⁰ Чи ж не хочеш зрозуміти, о марна людино, що віра без діл мертва? ²¹ Наш батько Авраам хіба не з діл виправдався, принісши свого сина Ісаака на жертівника? ²² Чи не бачиш, що віра співдіяла його ділам, і віра вдосконалилася з діл. ²³ І сповнилося Писання, що каже: Повірив же Авраам Богові, і зараховано йому в праведність, і був названий Божим другом. ²⁴ Чи не бачите, [отже], що й із діл людина виправдується, а не лише з самої віри. ²⁵ Так само й блудниця Рахав хіба не з діл виправдалася, прийнявши розвідників і вивівши іншою дорогою? ²⁶ Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл - мертва.

Chapter 3

¹ Брати мої, хай не багато хто стає вчителями, знаючи, що приймемо більший засуд. ² Бо всі багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, це досконалий чоловік здатний приборкати і все тіло. ³ Ось і коням вкладаємо вуздечки в рот, щоб нам корилися, і керуємо всім їхнім тілом. ⁴ Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, повертаються малим стерном, куди [лиш] хоче стерновий. ⁵ Так само і язик: хоч і малий член, а дуже хвалиться. Ось який малий вогонь, а спалює великий ліс. ⁶ І язик - це вогонь: світ неправди. Язик [так] поставлений між нашими членами, що занечищує все тіло і підпалює круг буття, а самого палить геєнна. ⁷ Бо всякий рід звірів і птахів, гадів і риб приборкується і є приборканий людською природою, ⁸ а язика ніхто з людей не може приборкати; він - зло нескінченне, повний смертоносної отрути. ⁹ Ним благословляємо Господа й Батька і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою. ¹⁰ З тих самих вуст виходить благословення і прокляття. Не годиться, брати мої, щоб це було так. ¹¹ Хіба з одного джерела виходить вода солодка й гірка? ¹² Чи може, брати мої, смоковниця родити оливки або виноградна лоза - смокву? Ані солонець не може давати солодкої води. ¹³ Хто премудрий і досвідчений між вами? Хай покаже свої діла в лагідній мудрості доброго життя. ¹⁴ Коли ж маєте гірку заздрість і сварливість у ваших серцях, не хваліться і не кажіть брехні на правду. ¹⁵ Це не премудрість, що сходить згори, але земна, душевна, бісівська. ¹⁶ Бо де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло. ¹⁷ А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, поблажлива, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава. ¹⁸ А плід праведности сіється в мирі творцями миру.

Chapter 4

¹ Звідки війни і звідки свари між вами? Чи не звідси - з ваших пристрастей, що воюють у ваших членах? ² Ви прагнете - і не маєте, убиваєте й заздрите, - і не можете осягнути. Сваритеся і воюєте.Не маєте, бо не просите; ³ просите й не одержуєте, бо зле просите, щоб розтратити на ваші пристрасті. ⁴ [Перелюбники і] перелюбниці, чи ви не знаєте, що любов світу - це ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світу, стає ворогом Божим. ⁵ Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: Прагне до заздрощів той дух, що оселився в нас. ⁶ Та більшу ласку дає тому й мовить: Господь гордим противиться, а покірним дає ласку. ⁷ Тож підкоріться Богові, протиставтеся дияволові, і він утече від вас. ⁸ Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні. ⁹ Журіться, і сумуйте, та плачте. Хай ваш сміх обернеться в плач, а радість - у смуток. ¹⁰ Упокорте себе перед Господом, і він піднесе вас. ¹¹ Не обмовляйте, брати, один одного. Той, хто обмовляє брата або судить свого брата, обмовляє закон і судить закон. А коли осуджуєш закон, то ти не виконавець закону, а суддя. ¹² Є один законодавець і суддя, який може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього? ¹³ Тепер слухайте ви, що кажете: Сьогодні або завтра підемо до цього міста й перебудемо там [один] рік і будемо торгувати та заробляти. ¹⁴ Ви, що не знаєте, що завтра станеться, - яке ваше життя? Це пара, що на мить, зƅявляється, а потім зникає. ¹⁵ Замість того, щоб вам сказати: Як Господь схоче та будемо живі - то зробимо це чи інше. ¹⁶ А тепер ви хвалитеся у своїх гордощах. Усяка така хвала погана. ¹⁷ Отже, хто знає, як робити добро, і не робить, той чинить гріх.

Chapter 5

¹ Ануж тепер, багаті, плачте й ридайте над жахливими вашими злиднями, що надходять. ² Ваше багатство згнило, а ваш одяг міль поїла. ³ Ваше золото й срібло поржавіло, а їх іржа буде свідченням проти вас і зƅїсть ваші тіла, як вогонь. Ви назбирали скарбів на останні дні. ⁴ Ось кричить затримана вами платня робітників, що жали на ваших нивах, і крики женців досягли вух Господа Саваота. ⁵ Ви розкошували на землі й насолоджувалися, вигодували свої серця, [немов] на заколення. ⁶ Ви засудили й убили праведника, він вам не противився. ⁷ Отже, брати, будьте терплячими до Господнього приходу. Ось рільник очікує дорогоцінний плід від землі, терпляче жде над ним, доки впаде ранній та пізний дощ. ⁸ Терплячими будьте й ви, зміцніть ваші серця, бо Господній прихід наблизився. ⁹ Не нарікайте один на одного, брати, щоб вам не бути засудженими. Ось суддя стоїть перед дверми. ¹⁰ Брати [мої], майте за приклад страждання і терпеливість пророків, які промовляли Господнім імƅям. ¹¹ Бо щасливими називаємо тих, що терпіли. Ви чули про терпіння Йова і знаєте Господній кінець, що Господь дуже милосердний та щедрий. ¹² Понад усе ж, мої брати, не кляніться ні небом, ні землею, ані якоюсь іншою клятвою. Хай же буде вам так - так і ні - ні, щоб ви не зазнали осуду. ¹³ Як хтось між вами страждає, хай молиться. Як хтось радіє, хай співає псалми. ¹⁴ Як хтось між вами хворіє, хай покличе церковних пресвітерів і хай помоляться над ним, помазавши його оливою в імƅя Господнє. ¹⁵ І молитва віри спасе хворого, і Господь підійме його, а коли він учинив був гріхи, вони йому простяться. ¹⁶ Визнавайте ж один перед одним гріхи й моліться один за одного, щоб ви видужали. Бо дуже сильною і ревною є молитва праведного! ¹⁷ Ілля був людиною, подібною нахилами до нас, і молитвою помолився, щоб не було дощу, і дощ не падав на землю три роки й шість місяців. ¹⁸ І він помолився знову, і небо дало дощу, а земля вродила свій плід. ¹⁹ Брати мої, коли хтось із вас заблукає від правди і хтось його наверне, ²⁰ хай знає, що той, хто навернув грішника з його блудної дороги, спасе свою душу від смерти і покриє безліч гріхів.