Тита

Chapter 1

¹ Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, за вірою Божих вибранців і пізнанням правди, що за доброчестям, ² у надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, у якого нема омани. ³ Він же свого часу обƅявив своє слово проповіддю, яка мені доручена була за наказом нашого Спасителя Бога, - ⁴ до Тита, щирого сина за спільною вірою: ласка і мир від Бога, Батька, і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя. ⁵ Для того я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів по містах, як я тобі звелів: ⁶ якщо хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має вірних дітей, не оскаржених у розпусті чи в неслухняності. ⁷ Бо треба, щоб єпископ - як Божий управитель - був бездоганним, не гордим, не гнівливим, не пƅяницею, не забіякою, не користолюбцем; ⁸ але гостинним, добролюбним, мудрим, справедливим, побожним, стриманим, ⁹ що тримається вірного слова згідно з навчанням, щоб здатний був і потішити в здоровім навчанні, і переконувати противників. ¹⁰ Бо є багато таких, що не коряться, пустомовних і дурисвітів, - особливо з обрізаних; ¹¹ яким треба затулити вуста, бо вони баламутять цілі родини, навчаючи того, чого не слід, - задля брудного зиску. ¹² Сказав один з них - їхній власний пророк: Крітяни - постійні брехуни, люті звірі, ледачі пузані. ¹³ Це свідчення правдиве. З цієї причини викривай їх нещадно, щоб ставали здоровими у вірі, ¹⁴ не приймаючи ні юдейських байок, ні заповідей людей, що відвертаються від правди. ¹⁵ [Бо] для чистих - усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки занечистилися в них і розум і сумління. ¹⁶ Вони твердять, що знають Бога, але вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до всякого доброго діла.

Chapter 2

¹ Ти ж кажи те, що відповідає здоровому навчанню. ² Щоб старші чоловіки були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові, терплячості. ³ Старші жінки також хай поводяться, як личить святим, - щоб не були наклепницями, не віддавалися пияцтву, щоб навчали добра, ⁴ щоб учили молодих любити чоловіків, любити дітей, ⁵ були помірковані, чисті, господині, добрі, корилися своїм чоловікам, щоб не ганьбилося слово Боже. ⁶ Молодь також заохочуй, щоб була поміркованою. ⁷ У всьому самого себе виставляй, як приклад добрих діл: постійности в навчанні, поваги, [чистоти], ⁸ здорового й бездоганного слова, щоб супротивник засоромився, не маючи нічого поганого про нас сказати. ⁹ Раби щоб корилися в усьому своїм панам, були добровгодні, не перечили, ¹⁰ не крали, але постійно виявляли всіляку добру вірність, щоб були в усьому прикрасою вчення нашого Спасителя, Бога. ¹¹ Бо зƅявилася ласка Божа - спасенна для всіх людей; ¹² навчає вона нас, щоб відреклися безбожности й світських хтивостей, жили чесно, праведно і побожно в нинішному віці, ¹³ очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога й Спасителя нашого Ісуса Христа, ¹⁴ який дав себе за нас, щоб відкупити нас від усякого беззаконня, очистити собі вибраний народ, ревний до добрих діл. ¹⁵ Кажи це - і заохочуй, і картай з усією силою, щоб ніхто тебе не нехтував.

Chapter 3

¹ Нагадуй їм, щоб корилися начальникам [і] владі, щоб слухалися, були готовими на всяке добре діло, ² щоб нікого не гудили, не були сварливими, а були тихими, виявляючи повну лагідність до всіх людей. ³ Бо колись і ми були нерозсудливими, непокірними, одуреними, служили різним хтивостям і насолодам, живучи в злобі й заздрощах, бувши мерзенними, ненавидячи одне одного. ⁴ Коли ж зƅявилася ласка й людинолюбство нашого Спасителя, Бога, ⁵ він нас спас не з причини праведних учинків, які ми зробили, але з власного милосердя, купіллю нового буття і оновленням Святого Духа, ⁶ якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа - нашого Спасителя, - ⁷ щоб, оправдавшись його ласкою, ми за надією стали спадкоємцями вічного життя. ⁸ Вірне слово, і я хочу тебе запевнити, щоб ті, які повірили в Бога, аби вони дбали про добрі діла: це корисне й добре для людей. ⁹ Нерозумні ж досліджування, і родоводи, і суперечки, і сварки про закон оминай, бо вони некорисні й марні. ¹⁰ Людину-єретика - після першого й другого попередження, - оминай, ¹¹ знаючи, що такий зійшов на манівці і грішить, засудивши самого себе. ¹² Коли пошлю до тебе Артема або Тихика, поспіши прийти до мене в Никополь, бо там я вирішив перезимувати. ¹³ Законника Зину й Аполлоса дбайливо виряди, аби їм нічого не забракло. ¹⁴ Хай навчаються і наші бути майстрами в добрих ділах, у нагальних потребах, щоб не були безплідними. ¹⁵ Вітають тебе всі ті, що зі мною. Привітай тих, що люблять нас у вірі. Ласка з усіма вами! [Амінь].