1 Петра

Chapter 1

¹ Петро, апостол Ісуса Христа, - вибраним переселенцям розсіяння: Понту, Галатії, Кападокії, Азії і Витинії, ² за передбаченням Бога Батька, в освяченні Духа, на покору й окроплення кровƅю Ісуса Христа, хай вам примножиться ласка й мир! ³ Благословенний Бог і Батько нашого Господа Ісуса Христа, що зі свого великого милосердя народив нас до живої надії воскресінням із мертвих Ісуса Христа, ⁴ до нетлінної, непорочної і невƅянучої спадщини, збереженої на небі для вас, ⁵ які силою Божою збережені вірою на спасіння, - воно готове обƅявитися останнього часу. ⁶ З того радійте, навіть якщо тепер належить бути трохи засмученими всілякими напастями, ⁷ щоб випробування вашої віри, набагато ціннішої від золота, - яке гине, хоч і гартується вогнем, - було на похвалу, і славу, і честь в обƅявленні Ісуса Христа. ⁸ Ви його любите, не бачивши, віруєте в нього, не споглядаючи нині, радієте невимовною і преславною радістю, ⁹ бо досягаєте мети вашої віри - спасіння душ! ¹⁰ Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, які провіщали ласку для вас. ¹¹ Вони досліджували, на котрий чи на який час вказував Христовий Дух у них, наперед свідчачи про Христові страждання і славу, що настане після цього. ¹² Їм відкрито було, що не для себе самих, а для нас служило це, що тепер сповіщено вам через благовісників Святим Духом, посланим з неба, на що бажають поглянути ангели. ¹³ Тому, підперезавши стегна свого розуму, бувши тверезі, цілком сподівайтеся на ласку, що приноситься вам через обƅявлення Ісуса Христа. ¹⁴ Як діти послуху, не потураючи попереднім вашим пристрастям за часу незнання, ¹⁵ але як той, що покликав вас святий, будьте й самі святими в усім житті, ¹⁶ бо написано: Будьте святі, як я святий. ¹⁷ І коли Батьком звете того, хто нелицемірно судить кожного за вчинок, у страху проводьте час вашого життя, ¹⁸ знаючи, що ви були відкуплені від марного вашого життя, переданого батьками, нетлінним сріблом або золотом, ¹⁹ а дорогоцінною кровƅю Христа, як непорочного й чистого ягняти, ²⁰ передбаченого ще перед створенням світу; але зƅявився задля вас останнім часом. ²¹ Через нього ви повірили в Бога, який підняв його з мертвих і дав йому славу, щоб ваша віра й надія була на Бога. ²² Очистіть [духом] ваші душі послухом правді, на нелицемірне братерство, ревно й щиросердо любіть одне одного; ²³ бо відроджені ви не з тлінного насіння, а з нетлінного, - живим Божим словом, яке існує [вічно]. ²⁴ Бо кожне тіло - немов трава, і всяка слава людини - як цвіт трави: висохла трава - і цвіт [її] відпав. ²⁵ А слово Господнє існує вічно. А це те слово, яке сповіщене вам у Євангелії.

Chapter 2

¹ Отож, відкладіть усяку злобу, і всіляку оману й лицемірство, і заздрість та всі обмови, ² і як новонароджені немовлята, полюбіть духовне щире молоко, щоб на ньому ви виросли для спасіння; ³ бо ви спробовали, що Господь добрий. ⁴ Приходьте до нього - живого коштовного каменя - знехтуваного людьми, але вибраного Богом. ⁵ І ви самі, мов живе каміння, будуйтеся на духовний дім, на святе священство, щоб принести духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. ⁶ Бо написано в Писанні: Ось, кладу на Сіоні камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у нього, не буде осоромлений. ⁷ Отже, вам, що віруєте, - честь; а тим, хто не вірує, - камінь, що його знехтували будівничі; він став наріжним: ⁸ і каменем спотикання, і каменем спокуси. Вони спотикаються, не вірячи в слово; на це вони й призначені. ⁹ А ви - рід вибраний, царське священство, святий народ, обраний народ, щоб звіщати чесноти того, хто вас покликав із темряви до дивовижного його світла. ¹⁰ Ви, що колись були не народ, а тепер Божий народ, ви що колись були непомилувані, а тепер помилувані. ¹¹ Любі, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних хтивостей, що воюють проти душі, ¹² добре проводити своє життя між поганами, щоб за те, за що вас обмовляють, мов злочинців, - побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин. ¹³ Підкоріться, [отже], всякому людському створінню задля Господа, - чи цареві, як володареві, ¹⁴ чи правителям, як від нього посланим для карання злочинців, та для похвали доброчинцям. ¹⁵ Бо така Божа воля, щоб, роблячи добро, приборкувати нерозсудливість немудрих людей, ¹⁶ як вільні, а не як ті, що мають волю за покривало для злоби; але як раби Божі. ¹⁷ Шануйте всіх, любіть братів, бійтеся Бога, поважайте царя. ¹⁸ Раби, коріться панам із повним страхом, а не тільки добрим та лагідним, а й прикрим. ¹⁹ Бо це любе [Богові], коли хто через сумління задля Бога терпить скорботи, страждаючи несправедливо. ²⁰ Бо яка похвала, якщо кари зазнаєте за провини? Але коли терпите й переносите, роблячи добро, це любе Богові. ²¹ На це ви були покликані, тому що й Христос потерпів за нас, полишивши нам приклад, щоб ми ішли Його слідами. ²² Він не вчинив гріха, і не знайдено омани в його вустах; ²³ Він, коли був лихословлений, не лихословив, страждаючи не погрожував, а передавав тому, хто судить справедливо. ²⁴ Він сам своїм тілом підніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости; Його ж ранами ви одужали. ²⁵ Бо ви були як заблукані вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.

Chapter 3

¹ Також дружини хай підкоряються своїм чоловікам, щоб і ті деякі, хто не кориться слову, були охоплені й без слова поведінкою жінки, ² побачивши ваше чисте життя в страхові. ³ А окрасою їм хай буде не зовнішнє - не заплітання волосся та навішування золота або прикрашання одягу, ⁴ а втаємничена людина серця, в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що є дорогоцінним перед Богом. ⁵ Бо так колись і святі жінки, що надіялись на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам. ⁶ Так Сарра слухала Авраама, називаючи його паном; а ви її діти, коли робите добро й не лякаєтеся жодного страху. ⁷ Чоловіки, так само робіть, живучи разом із дружинами по-розумному, як із слабшими жіночими посудинами, виявляючи їм шану як співспадкоємцям ласки життя, щоб не було перешкоди вашим молитвам. ⁸ Нарешті, всі будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосерді, покірливі, ⁹ не платячи злом за зло, або лайкою за лайку, а навпаки - благословляйте, [знаючи], що ви були покликані на те, щоб успадкувати благословіння. ¹⁰ Бо хто хоче життя любити й бачити добрі дні, хай береже [свій] язик від зла та вуста від лукавої мови; ¹¹ хай ухиляється від зла й чинить добро, хай шукає миру та його тримається. ¹² Бо очі Господні - до праведних, а його вуха звернені до їхньої молитви; обличчя ж Господнє проти тих, що роблять зло. ¹³ І хто заподіє вам зло, коли ви будете ревнителями добра? ¹⁴ А коли й терпите за справедливість, то ви блаженні. Страху ж їхнього не лякайтеся і не тривожтеся! ¹⁵ А Господа ж Христа святіть у ваших серцях, готові завжди будьте до відповіді кожному, хто питає вас про вашу надію, ¹⁶ але з лагідністю і страхом, маючи добре сумління, щоб тим, у чому обмовляють [вас як злочинців], були посоромлені наклепники вашого доброго життя в Христі. ¹⁷ Бо краще, коли того хоче воля Божа, страждати, чинячи добро, ніж чинити зло. ¹⁸ Бо й Христос один раз за гріхи постраждав, праведник за неправедників, щоб привести вас до Бога; убитий тілом, але оживлений духом, ¹⁹ яким Він і тим духам, що були у вƅязниці, зійшовши, проповідував. ²⁰ Тим, що колись противилися, як їх чекало Боже довготерпіння за Ноєвих днів, коли він будував ковчег, у якому мало, всього вісім душ, урятувалося від води. ²¹ Його прообраз тепер і вас спасає: це хрещення, тобто не позбуття тілесної нечистоти, але прохання доброго сумління до Бога через воскресіння Ісуса Христа, ²² який, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога, і якому підкорилися ангели, і влади, і сили.

Chapter 4

¹ Отже, Христос потерпів [за вас] тілом, і ви озбройтеся тією думкою, бо той, хто потерпів тілом, перестав грішити; ² щоб решту часу в тілі жити вже не за людською пристрастю, а за Божою волею. ³ Бо вистачає минулого часу [життя], коли ви виконували волю поган, ходячи в нечистотах, у хтивостях, пияцтві, в пристрастях, у гулянках та в огидних Богові службах ідолам. ⁴ Вони з того дивуються, що ви не сходитеся на те багно розпусти, й ганьблять. ⁵ Вони дадуть відповідь тому, хто готовий судити живих і мертвих. ⁶ На те бо й мертвим благовістилося, щоб вони прийняли суд тілом, по-людському, а жили по-Божому, духом. ⁷ Усьому ж кінець наблизився. Будьте, отже, мудрі й пильні в молитвах! ⁸ [А] передусім майте щиру любов до себе, бо любов покриває багато гріхів. ⁹ Будьте гостинні одне до одного без нарікань, ¹⁰ служіть одне одному - кожен тим даром, який одержав, наче добрі домоврядники всілякої Божої ласки. ¹¹ Коли хто говорить, - хай говорить, як Божі слова; коли хто служить, - хай служить, наче б від сили, яку дав йому Бог, - щоб у всьому славився Бог через Ісуса Христа, якому слава і влада на віки вічні, амінь. ¹² Улюблені, не дивуйтеся з пожежі, що є у вас для вашого випробування - немовби якомусь сторонньому випадкові; ¹³ але радійте, бо ви є учасниками Христового терпіння, щоб і в зƅявленні його слави ви зраділи й звеселилися. ¹⁴ Ви блаженні, коли вас ганблять за Христове імƅя, бо на вас спочиває Божий Дух слави. [Ними, отже, гудиться, а вами прославляється]. ¹⁵ Ніхто з вас хай не постраждає як убивця, або як злодій, або як злочинець, або як той, що встряє в чужі справи. ¹⁶ А коли - як християнин - то хай не соромиться, але хай прославляє Бога в цьому імені. ¹⁷ Бо час розпочати суд від Божого дому, а коли розпочнеться перше з нас, то який кінець тих, що противляться Божій Євангелії? ¹⁸ І коли праведник ледве спасається, то де зƅявиться безбожний та грішний? ¹⁹ Тому й ті, що терплять згідно з Божою волею, хай передадуть свої душі в доброчинності йому, як вірному Творцеві.

Chapter 5

¹ Бувши старцем і свідком Христових страждань, спільником слави, що має зƅявитися, благаю старців, які є між вами: ² пасіть те Боже стадо, що є у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно, по-Божому; не задля нікчемного зиску, а ревно; ³ не як ті, що панують над спадком, але будьте прикладом для стада; ⁴ і коли зƅявиться Архипастир, - одержите невƅянучий вінець слави. ⁵ Також молоді - коріться старшим. А всі майте покору одні до одних, тому що Бог гордим противиться, а покірним дає ласку. ⁶ Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб він вас підняв свого часу. ⁷ Покладіть на нього всю вашу журбу, бо він дбає про вас. ⁸ Будьте тверезі, пильнуйте. Ваш ворог - диявол - ходить і рикає, мов лев, шукаючи, кого б зжерти. ⁹ Йому ж противтеся, міцними в вірі, знаючи, що ті ж самі страждання трапляються і вашим братам по світу. ¹⁰ А Бог усякої ласки, що покликав вас до своєї вічної слави в Ісусі Христі, хай удосконалить [вас], як трохи потерпите; хай упевнить, хай зміцнить, хай твердо поставить! ¹¹ Йому [слава і] влада на віки [вічні] віки, амінь. ¹² Коротко, як гадаю, написав я вам через вірного брата Силуяна, закликаючи й засвідчуючи, що це правдива Божа ласка, в якій ви стоїте. ¹³ Вітає вас співвибрана церква, яка у Вавилоні, та мій син Марко. ¹⁴ Вітайте одне одного поцілунком любови. Мир усім вам у Христі [Ісусі, амінь].