1 солунян

Chapter 1

¹ Павло й Силуан та Тимофій - Солунській церкві, в Бозі Батькові й Господі Ісусі Христі: ласка вам і мир [від Бога, нашого Батька, і Господа Ісуса Христа]. ² Дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи в наших молитвах, безупинно ³ згадуючи про ваше діло віри та працю любови й терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і нашим Батьком, ⁴ знаючи, Богом улюблені брати, про ваш вибір. ⁵ Бо наша добра вістка до вас була не тільки в слові, а й у силі, і в Святім Дусі, і в повнім переконанні. Ви знаєте, якими були ми між вами задля вас. ⁶ І ви стали наслідувати нас та Господа, прийнявши слово серед великих утисків з радістю Святого Духа; ⁷ тож ви стали взірцем для всіх вірних у Македонії і Ахаї. ⁸ Бо від вас рознеслося Господнє слово не тільки в Македонії та Ахаї, а ваша віра в Бога прийшла до кожного місця, так що нам не потрібно щось казати. ⁹ Бо вони самі про нас сповіщають, яким був наш прихід до вас і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити живому і правдивому Богові, ¹⁰ й очікувати з небес його сина, якого він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від майбутнього гніву.

Chapter 2

¹ Самі ж бо знаєте, брати, про наш прихід до вас, що не був марний, ² та хоч ми раніше натерпілися і були зневажені, як знаєте, в Филипах, наважилися ми в нашому Бозі говорити до вас Божу Євангелію з великим змаганням. ³ Бо наш заклик не з омани, ані з нечистоти, ані від лукавства. ⁴ Але, як Бог знайшов нас гідними благовістити, ми так говоримо, не наче людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця. ⁵ Бо ніколи в нас не було слова омани, як знаєте, ані користи, - Бог свідок. ⁶ Не шукали ми слави від людей, ані від вас, ані від інших, ⁷ хоч могли бути тягарем як Христові апостоли. Але ми були тихі посеред вас, мов та годувальниця, що доглядає своїх дітей. ⁸ Так само бувши ласкавими до вас, хотіли ми передати вам не тільки Божу добру вістку, але й душі свої, бо ви стали нам улюблені. ⁹ Згадайте бо, брати, нашу працю і змагання; ніч і день ми працювали, щоб не обтяжити когось із вас, і проповідували вам Божу добру вістку. ¹⁰ Ви та Бог свідки, що преподобними й праведними та непорочними були ми для вас, що вірите. ¹¹ Бо ж ви знаєте, - як кожного з вас, як батько своїх дітей; ¹² благали ми вас і вмовляли, і свідчили вам, щоб ви гідно ходили перед Богом, який покликав вас у своє Царство та в славу. ¹³ Тому ми й дякуємо Богові безупинно за те, що, одержавши від нас почуте слово Боже, ви прийняли не як людське слово, але, як і справді, - Боже слово, яке й діє в вас, що вірите. ¹⁴ Бо ви, брати, стали наслідувати Божі церкви, що є в Юдеї в Христі Ісусі, тому що те саме і ви потерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв, ¹⁵ які вбили і Господа Ісуса, і [його] пророків, і нас переслідували, і Богові не догодили, і супротивні всім людям, ¹⁶ забороняючи нам говорити поганам, щоб спаслися, - і тим самим вони завжди доповнюють свої гріхи. Зрештою, надійшов же на них гнів. ¹⁷ А ми, брати, були відлучені від вас на короткий час обличчям, а не серцем; з дуже великим бажанням намагалися побачити ваше обличчя! ¹⁸ Тому хотіли ми прийти до вас, я, Павло, і один раз і двічі, але перешкодив нам сатана. ¹⁹ Бо хто є нашою надією, чи радістю, чи вінцем похвали, якщо не ви перед нашим Господом Ісусом під час його приходу? ²⁰ Бо ви наша слава та радість.

Chapter 3

¹ Тому, не стерпівши більше, ми схотіли залишитися в Атенах самі ² і послали Тимофія, нашого брата й Божого [служителя і нашого] помічника в Євангелії Христовій, щоб упевнити вас і втішити [вас] у вашій вірі, ³ щоб жоден не захитався в цих скорботах. Бо ви самі знаєте, що на те нас призначено. ⁴ Бо коли ми були у вас, ми вам казали наперед, що маємо терпіти, що й сталося, і вам це відоме. ⁵ Задля цього і я, не стерпівши більше, послав довідатися про вашу віру, щоб часом не спокусив вас спокусник, і наша праця не була марною. ⁶ Тепер же, як від вас прийшов до нас Тимофій і приніс нам радісну вістку про вашу віру та любов, і що ви завжди добре про нас згадуєте, бажаючи бачити нас, як і ми вас, ⁷ через це ми втішилися, брати, вами в усій біді і нашім горі, заради вашої віри. ⁸ Бо ми тепер живемо, якщо ви стоїте в Господі. ⁹ Яку бо подяку можемо віддати Богові за вас, за всю радість, що нею тішимося заради вас перед нашим Богом? ¹⁰ Ніч і день ревно молимося, щоб побачити ваше обличчя і доповнити те, чого бракує вашій вірі. ¹¹ Сам же Бог і наш Батько, і наш Господь Ісус хай вирівняє нашу дорогу до вас. ¹² А вас Господь хай розмножить і наповнить любовƅю одне до одного і до всіх, як і ми маємо до вас, ¹³ щоб зміцнив ваші серця невинними в святості перед Богом і нашим Батьком під час приходу нашого Господа Ісуса з усіма його святими. Амінь.

Chapter 4

¹ А далі, брати, просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб, так як одержали ви від нас, як належить вам поводитися і догоджувати Богові - як ви й поводитеся, - щоб ви ще більше в тому зростали. ² Бо знаєте, які накази дали ми вам у Господі Ісусі. ³ Це ж воля Божа - ваше освячення. Бережіть самих себе від розпусти; ⁴ хай кожний з вас уміє своє начиння тримати в святості і шані, ⁵ а не в пристрасті хтивости, як погани, що не знають Бога. ⁶ Не чиніть насильства і не кривдьте свого брата, бо Господь є месником за все це, як і раніше ми вам сказали й засвідчили. ⁷ Адже Бог покликав нас не до нечистоти, а до освячення. ⁸ Отож, хто це відкидає, не людину зневажає, а Бога, що дав нам свого Святого Духа. ⁹ Про братолюбство ж немає потреби писати до вас, бо ви самі Богом навчені любити одне одного, ¹⁰ бо те й робите всім братам, що перебувають у всій Македонії. Благаємо ж вас, брати, щоб ви йшли вперед ще більше, ¹¹ і пильно дбали про те, щоб жити спокійно і робити своє, і працювати своїми власними руками, як ми вам звеліли, ¹² щоб ви гідно поводилися перед чужими і ні в чому не мали нестачі. ¹³ Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про мертвих, щоб не сумували, як ото інші, що не мають надії. ¹⁴ Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з ним. ¹⁵ Це кажемо вам словом Господнім: що ми, хто живе, що залишимося до приходу Господнього не випередимо померлих. ¹⁶ Бо сам Господь з наказом, коли буде сповіщено і пролунає голос архангела і Божа сурма, - зійде з неба, і насамперед воскреснуть ті, що померли в Христі. ¹⁷ Потім і ми, що живемо, що лишилися, разом з ними будемо піднесені на хмарах, на зустріч з Господом у повітрі, - і так завжди будемо з Господом. ¹⁸ Тому втішайте одне одного цими словами.

Chapter 5

¹ А про часи та про терміни, брати, вам не потрібно писати, ² бо самі напевне знаєте, що день Господній приходить, як злодій уночі. ³ [Бо] коли скажуть: Мир і безпека, - тоді раптово прийде на них загибіль, як біль тієї, що носить у лоні, - і не втечуть. ⁴ А ви, брати, не в темряві, щоб той день зскочив вас, як злодій. ⁵ Бо ви всі є синами світла і синами дня. Ми не належимо ночі, ані темряві. ⁶ Тож не спімо, як інші; пильнуймо та будьмо тверезі. ⁷ Бо ті, що сплять, сплять уночі; ті, що впиваються, - вночі впиваються. ⁸ Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшись у броню віри й любови та в шолом надії спасіння. ⁹ Бо нас Бог призначив не на гнів, а на те, щоб ми одержали спасіння через нашого Господа Ісуса Христа, ¹⁰ який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, разом з ним жили. ¹¹ Тому втішайте одне одного, і розбудовуйте одне одного, як ви ото й робите. ¹² Благаємо ж вас, брати, шануйте тих, що працюють між вами, наставлені над вами в Господі, і тих, що навчають вас, ¹³ виявляйте до них велику любов за їхню працю. Майте мир у собі. ¹⁴ Благаємо ж вас, брати, напоумляйте нероб, підбадьорюйте малодушних, захищайте немічних, будьте терплячі до всіх. ¹⁵ Стережіться, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро одне для одного і для всіх. ¹⁶ Завжди радійте, ¹⁷ невпинно моліться, ¹⁸ за все дякуйте: бо це Божа воля в Ісусі Христі щодо вас. ¹⁹ Духа не гасіть, ²⁰ пророцтва не нехтуйте, ²¹ все перевіряйте, держіться добра, ²² стримуйтеся від усього лихого. ²³ А сам Бог миру хай уповні освятить вас, і хай непорочно збережуться цілими ваш дух, і душа, і тіло до приходу нашого Господа Ісуса Христа. ²⁴ Вірний той, хто покликав вас, який і здійснить. ²⁵ Брати, моліться і за нас. ²⁶ Привітайте всіх братів святим поцілунком. ²⁷ Заклинаю вас Господом прочитати послання всім братам. ²⁸ Ласка нашого Господа Ісуса Христа з вами. [Аминь].